Ухвала

від 01.02.2018 по справі 234/299/18

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/299/18

Провадження № 4-с/234/12/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пікалової Н.М.

за участю секретаря судового засідання Романенко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/299/18 року за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - головний державний виконавець Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2018 року в провадження Краматорського міського суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1, заінтересовані особи - головний державний виконавець Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії.

В скарзі зазначено, що ухвалою Краматорського міського суду від 12.06.2017 року було допущено поворот виконання рішення суду та видано виконавчий лист на суму 38689,39 грн.. Стягувач 29.07.2017 року звернувся із заявою до Гірницького міського ВДВС м. Макіївки про прийняття даного виконавчого листа на виконання, оголошення розшуку боржника, заборону виїзду за межі України, накладення арешту на майно та банківські рахунки боржника. Постановою від 29.09.2017 року було відкрито ВП 54742684. 28.11.2017 року стягувач направив державному виконавцю клопотання, в якому просив заборонити виїзд боржнику за межі України, накласти арешт на майно та банківські рахунки боржника. Відповідно до даних АСВП державний виконавець не провів жодних дій після отримання клопотання стягувача. Вважає бездіяльність державного виконавця неправомірною та просить зобов'язати винести постанову про накладення арешту на майно та банківські рахунки боржника, заборону виїзду за межі України. Також просив стягнути витрати на правову допомогу.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи у їх відсутність, оскільки зайнятий в іншому процесі.

В судове засідання державний виконавець не з'явилася, надала суду запаеречення, з якого вбачається, що 19.09.2017 року на адресу відділу надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на його користь грошової суми в розмірі 38689,39 грн.. Постановою від 29.09.2017 року виконавче провадження було відкрито. Боржнику постанова про відкриття провадження не направлялася, оскільки її адреса: м. Макіївка, вул Куйбишева, 13-1, дана територія є на теперішній час тимчасово окупованою територією, куди Укрпошта не здійснює свої функції. Державним виконавцем були здійсненні запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України щодо майна та коштів боржника, однак, відповідно до відповідей - інформація щодо боржника відсутня. Відповідно до відповіді Державної фіскальної служби відкритих рахунків за боржником не виявлено, у зв'язку із чим державним виконавцем не здійснено арешту на кошти боржника. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано нерухоме майно. 15.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на рухоме майно боржника та направлено до ДАІ 1443 для виявлення транспортного засобу. Згідно повторних запитів до державних установ - інформації щодо ОСОБА_4 не виявлено. Крім того, державним виконавчем готуються документи для подачі до суду подання про розшук боржника. У зв'язку із чим просить скаргу відхилити, а витрати, пов'язані з розглядом скарги та понесені витрати на правову допомогу покласти на стягувача.

01.02.2018 року до суду надійшла відповідь на заперечення державного виконавця, з якої вбачається, що державним виконавцем не вірно здійснювався пошук боржника, оскільки вона змінила своє прізвище. На думку стягувача, пошук необхідно було здійснювати за ідентифікаційним кодом боржника. Крім того, лише через декілька місяців після відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем розпочалися заходи щодо пошуку боржника, його рахунків та майна. Не зрозуміло, чого до теперішнього часу державним виконавцем не вирішено питання щодо заборони боржнику виїзда за кордон та оголошення її у розшук. Все це вказує на бездіяльність державного виконавця, у зв'язку із чим вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вимоги скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою головного державного виконавця Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки ОСОБА_2 від 29.09.2017 року виконавче провадження № 54742684 за заявою ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ОСОБА_4 грошової суми в розмірі 38689,39 грн. було відкрито.

В скарзі стягувач вказує на нездійснення державним виконавцем інших дій окрім відкриття виконавчого провадження, а саме: накладення арешту на майно та банківські рахунки боржника, заборону виїзду за межі України. В підтвердження цьому надає інформацію про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавих проваджень.

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного вико навця чи іншої посадової особи органу державної вико навчої служби або приватного вико навця під час вико нання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Відповідно дост. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.2 вказаного Закону , виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обовязковості виконання рішень;3) законності;4) диспозитивності;5) справедливості, неупередженості та обєктивності;6) гласності та відкритості виконавчого провадження;7) розумності строків виконавчого провадження;8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону .

П.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходження його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження належить стягувачу.

В заперечення до скарги державний виконавець посилається на неможливість проведення виконавчих дій у зв'язку із тим, що у боржника не має нерухомого майна та відкритих банківських рахунків. Крім того, надає постанову від 15.01.2018 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_4. Тобто постанова про накладення арешту була винесена лише після звернення стягувача до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Суд не приймає до уваги заперечення державного виконавця щодо не можливості здійснення виконавчих дій, оскільки у боржника ОСОБА_4 відсутнє майно та відкриті банківські рахунки, бо відповідно до ст.18 ч.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини пятої статті 124 Конституції України , судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України , до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція ) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За практикою Європейського суду прав людини, зокрема у рішення Шмалько проти України зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою частиною права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішенням, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідємна складова частина судового розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , передбачено право на справедливий суд, однак дане право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду однієї із сторін. Тлумачення ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Таким чином, суд вважає, що скарга стягувача в даній частині є обгрунтованою та підлягає задоволенню частково.

Крім того, стягувач просить стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Гірницького міського ВДВС м. Макіївки на його користь витрати на правову допомогу, надавши акт № 4 приймання виконавчих робіт, складений між ним та адвокатом ОСОБА_5. Правова допомога складається з: первинної консультації, на що витрачено 1 годину - 1000 грн., підготовка та складання скарги на бездіяльність державного виконавця за витрачені 3 години - 3000 грн., аванс на участь в першому судовому засіданні з урахуванням витрат на пальне та часу доставки - 3000 грн..

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст 137 ЦПК України иитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, відповідно до п. 4.1 п. 4 договору #71/2017-а про надання правової допомоги від 15.12.2017 року Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 1000 грн. за годину роботи (в тому числі і витрат часу на переїзд для виконання будь-яких лій, пов'язаних з п. 1 Договору (Предмет Договору)).

До даного договору надано акт № 4 приймання виконаних робіт (наданих послуг), з відповідно до якого правова допомога складається з: первинної консультації, на що витрачено 1 годину - 1000 грн., підготовка та складання скарги на бездіяльність державного виконавця за витрачені 3 години - 3000 грн., аванс на участь в першому судовому засіданні з урахуванням витрат на пальне та часу доставки - 3000 грн..

Суд вважає, що в даній частині скарга підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення грошових коштів за первинну консультацію, на що витрачено 1 годину - 1000 грн., підготовку та складання скарги на бездіяльність державного виконавця за витрачені 3 години - 3000 грн., дані вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені зазначеним вище актом. Крім того, в запереченнях державний виконавець не просила зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги, хоча відповідно до ч. 5, 6 ст 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на іншу сторону.

В частині стягнення авансу на участь в першому судовому засіданні представника в сумі 3000 грн., суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки представник стягувача в судовому засіданні не приймав участі, а надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Таким чином, суд вважає, що вимоги скарги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 447, 450-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи - головний державний виконавець Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки ОСОБА_2, яка складається з невинесенням постанови про накладення арешту на майно та банківські рахунки, не звернення до суду із поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника.

Зобов'язати Головного державного виконавця Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки ОСОБА_2 винести постанову про накладення арешту на банківські рахунки та звернутися до суду із поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Гірницького міського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки, код ЄДРПОУ 35020827, яке розташоване за адресою: 84401, м. Лиман, вул Пушкіна, 12 б, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, який проживає за адресою: м. Мирноград, вул Котовського, 25, витрати на правову допомогу, яка складається з: первинної консультації, на що втрачено 1 годину - 1000 грн., підготовки та складання скарги на бездіяльність державного виконавця за витрачені 3 години - 3000 грн.. а всього в сумі 4000 грн. (чотири тисячі грн.)

В частині стягнення авансу на участь в першому судовому засіданні представника та накладення арешту на майно боржника відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

Ухвала постановлена й надрукована в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: