Рішення

від 30.01.2018 по справі 810/3541/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року м. Київ Справа № 810/3541/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" доГоловного управління ДФС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінетех" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.09.2017 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 191226,00 грн. за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, на думку позивача, прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що посадові Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.01.2018 об 11 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 04.01.2018, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення (а.с. 88) та розписка представника відповідача (зворотній бік а.с. 86).

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 89).

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2018).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінетех" (ідентифікаційний код 38098409, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вул. Антонова, буд. 6-А, кімната № 4) зареєстроване в якості юридичної особи 07.03.2012 та перебуває на податковому обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У вересні 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінетех" вимог податкового законодавства в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2017 № 665/10-36-14-04/38098409 (далі - акт перевірки від 06.09.2017), в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінетех" приписів підпункту 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасному поданні звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Так, у ході контролюючого заходу посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області встановлено, що законодавчі вимоги щодо подання у строк до 01.05.2016 звіту про контрольовані операції за результатами господарської діяльності у 2015 році виконано платником податків лише 07.06.2017.

На підставі акта перевірки від 06.09.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 15.09.2017 № НОМЕР_1, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120.4 статті 120 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту (157 днів) у сумі 191226,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2017 № НОМЕР_1, прийнятим Головним управлінням ДФС у Київській області, позивач оскаржив його до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про відсутність у нього обов'язку щодо подачі звіту про контрольовані операції за наслідками господарської діяльності у 2015 році.

Так, позивач звертає увагу на те, що висновок органу доходів і зборів про те, що здійснені позивачем та його контрагентом - компанією "CNHS International SA" (Швейцарська Конфедерація) протягом 2015 року господарські операції у розумінні вимог підпунктів 39.2.1.2 і 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визнаються контрольованими, є хибним, оскільки саме у цьому звітному річному періоді Швейцарську Конфедерацію на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р виключено з переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Крім того, позивач наголошує на тому, що у серпні 2016 року за наслідками попередньої перевірки, результати якої оформлено актом від 09.08.2016 № 38/10-13-14-01/38098409, до нього вже було застосовано фінансові санкції за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік (податкове повідомлення - рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.08.2016 № НОМЕР_2).

Відтак, позивач вважає, що спірним податковим повідомленням - рішенням його притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення повторно, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Позивач також наполягає на недотриманні відповідачем порядку проведення контрольно - перевірочної роботи та прийняття рішення за її результатами, оскільки податкове повідомлення - рішення від 15.09.2017 № НОМЕР_1 винесене Головним управлінням ДФС у Київській області до закінчення строку, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Мінетех" для подання заперечень на акт перевірки від 06.09.2017.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

В силу приписів підпункту 39.2.1.2. підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, що була чинна у період виникнення спірних правовідносин та до 13.08.2015) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Цим же підпунктом встановлено, що під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Такий перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

В силу приписів підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 13.08.2015) господарські операції, передбачені, зокрема, підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення від 15.07.2015 № 609-VIII, що набрав чинності 13.08.2015, внесено зміни до статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі викладено підпункти 39.2.1.2 та 39.2.1.7 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до вимог чинної з 13.08.2015 редакції підпункту 39.2.1.2. підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 13.08.2015) визначено, що господарські операції, передбачені, зокрема, підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

При цьому, розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення від 15.07.2015 № 609-VIII (яким з 13.08.2015 внесено зміни до статті 39 Податкового кодексу України) встановлено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що для господарських операцій, передбачених підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та здійснених платником податків у період з 01.01.2015 по 31.12.2015, вартісний критерій річного доходу та обсягу господарських операцій з кожним контрагентом визначається відповідно до норм підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України у редакції, що діє з 13.08.2015.

Згідно з приписами підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017), платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Таким чином, обов`язок щодо подання у вказаний вище строк звіту про контрольовані операції виникає у платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за звітний податковий період (календарний рік) перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), за умови, що обсяг операцій з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), яка включена до затвердженого Кабінетом Міністрів України на виконання вимог підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України переліку держав (територій), перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про такі контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.

Як вбачається з даних актів перевірки від 09.08.2016 та від 06.09.2017, у ході контролюючих заходів посадовими особами податкових органів встановлено, що протягом 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінетех" перебувало у господарських взаємовідносинах з компанією "CNHS International SA", що зареєстрована у Швейцарській Конфедерації.

Протягом 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінетех" на підставі укладених з його контрагентом контрактів від 21.05.2012 № MIN001/ATPARTS/FR2012, 11.06.2013 № UA-MT-CH-1-2013, 01.05.2015 № UA-MT-EUR-1, 01.07.2015 № UA-MT-USD-1, 01.07.2015 № MIN002/SERVICES/JULY2015, 05.08.2015 № UA-MT-EUR-2 та 16.09.2015 № AT01/MNTX/2015/UACNHIFR придбано товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 23467577,31 грн.

Оцінюючи висновки податкового органу про приналежність вказаних вище господарських операцій до контрольованих у розумінні вимог підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, суд враховує наступне.

Як вже зазначалось судом вище, підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 13.08.2015) передбачено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку держав (територій) за критеріями: 1) держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; 2) держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Аналогічні критерії щодо визначення контрольованих операцій та врахування держав (територій) під час затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного переліку держав (територій) були затверджені цим же підпунктом у редакції, що діяла з 01.01.2015 по 13.08.2015.

У період з 01.01.2015 по 14.05.2015 з метою нарахування податку на прибуток підприємств за результатами господарської операції платника податків із контрагентом - нерезидентом, зареєстрованим у державі (території), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, використовувався перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 1042-р.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 1042-р Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні втратило чинність 14.05.2015 у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження від 14.05.2015 № 449-р Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України , чинного до 16.09.2015.

До затверджених вказаними вище розпорядженнями переліків держав (територій) було включено Швейцарську Конфедерацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р затверджено новий перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

При цьому, у чинному з 16.09.2015 переліку держав (територій) Швейцарська Конфедерація відсутня.

Враховуючи, що Швейцарська Конфедерація у період з 01.01.2015 по 16.09.2015 була включена до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а з 16.09.2015 - виключена з такого переліку, контрольованими господарськими операціями можуть визнаватися виключно господарські операції позивача із зареєстрованою у цій державі компанією "CNHS International SA", що здійснювались за період, коли Швейцарська Конфедерація була включена до вищезазначених переліків (з 01.01.2015 по 16.09.2015) та за умови, що обсяг операцій з компанією "CNHS International SA" у цей період перевищив 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), а річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за звітний 2015 рік перевищив 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків).

Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, дохід Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" від будь-якої діяльності за 2015 рік, що задекларований позивачем шляхом подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, становить 94069000,00 грн.

У свою чергу, обсяг господарських операцій позивача з його контрагентом - компанією "CNHS International SA" (Швейцарська Конфедерація), що проведені у період з 01.01.2015 по 16.09.2015, перевищує 5 мільйонів гривень без ПДВ (у тому числі без врахування господарських операцій з цією юридичною особою, що проведені після 16.09.2015).

Наведені вище обставини представником позивача спростовані не були.

Враховуючи, що річний дохід позивача від будь-якої діяльності за звітний 2015 рік становить понад 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), а обсяг його операцій з компанією "CNHS International SA" (Швейцарська Конфедерація) за період з 01.01.2015 по 16.09.2015 перевищив 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), суд дійшов висновку про наявність у позивача безумовного обов`язку щодо подачі у строк до 01.05.2016 звіту про контрольовані операції із відображенням у цьому звіті господарських операцій з наведеним вище контрагентом , що проведені у період з 01.01.2015 по 16.09.2015.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 365400,00 грн. (податкове повідомлення - рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.08.2016 № 00000371405).

Доказів оскарження вказаного рішення з підстав незгоди із висновками податкового органу про приналежність господарських операцій з компанією "CNHS International SA" до контрольованих суду не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем було сплачено застосовані до нього податковим повідомленням - рішенням Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.08.2016 № 00000371405 штрафні (фінансові) санкції у повному обсязі (банківська виписка станом на 01.09.2016 (а.с. 82), а також подано податковому органу звіт про контрольовані операції за 2015 рік.

За наведених вище обставин, доводи позивача про відсутність у нього обов`язку щодо подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на приписах податкового законодавства.

Що стосується висновків податкового органу про необхідність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу приписів пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (пункт 109.2 статті 109 Податкового кодексу України).

Статтею 111 Податкового кодексу України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства як різновид юридичної відповідальності встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Як вже зазначалось судом вище, положеннями підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) передбачено обов`язок платників податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), подавати контролюючому органу звіт про контрольовані операції до 1 травня року, що настає за звітним.

Невиконання платником податків вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України щодо подання звіту про контрольовані операції у визначений строк є податковим правопорушенням та, як наслідок, тягне за собою фінансову відповідальність у вигляді застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій.

Розмір фінансової відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначено статтею 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла з 13.08.2015 по 01.01.2017), у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції на платника податків накладається штраф у сумі, що становить 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII, що набрав чинності з 01.01.2017, внесено зміни до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, а також доповнено цю статтю пунктом 120.4.

Так, чинною з 01.01.2017 новою редакцією цієї статті передбачено розмежування розмірів відповідальності платника податків за невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України у формі:

- неподання звіту про контрольовані операції (300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац 2 пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України);

- несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції (один розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац 2 пункту 120.4 статті 120 Податкового кодексу України).

При цьому, максимальний розмір штрафної (фінансової) санкції за неподання та несвоєчасне подання такого звіту є ідентичним.

Крім того, з 01.01.2017 законодавцем доповнено пункт 120.3 статті 120 цього Кодексу абзацами 5 та 6 такого змісту: Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення .

Таким чином, виходячи з характеру спірних правовідносин, з 01.01.2017 до платника податків можуть застосовуватися визначені пунктами 120.3 та 120.4 статті 120 Податкового кодексу України фінансові санкції за наступні податкові правопорушення:

1) невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України щодо подання звіту про контрольовані операції у визначений строк;

2) невиконання вимог пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України щодо подання звіту про контрольовані операції після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом.

Що стосується першого правопорушення, то слід враховувати, що неподання звіту та несвоєчасне подання звіту є альтернативними ознаками складу одного правопорушення у вигляді невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України щодо подання звітності у визначений строк.

Кваліфікація вказаного вище податкового правопорушення надається у ході перевірок платника податків.

Так, у разі, якщо під час перевірки посадовими особами податкового органу виявлено неподання платником податків звіту про контрольовані операції станом на момент початку проведення перевірки, податковий орган фіксує, що податкове правопорушення щодо невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України вчинено платником податків шляхом неподання такого звіту.

У разі, якщо перевірка платника податків проводиться після подання ним звіту про контрольовані операції, податковий орган у ході контролюючого заходу встановлює факт затримки у поданні такого звіту (у разі, якщо його подано після спливу визначених законом строків на його подання) та фіксує, що податкове правопорушення щодо невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України вчинено платником податків шляхом несвоєчасного подання такого звіту.

При цьому, пунктом 116.2 статті 116 Податкового кодексу України передбачено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Зміст вказаної норми, що застосовується у рамках взаємовідносин податкового органу і платників податків (юридичних і фізичних осіб), узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Це означає, що не зважаючи на способи вчинення одного такого правопорушення (неподання звіту чи подання цього ж звіту несвоєчасно), платник податків притягується до фінансової відповідальності саме за невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а відтак накладення на платника податків штрафу на підставі пункту 120.3 статті 120 цього Кодексу у зв`язку з неподанням звіту про контрольовані операції, а в подальшому - на підставі пункту 120.4 статті 120 цього Кодексу у зв`язку з поданням його несвоєчасно, є неприпустимим та порушує основні засади податкового контролю.

Як вже зазначалось судом вище, за наслідками податкової перевірки, результати якої оформлено актом від 09.08.2016, податковим органом виявлено неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2015 рік, у зв`язку з чим застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400,00 грн. на підставі вимог пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.01.2017 (податкове повідомлення - рішення від 22.08.2016 № 00000371405).

07.06.2017 позивачем подано звіт про контрольовані операції за 2015 рік.

За наслідками податкової перевірки, що проводилась після отримання від позивача вказаного вище звіту (акт перевірки від 06.09.2017), податковий орган, керуючись положеннями пункту 120.4 статті 120 Податкового кодексу України, застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, у розмірі 191226,00 грн. (податкове повідомлення - рішення від 15.09.2017 № НОМЕР_1).

Судом встановлено, що на момент винесення відповідачем податкового повідомлення - рішення від 15.09.2017 № НОМЕР_1 та на час розгляду даної справи попередньо винесене податкове повідомлення - рішення від 22.08.2016 № 00000371405 скасовано не було. При цьому, як вже зазначалось судом вище, штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400,00 грн. добровільно сплачені позивачем до Державного бюджету України.

Відтак, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням - рішенням до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію за податкове правопорушення щодо невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, за вчинення якого позивач вже поніс фінансову відповідальність.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що внесені законодавцем зміни у статтю 120 Податкового кодексу України, що діє з 01.01.2017, дозволяють застосовувати до платника податків, який вже поніс фінансову відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції, новий вид фінансової відповідальності за податкове правопорушення з іншим об`єктивним складом, а саме за невиконання вимог пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України щодо подання звіту про контрольовані операції після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом.

Законодавчі зміни, що внесені до вказаної статті, передбачають розмежування розмірів штрафної (фінансової) санкції за неподання звіту про контрольовані операції та за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції, водночас, у співвідношенні з приписами статей 109, 111 та 116 Податкового кодексу України не дозволяють вважати такі діяння окремими податковими правопорушеннями.

Враховуючи, що податковим повідомленням - рішенням Головного управлінням ДФС у Київській області від 15.09.2017 № НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" повторно застосовано штрафні (фінансові) санкції з підстав вчинення ним податкового правопорушення щодо невиконання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, відповідальність за яке вже понесена позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання цього рішення протиправним та його скасування.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення до закінчення строку для надання заперечень на акт перевірки не є безумовною підставою для скасування такого рішення, оскільки податкове законодавство не позбавляє платника податків права надавати свої заперечення та спростовувати висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, в порядку адміністративного та/або судового оскарження.

У даних правовідносинах наслідком відповідної активної поведінки відповідача у процесі перевірки та під час фіксації її наслідків стало конкретне рішення, а саме: податкове повідомлення - рішення від 15.09.2017 № НОМЕР_1, яке, як встановлено судом, є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому спричиняє порушення прав платника податків.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2868,39 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А) від 15.09.2017 № НОМЕР_1, - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" (код ЄДРПОУ 38098409, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вул. Антонова, буд. 6-А, кімната № 4) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 39 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.