Постанова

від 31.01.2018 по справі 909/815/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа № 909/815/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.

за участю представників

від позивача (скаржника) - ОСОБА_2 - представник (довіреність вих. №3/01-20/14в від 02.01.2018)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, вих.№856/11.1-05/14в від 24.11.2017

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2017, суддя Деделюк Б.В.

у справі № 909/815/17

за позовом: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірманн", м.Івано-Франківськ

про стягнення коштів в сумі 130 415,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2017 у справі № 909/815/17 у задоволенні позовних вимог Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірманн" стягнення коштів в сумі 130 415,89 грн. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що позивачем не доведено односторонньої протиправної поведінки та вини відповідача, які б могли бути підставою для стягнення збитків, нарахованих позивачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Івано-Франківська міська рада звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи та просить його скасувати і прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін з підстав, викладених у ньому.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У серпні 2017 року Івано-Франківська міська рада звернулась в господарський суд Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Фірманн" 130 415,89 грн. у відшкодування збитків, завданих за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 27.02.2014 по 29.11.2016. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з рахунку відповідача 130 415,89 грн. збитків, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що позивачем не доведено односторонньої протиправної поведінки та вини відповідача, які б могли бути підставою для стягнення збитків, нарахованих позивачем.

Судова колегія погоджується з даними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

22.05.2007 на підставі договору про поділ адміністративно-виробничих будівель в натурі та припинення спільної часткової власності, укладеного між ТОВ "Ремонтно-будівельна фірма "Рембудком - ЛТД", ОСОБА_3 та ТОВ "Транспортно-виробнича фірма "АвтоКом - ЛТД", ОСОБА_4 набув у власність виробничо-складські будівлі по вул. Левинського, 3-А в м. Івано-Франківську, які складаються з: гаражі (літ. Д, загальною площею 543,4 кв.м), склади (літ. Л, загальною площею 5,1 кв.м.), заправка (літ. К, загальною площею 9,2 кв.м), електрощитові (літ. Ж, загальною площею 5,1 кв.м), склади (приміщення № 1-7, літ. Г, загальною площею 182,6 кв. м).

18.09.2007 на підставі договору дарування укладеного між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдаровувана) зазначене вище майно передано ОСОБА_5

10.07.2008 Івано-Франківською міською радою прийнято рішення "Про вилучення та надання земельних ділянок", відповідно до п. 2 якого вилучено за згодою земельну ділянку площею 0,7508 га на вул. Левинського, 3-А у ремонтно-будівельної фірми "Рембудком - ЛТД", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою підприємцю ОСОБА_5 площею 0,7508 га. на вул. Левинського, 3-А, м. Івано-Франківськ, з передачею її в оренду терміном на три роки для обслуговування виробничо-складських приміщень та зобов'язано підприємця ОСОБА_5 укласти договір оренди землі.

27.02.2014 ОСОБА_5, в якості засновника ТОВ "Фірманн", внесла до статутного капіталу товариства належне їй нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці. Внаслідок цього до ТОВ "Фірманн" перейшло право на земельну ділянку, яке існувало у попереднього власника - ОСОБА_5, яка в свою чергу, набула вказані приміщення за договором дарування № 35415 від 18.09.2007.

Згідно позовних вимог ТОВ "Фірманн" не укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3033 га. (кадастровий номер 2610100000:20:009:0327) за адресою: вул. І.Левинського, 3-А в м. Івано-Франківську.

Інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління самоврядного контролю Департаменту комунальних ресерсів Івано-Франківської міської ради 05.10.2016 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. І.Левинського, 3-А, про що складено акт обстеження № 57, та встановлено, що на день проведення обстеження вказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів.

На засіданні комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків від 29.11.2016, визначено розмір збитків, нанесених Івано-Франківській міській раді, у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної міською радою плати за оренду земельної ділянки, що виникли внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без оформлення договору оренди та становлять 130415 грн. 89 коп., про що складено відповідний акт.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 № 17 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 29.11.2016, згідно якого сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками в сумі 130415 грн. 89 коп., за період з 27.02.2014 по 29.11.2016.

Відповідно до п. 2 зазначеного рішення, збитки підлягають відшкодуванню власнику землі, особами що їх заподіяли, не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом міської ради актів Комісії.

Відповідачу надіслано лист № 80/01-18/19-в від 19.01.2017 про необхідність добровільного відшкодування завданих збитків, який останнім залишено без розгляду.

Несплата зазначених збитків стала підставою для звернення Івано-Франківської міської ради до господарського суду з даним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.93 № 284, відшкодуванню підлягають: окрім іншого і збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.01.11 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,що виникають із земельних відносин» для застосування такого заходу відповідальності як збитки слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

В матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження того, що збитки, про які зазначає позивач, настали у зв'язку з не укладення правовстановлюючих документів на землю саме з вини відповідача.

Крім цього, судова колегія зазначає, що відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Позивач не подав доказів несплати відповідачем земельного податку, що передбачено ст..ст.32-34 ГПК України. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави, визначені ст..38 ГПК України, для самостійного витребування таких доказів.

Разом з цим судова колегія зазначає, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі" підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі",пункт 288.1 статті 288 ПК України) (постанова Пленуму ВГСУ №6 від 17.01.11 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,що виникають із земельних відносин» ).

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ "Фірманн", 21.10.2014 звернулось до Івано-Франківської міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,3033 га та 23.08.2017 подало до Івано-Франківської міської ради через центр надання адміністративних послуг відповідну документацію із землеустрою.

Зокрема, рішенням ради від 03.12.2014 № 1589-50 (а.с. 70) Відповідачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3033 га, на якій розташоване майно, належне останньому на праві власності. Строків виконання вказаного рішення не зазначено.

Згідно з п.3.8 постанови Пленуму ВГС України №6 від 17.01.11 вирішуючи спори за позовом органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України, частини другої ст. 224 ГК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Як вбачається з встановлених обставин, докази, які б свідчили про вжиття позивачем заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати та заходів, спрямованих на уникнення збитків, зокрема, які б підтверджували, що позивач звертався з вимогою виконати рішення та укласти договір оренди земельної ділянки, а в разі ухилення відповідача - з вимогою про спонукання до укладення договору оренди або звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів, в матеріалах справи відсутні.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено лише 05.10.2016, тобто фактично через два роки після прийняття Івано - Франківською міською радою рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3033 га., а суму збитків позивач нараховує з лютого 2014 року.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено односторонньої протиправної поведінки та вини відповідача, які б могли бути підставою для стягнення збитків, нарахованих позивачем. Тобто не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду.

Враховуючи викладене вище, надавши належну оцінку всім наявним у справі доказам, повною мірою дослідивши всі обставини справи, норми чинного законодавства України, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2017 у даній справі залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, вих.№856/11.1-05/14в від 24.11.2017, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2017 у справі № 909/815/17 залишити без змін.

3. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05.02.2018.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1