Постанова

від 29.05.2018 по справі 916/3227/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3227/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів : Л.В. Лавриненко, К.В. Богатиря,

при секретарі судового засідання І.М. Станковій,

за участю представників:

від позивача - С.В. Андросов;

від відповідача - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін"

на рішення Господарського суду Одеської області, прийняте суддею С.П. Желєзною, 31.01.2018 о 12 год 33 хв, м. Одеса, повний текст складено 05.02.2018,

у справі №916/3227/17

за позовом: Колективного науково-виробничого підприємства „Тріботехніка"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін"

про стягнення 25 818,24 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 р. Колективне науково-виробниче підприємство „Тріботехніка" (далі - КНВП „Тріботехніка") звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін" (далі - ТОВ „Торговий дім „Булкін") про стягнення 25818,24 грн, з яких 21500 грн - основний борг, 3869,40 грн - пеня та 448,84 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №17/10/10 від 17.10.2016.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.01.2018 відкрито провадження у справі №916/3227/17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.01.2018 у справі №916/3227/17 (суддя С.П. Желєзна) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ТОВ „Торговий дім „Булкін" на користь КНВП „ Тріботехніка" основний борг у розмірі 21500 грн, пеню у розмірі 2807,37 грн, 3% річних у розмірі 447,08грн та судовий збір у розмірі 1534,08 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий господарський суд послався на доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №17/10/10 від 17.10.2016, однак зазначив про те, що здійснений позивачем розрахунок пені та трьох відсотків річних містить помилку у визначенні початкового моменту прострочення платежу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ „Торговий дім „Булкін" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 31.01.2018 у справі №916/3227/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник, не заперечуючи факту отримання товару за видатковою накладною №РН-0000002 від 16.01.2017, зазначає про те, що у цій видатковій накладній відсутнє посилання на укладений між сторонами договір №17/10/10 від 17.10.2016, відтак вона складена за рамками договірних відносин, а тому строк виконання зобов'язання не настав та нарахування неустойки, передбаченої договором, безпідставне.

Позивач власну правову позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклав.

У судовому засіданні 29.05.2018 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення; представник відповідача участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6507806101744 від 03.05.2018 (а.с. 94).

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

17.10.2016 між Колективним науково-виробничим підприємством „Тріботехніка" ( постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін" ( покупець ) укладено договір поставки №17/10/10 (далі - договір поставки №17/10/10 від 17.10.2016), за умовами якого постачальник поставляє та передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує на умовах даного договору вікна металопластикові (далі по тексту - товар).

Відповідно до пункту 1.2 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 найменування, ціна та кількість кожній партії товару, що поставляється за цим договором, вказується у видаткових накладних на кожну партію товару, які додаються до договору та є його невід'ємними частинами.

У пунктах 2.1, 2.3, 2.4 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 сторонами узгоджено, що загальна вартість договору складається із суми вартості товару, на постачання яких постачальником було прийнято до виконання відповідні замовлення покупця, зазначених в усіх видаткових накладних, на підставі яких було здійснено поставку; орієнтовна, попередньо узгоджена сторонами вартість договору, з урахування строку, на який його укладені, становить 61500 грн, в т.ч. ПДВ-10250 грн; ціни на товар, погоджені сторонами шляхом прийняття постачальником до виконання замовлення покупця, не можуть змінюватись в односторонньому порядку. Покупець здійснює оплату товару в розмірі 60% від вартості продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника після отримання від останнього оригіналу рахунки-фактури. Остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості замовленої продукції покупець здійснює протягом двадцяти одного банківського дня з моменту фактичного отримання продукції, підписання сторонами видаткової накладної та отримання від постачальника оригіналу рахунку на оплату

Згідно з пунктом 3.1 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 постачальник поставляє товар на умовах СТР (склад покупця, що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Лазо.28) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього договору.

Передача та прийом товару здійснюється на підставі видаткової накладної, яка підписується обома сторонами та являється невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.3 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016).

Положеннями пунктів 3.11, 3.12 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 передбачено, що при прийманні-передачі товару постачальник зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, документи, що підтверджують якість товару (сертифікат відповідності). Постачальник зобов'язується надати покупцеві податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. В разі якщо податкові накладні складені постачальником з порушенням правил чинного податкового законодавства (пункт 201.1. статті 201 Податкового кодексу України) та/або фізичні, технічні та технологічні можливості особи, яка надає послуги, можуть бути визнані недостатніми для визнання факту здійснення господарської операції, всі витрати, що понесе покупець у зв'язку з цим, покладаються на постачальника. При відсутності під час приймання-передачі товару або неналежному оформленні документів, вказаних у пункті 3.11 договору, покупець має право за своїм вибором відмовитись від приймання товару або вимагати від постачальника передати йому по факсимільному зв'язку копії зазначених документів з обов'язковим наданням належним чином оформлених документів протягом 5 календарних днів від дати поставки. В разі ненадання зазначених документів протягом вказаного в цьому пункті строку, постачальник не пізніше ніж до 5 числа місця наступного за звітним, надсилає за свій рахунок рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або особисто передає в бухгалтерію покупця за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, оригінали не наданих своєчасно первинних документів, які підтверджують здійснення операції щодо постачання товару, постачання якого є предметом цього договору, за звітний (попередній) місяць, в протилежному випадку, покупець призупиняє виконання грошових зобов'язань, передбачених договором до моменту отримання таких документів. При цьому, покупець звільняється від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

У пункті 4.4 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 сторонами узгоджено, що у разі порушення покупцем строків оплати продукції, передбачених цим договором оплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань (пункт 7.1 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016).

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу металопластикові вікна на суму 61500 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 16.01.2017.

24.10.2016 відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 60% від вартості продукції шляхом перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 40000 грн, вказавши призначення платежу за конструкції металопластикові згідно рахунку №СФ-00764 від 05.10.2016 .

Позивач направив відповідачу претензію №57/ик-07/2017 від 31.07.2017, в якій просив останнього сплатити решту заборгованості у розмірі 21500 грн, яка виникла у нього в результаті неналежного виконання умов договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016, однак вказана претензія відповідачем була залишена без задоволення, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення з ТОВ „Торговий дім „Булкін" 21500 грн основного боргу, а також 3869,40 грн пені та 448,84 грн 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 14.02.2017 по 25.10.2017.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Зобов'язання згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, згідно з приписами частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 покупець здійснює оплату товару в розмірі 60% від вартості продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника після отримання від останнього оригіналу рахунки-фактури; остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості замовленої продукції покупець здійснює протягом двадцяти одного банківського дня з моменту фактичного отримання продукції, підписання сторонами видаткової накладної та отримання від постачальника оригіналу рахунку на оплату.

Враховуючи наведені норми права та узгоджені сторонами умови договору №17/10/10 від 17.10.2016, а також те, що в матеріалах справи відсутні, відповідачем не подані докази своєчасного та повного проведення оплати за поставлений товар, колегія суддів апеляційної інстанції вважає підставним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21500 грн основної заборгованості.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3869,40 грн пені та 448,84 грн 3% річних, нарахованих останньому за несвоєчасне виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №17/10/10 від 17.10.2016.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 2.4 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості замовленої продукції покупець здійснює протягом двадцяти одного банківського дня з моменту фактичного отримання продукції, підписання сторонами видаткової накладної та отримання від постачальника оригіналу рахунку на оплату.

16.01.2017 за видатковою накладною №РН-0000002 від 16.01.2017 відповідач отримав товар на суму 61500 грн. Отже, до 15.02.2017 він повинен був повністю розрахуватися за товар, поставлений йому 16.01.2017. Прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого відповідачу товару виникло 15.02.2017.

Між тим позивачем розрахунок пені було виконано без врахування приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а тому місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2807,37 грн пені за період з 15.02.2017 по 15.08.2017.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені вище обставини та зазначену норму матеріального права, господарським судом першої інстанції підставно було задоволено також позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 447,08 грн 3% річних, нарахованих за період з 15.02.2017 по 25.10.2017. В задоволенні решти вимог про стягнення 3% річних Господарським судом Одеської області було обгрунтовано відмовлено, оскільки позивачем було невірно визначено початкову дату прострочення виконання грошового зобов'язання.

Доводи скаржника стосовно того, що видаткова накладна №РН-0000002 від 16.01.2017 не містить посилання на укладений між сторонами договір, а відтак відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій до уваги колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/70 (із змінами і доповненнями), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно зі статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Видаткова накладна №РН-0000002 від 16.01.2017 на загальну суму 61500 грн є належним та допустимим доказом отримання відповідачем товару, оскільки зазначена накладна оформлена з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Отримання за видатковою накладною №РН-0000002 від 16.01.2017 товару відповідачем не заперечується. Факт відсутності у цій видатковій накладній посилань на договір №17/10/10 від 17.10.2016 не є підставою для невизнання такої господарської операції.

Відповідно до пояснень представника позивача між сторонами не існувало інших правовідносин, ніж за договором №17/10/10 від 17.10.2016. До того ж, вартість товару, зазначена у договорі в розмірі 61500 грн, є тотожною вартості товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000002 від 16.01.2017. Найменування товару (вікна металопластикові), зазначене у договорі та у видатковій накладній, також є ідентичними, що також свідчить про поставку товару за вказаною видатковою накладною саме на виконання договору №17/10/10 від 17.10.2016.

Доводи скаржника про те, що він не отримував від позивача звернення або рахунку-фактури для оплати 21500 грн за отриманий товар, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки такий рахунок отримувався скаржником разом з товаром при його поставці.

Згідно з пунктом 3.11 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 при прийманні-передачі товару постачальник зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, документи, що підтверджують якість товару (сертифікат відповідності).

Умовами пункту 3.12 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 сторонами було передбачено, що у випадку ненадання постачальником документів, визначених у пункті 3.11, покупець має право відмовитись від прийняття товару або вимагати від КП „Тріботехніка" передання визначених договором документів. Проте жодних претензій з боку відповідача з цього приводу на адресу позивача не висувалося. Відсутність вимог відповідача щодо виконання позивачем умов пункту 3.11 договору поставки №17/10/10 від 17.10.2016 відповідно свідчить про відсутність порушень наведених умов договору постачальником продукції. До того ж факт надання або ненадання постачальником покупцеві документів, визначених умовами договору, не є підставою для звільнення покупця від обов'язку з оплати вартості отриманого товару.

Підписання відповідачем видаткової накладної №РН-0000002 від 16.01.2017, яка засвідчує факт передання товару разом з усією товаросупровідною документацією та яка містить посилання на відповідний рахунок-фактуру, а також здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений товар з зазначенням у платіжному дорученні у реквізиті "призначення платежу" номеру та дати рахунку-фактури свідчать про отримання ТОВ "Торговий дім "Булкін" вказаного рахунку-фактури.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення 31.01.2018 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого процесуального акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 31.01.2018 у справі №916/3227/17 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Булкін".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2018.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Лавриненко