Постанова

від 23.01.2018 по справі 820/105/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 р. № 820/105/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Бахолдіної М.А.,

представника позивача - Чашей Ю.О.,

представника третьої особи - Жилка С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" до Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області, Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа - Харківська міська рада, про визнання протиправними дій та скасування витягу,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд дії відповідача при складанні витягу з технічної документації земельної ділянки за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 62, загальною площею 0,8280 га № 119 від 24.09.2013 визнати протиправними, а витяг скасувати.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що витяг з технічної документації земельної ділянки № 119 від 24.09.2013 не відповідає вимогам Закону України Про оцінку земель , оскільки не ґрунтується на встановлених та затверджених нормативах. На думку позивача, дії відповідача при складанні ним витягу є протиправними, оскільки знаходяться у протиріччі з нормами, зокрема, і в частині встановлення та використання коефіцієнту функціонального призначення земельної ділянки у підрахунках розміру орендної плати, оскільки предметом оренди є земельна ділянка, яка складається з чотирьох окремих ділянок з різними функціональними призначеннями, що унеможливлює застосування до них одного і того ж коефіцієнта.

Представник відповідача Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області у наданому до суду письмовому відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що при виконанні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у позивача правомірно визначило коефіцієнт функціонального використання - землі комерційного використання з врахуванням норм діючого на момент його видання законодавства. Таким чином позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що при складенні витягу з технічної документації земельної ділянки № 119 від 24.09.2013 відповідачем було правомірно визначено усі коефіцієнти, а посилання позивача на те, що земельна ділянка складається з чотирьох окремих ділянок з різними функціональними призначеннями не є коректними, оскільки стосовно земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 62, кадастровий номер 6310136300:14.6008:0024, загальною площею 0,8280 га, не затверджувались дані інвентаризації та землеустрою, які є виключною підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального призначення.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 22.03.2016 року залучено в якості другого відповідача Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.

У судове засідання представники позивача прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представники відповідачів Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області та Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області в судове засідання не прибули про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та висновок експертизи, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення XIV сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24 червня 2003 року №140/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ТОВ "Торговельний дім "Олексіївський" надано в оренду строком до 15 травня 2021 року земельну ділянку загальною площею 0,8280 га по проспекту Перемоги, 62 у місті Харків, для експлуатації та обслуговування магазину та складських будівель в межах договору оренди земельної ділянки, реєстраційний № 365/01 від 28.12.2001 року, в тому числі: площею 0,3702 га (на плані ділянка № 1) та площею 0,0396 га (на плані ділянка № 2) під забудовою, площею 0,0524 га (на плані ділянка № 31 під зеленим покриттям, площею 0,3658 га (на плані ділянка № 4) під дорожнім покриттям.

На підставі вказаного рішення, 07 серпня 2003 року між Харківською міською радою та ТОВ "Торговельний дім "Олексіївський" укладено договір оренди землі, який 04 вересня 2003 року зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №6375/03.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,8280 га (ділянка № 1 - 0,3702 га, ділянка № 2 - 0,0396 га, ділянка № 3 - 0,0524 га, ділянка № 4 - 0,3658 га) в тому числі під забудовою 0,4098 га, інших угідь 0,4182 га.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013 року №129/14; від Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківській області було одержано витяг №119 від 24.09.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Із вказаного витягу №119 від 24.09.2013 року вбачається застосування при розрахунку коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5; локальний коефіцієнт для зони забруднення атмосферного повітря - 0,96348; локальний коефіцієнт для зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98809; локальний коефіцієнт для ареалів забруднення ґрунтів - 0,99234.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 23.09.2016 задоволено клопотання представника позивача про призначення судової оціночно-земельної експертизи по справі та призначено по справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз.

На роз'яснення експертів судом було поставлено наступні питання: 1. яке функціональне призначення у земельних ділянок №3 та №4 за адресою пр. Перемоги, 62 в м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:14:008:0024) та чи вірно визначено щодо них значення коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення? 2. чи вірно визначено у Витязі № 119 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2013 значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони (Км3): зони пішохідної доступності до громадських центрів, зони магістралей підвищеного містоформувального значення, зони пішохідної доступності природних об'єктів, зони забруднення атмосферного повітря, зони перевищення припустимого рівня шуму, ареали забруднення ґрунтів, інші зони? 3. чи діють на земельній ділянці інші локальні фактори, що можуть вплинути на розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки? 4. яка фактично площа земельної ділянки, що знаходиться під забудовою? 5. чи вірно розраховано у Витязі №119 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки по пр. Перемоги, 62 в м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:14:008:0024) площею 0,8280 га від 24.09.2013 розмір нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки?

Через канцелярію суду 25.09.2017 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової експертизи з питань землеустрою №17487/16-41 від 19.09.2017 року і надані на дослідження матеріали.

Відповідно до висновків висновку експертів за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 19.09.2017 року №17487/16-41 по питанню № 1 вказано, що функціональне призначення частини земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024, яка має дорожнє покриття (на кадастровому плані відображена як ділянка 3) - землі комерційного використання, а функціональне призначення газонів (на кадастровому плані відображена як ділянка 4) - інші землі (землі зелених насаджень загального та спеціального користування); значення коефіцієнту функціонального використання Кф для частини земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024, що на кадастровому плані відображена як ділянка 4, визначено не вірно; значення коефіцієнту функціонального використання Кф для частини земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024, що на кадастровому плані відображена як ділянка 3, частково визначено не вірно.

По питанню 2 експертами вказано, що при формуванні витягу від 24.09.2013 № 119 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 не вірно застосовано значення деяких локальних коефіцієнтів на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, а саме: у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення; у зоні забруднення атмосферного повітря; у зоні перевищення припустимого рівня шуму; в ареалі забруднення ґрунтів.

По питанню № 3 експертами вказано, що локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, які не вказані у витязі від 24.09.2013 № 119 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024, на вказаній земельній ділянці не діють.

Щодо питання № 4 зазначено, що за результатами проведеного дослідження встановлено, що орієнтовна площа земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 під забудовою становить 7712 м2; іншими площинами цієї ділянки є газони (380 м2) та незабудовані землі (188 м2).

Отже, у матеріалах справи наявний висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 19.09.2017 року №17487/16-41 (т.4 а.с. 28-40).

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно із приписами ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

З урахуванням вищевказаного висновку судової експертизи та інших доказів, наявних у матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Оцінюючу обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Держземагентство є такою юридичною особою.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року № 1378-IV.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262) (далі - Порядок № 18/15/21/11).

Вказаним Порядком № 18/15/21/11 регулюється механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Згідно пункту 1.3 Порядку № 18/15/21/11 нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 18/15/21/11 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Згідно із п.3.6 Порядку нормативної грошової оцінки земель коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1- регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, Матеріали економічної оцінки їх територій.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Судом встановлено, що у оскаржуваному витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 119 від 24.09.2013 функціональне використання земельної ділянки, яка знаходиться у користування позивача - землі комерційного використання із застосування коефіцієнту за функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2,5.

Слід вказати, що віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 року N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 року за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту - Інструкція № 377).

Як встановлено Розділом 1 Інструкції № 377, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 42 Форми N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" зазначаються дані про землі комерційного та іншого використання землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними. Включати потрібно землі за видами економічної діяльності, вказаними в додатку 3; частину земель, наданих юридичним та фізичним особам для підприємницької діяльності, зазначеної в цьому додатку, а також землі згідно з додатком 4, на яких проводиться підприємницька діяльність.

У графі 43 необхідно зазначати дані про землі громадського призначення - включати землі, на яких не проводиться підприємницька діяльність і які використовують для державного управління (включно - для оборонних потреб), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, екстериторіальної діяльності згідно з додатком 4, а також землі згідно з додатком 3, на яких не проводиться підприємницька діяльність.

Таким чином, віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадилось згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем. 6-зем, 66-зем, 2-зем). Вказана інструкція визначала порядок заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем. 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) на основі класифікації земель Стандартної статистичної класифікації землекористування ЄЕК, розробленої Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН, та Класифікації видів економічної діяльності ДК 009-96, затвердженої і введеної в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N 441.

Додатки до вказаної інструкції здійснюють класифікацію видів економічної діяльності на землях певної категорії видів економічної діяльності, за видами діяльності згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009- 2010.

У висновку експертів за результатами проведення експертизи з питань землеустрою вказано, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачем здійснюються наступні види діяльності, а саме: Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно із Додатком 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) вказані види економічної діяльності визнаються такими, що здійснюються з використанням землі у комерційних цілях (у графі 42), а тому за функціональним використанням такі землі відносяться до земель комерційного використання.

Судовим розглядом встановлено, що оскільки основним видом економічної діяльності ТОВ Торгівельний дім Олексіївський є такий вид економічної діяльності як: землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (код розділу КВЕД - К), то при розрахунку розміру орендної плати відповідачем було застосовано Кф - 2,5 як для земель комерційного використання.

Під час судового розгляду справи представниками позивача наголошувалось на тому, що відповідачем протиправно визначено у спірному витязі коефіцієнту функціонального використання, оскільки застосування коефіцієнту функціонального призначення у розмірі 2,5 можливе лише щодо земельних ділянок №1 та №2, що знаходяться під забудовою, адже на цих землях розташовано магазин та складські приміщення і саме використання цих земель приносить орендарю безпосередній прибуток. Водночас, застосування такого ж самого коефіцієнту до земельних ділянок №3 та №4 є протиправним, оскільки до них мають застосовуватися інші коефіцієнти: для ділянки №3 - у розмірі 0,5 як для земель, що знаходяться під зеленим покриттям та для ділянки № 4 - у розмірі 0,8 як для земель, що зайняті дорожнім покриттям, та на яких позивач безпосередньо не здійснює свою економічну діяльність.

Суд зазначає, що вказані доводи позивача підтверджуються і висновками експертів за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 19.09.2017 року №17487/16-41.

Проте суд зазначає, що зазначено в абз. 3 п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11 підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання з метою застосування середньозваженого (за площею) значення коефіцієнтів є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Слід вказати, що законодавець не дає прямого визначення терміну дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою, однак зі змісту чинного законодавства України слідує, що до таких даних належить технічна документація, визначена в пункті 26 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 №513 (далі - Порядок проведення інвентаризації).

Так, відповідно до пункту 26 Порядку проведення інвентаризації земель, за результатами проведення інвентаризації земель виконавцем робіт складається технічна документація, що включає:

1) технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель;

2) пояснювальну записку, яка містить коротку характеристику об'єкта інвентаризації, підстави для виконання робіт, реквізити виконавця, опис матеріалів, використаних під час складання технічної документації, зміст і склад виконаних робіт із землеустрою;

3) текстові матеріали:

- рішення органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування або суду про проведення інвентаризації земель;

- копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час проведення інвентаризації земель;

- матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

- додатки, які складаються у формі таблиць і містять дані, зазначені у пунктах 22-23 цього Порядку;

- пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, і Державному земельному кадастрі;

4) графічні матеріали - робочий і зведений інвентаризаційні плани.

Отже, хоча позивач і користується земельною ділянкою змішаного використання, проте інвентаризація земельної ділянки не проводилась. Таким чином відсутність даних інвентаризації та землеустрою зумовлює неможливість визначення її коефіцієнту функціонального використання як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, про відсутність підстав для визначення у спірному витязі іншого коефіцієнту функціонального використання ніж вказаний у розмірі 2,5.

Щодо визначення у витязі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 119 від 24.09.2013 року локальних коефіцієнтів судом встановлено наступне.

Як вже зазначалось вище у спірному витязі вказано локальний коефіцієнт для зони забруднення атмосферного повітря у розмірі 0,96348; локальний коефіцієнт для зони перевищення припустимого рівня шуму у розмірі 0,98809; локальний коефіцієнт для ареалів забруднення ґрунтів у розмірі 0,99234.

Представником третьої особи у наданих суду поясненнях вказано, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у місті Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому Управління Держземагентства не розраховувало в ручному режимі та не впливало на значення зазначеного коефіцієнту.

Суд зазначає, що зі змісту дослідницької частини висновку експертів вбачається, що у пп. 5.6.3. п. 5.6. розділу 5 Технічної документації 2013 (том 3, а.с. 155) зазначено, що за ступенем забрудненості атмосферного повітря м. Харкова прийняті наступні значення локальних коефіцієнтів: 1 зона - 0,91; 2 зона - 0,93; 3 зона - 0,95.

Згідно таблиці 1.7 до Порядку № 18/15/21/11 значення коефіцієнту у зоні забруднення атмосферного повітря має становити в діапазоні 0,80 - 0,95.

Експертами за результатами аналізу наданої на дослідження схеми прояву локальних факторів оцінки "Зони забруднення приземного шару атмосферного повітря" встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024, частково розташована в межах зон забруднення атмосферного повітря.

Проте, у зв'язку з нечіткою копією схеми прояву локальних факторів оцінки "Зони забруднення приземного шару атмосферного повітря" експертам не вбачалося можливим визначити частини площі земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 в межах зон забруднення приземного шару атмосферного повітря та, як наслідок, не вбачалося можливим визначити чи у відповідності до Технічної документації 2013 при формуванні Витягу № 119 визначено значення коефіцієнту вказаної зони.

При цьому, згідно таблиці 1.7 Порядку № 18/15/21/11 значення локальних коефіцієнтів визначаються десятковими дробами з розрядом "соті".

Експертами у висновку експертного дослідження вказано, що за математичними правилами, округлюючи десятковий дріб до якого-небудь розряду, усі цифри, що йдуть за цим розрядом, замінюють нулями (якщо вони стоять після коми, то їх відкидають ). Якщо перша цифра за цим розрядом 5, 6, 7, 8, 9, то останню цифру, яка залишилася, збільшують на 1. Якщо перша цифра за цим розрядом 0, 1, 2, 3, 4, то останню цифру, яка залишилася, не змінюють. Тобто, якщо при розрахунку локальних коефіцієнтів на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони значення десяткових дробів цих коефіцієнтів буде більше розряду "соті" (наприклад, розряд "тисячні" (три цифри після коми), розряд "десятитисячні" (чотири цифри після коми) і т.д. ), ці значення необхідно заокруглювати за математичними правилами до розряду "соті", як це передбачено таблицею 1.7 Порядку № 18/15/21/11.

У зв'язку з зазначеним при формуванні оскаржуваного витягу розрахунок значення коефіцієнту в зоні забруднення атмосферного повітря проведено не у відповідності до Порядку № 18/15/21/11, оскільки значення вказаного коефіцієнту визначено десятковим дробом більше розряду "соті".

Зі змісту дослідницької частини висновку експертів вбачається, що відповідно до пп. 5.6.5. п. 5.6. розділу 5 Технічної документації 2013 (том 3, а.с. 159) зазначено, що за рівнем перевищення припустимого рівня шуму м. Харків прийняті наступні значення локальних коефіцієнтів: 1 автотранспорту - 0,97; 2 залізниці - 0,96; 3 автотранспорту та залізниці - 0,95; 4 аеропорту - 0,94; 5 аеропорту та автотранспорту - 0,93; 6 аеропорту і залізниці - 0,91.

Згідно таблиці 1.7 до Порядку № 18/15/21/11 значення коефіцієнту у зоні перевищення припустимого рівня шуму має становити в діапазоні 0,90 - 0,97.

Експертами за результатами аналізу наданої на дослідження схеми прояву локальних факторів оцінки "Зони перевищення припустимого рівня шуму" (том 3 а.с. 2, диск СD-R Аrеnа) встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 частково розташована в межах зони перевищення припустимого рівня шуму (зона автотранспорту - 0,97), а частково за межами зони перевищення припустимого рівня шуму.

Тобто, в даному випадку, в залежності від площі земельної ділянки, яка розташована в межах зони перевищення припустимого рівня шуму, значення локального коефіцієнту в зоні перевищення припустимого рівня шуму має бути не менше 0,97 та не більше 0,99.

У дослідницькій частині висновку вказано, що у зв'язку з нечіткою копією схеми прояву локальних факторів оцінки "Зони перевищення припустимого рівня шуму" не вбачається можливим визначити частини площі земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 в межах зони перевищення припустимого рівня шуму, як наслідок, не вбачається можливим визначити чи у відповідності до Технічної документації 2013 при формуванні спірного витягу визначено значення коефіцієнту вказаної зони.

При цьому, при формуванні витягу розрахунок значення коефіцієнту в зоні перевищення припустимого рівня шуму проведено не у відповідності до Порядку № 18/15/21/11, оскільки значення вказаного коефіцієнту визначено десятковим дробом більше розряду "соті".

Зі змісту дослідницької частини висновку експертів вбачається, що у пп. 5.6.6. п. 5.6. розділу 5 Технічної документації 2013 (т. 3 а.с. 194) зазначено, що для визначення локального фактору в ареалах забруднення ґрунтів прийняті значення локальних коефіцієнтів в діапазоні 0,90-1.

Згідно таблиці 1.7 до Порядку № 18/15/21/11 значення коефіцієнту в ареалах забруднення ґрунтів має становити в діапазоні 0,90 - 0,95.

Експертами у висновку вказано, що за результатами аналізу схеми прояву локальних факторів оцінки "Ареали забруднення ґрунтів" (т. 3 а.с. 2, диск СD-R Аrеnа) встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024, більшою частиною розташована в ареалі забруднення ґрунтів з коефіцієнтом 0,95, а меншою частиною - за межами ареалу забруднення ґрунтів. З огляду на вказане експертами вказано, що, в даному випадку, в залежності від площі земельної ділянки, яка розташована в межах ареалу забруднення ґрунтів, значення локального коефіцієнту в зоні ареалу забруднення ґрунтів має бути не менше 0,96 та не більше 0,99.

При цьому, при формуванні спірного витягу розрахунок значення коефіцієнту в межах ареалу забруднення ґрунтів проведено не у відповідності до Порядку №18/15/21/11, оскільки значення вказаного коефіцієнту визначено десятковим дробом більше розряду "соті".

Крім того, у висновку експертів вказано, що у спірному витязі зазначено, що значення коефіцієнту у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення становить 1,07. При цьому, значення коефіцієнту у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,07 при формуванні витягу було розраховано спеціалістами Управління Держземагентства у м. Харкові з урахуванням того, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 в рівних частинах розташована в межах підзони 125 - 1,08 та підзони 250 - 1,06 (1,08+1,06=2,14; 2,14/2=1,07).

Експертами у висновку зазначено, що за результатами аналізу схеми прояву локальних факторів оцінки "Зони магістралей підвищеного містоформувального значення" (т.3 а.с. 2, диск СD-R Аrеnа) встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 дійсно розташована в межах підзони 125 та підзони 250, але не в рівних частинах. Більшою частиною земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 розташована в межах підзони 125 зі значенням локального коефіцієнта 1,08.

У зв'язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:14:008:0024 більшою частиною розташована в межах підзони 125 то значення коефіцієнту у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення буде 1,08, оскільки в даному випадку значення цього коефіцієнту буде більше 1,075 та менше 1,080, і за результатами заокруглення за математичними правилами до "сотих" округлене значення буде 1,08.

Виходячи із наведеного, при формуванні витягу № 119 від 24.09.2013 значення коефіцієнту у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення визначено не у відповідності до Технічної документації 2013.

З огляду на встановлені судовим розглядом обставини суд приходить до висновку, що відповідачем в спірному витягу встановлені розміри зазначених локальних коефіцієнтів Км3 не у відповідності до Порядку та рішення Харківської міської ради. При цьому, відповідачем не обґрунтовано застосування вищезазначених коефіцієнтів у розмірах, що перевищують розміри встановлені Порядком.

Стосовно посилань представника третьої особи на неможливість впливу відповідачем на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням Витягу із застосуванням програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 в автоматизованому режимі, суд зазначає, що Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при виданні оскаржуваного витягу зобов'язаний діяти, як суб'єкт владних повноважень, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з вище зазначеним, суд не приймає до уваги посилання представника третьої особи на неможливість впливу на показники коефіцієнтів Км3, оскільки до повноважень відповідача віднесено під час видання оскаржуваного витягу здійснювати перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки, та, як наслідок, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо розрахунку нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки з урахуванням вказаних значень коефіцієнтів, вчинені з порушенням вимог законодавства, а оскаржуваний позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 119 від 24.09.2013 підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" до Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області, Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа - Харківська міська рада, про визнання протиправними дій та скасування витягу - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області при складанні витягу з технічної документації земельної ділянки за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 62, загальною площею 0,8280 га № 119 від 24.09.2013.

Скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 119 від 24.09.2013.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" (61204, м. Харків, просп. Перемоги, 62, код ЄДРПОУ - 03082530) сплачену суму судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (61003, Харківська обл., місто Харків, вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 7, код 39936895).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.