Вирок

від 07.02.2018 по справі 365/618/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/618/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/116/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 18 07.02.2018

ВИРОК

Іменем України

07 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Згурівського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мена Чернігівської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , із повною загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого:

1) 10.12.2009 року вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.185,75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

2) 29.11.2012 року вироком Згурівського районного суду Київської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 23.12.2015 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області звільнено умовно-достроково від відбування покарання на 1 рік 5 місяців 6 днів,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, також вирішено питання речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком 01 вересня 2017 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_8 повторно, на господарчій території ТОВ «Астра» по вулиці Козацька, 2-А в селі Мала Березанка Згурівського району Київської області, переконавшись, що його дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, за допомогою гумового шланга, що знаходився у моторному відсіку погрузчика телескопічного «MANITOU MT 1030 S», із паливного бака цього погрузчика вчинив крадіжку дизельного пального в загальній кількості 40 л, вартістю за 1 л 21,00 грн., загальною вартістю 840 грн., яке належить ФГ «Статок» та злив його у дві викрадені пластикові каністри білого кольору ємністю по 20 л кожна, загальною ємністю 40 л, вартість однієї каністри становить 116 грн. 10 коп., загальна вартість 232 грн. 20 коп. Ці каністри належали ФГ «Статок» та знаходилися між складом та парканом з правого боку від входу до території ТОВ «Астра». В подальшому зазначені дві пластикові каністри з викраденим дизельним пальним заховав поблизу адміністративної будівлі, розташованої на господарчій території ТОВ «Астра».

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 на господарчій території по АДРЕСА_1 04 вересня 2017 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, шляхом вільного доступу, викрав одну пластикову каністру білого кольору ємністю 20 літрів, вартістю 116 грн. 10 коп., яка належала ФГ «Статок» та знаходилась між складом та парканом з правого боку від входу до території ТОВ «Астра». Після того ОСОБА_8 за допомогою гумового шланга, що знаходився у моторному відсіку погрузчика телескопічного «MANITOU MT 1030 S», якій знаходився на території ТОВ «Астра», злив із паливного бака цього погрузчика дизельне пальне в загальній кількості 20 л вартістю за 1 л 21 грн., загальною вартістю 420 грн., яке належить ФГ «Статок», у одну викрадену пластикову каністру ємністю 20 л, чим завдав ФГ «Статок» матеріальної шкоди в загальному розмірі 1 608 грн. 30 коп. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини просить вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що на момент вчинення злочину ОСОБА_8 мав дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, що виключає можливість застосування до обвинуваченого амністії.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, але просив не позбавляти його волі, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України учасниками судового розгляду у апеляційному порядку не оспорюється.

Покарання обвинуваченому у вигляді двох років позбавлення волі судом призначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину,особи винного та обставин, що пом`якшують покарання.

Так, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, тимчасово не працює, характеризується за місцем проживання та за місцем роботи позитивно, раніше двічі судимий.

Доводів на спростування правильності вказаного висновку апеляційна скарга не містить, тому її вимоги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості є безпідставними.

Проте, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», є слушними.

У відповідності до ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Згідно ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальності амністії.

Суд першої інстанції вказаних вимог чинного законодавства не дотримався і дійшов помилкового висновку про можливість застосування до обвинуваченого акту амністії.

Так, поза увагою суду залишилося та обставина, що ОСОБА_8 засуджений 10.12.2009 року вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України, 29.11.2012 року вироком Згурівського районного суду Київської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України, тобто має дві судимості за вчинення тяжких злочинів.

За таких обставин суд помилково задовольнив клопотання обвинуваченого і, всупереч вимогам ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», звільнив його від відбування покарання за амністією, у зв`язку з чим вирок місцевого суду у частині призначення покарання із застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового вироку.

Враховуючи позитивні характеристики ОСОБА_8 з місця проживання та попередніх місць роботи, перебування у нього на утриманні трьох неповнолітніх дітей, останній з яких народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , думку представника потерпілого ФГ «Статок», який неодноразово письмово висловлював свою позицію про призначення покарання без реального його відбування, відсутність реальних матеріальних збитків, колегія суддів вважає за можливе застосувати щодо ОСОБА_8 ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

На думку колегії суддів, виправлення засудженого ОСОБА_8 без відбування покарання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації.

Керуючись ст.ст.404,405,407,420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Вирок Згурівського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року щодо ОСОБА_8 у частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок.

ОСОБА_8 за ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок залишити без змін.

На вирок може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду.

Суддя: Суддя: Суддя: