Ухвала

від 05.02.2018 по справі 911/3540/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"05" лютого 2018 р. Справа№ 911/3540/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Верховця А.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Київської області від 26.12.2017 року

у справі № 911/3540/17 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Кронпак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кронпак"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 19.12.2017 року ТОВ „Кронпак" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кучака Ю.Ф.

ГУ ДФС у Київській області звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 26.12.2017 року та припинити провадження у справі № 911/3540/17.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 911/3540/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Доманської М.Л.

Дослідивши апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (дали - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 94 ГПК України, апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

В п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, якщо апеляційну скаргу подано: особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, ГУ ДФС у Київській області просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 26.12.2017 року у даній справі.

Дослідивши матеріали справи № 911/3540/17, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що у матеріалах справи № 911/3540/17 відсутній такий процесуальний документ, як постанова господарського суду Київської області від 26.12.2017 року. Дану постанову також не зазначено у внутрішньому описі документів справи № 911/3540/17.

Таким чином, ГУ ДФС у Київській області просить скасувати в апеляційному порядку процесуальний документ, який у справі № 911/3540/17 господарським судом Київської області не приймався та відсутній у її матеріалах. При цьому, положення вище наведених норм чинного господарського процесуального законодавства передбачають, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені процесуальні документи (судові рішення, ухвали), які прийняті місцевим господарським судом та встановлюють таку вимогу до змісту апеляційної скарги, як зазначення у ній процесуального документу, що оскаржується, з посиланням на номер справи та дату його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 26.08.2014 року у справі № 910/7269/14 та від 19.03.2015 року у справі № 927/707/14.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшой висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області на постанову суду першої інстанції від 26.12.2017 року.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений права у передбачений законом спосіб з дотриманням чинного законодавства звернутися до суду з повторною апеляційною скаргою для захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 234, 254, 261 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Київської області від 26.12.2017 року у справі № 911/3540/17.

2. Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Матеріали справи № 911/3540/17 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

А.А. Верховець