Постанова

від 01.03.2007 по справі 6/132-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/132-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

01.03.07                                                                                           Справа  № 6/132-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючий суддя:                                     Кравчук Н.М.

суддя                                                             Гнатюк Г.М.  

суддя                                                             Мирутенко О.Л.  

розглянув апеляційну скаргу Волинського обласного державного центру експертизи

сортів рослин з державною інспекції з охорони прав на сорти рослин Волинської

області № 162 від 27.12.2006 року

на рішення  господарського суду Волинської області від 20.12.2006 р.

у справі №6/132-38

за позовом приватного сільськогосподарського  підприємства «Агротехсервіс», с.

Радомишль, Луцького району , Волинської області

до відповідача Волинського обласного державного центру експертизи сортів рослин з

державною інспекції з охорони прав на сорти рослин Волинської області

про  стягнення 27762,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Собковський С.М. представник ( довіреність в справі);

від відповідача  –Охотинський В.А. представник ( довіреність в справі);

 Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання  про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

                                                        ВСТАНОВИВ:  

           рішенням господарського суду Волинської області від   20.12.2006 р.у справі  № 6/132-38 задоволено позов приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс»до  Волинського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекції з охорони прав на сорти рослин Волинської області про  стягнення 27762,19 грн. .

         Не погоджуючись з прийнятим рішенням,  відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій вважає рішення незаконним, прийняти з порушенням норм матеріального та процесуального права,  при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким  у позові відмовити повністю. Скаржник  в апеляційній скарзі зазначає , що заборгованість по договору погашена, що підтверджується платіжним дорученням, яке знаходиться в матеріалах справи, а тому позовні вимоги  є необгрунтованими.

            Позивач  в судовому  засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, вважає, що судом повно та всебічно з”ясовано обставини справи, встановлено наявність боргу, правильно стягнуто 3% річних та інфляційні витрати, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

          Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що наявні підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення  та, відповідно,  часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

          Між ПСП «Агротехсервіс»та Волинським обласним державним центром експертизи сортів рослин з державною інспекції з охорони прав на сорти рослин Волинської області укладено договір  від 20 жовтня 2003 року про надання послуг (підряд), відповідно до умов якого позивач зобов”язувався виконати роботи по копанню цукрового буряка на  площі 30,3 га, а відповідач –провести оплату за виконані роботи в сумі  20000 грн.( п.п.1, 3 договору).

         Позиаачем були виконані зобов”язання по договору, що підтведжується актом виконаних робіт від 28.11.2003 року ( а.с.8) та прийняті відповідачем  роботи на загальну суму 20000 грн. .

         Відображеня в акті від 28.11.2003 року факту розрахунку за виконані роботи не підтверджується матеріалами справи, про що Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

         Як вбачається з платіжної  вимоги № 402 від 22.09.2003 року ( а.с.18), на яку відповідач покликається як на доказ  оплати за виконані роботи по договору,  остання не може підтверджувати виконаня зобов”зань по договору від 20.10.2003 року , оскільки містить посилання на інший договір-  від 20.07.2003 року. Вищенаведене дає підстави дійти висновку, що перераховані кошти по договору від 20.07.2003 року виходять за межі предмету позову по даній справі .

Крім того, у  договорі від 20.10.2003 р.  сторонами не встановлено строку виконання зобов”язання.

У відповідності до ч.2ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Львівський апеляційний господарський суд приходить висновку, що рахунок № 205 від 28.11.2003 року не може вважатись вимогою по договору від 20.10.2003 року, оскільки не містить посилання на договір, а також з матеріалів справи не вбачається, що такий рахунок взагалі направлявся позивачем відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлено вимогу № 248 від 07.11.2006р. про виконання зобов”язнання в  розмірі 20000  грн., 3% річних та  інфляційних  втрат, всього на суму  27762, 19 грн. ( а.с.10-11) . Відповідач зобов”язаний був оплатити  суму 20000 грн. по договору від 20.10.2003 року у 7-ми денний термін з дня отримання вимоги (ч.2 ст..530 ЦК України), тобто,  з врахуванням поштового пробігу –17-18.11.2006 року.  Позовна заява подана до суду  17.11.2006 р.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки до 17.11.2006 року у відповідача не виникало зобов”язань по сплаті заборгованості по договору від 20.10.2003 року безпідставними є нарахування 3% річних та інфляційних витрат, а тому в цій частині у позові слід відмовити.

Відповідач зі своєї сторони зобов”язання по поверненню основної суми заборгованості 20 000 грн не виконав,  протилежного суду не довів,  тому вказана сума підлягає стягненню.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

           В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

           На підставі вищевикладеного, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати , а апеляційну скаргу – частково задоволити.

  Керуючись ст. ст. 99, 101, 103,104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2006 р. скасувати в частині стягнення  6000 грн. індексу інфляції та 1762,19 грн. 3% річних. В цій частині прийняти нове, яким  у позові відмовити. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції задоволити  на користь позивача пропорційно. В решті рішення залишити без змін.

3.          Стягнути з приватне сільськогосподарське підприємство «Агротехсервіс»на користь   Волинського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекції з охорони прав на сорти рослин Волинської області 40 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

5.          Справу передати до місцевого господарського суду Волинської області.

       Головуючий суддя                                                            Н. М. Кравчук

       Суддя                                                                               Г.М. Гнатюк                                                                       

       Суддя                                                                               О.Л.Мирутенко