Рішення

від 21.12.2017 по справі 826/20367/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 21 грудня 2017 року                                                     № 826/20367/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретаря судового засідання Сома П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронмашсервіс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Приватне науково-виробниче підприємство "Електронмашсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" від 06.07.2016 №0017301201 та №0017311201, складених Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві. Ухвалою суду від 07.12.2017 допущено процесуальне правонаступництво позивача шляхом заміни Приватного науково-виробничого підприємства "Електронмашсервіс", правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронмашсервіс". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган не взяв до уваги докази сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання та безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення, нарахувавши штрафні санкції та пеню. Також, на думку позивача, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення вийшов за межі повноважень. Представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Представник ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в судовому засіданні підтримав заперечення, що були подані раніше, зазначивши, що ТОВ "Електронмашсервіс" порушено терміни слати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, грудень 2015 року, січень 2016 року. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватним науково-виробничим підприємством "Електронмашсервіс" складено акт від 06.07.2016 №9309/26-58-12-01-09-25362678, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. На підставі складеного акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення: – від 06.07.2016 №0017301201, яким за затримку на 56, 46, 32, 32 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 244.483,35 грн. зобов'язано ПНВП "Електронмашсервіс" сплатити штраф у розмірі 20 %, що складає 48.896,67 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, код платежу 14010100; – від 06.07.2016 №0017311201, яким за затримку на 30, 30, 27, 25, 18, 15, 1, 1 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 32.284,10 грн. зобов'язано ПНВП "Електронмашсервіс" сплатити штраф у розмірі 10 %, що складає 3.228,41 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, код платежу 14010100. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2016 № 27-07/16-С-01 на податкові повідомленні-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.07.2016 №0017301201, щодо застосування штрафу за несвоєчасність сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 48.896,67 грн., від 06.07.2016 №0017311201 щодо застосування штрафу за несвоєчасність сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 3.228,41грн. Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 23.09.2016 № 20995/10/26-15-10-01-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.07.2016 №0017301201 та №0017311201, а скаргу від 27.07.2016 №27-07/16-С-01 – без задоволення. Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у м. Києві, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомленні-рішення від 06.07.2016 №0017301201, №0017311201 та рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 23.09.2016 № 20995/10/26-15-10-01-35, прийняте за результатами розгляду первинної скарги. Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.12.2016 № 26254/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкові повідомленні-рішення від 06.07.2016 №0017301201, №0017311201 та рішення Головного управління ДФС у м. Києві, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу позивача – без задоволення. Вирішуючи спір, суд виходить з такого. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі – ПК України). Статтею 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2). Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки – з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (пункт 86.8). Як уже зазначалось, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПНВП "Електронмашсервіс" складено акт від 06.07.2016 №9309/26-58-12-01-09-25362678, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.07.2016 №0017311201 та №0017301201. Під час судового розгляду справи представник позивача зазначив, що акт перевірки отримав разом з оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями. Представник відповідача наведеної обставини не пояснив З огляду на наведе, суд дійшов висновку про недотримання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві вимог статті 86 ПК України під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки позивачу не було надіслано акт камеральної перевірки. Щодо порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1), сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2). Представником відповідача зазначено, що згідно з актом перевірки, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві перевірено декларації з податку на додану вартість, подані позивачем за квітень, травень, червень, липень, грудень 2015 року та січень 2016 року. У запереченнях представник відповідача зазначає, що погашення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, грудень 2015 року, січень 2016 року ПНВП "Електронмашсервіс" здійснювало з порушенням встановлених, згідно вимог законодавства, термінами, що також зафіксовано в акті перевірки акт від 06.07.2016 №9309/26-58-12-01-09-25362678: – 18.06.2015 подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний №9127462505), де задекларовано суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 4.151,00 грн. В ІКП 30.06.2015 проведено нарахування задекларованої суми податку на додану вартість, 30.07.2015 сплачено кошти у розмірі 4.151,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 30.07.2015 №1798165, тобто з порушенням граничного терміну сплати (термін сплати 30.06.2015); – 17.07.2015 подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний №9151417527), де задекларовано суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 8.923,00 грн. За даними ІКП 30.07.2015 проведено нарахування суми податку на додану вартість за червень 2015 року, 30.07.2015 сплачено кошти у сумі 526,93 грн. за рахунок переплати, 26.08.2015 сплачено борг у сумі 3.000,00 грн. згідно з платіжними дорученнями від 26.08.2015 №2047319, 31.08.2015 сплачено борг у сумі 1.456,00 гри. згідно з платіжним дорученням від 31.08.2015 №2232612, 14.09.2015 сплачено борг у сумі 3 940,07 грн. згідно з платіжним дорученням від 14.09.2015 № 197, тобто з порушенням граничного терміну сплати (термін сплати 30.07.2015); – 17.08.2015 подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року (реєстраційний №9173030881), де задекларовано суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 4.456,00 грн. 30.08.2015 проведено нарахування суми податку на додану вартість за липень 2015 року, 14.09.2015 сплачено в сумі 4.456.00 грн. згідно з платіжними дорученнями від 14.09.2015 №197, тобто з порушенням граничного терміну сплати (термін сплати 30.08.2015); – 19.01.2016 подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року (реєстраційний №9273628980), де задекларовано суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 240.117,00 гривень. 30.01.2016 проведено нарахування суми податку на додану вартість за грудень 2015 року, 30.01.2016 року сплачено кошти у сумі 3.000,00 грн., 117,00 грн., 142,23 грн. згідно з платіжними дорученнями від 30.01.2016 №4146673, №4361469, №3779352, 29.02.2016 сплачено кошти у сумі 365,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 29.02.2016 №4731069, 02.03.2016 року сплачено борг у сумі 236.492,77 грн. за рахунок уточнюючого розрахунку (від 02.03.2016 №9027339989) до декларації з податку на додану вартість, тобто з порушенням граничного терміну сплати (термін сплати 30.01.2016); – 19.02.2016 подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року (реєстраційний №9021192733), де задекларовано суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 365,00 гривень. 01.03.2016 проведено нарахування суми податку на додану вартість за січень 2015 року, 02.03.2016 сплачено кошти у сумі 365,00 гри. за рахунок уточнюючого розрахунку (від 02.03.2016 №9027339989) до декларації з податку на додану вартість, тобто з порушенням граничного терміну сплати (термін сплати 01.03.2016). Представник позивача підтвердив дати подання податкових декларацій, зазначених у запереченнях, однак вважав безпідставним застосування штрафних санкцій, оскільки відповідачем не було враховано перераховані суми податку на додану вартість, визначених у зазначених податкових деклараціях, що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи. Як убачається з матеріалів судової справи, позивачем долучено платіжні доручення на підтвердження своєчасного виконання самостійно визначених податкових зобов'язань: – податкова декларація з податку на додану вартість від 19.05.2015 за квітень 2015 року – визначено податкове зобов'язання в розмірі 10.155,00 грн., на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжне доручення від 25.05.2015 №61 на суму 10.155,00 грн., призначення платежу: податку на додану вартість за квітень 2015 року; – податкова декларація з податку на додану вартість від 18.06.2015 за травень 2015 року – визначено податкове зобов'язання в розмірі 4.151,00 грн., на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжне доручення від 19.06.2015 №87 на суму 4.151,00 грн., призначення платежу: податку на додану вартість за травень 2015 року; – податкова декларація з податку на додану вартість від 17.07.2015 за червень 2015 року – визначено податкове зобов'язання в розмірі 8.923,00 грн., на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжне доручення від 30.07.2015 № 138 на суму 8.923,00 грн., призначення платежу: податку на додану вартість за червень 2015 року; – податкова декларація з податку на додану вартість від 17.08.2015 за липень 2015 року – визначено податкове зобов'язання в розмірі 4.456,00 грн., на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжне доручення від 28.08.2015 №172 на суму 4.456,00 грн. призначення платежу: податку на додану вартість за липень 2015 року; – податкова декларація з податку на додану вартість від 19.01.2016 (основна) та від 28.01.2016 (уточнена) за грудень 2015 визначено податкове зобов'язання в розмірі 117,00 грн. на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжне доручення від 29.01.2016 №25 на суму 117,00 грн., призначення платежу: податку на додану вартість за грудень 2015 року; – податкова декларація з податку на додану вартість від 19.02.2016 за січень 2016 визначено податкове зобов'язання в розмірі 365,00 грн., на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжне доручення від 29.02.2016 №58 на суму 365,00 грн., призначення платежу: податку на додану вартість за січень 2016 року; – податкова декларація з податку на додану вартість від 20.05.2016 за квітень 2016 року визначено податкове зобов'язання в розмірі 30.102,00 грн., на підтвердження сплати визначених податкових зобов'язань надано платіжні доручення від 18.04.2016 №101 на суму 10.000,00 грн. та від 31.05.2016 №147 на суму 20.102,00 грн., призначення платежів: податку на додану вартість за квітень 2016 року. Представник позивача визнав, що ПНВП "Електронмашсервіс" порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість у декларації за квітень 2016 року на суму згідно з платіжним дорученням від 31.05.2016 №147. на суму 20.102,00 грн., однак сплатити суму штрафних санкцій не було можливості, оскільки з акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не зрозумілим є, яку штрафну санкцію застосовано за таке порушення. Представник відповідача не зміг пояснити на якій підставі не були враховані наведені платіжні доручення, не надано доказів зарахування відповідних сум, визначених у платіжних дорученнях, у попередні періоди або в інший спосіб. Відсутні посилання на такі докази і в рішеннях, які приймались контролюючим органом за наслідками досудового узгодження податкових зобов'язань. На думку суду, обґрунтування правомірності нарахування штрафних санкцій лише інформацією в базі даних контролюючого органу не є достатнім доказом, оскільки жодного доказу на підтвердження наявності такої інформації не надано і як вже суд наголошував не надано доказів врахування, поданих позивачем платіжних доручень, які підтверджують сплату податкових зобов'язань у відповідний строк, окрім суми 20.102,00 грн. податку на додану вартість, яка була сплачена 31.05.2016. Оскільки відповідачем не надано розрахунок визначення штрафних санкцій, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, що не позбавляє повноважень відповідача нарахувати штрафні санкції в межах строків давності з урахуванням висновків суду. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.07.2016 №0017301201 та від 06.07.2016 №0017311201 визнанню протиправними та скасуванню. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача. Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, – ВИРІШИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 липня 2016 року №0017311201 та від 06 липня 2016 року №0017301201. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронмашсервіс" 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронмашсервіс" (ідентифікаційний код 25362678, адреса місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-В, кімната 24). Відповідач – Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39471390, місцезнаходження 03151, місто Київ, вулиця Смілянська, будинок 6). Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Повне рішення виготовлено 05 лютого 2018 року. Суддя                                                                                                              В.А. Донець