Рішення

від 30.01.2018 по справі 145/172/17

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"30" січня 2018 р. 145/172/17 2/145/20/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

за участі секретаря Тихої О.Н.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Московка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Агро Інвест Україна" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (паю),

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що 21 січня 2010 року між нею та ТОВ Агро Інвест Україна в особі філії Стояни було укладено договір оренди № 337 земельної частки (паю), відповідно до якого вона передала, а відповідач по справі прийняв у строкове платне користування земельну ділянку розміром 1.7985 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Слідянської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Вказана земельна ділянка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01 червня 2007 року, виданим на підставі розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації № 142 від 19.04.2005 року.

Перед укладенням договору оренди між нею та відповідачем по справі було досягнуто домовленості про те, що договір оренди має бути укладено на п'ять років.

В січні цього року відповідачем по справі їй було видано копію договору оренди № 537 земельної ділянки (паю), однак при ознайомленні з якою вона виявила, що в п. 5 вказаного договору зазначено, що його укладено на 15 років, а підпис у вказаному договорі та в акті приймання-передачі земельної ділянки в графі Орендодавець виконано не нею.

Оскільки Договір оренди земельної ділянки (паю) № 337 від 21.01.2010 року та акт приймання-передачі земельної ділянки нею особисто підписано не було, це порушує надане чинним законодавством право на її добровільне волевиявлення, та порушує вимоги ст. 14 Закону України Про оренду землі щодо обов'язковості письмової форми договору.

Вважає, що договір оренди №337 земельної ділянки (паю) від 21.01.2010 р., укладений між нею та ТОВ Агро Інвест Україна , є недійсним.

Просить договір оренди № 337 земельної ділянки (паю) від 21 січня 2010 року, укладений між нею та ТОВ Агро Інвест Україна , визнати недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві. Пояснив, що позивачка отримувала орендну плату, оскільки знала, що уклала договір оренди на 5 років.

Представник відповідача Московко О.О. позовні вимоги не визнав, просить відмовити в його задоволенні, оскільки позивачка в 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 і 2016 роках отримувала орендну плату, будь-яких заперечень з приводу укладення чи виконання умов договору не було.

Суд, вислухавши сторони, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підставою недійсності правочину відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01 червня 2007 року, виданим на підставі розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації № 142 від 19.04.2005 року володіє на праві власності земельною ділянкою розміром 1.7985 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Слідянської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

В січні 2017 року відповідачем по справі ОСОБА_3 було видано копію договору оренди № 537 земельної ділянки (паю), при ознайомленні з яким вона виявила, що в п. 5 вказаного договору зазначено, що його укладено на 15 років, а підпис у вказаному договорі та в акті приймання-передачі земельної ділянки в графі Орендодавець виконано не нею, хоча підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі Наявність підпису підтверджує наміри учасника правочину, забезпечує його ідентифікації цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною правочину, або уповноваженими на підписання правочину особами власноручно.

Зазначені обставини підтверджується висновком експертизи ВВ КНДІСЕ №7006/7007/17-21 від 12.12.2017, відповідно до якого підпис в договорі оренди земельної частки (паю) від 21.01.2010 р., укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ Агро Інвест Україна , в графі Орендодавець виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів, не самою ОСОБА_3, а іншою особою.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на отримання позивачкою в 2010-2016 рр. орендної плати, оскільки дані обставини не можуть підтвердити волевиявлення ОСОБА_3 на укладення договору оренди щодо належної їй земельної ділянки на п'ятнадцять років, а не п'ять.

Керуючись ст.ст.4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.202, 203, 204, 207, 626, 627, 638 ЦК України, ст.ст.78, 120, 124 ЗК України, Законом України "Про оренду землі",

вирішив:

Позов задоволити.

Договір оренди №337 земельної ділянки (паю) від 21 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Інвест Україна , визнати недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Інвест Україна на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 08.02.2018 р.

Суддя Ратушняк І. О.