Рішення

від 31.01.2018 по справі 916/3227/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3227/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 25.01.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 01.06.2017р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом колективного науково-виробничого підприємства „Тріботехніка» до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін» про стягнення 25 818,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Колективне науково-виробниче підприємство „Тріботехніка» (далі по тексту - КП „Тріботехніка» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін» (далі по тексту - ТОВ „Торговий дім „Булкін» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 25 818,24 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 21 500,00 грн., пені у розмірі 3 869,40 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 448,84 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. в частині повної оплати вартості поставленого товару.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються у повному обсязі з посиланням на оформлення видаткових накладних з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що не дозволяє зробити висновок про приймання товару саме ТОВ „Торговий дім „Булкін» . Окрім того, відповідач посилається на порушення КП „Тріботехніка» умов договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. в частині ненадання визначеного п. 3.11 переліку необхідних документів, що має наслідком відсутність обов'язку у відповідача щодо здійснення оплати вартості отриманого товару.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.10.2016р. між КП „Тріботехніка» (Постачальник) та ТОВ „Торговий дім „Булкін» (Покупець) було укладено договір поставки №17/10/10, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник поставляє та передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує на умовах даного договору вікна металопластикові (далі по тексту - товар). Найменування, ціна та кількість кожній партії товару, що поставляється за цим договором, вказується у видаткових накладних на кожну партію товару, які додаються до договору та є його невід'ємними частинами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями п. п. 2.1-2.5 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. передбачено, що сума договору складається із загальної вартості товару, замовленого Покупцем та зазначеного у видаткових накладних, на підставі яких було здійснено поставку. Орієнтована, попередньо узгоджена сторонами вартість договору, з урахуванням строку, на який його укладено, становить 61 500,00 грн. Ціни на товар, погоджені сторонами шляхом прийняття Постачальником до виконання замовлення Покупця, не можуть змінюватися в односторонньому порядку. Розрахунки за цим договором за товар здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату товару у розмірі 60% від вартості продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника після отримання від останнього оригіналу рахунку-фактури. Остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості замовленої продукції Покупець здійснює протягом двадцяти одного банківського дня з моменту фактичного отримання продукції, підписання сторонами видаткової накладної та отримання від Постачальника оригіналу рахунку на оплату (п. 2.4).

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3, 3.9 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. Постачальник поставляє товару на умовах СРТ у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс» в редакції 2010р., які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору. Передача та приймання товару здійснюється на підставі видаткової накладної, яка підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. Покупець приймає товар по якості та по кількості на своєму складі у присутності уповноважених представників сторін. Приймання товару за кількістю здійснюється на підставі видаткових накладних, а за якістю - згідно документів, що підтверджують якість товару.

Відповідно до п. п. 3.11, 3.12 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. при прийманні-передачі товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; документи, що підтверджують якість товару. При відсутності під час приймання-пе6редачі товару або неналежному оформленні документів, вказаних у п. 3.11 договору, Покупець має право за своїм вибором відмовитись від приймання товару або вимагати від Постачальника передати йому по факсимільному зв'язку копії зазначених документів з обов'язковим наданням належним чином оформлених документів протягом 5 календарних днів від дати поставки. В разі ненадання зазначених документів протягом вказаного в цьому пункті строку, Постачальник не пізніше ніж до 5 числа місця наступного за звітним, надсилає за свій рахунок рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або особисто передає в бухгалтерію Покупця за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, оригінали не наданих своєчасно первинних документів, які підтверджують здійснення операції щодо постачання товару, постачання якого є предметом цього договору, за звітний (попередній) місяць. В протилежному випадку, Покупець призупиняє виконання грошових зобов'язань, передбачених договором до моменту отримання таких документів. При цьому, Покупець звільняється від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Положеннями п. п. 7.1, 7.1 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016р. включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах. Закінчення строку договору не звільняє сторін від повного виконання своїх зобов'язань, передбачених цим договором у разі їх невиконання на момент закінчення договору, а також не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів відмови сторін від пролонгації даного договору на кожний наступний календарний рік, що слідували за роком його укладення, суд доходить висновку, що на теперішній час договір поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. є діючим.

На виконання умов договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р., укладеного між сторонами по справі, КП „Тріботехніка» було поставлено ТОВ „Торговий дім „Булкін» металопластикову конструкцію, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 16.01.2017р. на суму 61 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Торговий дім „Булкін» у відповідності до вимог п. 2.3 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р., якими передбачено, що Покупець здійснює оплату товару у розмірі 60% від вартості продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника після отримання від останнього оригіналу рахунку-фактури, 24.10.2016р було переказано на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 40 000,00 грн., вказавши призначення платежу „за конструкції металопластикові згідно рахунку №СФ-00764 від 05.10.2016р.

31.07.2017р. КП „Тріботехніка» звернулось до відповідача із претензією №57/ик-07/2017р., відповідно до якої вимагало у ТОВ „Торговий дім „Булкін» сплатити заборгованість у розмірі 21 500,00 грн., яка виникла у останнього в результаті неналежного виконання умов договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р., а саме п. 2.4, яким передбачено, що остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості замовленої продукції Покупець здійснює протягом двадцять одного банківського дня з моменту фактичного отримання продукції, підписання сторонами видаткової накладної та отримання від Постачальника оригіналу рахунку на оплату.

Оскільки претензія КП „Тріботехніка» була залишена ТОВ „Торговий дім „Булкін» без задоволення, позивачем з метою захисту порушеного права і було подано до господарського суду даний позов.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. у визначений строк не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого КП „Тріботехніка» товару, вартість якого, з урахуванням перерахованих відповідачем 24.10.2016р. грошових коштів у розмірі 40 000,00 грн., складає 21 500,00 грн.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги КП „Тріботехніка» в частині стягнення із ТОВ „Торговий дім „Булкін» основної заборгованості у розмірі 21 500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ „Торговий дім „Булкін» до сплати 3% річних в сумі 448,84 грн., які були розраховані позивачем на суму основного боргу у розмірі 21 500,00 грн. за період з 14.02.2017р. по 25.10.2017р. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних господарський суд зазначає, що позивачем було допущено помилку, яка укладається у помилковому визначенні 14.02.2017р. у якості початкового моменту прострочення платежу. Оскільки позивачем товар було поставлено відповідачеві 16.01.2017р., то початковим моментом прострочення платежу (з урахуванням п. 2.4 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р.) є 15.02.2017р.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що правильним розміром трьох відсотків річних, який повинен розраховуватись на суму основного боргу у розмірі 21 500,00 грн. за період з 15.02.2017р. по 25.10.2017р., є сума у розмірі 447,08 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача, що має наслідком часткове задоволення позовних вимог КП „Тріботехніка» у названій частині позову.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. у разі порушення Покупцем строків оплати продукції, оплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З посиланням на умови договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. та приписи чинного законодавства України, позивачем було нараховано ТОВ „Торговий дім „Булкін» до сплати пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару у розмірі 3 869,40 грн., яка була розрахована позивачем на прострочену суму заборгованості за період з 14.02.2017р. по 25.10.2017р.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, а також приймаючи до уваги висновки суду щодо початкового моменту простроченого грошового зобов'язання , господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є сума 2 807,37 грн., оскільки КП „Тріботехніка» при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ст. 232 Господарського кодексу України. Викладене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог КП „Тріботехніка» у названій частині позову шляхом присудження до стягнення із відповідача пені у розмірі 2 807,37 грн., розрахованої протягом періоду з 15.02.2017р. по 15.08.2017р.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, судом була надана правова оцінка запереченням відповідача щодо порушення позивачем умов п. 3.11 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. та вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Розглянувши наведені доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Умовами п. 3.12 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. сторонами було передбачено, що у випадку ненадання Постачальником документів, визначених у п. 3.11, Покупець має право відмовитись від прийняття товару або вимагати від КП „Тріботехніка» передання визначених договором документів. Проте, жодних претензій з боку відповідача з цього приводу на адресу позивача не висувалося. Відсутність вимог відповідача щодо виконання позивачем умов п. 3.11 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016р. навпаки свідчить про відсутність порушень наведених умов договору постачальником продукції. Більш-того, господарський суд зазначає, що факт надання або ненадання постачальником покупцеві документів, визначених умовами договору, не є підставою для звільнення покупця від обов'язку з оплати вартості отриманого товару.

Що стосується надання позивачем видаткової накладної, оформленої з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року N 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абзац 9 ч. 2 ст. 9).

Господарський суд зауважує, що факт відсутності у видатковій накладній №РН-0000002 від 16.01.2017р., яка містить відтиск печатки ТОВ „Торговий дім „Булкін» та підпис особи, яка отримала товар, посади особи, яка отримала товар, не є підставою для невизнання такої господарської операції. При цьому, суд звертає увагу відповідача, що частина 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» була доповнена абзацом 9, яким визначено наслідки наявності недоліків у первинних документів, Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо удосконалення деяких положень» від 5 жовтня 2017 року N 2164-VIII, який набрав чинності 01.01.2018р., тобто після поставки позивачем відповідачеві товару. Однак, на момент прийняття рішення по справі дана законодавча норма набрала чинності та підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Крім того, господарський суд звертає увагу відповідача, що оскільки на момент проведення операції з поставки товару, наказ Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 „Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» , яким було передбачено використання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей 01.01.2015р. втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2014 № N 987, доводи щодо отримання товару не уповноваженою особою не заслуговують на увагу суду.

Більше того, господарський суд зауважує, що ТОВ „Торговий дім „Булкін» під час розгляду справи факт отримання від КП „Тріботехніка» товару за договором №17/10/10 від 17.10.2016р. не заперечувався, у зв'язку з чим, підстави для відмови у задоволенні позову з вищенаведених мотивів відсутні.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Торговий дім „Булкін» перед КП „Тріботехніка» в загальній сумі 24 754,45 грн. , яка складається із основного боргу у розмірі 21 500,00 грн., пені у розмірі 2 807,37 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 447,08 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, позов колективного науково-виробничого підприємства „Тріботехніка» до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін» підлягає частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 21 500,00 грн., пені у розмірі 2 807,37 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 447,08 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610 - 612, 615, 617, 625, 627, 629, 662, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 230-232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін» /65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, ідентифікаційний код 39299962/ на користь колективного науково-виробничого підприємства „Тріботехніка» /54000, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 1-а Воєнна, буд. 2, ідентифікаційний код 23082976/ основний борг у розмірі 21 500,00 грн. /двадцять одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп./, пеню у розмірі 2 807,37 грн. /дві тисячі вісімсот сім грн. 37 коп./, три відсотки річних у розмірі 447,08 грн. /чотириста сорок сім грн. 08 коп./, судовий збір у розмірі 1 534,08 грн. /одна тисяча п'ятсот тридцять чотири грн. 08 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 лютого 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна