Рішення

від 30.01.2018 по справі 526/567/17

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/567/17

Провадження № 2/526/10/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/567/17 за позовом ОСОБА_2 до СПОП "Нива", третя особа ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації,

з участю адвоката ОСОБА_4

позивача ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

у березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СПОП "Нива" про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, вказуючи, що у лютому 2016 року померла його мати ОСОБА_5 Після її смерті залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5, 6534 га, розташованої на території Краснолуцької сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належало померлій на підставі Державного акту на право власності на землю, від якої позивач успадкував 1 / 2 частину на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Після успадкування земельної ділянки позивачу стало відомо про існування договору оренди землі від 18 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та СПОП Нива . При ознайомленні з договором оренди позивач виявив, що договір оренди підписаний не матір'ю. Коли позивачу стало відомо, що в договорі оренди землі від 18 липня 2014 року та Акті приймання-передачі земельної ділянки підпис в графах Орендодавець виконані не ОСОБА_5, а іншою особою, тому звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним Договору оренди землі від 18 липня 2014 року укладеного між ОСОБА_5 та СПОП Нива , скасування його реєстрації та стягнення судових витрат.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що після смерті матері - ОСОБА_5 він успадкував 1/ 2 частину земельної ділянки площею 5, 6534 га, яка знаходиться на території Краснолуцької сільської ради. Після оформлення спадщини виявив, що договір оренди землі від 18 липня 2014 року між СПОП Нива та ОСОБА_5 підписаний не матір'ю, а іншою особою. Так як він не бажає продовжувати далі правовідносини зі СПОП Нива і має намір самостійно обробляти дану земельну ділянку, тому звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що оспорюваний договір не відповідає волевиявленню сторін, так як за висновком експерта він підписаний не ОСОБА_5, а іншою особою, тому просив позов задовольнити.

Представник відповідача СПОП Нива ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи.

20 квітня 2017 року ухвалою суду призначено почеркознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

26 липня 2017 року ухвалою суду витребувано докази для проведення експертизи.

26 липня 2017 року ухвалою суду до участі в справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3

14 вересня 2017 року ухвалою суду призначено почеркознавчу експертизу провадження по справі зупинено.

26 грудня 2017 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

30 січня 2018 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 за життя мала на праві власності земельну площею 5,6534 га, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 032648, виданого на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10 червня 2003 року №739.

Відповідно договору оренди від 18 липня 2014 року укладеного між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем СПОП Нива , в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6534 га, договір укладено терміном до 16 лютого 2026 року. Договір набирає законної сили після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 18 липня 2014 року ОСОБА_5 передала СПОП Нива земельну ділянку площею 5,65 га.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано договір оренди землі від 18.07.17р. між орендарем СПОП Нива та орендодавцем ОСОБА_5, номер запису 9146457, індексний номер витягу 35329312.

23 лютого 2016 року в с. Хитці Гадяцького району ОСОБА_5 померла.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 12 жовтня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла 23 лютого 2016 року є її син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з 1 / 2 частини земельної ділянки загальною площею 5, 6534 га, розташованої на території Краснолуцької сільської ради, що належало спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 032648, виданого на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10 червня 2003 року №739.

12 жовтня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на дану земельну ділянку.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 2631 від 19 грудня 2017 року підписи в графах: Орендодавець на трьох екземплярах договору оренди земельної ділянки від 18 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та СПОП Нива , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.15р. за № 35329312, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка знаходиться в оренді СПОП Нива , тому може захищати свої права на землю в установленому законом порядку.

Факт не підписання ОСОБА_5 спірного договору, що встановлений висновком експертизи, стороною відповідача на підставі належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, не спростовано. Невизнання позову жодним чином не обґрунтовано, а тому суд позбавлений можливості мотивувати оцінку невизнання позову будь якими аргументами. Крім того, вказане посилання про не визнання позову не є заявою по суті в розумінні ст. 174 ЦПК України, тому не може бути прийнято судом до уваги.

Суд вважає, що доводи позивача щодо недійсності договору оренди землі від 18 липня 2014 року є обґрунтованими з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу ( ч.1 ст.215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як роз'яснив Пленум ВСУ у п.4 Постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. N9 судам, відповідно до статті 215 ЦК (435-15) необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо) та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

За нормою п.5 ст.216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного при розгляді цивільної справи № 6-48цс15 від 22.04.2015 року, судами під час розгляду справи встановлено, що спірний договір, укладений від імені орендодавця, підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_1, а тому суди дійшли правильного висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

З урахуванням наведеного, судом на підставі наданих позивачем належних та допустимих доказів, зокрема висновку судової почеркознавчої експертизи №2631 від 19.12.2017 року, встановлено, що договір оренди землі від 18.07.2014 року укладений від імені ОСОБА_5, підписаний не нею, а іншою особою, як того вимагає закон, а тому є недійсним на підставі ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В силу ст. 152 ЗК України, користувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність судового захисту прав ОСОБА_2 на землю, оскільки укладення та державна реєстрація даного правочину позбавляє його права вільно користуватися та розпоряджатися правом власності на земельну ділянку, шляхом визнання договору оренди земельної ділянки від 18 липня 2014 року недійсним та скасування його державної реєстрації.

Суд також вважає, що на користь позивача у відповідності до положень ст.141 ЦПК України слід стягти понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1920 грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема проведенням експертизи в сумі 2250,24 грн. загальною сумою 4170.24 грн.

Керуючись ч.3 ст. 1, ст. 152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 203, 207ч.2, 215, 216, 236, 626 ЦК України , ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

- позовну заяву ОСОБА_2 до СПОП "Нива", третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та СПОП Нива , що зареєстрований державним реєстратором прав на нерухоме майно 24 березня 2015 р. за номером 9146457 (індексний номер витягу 35329312) та скасувати його реєстрацію.

Стягти з СПОП "Нива" на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 4170.24 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_2, місце проживання - с. Хитці Гадяцького району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1, паспорт серії КН № 788327.

Відповідач - СПОП Нива , місцезнаходження - с.Красна Лука Гадяцького району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 03772275.

Третя особа - ОСОБА_3, місце проживання - с. Красна Лука Гадяцького району Полтавської області.

Повний текст рішення суду складено 5 лютого 2018 року.

Головуюча: Л. В. Максименко