Ухвала

від 31.01.2018 по справі 910/17289/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.01.2018Справа № 910/17289/15

За скаргою Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК

на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Назаровця Андрія Тарасовича

За позовом Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК , від імені якого діє

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ ЗЛАТОБАНК В.І.Славінський

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Текора

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Файрекс

3. Товариства з обмеженою відповідальністю ІСК Трансекспо

про стягнення 28 185 069, 98 грн. та звернення стягнення на предмети застави

та іпотеки

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від заявника (стягувача): не з'явився;

від боржників: не з'явились;

державний виконавець: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі № 910/17289/15 позов Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю Текора та Товариства з обмеженою відповідальністю ІСК Трансекспо задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Текора на користь Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК 882 838 Євро 83 Євроценти, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625 грн. 67 коп., за основним боргом; заборгованості за процентами - 65 772 Євро 33 Євроценти, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439 грн. 98 коп.; заборгованості по сплаті пені - 4 329 877 (чотири мільйони триста двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 17 коп.; 3 % річних - 205 127 (двісті п'ять тисяч сто двадцять сім) грн. 16 коп.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСК Трансекспо на користь Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК 882 838 Євро 83 Євроценти, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625 грн. 67 коп., за основним боргом; заборгованості за процентами - 65 772 Євро 33 Євроценти, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439 грн. 98 коп.; заборгованості по сплаті пені - 4 329 877 грн. 17 коп.; 3 % річних - 205 127 грн. 16 коп.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 5 000 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Текора в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСК Трансекспо в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн. 00 коп.; відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю Файрекс .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України вищевказане судове рішення залишено без змін.

24.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Златобанк надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2017 розгляд скарги призначено на 14.12.2017 року.

08.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником ВДВС подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

13.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником скаржника подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 14.12.2017 року представники учасників судового процесу не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 розгляд скарги відкладено на 31.01.2018 року.

10.01.2018 року від ВДВС надійшов відзив на скаргу, відповідно до змісту якого державний виконавець заперечує проти викладених у скарзі вимог.

Представники учасників справи в судове засідання 31.01.2018 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Розглянувши подану Публічним акціонерним товариством Златобанк скаргу на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича, суд вирішив відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Названим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями статті 2 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

В даному випадку, на розгляд суду передано вимоги про:

- визнання неправомірним рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 53243108 від 02.11.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Текора ;

- скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 53243108 від 02.11.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Текора ;

- зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. відновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/17289/15 від 09.10.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Текора на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк заборгованості у розмірі 882 838, 83 Євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625, 67 грн. за основним боргом; заборгованості за процентами - 67 772, 33 Євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439, 98 грн.; заборгованості по сплаті пені - 4 329 877, 17 грн.; 3% річних 205 127, 16 грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 5 000, 00 грн.;

- зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. в процесі виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/17289/15 від 09.10.2015 здійснювати перевірку майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю Текора не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав; зобов'язання засновника/директора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Текора надати відомості за даними бухгалтерського обліку щодо майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Текора .

Розглянувши вищевказану вимогу, суд зазначає наступне.

17.01.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53243108.

17.01.2017 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить боржнику.

15.08.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт грошових коштів, які містяться на рахунках боржника у ПАТ АЛЬФА-БАНК та всіх інших відкритих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору.

02.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , обґрунтовану тим, що заходами примусового виконання рішення встановлено відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Скаржник у свою чергу з даними діями державного виконавця не погоджується та вважає, що останнім в ході виконавчого провадження не було здійснено належних дій для звернення стягнення на майно та кошти боржника.

Так, частинами 1 та 5 статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Положеннями частини 1 статті 53 Закону України Про виконавче провадження Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

Пунктами 14, 18, 19 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд зазначає, що вказані дії є правом, а не обов'язком державного виконавця, а отже, питання про необхідність вчинення таких дій, на які вказує скаржник, вирішується державним виконавцем самостійно у кожному конкретному виконавчому провадженні з урахуванням конкретних обставин, отже, здійснення таких заходів не є обов'язковим.

Таким чином, не проведення державним виконавцем дій, обов'язок з вчинення яких Законом України Про виконавче провадження не встановлений та проведення яких є виключно правом державного виконавця, не може бути підставою для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесеної після проведення державним виконавцем всіх необхідних та доцільних виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Що стосується доводів скаржника в частині того, що державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо опису рухомого майна ТОВ Текора , яке знаходилося за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Наталії Ужвій, 21 згідно з Договором застави № 154/12- KLMV/S-1 від 26.06.2012, суд зазначає, що відповідно до частин 6 та 7 статті 20 Закону України Про заставу звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави; реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови державного виконавця від 02.11.2017 ВП № 53243108 про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні скарги.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на приписи ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до змісту якої повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Златобанк на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.02.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова