Рішення

від 30.01.2018 по справі 826/5432/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2018 року 15:51 № 826/5432/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-торгівельна мережа"

до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві

про визнання протиправною та скасування постанови

за участю представників сторін:

представник позивача: Кобзар О.В.

представник відповідача: Левенець В.О., Кисляк Ю.С.

Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30.01.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-торгівельна мережа" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просив суд: скасувати постанову №36 про накладення стягнень, винесену 15 грудня 2016 року начальником Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 р. відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позову Позивач зазначає, що перевірка проведена Відповідачем з порушенням вимог законодавства, а висновки Акту перевірки та спірна постанова винесені з порушенням вимог законодавства.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники Відповідача проти позовних вимог заперечували в повному обсязі та надали суду письмові заперечення проти позову, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що в ході перевірки Позивача зафіксовано, що на етикетках відсутній строк протягом якого споживач забезпечений належною якістю продукції, а саме, використовує продукцію за призначенням, а також строк протягом якого виробник (виконавець) несе відповідальність за істотні недоліки, тобто недоліки які роблять неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення.

В судовому засіданні представники Відповідача наполягали на відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі плану здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на ІІІ квартал 2016 року, Наказу на проведення планової перевірки від 05.08.2016 р. №436, направлення на проведення заходу від 05.08.2016 р. №366, Головним управлінням проведено планову перевірку ТОВ "Арго-торгівельна мережа" за адресою: пр-т Оболонський, 1-Б місто Київ.

За результатами перевірки Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві склало Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000142 від 06.09.2016 р. року (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що під час проведення планової перевірки, керуючий магазином ТОВ Арго-торгівельна мережа Дяченко І.С. не забезпечив наявності у куточку споживача наявності адреси і номерів телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, чим порушено вимоги п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів , затверджених постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 року № 833; допустив до реалізації продукцію без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації у супровідній документації, що додається до товару, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі) про підприємство, що здійснює функції виробника щодо прийняття претензій від споживача, строк придатності (строк служби), чим порушено вимоги п. 16 р. І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами , затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року № 104.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві за результатами розгляду справи 08.02.2017 року прийнято Постанову № 5 про накладення штрафних санкцій, відповідно до якої за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції на Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТЕХ накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.

Позивач вважає, що спірна Постанова прийнята з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 р. № 2735-VI (надалі - Закон № 2735-VI), Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 р. № 877-V (надалі - Закон № 877-V), Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XII (надалі - Закон № 1023-XII) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 26 Закону №1023-XII (норми Закону в редакції, чинній в момент проведення перевірки) спеціально уповноважені органи здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011, визначено, що Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 р. № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1337/20075 (надалі - Положення № 206, в редакції станом на серпень 2016 р.), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пп. пп. 6.1, 6.2 п. 6 Положення № 206, Інспекції мають право у сфері захисту прав споживачів перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; у сфері ринкового нагляду здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 877-V (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ч. 11, ч. 12 ст. 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

В матеріалах справи міститься Повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання від 26.07.2016 р., яке вручено керуючому магазином АРГО Центр - Променада парк (магазин Бенетон-Оболонь) Дяченко І.С.

З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справа вбачається, що Відповідачем належним чином повідомлено Позивача про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи представником Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві 06.09.2016 р. вручено керуючому магазином АРГО Центр-Променада парк (магазин Бенетон-Оболонь) Дяченко І.С. Направлення на проведення заходу від 05.08.2016 р. №366.

Позивач в позовній заяві зазначає, що перевірка проведена без належного повідомлення представників ТОВ АРГО-торгівельна мережа .

Відповідачем під час розгляду справи надано суду матеріали перевірки, з яких вбачається, що згідно Наказу №225-К від 13.07.2015 р. Дяченко І.С. обіймає посаду керуючого магазину АРГО Центр-Променада парк (магазин Бенетон-Оболонь).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи керуючий магазину АРГО Центр -Променада парк (магазин Бенетон-Оболонь) допустив перевіряючих до перевірки.

З аналізу норм права та матеріалів справи Суд вважає, що у разі коли Товариство, яке вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб Відповідача до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень контролюючим органом та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, в даному випадку Суд не бере до уваги посилання Позивача, що перевірка проведена з порушенням вимог законодавства в зв'язку з неналежним повідомленням керівника ТОВ АРГО-торгівельна мережа , оскільки, як встановлено Судом та не заперечується сторонами, посадових осіб Відповідача було допущено до перевірки.

В частині щодо виявлених під час перевіри, а саме: не забезпечив наявності у куточку споживача наявності адреси і номерів телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, чим порушено вимоги п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів , затверджених постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 року № 833; допустив до реалізації продукцію без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації у супровідній документації, що додається до товару, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі) про підприємство, що здійснює функції виробника щодо прийняття претензій від споживача, строк придатності (строк служби), чим порушено вимоги п. 16 р. І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами , затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року № 104, Суд зазначає наступне.

Статтею 15 Закону № 1023-XII передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки виявлено порушення прав споживачів - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на непродовольчих товарах.

Закон України "Про захист прав споживачів" не містить детального викладу вимог до розміщення вказаної інформації на продукції, тоді як детальні вимоги містяться, зокрема, у Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1257/14524 (далі - Правила № 104).

Згідно з п. 16 розділу I Правил № 104 здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, в тому числі, відомості про умови зберігання, дату виготовлення, найменування та місцезнаходження виробника.

Вказаною нормою передбачено можливість доведення до споживача вказаної інформації в таких формах: в супровідній документації, що додається до продукції; на етикетці; а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів.

Однак, варто зауважити, що в Акті перевірки не наведено інформацію щодо перевірки наявності вказаної інформації в усіх способах, передбачених Законом - у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, шляхом розміщення у місцях, де вона реалізується, а також не перевірено можливості отримати таку інформацію засобами дистанційного зв'язку.

Факт порушення вимог статті 15 Закону № 1023-ХІІ може бути встановлений лише у випадку відсутності інформації у будь-який зазначений Законом спосіб щодо кожного товару, стосовно якого проводилася перевірка.

Суд звертає увагу, що Відповідачем не надано пояснень відносно того чи перевірялась наявність у Позивача супровідної документації, що додається до товару, та не досліджено зміст етикеток та маркування товарів зазначених виробником з встановленням терміну придатності, на яких знаходиться інформація про товар (кінцевий термін використання товару).

Відповідач посилається на Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМ України від 11.04.2002 р. №506 (надалі -Порядок №506), Суд вважає помилковим посилання Акті перевірки на даний порядок, з наступних підстав.

У відповідності до п. 1, п. 2 Порядку №506, цей Порядок визначає відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб (далі - споживачі), та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів (далі - виконавець). Взаємовідносини виробника, продавця, виконавця визначаються відповідними договорами. До технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що Позивач здійснює продаж товару (одягу), що за своєю складовою відрізняється від побутової техніки, а отже посилання Відповідача на Порядок №506 є необґрунтованим та суперечить законодавству.

Крім того, в судовому засіданні представники Відповідачів не змоги надати пояснення, який термін придатності (служби), яким законом визначений для одягу.

Відповідачі в запереченнях на позовну заяву зазначають, що Позивач визнав свою вину, яка підтверджується Листом ТОВ АРГО-торгівельна мережа (вх. №710 від 19.09.2016 р.), Суд не погоджується з даними твердження.

Як вбачається з Листа ТОВ АРГО-торгівельна мережа (вх. №710 від 19.09.2016 р.) то останній повідомив Відповідача про усунення порушень приведення куточка споживача у відповідності до вимог законодавства, а отже, в даному випадку посилання Відповідача в запереченнях на позовну заяву про визнання Позивачем своєї вини є необґрунтованими.

Враховуючи вище викладене, Суд приходить до висновку, що посилання Відповідача про реалізацію непродовольчих товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію є необґрунтованими, а Постанова про накладення стягнень є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-торгівельна мережа" (адреса: 01024, м. Київ, пров. Виноградний, 1/11; код ЄДРПОУ 32249009) задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову №36 про накладення стягнень, винесену 15 грудня 2016 року начальником Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві.

3. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-торгівельна мережа" (адреса: 01024, м. Київ, пров. Виноградний, 1/11; код ЄДРПОУ 32249009) судові витрати у розмірі 4331,39 грн.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук