Рішення

від 01.02.2018 по справі 467/196/17

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/196/17

2/467/9/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Догарєвої І.О., при секретарі Фесенко К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сервісний центр МВС України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними договору доручення, договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання незаконною та скасування довідки рахунку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2, та після неодноразової зміни позовних вимог просить визнати неправомірними дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо надання недійсної довіреності для купівлі-продажу та перереєстрації автомобіля, визнати недійсним договір доручення ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року на продаж спірного транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Крістал Стар , визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу за представництвом №ААЕ207601 укладений 18 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнати незаконною та скасувати довідку-рахунок №ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію автомобіля.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що в 1986 році вона уклала шлюб з ОСОБА_5 23 червня 2015 року ОСОБА_5 помер. В період шлюбу ОСОБА_5 купив автомобіль НОМЕР_1, який позивач вважає об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 18 серпня 2015 року Територіальним сервісним центром №4801 м. Миколаєва було здійснено перереєстрацію вказаного автомобіля на підставі акту приймання-передачі транспортного засобу, переобладнаного для роботи на зрідженому нафтовому газі №5028 від 17 серпня 2015 року, складеному ФОП ОСОБА_6, в якому вказано, що транспортний засіб отримано 17 серпня 2015 року замовником ОСОБА_5 (який помер 23 червня 2015 року) та довідки-рахунку №ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року, складеної, виданої та підписаної директором ТОВ Крістал Стар , з якої вбачається, що автомобіль продано ОСОБА_2 18 серпня 2015 року за 25000,00 грн., що не можливо в зв'язку зі смертю власника транспортного засобу ОСОБА_5

Договір доручення ААЕ 207601 від 18 серпня 2015 року на продаж транспортного засобу із ТОВ Крістал Стар від імені ОСОБА_5 укладено ОСОБА_3 на підставі довіреності від 10 червня 2014 року, виданої ОСОБА_5 ще за життя. Того ж дня, діючи на підставі довіреності від 10 червня 2014 року, виданої ОСОБА_5 ще за життя ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу транспортного засобу ВАЗ 2017, 1995 року випуску свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НІС233272 своєму чоловіку ОСОБА_2 за 25000,00 грн.

Посилаючись на положення ст.248 ЦК України, позивач вказує, що представництво за довіреністю від 10 червня 2014 року припинилось в зв'язку зі смертю довірителя, ОСОБА_5, відтак ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ввели в оману ТОВ Крістал Стар та працівників Територіального сервісного центру №4801 м. Миколаєва, не повідомивши про смерть власника

транспортного засобу і довірителя ОСОБА_5, в зв'язку з чим їх дії щодо надання недійсної довіреності для купівлі-продажу та перереєстрації автомобіля НОМЕР_2 просить визнати неправомірними та такими, що не відповідають законам України.

Посилаючись на положення ст.34 ЗУ Про дорожній рух та п.40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07 вересня 1998 року, позивач вважає, що внаслідок незаконних дій відповідачів на підставі недійсної довіреності та директора ТОВ Крістал Стар щодо складання підробних, фіктивних документів відбулась неправомірна перереєстрація транспортного засобу, в зв'язку з чим вона була позбавлена права на отримання у приватну власність ? частини автомобіля НОМЕР_2, та просила визнати недійсним договір доручення ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року на продаж спірного транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Крістал Стар , визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу за представництвом №ААЕ207601 укладений 18 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнати незаконною та скасувати довідку-рахунок №ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію автомобіля НОМЕР_2 на ОСОБА_2 як таку, що здійснена відповідачами за фіктивними, підробними документами.

Ухвалою від 29 серпня 2017 року до участі у справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_3, третя особа замінена на ОСОБА_4 сервісний центр в Миколаївській області Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою від 09 жовтня 2017 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ТОВ Крістал Стар .

Позивач та її представник позовні вимоги в судовому засіданні підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в своїй заяві від 30 жовтня 2017 року просив в задоволенні позовних вимог відмовити в зв'язку з тим, що спірний автомобіль перебуває в угоні.

Відповідач ОСОБА_3 в своєму запереченні на позовну заяву вказує, що позивач належним чином не обґрунтувала те право за захистом якого вона звертається, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним, посилаючись на те, що рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2017 року у задоволенні зустрічної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину майна подружжя (в тому числі і на спірного автомобіля) відмовлено і позивач не має будь-яких майнових прав щодо автомобіля НОМЕР_2. В зв'язку з зазначеним просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач ТОВ Крістал Стар надав суду заяву про розгляд справи без участі свого представника в зв'язку з фактичним припиненням діяльності юридичної особи.

Третя особа ОСОБА_4 сервісний центр в Миколаївській області Міністерства внутрішніх справ України в судове засідання свого представника не направив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Від нього надійшли заперечення, в яких просив у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації автомобіля НОМЕР_2 на ОСОБА_2 як такої, що здійснена за фіктивними, підробними документами, просив відмовити, в в'язку з тим, що дана реєстраційна дія була вчинена з дотриманням норм чинного законодавства на підставі довідки-рахунку №ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року, яка не є ані фіктивною ані підробною, договір купівлі-продажу було укладено не між ОСОБА_7, а між торгівельною організацією ТОВ Крістал Стар та покупцем ОСОБА_2 Крім того підставою для перереєстрації транспортного засобу є, зокрема, рішення суду про визнання недійсним договору щодо відчуження транспортного засобу в зв'язку з чим, судове рішення в разі задоволення цієї вимоги не можливо буде виконати. Крім того, спірний транспортний засіб значиться в угоні, що взагалі виключає можливість його перереєстрації.

Суд заслухав пояснення позивача та її представника, ознайомився з запереченнями відповідачів та третьої особи, вивчив матеріали справи та встановив наступне.

31 травня 1986 року позивач, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу І-ФП №460651 від 31 травня 1986 року (том І, а.с. №6). 13 вересня 2001 року ОСОБА_5 на підставі біржової угоди набув право власності на легковий автомобіль ВАЗ-2107 1995 року випуску, червоного кольору, кузов №ХТА210700S0904005, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НІС №233272, виданого Южноукраїнським МРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області, державний реєстраційний номер 59336НІ (том І, а.с.81). 23 червня 2015 року ОСОБА_5 помер, про що 30 червня 2015 року відділом ДРАЦ РС Арбузинського РУЮ у Миколаївській області складено актовий запис №74 та видане свідоцтво про смерть І-ФП №220286 (том І, а.с.7).

Частиною 1 статті 24 КпШС України (був чинним на час придбання автомобіля ОСОБА_8М.) установлено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КпШС і ст. 16 Закону України від 7 лютого 1991 року № 697-ХІІ Про власність (далі - Закон № 697-ХІІ) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Аналогічні положення містяться у чинній ст. 60 СК України.

Стаття 60 СК України (стаття 22 КпШС України) презюмує, що майно, набуте під час шлюбу, належить чоловікові і жінці на праві спільної сумісної власності, якщо належними та допустимими доказами не буде доведено, що це майно набуте одним із подружжя за особисті кошти. Саме до цього зводиться правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 12 грудня 2012 року (справа № 148цс12), і з яким погоджується суд щодо даних правовідносин.

З матеріалів справи, зокрема з матеріалів спадкової справи №121/2015 до майна померлого 23 червня 2015 року ОСОБА_5 (том ІІ, а.с. 14-54), рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2017 року у справі №467/1848/16-ц (том І, а.с.240-241), вбачається, що на час придбання ОСОБА_8 автомобіля, вони з позивачем ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, проживали разом і вели спільне господарство. Доказів того, що спірний автомобіль був придбаний померлим ОСОБА_8 за особисті кошти, або як результат особистої праці, суду не надано. Посилання відповідача ОСОБА_3 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2017 року у справі №467/1848/16-ц в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні її зустрічних позовних вимог про визнання права власності на ? частину майна подружжя після смерті її чоловіка ОСОБА_5 суд не приймає до уваги, оскільки судом у даній справі вирішене питання лише щодо земельної ділянки, набутої спадкодавцем внаслідок розпаювання земель, яка була особистою власністю спадкодавця. Спір щодо іншого майна, в тому числі автомобіля ВАЗ-2107 судом у справі №467/1848/16-ц не розглядався. Відтак, суд вважає неспроможними заперечення відповідача ОСОБА_3 що права позивача ОСОБА_1 не порушуються оспорюваним правочином.

З матеріалів, наданих ТОВ Крістал Стар судом встановлено, що 10 червня 2014 року ОСОБА_5 на підставі усного договору доручення уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представляти його інтереси у правовідносинах пов'язаних з розпорядженням (продажем), управлінням та технічним обслуговуванням належного йому автомобіля ВАЗ-2107 1995 року випуску, кузов №ХТА210700S0904005, реєстраційний номер 59336НІ, про що склав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Арбузинського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_9 10 червня 2014 року та зареєстровану в реєстрі за №510.

Діючи на підставі довіреності від 10 червня 2014 року від імені ОСОБА_5, ОСОБА_3 18 серпня 2015 року уклала договір доручення на продаж транспортного засобу №ААЕ207601 з ТОВ Крістал Стар (том І, а.с.161), за яким ТОВ Крістал Стар як повірений зобов'язався за дорученням ОСОБА_5, від імені якого діяла ОСОБА_3 в якості довірителя, за винагороду вчинити необхідні дії для продажу транспортного засобу ВАЗ-2107 кузов №ХТА210700S0904005, номер свідоцтва про реєстрацію НІС233272.

Того ж дня автомобіль був переданий за актом прийому передачі транспортного засобу ОСОБА_3 повіреному (том І, а.с.162).

Також, 18 серпня 2015 року між ОСОБА_3 Анатолієвною, що діяла від імені ОСОБА_5 за довіреністю від 10 червня 2014 року та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, агрегату №ААЕ207601 за представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар . Предметом договору був автомобіль ВАЗ-2107 кузов №ХТА210700S0904005, номер свідоцтва про реєстрацію НІС233272, вартістю 25000,00 грн. (том І, а.с.165)

Того ж дня автомобіль був переданий за актом прийому передачі транспортного засобу директором ТОВ Крістал Стар ОСОБА_2 (том І, а.с.164)

За змістом ст.25 ЦК України, здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки є цивільною правоздатністю. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 237, ст. 239 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

Відтак, внаслідок смерті ОСОБА_5 23 червня 2015 року його цивільні права та обов'язки припинено, а також припинена дія довіреності, яка була видана ним 10 червня 2014 року на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо володіння, користування та розпорядження належним йому автомобілем.

Частини 1, 5 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що в супереч вимогам ст.203 ЦК України оспорювані договори доручення на продаж транспортного засобу №ААЕ207601 та купівлі-продажу транспортного засобу, агрегату №ААЕ207601 за представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар від 18 серпня 2015 року були укладені після смерті ОСОБА_5, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, суд зробив висновок про визнання їх недійсними з підстав передбачених ч.1 ст.215 ЦК України.

На підтвердження укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу, агрегату №ААЕ207601 ТОВ Крістал Стар 18 серпня 2015 року видано довідку-рахунок ААЕ №207601. Позивачем заявлено вимогу про визнання незаконною та скасування даної довідки-рахунку.

Згідно з п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах, інші документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

З огляду на таке довідка-рахунок є документом, який підтверджує укладення правочину щодо переходу права власності на автомобіль та тягне за собою зміну його власника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У всіх випадках визнання тієї чи іншої дії як способу захисту пов'язується із зазначенням в нормативних актах. Спосіб захисту також визначають як конкретні закріплені чи санкціоновані законом правоохоронні заходи (засоби), за допомогою яких усуваються порушення прав і вплив на правопорушника.

Як зазначено судом вище, недодержання вимог закону в момент укладення правочину має наслідком визнання його недійсним. Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині визнання незаконною та скасування довідки-рахунку не відповідає вимогам закону, відтак, дана вимога не може бути задоволена судом.

Також не відповідає вимогам закону щодо обраного способу захисту порушених прав вимога позивача про визнання неправомірними дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо надання недійсної довіреності для купівлі-продажу та перереєстрації автомобіля, оскільки порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсним правочину.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації автомобіля НОМЕР_2 на ОСОБА_2 як таку, що здійснена відповідачами за фіктивними, підробними документами суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.34 ЗУ Про дорожній рух , державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, у чинній редакції, зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця або рішення суду. У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Відповідно до п.35 вказаного Порядку, підставою для перереєстрації транспортного засобу є, зокрема, рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.

Тобто, виходячи з аналізу вказаних норм, позовні вимоги про визнання незаконною та скасування реєстрації транспортного засобу є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки процедура вчинення таких дій чітко визначена спеціальним нормативно-правовим актом та має бути дотримана.

Крім того, згідно зі статтями 11, 33, 36, 119 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) було визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України (в редакції, чинній на момент вирішення спору) також визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В справах за позовами про скасування державної реєстрації відповідачем повинен бути орган, який на підставі вимог закону вносить запис про скасування реєстрації прав. В даному випадку таким органом є відповідний територіальний підрозділ МВС.

Таким чином, вимога про визнання незаконною та скасування реєстрації транспортного засобу не може бути заявлена до відповідачів у даній справі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ Крітал Стар , оскільки вони не є повноважними особами щодо вчинення відповідних дій.

Отже, позивач помилився щодо обов'язку відповідачів поновити його порушене право шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації транспортного засобу.

З огляду на викладене, суд зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, в частині визнання недійсними доручення на продаж транспортного засобу №ААЕ207601 та купівлі-продажу транспортного засобу, агрегату №ААЕ207601 за представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар від 18 серпня 2015 року, в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що положеннями ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі положеннями ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами

договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України. Так, ч.1,2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Виходячи з викладеного, оскільки суд зробив висновок про задоволення двох з п'яти позовних вимог ОСОБА_1, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1280,00 грн. - по 426,67 грн. з кожного.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то позивач просив стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу за договором про надання адвокатських послуг від 23 березня 2017 року (том І, а.с.48-50). На підтвердження суми витрат, які підлягають сплаті позивачем надано акт виконаних робіт від 28 серпня 2017 року за договором від 23 березня 2017 року про надання адвокатських послуг (том І а.с.181). Згідно даного акту узгоджена Сторонами винагорода за послуги склала 3602,00 грн., в тому числі: за складання процесуальних документів 2450 грн., за участь адвоката у судових засіданнях - 1152 грн. При цьому суд вважає за необхідне зменшити суму винагороди адвоката за складання процесуальних документів, яка підлягає розподілу: на 150,00 грн. за складання уточненої заяви про забезпечення доказів від 24 лютого 2017 року; на 200,00 грн. за відповідь на ухвалу суду від 13 березня 2017 року (складання відповідей суду на його ухвалу не передбачене нормами ЦПК України); на 150,00 грн. за заяву про виклик свідків (свідки в судовому засіданні не допитувались, представник позивач відмовився від клопотання); на 350,00 грн. за уточнену позовну заяву про визнання неправомірними дій та скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки оцінює складання таких процесуальних документів представником позивача як дії, що призвели до затягування розгляду справи. Відтак, розподілу між сторонами підлягає сума витрат на правничу допомогу 2952,00 грн., з відповідачів підлягає стягненню частина цієї суми, пропорційно до задоволених позовних вимог - 1180,80 грн., по 393,60 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 43, 49, 81, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сервісний центр МВС України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними договору доручення, договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання незаконною та скасування довідки рахунку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації автомобіля - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір доручення на продаж транспортного засобу №ААЕ207601 від 18 серпня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 Анатолієвною, що діяла від імені ОСОБА_5 за довіреністю від 10 червня 2014 року та Товариством з обмеженою відповідальністю Крістал Стар .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, агрегату №ААЕ207601 укладений 18 серпня 2015 року за представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар між ОСОБА_3 Анатолієвною, що діяла від імені ОСОБА_5 за довіреністю від 10 червня 2014 року та ОСОБА_2.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 820,27 грн. (вісімсот двадцять гривень 27 коп.), в тому числі 426 грн. 67 коп. витрат по оплаті судового збору та 393,60 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 820,27 грн. (вісімсот двадцять гривень 27 коп.), в тому числі 426 грн. 67 коп. витрат по оплаті судового збору та 393,60 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крістал Стар ( ЄДРПОУ 36881109) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 820,27 грн. (вісімсот двадцять гривень 27 коп.), в тому числі 426 грн. 67 коп. витрат по оплаті судового збору та 393,60 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 06 лютого 2018 року.

Суддя І.О. Догарєва