Рішення

від 15.01.2018 по справі 755/12467/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12467/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Яровенко Н.О.

при секретарі Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства Птоломей до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017 року позивач звернуся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що 17 січня 2011 року між позивачем, в якості продавця, відповідачем, в якості покупця, та третьою особою, в якості поручителя, було укладено договори на придбання рухомого майна м'ясокомбінату. Договір купівлі-продажу майна № б/н від 17 січня 2011 року стосувався набуття у власність покупця рухомого майна в кількості 291 одиниць, загальною вартістю 578 527,46 грн., вартість яких покупець зобов'язався оплатити не пізніше 31 травня 2011 року. У разі порушення строків оплати покупець сплачує штраф в розмірі 10% ціни договору та пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених своєчасно грошових коштів за кожен день такого прострочення. Актом від 17 січня 2011 року, продавець передав, а покупець прийняв рухоме майно, згідно вказаного договору. Договором про внесення змін до договору купівлі-продажу майна № б/н від 17 січня 2011 року передбачено відстрочку оплати не пізніше 31 серпня 2014 року.

По вказаному договору перша оплата мала місце 24 січня 2014 року на суму 527,46 грн., сальдо заборгованості по договору станом на 31 серпня 2014 року становило 578 000,00 грн.

09 січня 2015 року здійснено другу проплату по вказаному договору на суму 170 000,00 грн. Станом на момент здійснення платежу Покупцю було нараховано пеню за період, що передував порушенню у розмірі 0,5% за кожен день порушення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період 01 вересня 2014 по 31 грудня 2014 року. Враховуючи, що пеня у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення перевищувала розмір подвійної облікової ставки НБУ, до розрахунку було прийнято подвійну облікову ставку НБУ. Таким чином сума нарахованої пені за період 01 вересня 2014 по 31 грудня 2014 року становить 53 888,60 грн. Також були розраховані інфляційні витрати та 3% річних за користування грошовими коштами на суму 6 379,99 грн. інфляційних витрат та 5 795,84 грн. 3% річних. Станом на 09 січня 2015 року залишкове сальдо заборгованості з урахуванням сплачених коштів становило 467 684,44 грн.

30 грудня 2015 року покупцем здійснено останній платіж на суму 50 000,00 грн., який було зараховано наступним чином: станом на момент здійснення платежу покупцю було нараховано пеню за період, що передував порушенню у розмірі 0,5% за кожен день порушення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період 01 червня 2015 по 30 грудня 2015 року. Враховуючи, що пеня у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення перевищувала розмір подвійної облікової ставки НБУ, до розрахунку було прийнято подвійну облікову ставку НБУ. Таким чином сума нарахованої пені за період 01 червня 2015 по 30 грудня 2015 року становить суму 132 681,22 грн. Враховуючи розмір оплати 50 000,00 грн. та положення про позовну давність, позивачем було зараховано лише 50 000,00 грн. в якості пені за порушення строків оплати майна за договором, яку було зараховано в оплачену суму з урахуванням приписів п. 2 ч. 2 ст. 534 ЦК України. Таким чином розмір основної заборгованості станом на 31 грудня 2015 року не змінився та становив 467 684,44 грн. Також за період 01 січня 2015 по 31 грудня 2015 року були нараховані інфляційні витрати та 3% річних за користування грошовими коштами на суму 223 787,33 грн. інфляційних витрат та 12 838,90 грн. 3% річних.

За 2016 рік жодних платежів покупцем не здійснювалось, та суму заборгованості нараховано інфляційні витрати в розмірі 85 742,50 грн. та 3% річних на суму 14 030,53 грн.

За період січень-липень 2017 жодних платежів покупцем не здійснювалось, та на суму заборгованості нараховано інфляційні витрати за період січень-червень 2017 в розмірі 61 773,04 грн. та 3% річних на суму 8 149,24 грн.

Крім того, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів №б/н від 17 січня 2011 року, який стосувався набуття у власність покупця рухомого майна - транспортних засобів загальною кількістю 20 одиниць, загальною вартістю 65 261,24 грн., актом від 17 січня 2011 року передачі продавець передав, а покупець прийняв згідно вказаного вище договору рухоме майно. Платіжним дорученням від 24 січня 2014 року на рахунок продавця від покупця отримано 261,24 грн. в якості оплати цього договору. Таким чином станом на 31 серпня 2014 року сума заборгованості становила 65 000,00 грн. Договором про внесення змін до договору купівлі-продажу транспортних засобів №б/н від 17 січня 2011 року передбачено відстрочку оплати не пізніше 31 серпня 2014 року. З 31 серпня 2014 року позивачем було нараховано процент за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% та індекс інфляції до 01 грудня 2015 року. Станом на момент оплати 01 грудня 2015 року в сумі 65 000,00 грн. було враховано процент за користування грошовими коштами 3% у сумі 2 436, 16 грн., тому станом на 01 грудня 2015 сума основної заборгованості становила 2 436,16 грн. Індекс інфляції розраховано за вересень-грудень 2014 року у сумі 717,47 грн. від заборгованості в розмірі 65 000,00 грн. Індекс інфляції за січень-листопад 2015 року - 30 770,44 грн. від заборгованості в розмірі 65 000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням вищевикладеного Дніпровським районним судом м. Києва 15 січня 2018 року в судовому засіданні постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Судом встановлено, що 17 січня 2011 року між ПП Птоломей , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заключено договір купівлі-продажу майна № б/н, балансовою вартістю 578 527,46 грн. з кінцевим терміном оплати не пізніше 31 травня 2011 року. Згідно п. 4.5 договору, за несвоєчасний перерахунок покупцем грошових коштів продавцю, передбачених договором, покупець сплачує одноразовий штраф у розмірі 10% ціни договору та пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених своєчасно грошових коштів за кожен день такого прострочення (а.с. 9-11).

Актом приймання-передачі майна від 17 січня 2011 року, ПП Птоломей передав, а ОСОБА_2 прийняв майно по договору купівлі-продажу (а.с. 12-14).

Договором про внесення змін від 27 травня 2014 року до договору купівлі-продажу майна від 17 січня 2011 року, строк кінцевої оплати майна продовжено до 31 серпня 2014 року (а.с. 15).

Крім того, 17 січня 2011 року між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів № б/н, балансовою вартістю 65 261,24 грн. (а.с. 17).

27 травня 2014 року між сторонами був укладений договір про внесення змін до договору купівлі-продажу транспортних засобів від 17 січня 2014 року, відповідно до умов якого розрахунок за придбане майно здійснюється покупцем не пізніше 31 серпня 2014 року (а.с. 19).

Актом приймання-передачі майна від 17 січня 2011 року, ПП Птоломей передав, а ОСОБА_2 прийняв майно по договору купівлі-продажу транспортних засобів (а.с. 18).

Отже, між позивачем та відповідачем виникли відносини на підставі договорів купівлі-продажу № б/н від 17 січня 2011 року та купівлі продажу транспортних засобів № б/н від 17 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Отже, як з'ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу перед відповідачем виконав в повному обсязі, здійснивши передачу останньому майно.

Наданим на дослідження суду розрахунком заборгованості за договором купівлі-продажу встановлено, що відповідач здійснив оплату вартості майна в три етапи, а саме: 24 січня 2014 року в розмірі 527,46 грн., 09 січня 2015 року в сумі 170 000,00 грн. та 30 грудня 2015 року в сумі 50 000,00 грн., а всього 220 527,46 грн. (а.с. 16).

З розрахунку погашення відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу транспортних засобів вбачається, що відвідач погашав заборгованість в два етапи: 24 січня 2014 року в сумі 261,24 грн. та 01 грудня 2015 року в сумі 65 000,00 грн.

Однак, заборгованість оплачена частково та не в строки, встановлені договорами та додатковими договорами до них.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як визначено в ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5) .

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі порушення терміну оплати за придбане майно покупець сплачує продавцю пеню. Пунктом 4.5. визначено, що у випадку несвоєчасного перерахунку покупцем грошових коштів продавцю, покупець сплачує одноразово штраф у розмірі 10% ціни договору та пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених своєчасно грошових коштів за кожний день такого прострочення.

Статтею 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що за договором купівлі-продажу майна № б/н від 17 січня 2011 року сума основної заборгованості становить 467 684,44 грн., за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року пеня складає 53 888,60 грн., інфляційні витрати складають 6 379,99 грн. та 3 % річних - 5 795,841 грн., пеня за період з 01 червня по 30 грудня 2015 року - 132 681,22 грн., за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року розраховані інфляційні витрати в сумі 223 787,33 грн. та 3 % річних в сумі 12 838,90 грн., за 2016 рік інфляційні витрати складають 85 742,50 грн. та 3 % річних - 14 030,53 грн., за період з січня по червень 2017 року інфляційні витати складають 61 773,04 грн. та 3% річних - 8 149,24 грн., а всього: сума основної заборгованості - 467 684,44 грн., інфляційні втрати - 377 682,86 грн., пеня - 61 170,56 грн., 3% річних - 35 018,67 грн.

Що стосується договору купівлі-продажу транспортних засобів № б/н від 17 січня 2011 року позивачем розраховано заборгованість з урахуванням наступного: станом на 01 грудня 2015 року сума основної заборгованості становила 2 436,16 грн., інфляційні втрати за вересень-грудень 2014 року - 717,47 грн., за січень-листопад 2015 року - 30 770,44 грн., а всього: сума основного боргу - 2 436,16 грн., інфляційні втрати - 31 487,91 грн.

Таким чином, аналізуючи вказані вимоги в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що ПП Птоломей правомірно заявив позов до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов'язань в частині оплати вартості майна. Ці обставини не спростовані ні відповідачем, ні третьою особою, які не скористалися процесуальним правом подати свої письмові пояснення (заперечення) та докази на спростування заявлених позовних вимог та підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов'язань.

В порядку 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 14 106,94 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 509, 526, 530, 534, 549, 610-612, 624, 625, 627, 628, 638, 655, 692, 694 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 131, 208, 209, 212- 215, 218, 224-233 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Приватного підприємства Птоломей до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ДРФО: НОМЕР_1, місце проживання: 02002, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства Птоломей (ідентифікаційний код юридичної особи 36131035, місце знаходження: 15530, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Киселівка, вул. Заводська, 3) суму основної заборгованості в розмірі 467 684,44 грн., інфляційні втрати в розмірі 377 682,86 грн., пеню в розмірі 61 170,56 грн., 3% річних в розмірі 35 018,67 грн. за договором купівлі-продажу майна від 17 січня 2011 року та суму основної заборгованості в розмірі 2 436,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 31 487,91 грн. за договором купівлі-продажу транспортних засобів від 17 січня 2011 року, а всього: 975 480 (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ДРФО: НОМЕР_1, місце проживання: 02002, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства Птоломей (ідентифікаційний код юридичної особи 36131035, місце знаходження: 15530, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Киселівка, вул. Заводська, 3) судовий збір в розмірі 14 106 (чотирнадцять тисяч сто шість) гривень 94 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 січня 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко