Ухвала

від 05.02.2018 по справі 804/2345/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД УХВАЛА 05.02.2018           Київ           К/9901/871/17804/2345/17   Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі               № 804/2345/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехсервіс-1» до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротехсервіс-1» звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДФС у Дніпропетровській області 14 грудня 2017 року оскаржила його у касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року касаційну скаргу заявника було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ, а саме: при зверненні до суду податковим органом не було надано документ про сплату судового збору, копію рішення суду апеляційної інстанції та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу. 25 січня 2018 року відповідачем надано клопотання, в якому заявник просить продовжити строк на усунення недоліків, або відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення по суті, яке мотивовано неможливістю усунути недоліки вказані в ухвалі про без руху у строк визначений судом. Разом з тим, розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно абзацу другого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 288, під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Також, податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України. Також, не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті. Отже, враховуючи вищенаведене особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, тому вказані відповідачем обставини, не є належною підставою для продовження строку сплати судового збору або відстрочення такої сплати. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду  самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року про залишення касаційної скарги без руху, заявника, зокрема, було зобов'язано надати належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу. Проте, на виконання вимог даної ухвали не надано належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень представника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким підписано дану касаційну скаргу, а надано лише копію наказу на призначення в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області. За таких обставин, касаційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області підписана представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. У відповідності до пункту першого частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 169, 248, 327, 332, 355, 359  КАС України, суд - у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги або відстрочення сплати судового збору у справі № 804/2345/17. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі               № 804/2345/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехсервіс-1» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                    В.В. Хохуляк