Постанова

від 05.06.2007 по справі 16/45-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/45-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2007                                                                                   Справа № 16/45-07  

05.06.2007р.                                                                                          Справа № 16/45-07

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Чохи Л.В.,

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.:

за участю представників сторін:

від позивача: 

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007р. у справі № 16/45-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Дніпропетровської обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Коцюбинського, 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс”, м. Дніпропетровськ  (49057, м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 174)

про стягнення 8633 грн. 72 коп.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2007р. Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” в особі Дніпропетровської обласної дирекції НАСУ “Оранта”  (далі –позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” (далі –відповідач) про стягнення 8633,72 грн. майнових витрат, понесених у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007р. по справі №16/45-07 (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача було стягнуто 8633,72 грн.

Рішення мотивоване тим, що водій відповідача внаслідок ДТП завдав шкоду автомобілю Toyota Camry, державний номерний знак АЕ 1200 МІ, вина водія відповідача встановлена постановою Самарського районного суду. Водночас, позивач здійснив страхове відшкодування у зв'язку з ДТП на користь вигодонабувача, зазначеного в Договорі страхування. З наведеного суд прийшов до висновку, що позивач має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить винесене рішення скасувати у повному обсязі, прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не у повному обсязі досліджені обставини справи. Так, відповідач посилається на те, що він не може відповідати за збитки, заподіяні стихійним лихом і не є відповідальною особою за зміни погодних умов, які відбуваються в навколишньому середовищі. Крім того, скаржник зазначає, що судом винесено рішення стосовно прав та обов'язків особи, що не була залучена до участі у справі, - водія відповідача Багатько В.А.

           Позивач проти апеляційної скарги заперечує, у поданому відзиві зазначає, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі, при цьому розмір матеріального збитку не заперечувався відповідачем під час розгляду справи. Водночас, водій відповідача не є тією особою, на права і обов'язки якої вливає рішення суду, і незалучення його у якості третьої особи не призвело до винесення невірного рішення.

У судовому засіданні експерт-автотоварознавець Здорнов О.І. пояснив, що під час складання акту помилково була скопійована фраза “в результаті його пошкодження під впливом стихійного лиха” (арк. 7)., в той час як дійсним необхідно вважати екземпляр акту з висновком “в результаті його пошкодження при ДТП”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, пояснення експерта, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 21.09.2005р. між фізичною особою Марченко В.В. (страхувальником), позивачем (страховиком) і Акціонерним комерційним банком “Укрсоцбанк” (банк) було укладено договір страхування заставлених транспортних засобів №В8085-064/05/СТ, згідно з яким застраховано транспортний засіб Toyota Camry, державний номерний знак АЕ 1200 МІ, і відповідно до якого вигодонабувачем у разі настання страхового випадку є банк (а.с. 14-19).

06.10.2005р. о 18-40 Багатько В.А., керуючи автобусом БАЗ-А079 (державний номерний знак 034-04 АА), у м. Дніпропетровську на перехресті вул. Артема і пр. К. Маркса не витримав безпечну дистанцію і допустив зіткнення з автомобілем Toyota Camry (державний номерний знак АЕ 1200 МІ), внаслідок чого останньому було завдано  майнової шкоди.

Зазначені обставини встановлені постановою Самарського районного суду у м. Дніпропетровську від 09.11.2005р. по справі №3-4040/05 (з урахуванням уточнень, виклеєних в постанові від 14.02.2007р.) про притягнення до адміністративної відповідальності Багатько В.А., а також Довідкою ДАІ (а.с. 22, 23, 42, 56).

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження від 10.10.2005р. №164 вартість відновлювального ремонту автомобілю Toyota Camry, державний номерний знак АЕ 1200 МІ, становить 9458,72 грн. (а.с. 57-63).

Згідно з розрахунком розміру страхового відшкодування від 12.10.2005р., що підлягає виплаті у зв'язку з пошкодженням страхового транспортного засобу, було визначено до виплати суму у розмірі 8633,72 грн. (а.с. 12).

Позивач сплатив страхове відшкодування у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 24.10.2005р. №3150 (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається та скаржником не спростовується, що автомобіль БАЗ-А079, державний номерний знак 034-04 АА, належить відповідачеві.

14.06.2006р. листом №814 позивач звернувся до скаржника з регресною вимогою на суму 8633,72 грн. (а.с. 34, 35).

Листом №118 від 07.08.2006р. скаржник відмовився від задоволення вимог позивача, оскільки, на його думку, надані позивачем документи свідчать про відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача (а.с. 36).

На час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів сплати позивачу вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак АЕ 1200 МІ.

При цьому відмінність у висновках акту автотоварознавчого дослідження (а.с. 27, 60) пояснюється технічною помилкою експерта Здорнова О.І., який надав суду пояснення, що підтверджують завдання майнової шкоди автомобілю Toyota Camry, державний номерний знак АЕ 1200 МІ, саме внаслідок ДТП, а не стихійного лиха.

Судова колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вказане свідчить, що суд виніс вірне рішення, виходячи з доведеності вини водія відповідача у настанні ДТП і завданні майнової шкоди, а також з урахуванням підтвердження здійснення позивачем страхового відшкодування.

Таким чином, позивач дійсно має право зворотної вимоги до скаржника, а останній повинен відшкодувати йому вартість здійсненого позивачем страхового відшкодування.

Посилання скаржника на те, що в акті автотоварознавчого дослідження зазначено у якості причини пошкодження стихійне лихо, то вказана обставина не може бути підставою для скасування рішення, оскільки матеріали справи свідчать, що вказаний запис був здійснений експертом помилково, при цьому вірним слід вважати запис, відповідно до якого майнова шкода завдана внаслідок ДТП.

Стосовно твердження скаржника про помилкове незалучення до участі у справі водія відповідача, то судова колегія вважає вказані доводи непереконливими, оскільки, скаржником не заявлялось клопотання про залучення водія у якості третьої особи, залучення або незалучення водія у якості третьої особи не впливає на правильність винесеного рішення, а отже не може бути підставою його скасування.

З наведеного вбачається, що суд правомірно, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за умов повного дослідження обставин справи і наявних доказів виніс правильне  рішення.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 103-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007р. у справі № 16/45-07, а рішення без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

Суддя В. Г. Головко

Суддя Л. В. Чоха