Ухвала

від 12.04.2018 по справі 804/2345/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2018 року

Київ

справа №804/2345/17

касаційне провадження №К/9901/46938/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі №804/2345/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1 у квітні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2017 №000691412, №000701412, №000711412.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 25.05.2017 позовні вимоги задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.12.2017 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 30.03.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. У касаційній скарзі також порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, суд керується таким.

Як вбачається з оскарженої ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 26.12.2017.

Судом з'ясовано, що касаційну скаргу у справі №804/2345/17 вперше подано в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017) строку касаційного оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 касаційну скаргу податкового органу залишено без руху, у зв'язку з невиконанням вимог процесуального закону щодо надання документу про сплату судового збору, копії оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції та належним чином оформленого документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 податковому органу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто вперше подану касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

При зверненні із касаційною скаргою вдруге 30.03.2018 податковим органом порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, в обґрунтування якого відповідач посилається на те, що він не мав можливості звернутися з касаційною скаргою вдруге раніше, з огляду на обмежене фінансування з державного бюджету.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Податковим органом не було надано суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №804/2345/17 фінансування з Державного бюджету України, наприклад, звернення до вищестоящого податкового органу або до органу казначейства з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі та відповідним запитом про виділення коштів для сплати судового збору.

Крім того, відповідач не надав суду доказів відсутності фінансової можливості здійснити сплату судового збору в період з моменту виникнення права на касаційне оскарження до моменту фактичної сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі №804/2345/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна Л.І. Бившева В.В. Хохуляк