КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" лютого 2018 р. Справа№ 911/3216/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Яковлєва М.Л.
Чорної Л.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" Славкіної М.А. на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 (повне рішення складено 22.12.2017) у справі № 911/3216/17 (суддя Бабкіна В.М.)
до Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Києво-Святошинський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області,
про зняття арешту з нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2017 (повне рішення складено 22.12.2017) у справі № 911/3216/17 у задоволенін позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Пункт 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою (23.01.2018 згідно відбитку штампу на конверті), визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Тобто, для визначення ставки судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, необхідно визначити суму судового збору, яка підлягала сплаті на момент звернення з відповідним позовом.
Ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача з відповідним позовом у жовтні 2017 визначала, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України у 2017 році" визначено з 1 січня 2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн.
П.п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 названого Закону (в редакції чинній станом на день подання позовної заяви) встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом у жовтні 2017 року з двома вимогами немайнового характеру, а саме: зняття арешту з земельної ділянки та зняття арешту з нежитлового приміщення, і наведені вимоги пов"язані поданими доказами.
При зверненні позивача з позовом до господарського суду були встановлені ставки судового збору в таких розмірах: - за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції з двома вимогами немайнового характеру, сума судового збору, яка підлягала сплаті, становила 3200,00 грн., і судовий збір сплачено за вказаними вимогами.
Таким чином, при зверненні до суду апеляційної інстанції скаржником мав бути сплачений судовий збір в сумі 4 800,00 грн. (3200,00 грн. * 150%).
В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою).
Скаржник в апеляційній скарзі заявив клопотання, у якому просив відстрочити останньому сплату судового збору за апеляційне оскарження вищенаведеного рішення суду першої інстанції. Клопотання мотивоване тим, що майновий станскаржника від імені якого діє В.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. В свою чергу, внесені в Закон України "Про судовий збір" зміни щодо позбавлення Уповноважених осіб пільг на сплату судового збору ускладними захист прав та законних інтересів вкладників банку, держави.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Колегія суддів зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності визначених наведеною статтею умов. Але, скаржником не наведено в апеляційній скарзі умов, як не подано і доказів в підтвердження наявності умов, які є пісдтавою для відстроченян судового збору згідно з ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що перебування скаржника в процедурі ліквідації, не є винятковою обставиною, яка є підставою для відстрочення сплати суми судового збору.
Таким чином, скаржником не подано апеляційному суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору в повному обсязі, як не подано інших доказів, за допомогою яких можна б було встановити або перевірити наявність обставин щодо підстав відстрочення сплати судового збору згідно з приписами закону.
Враховуючи вищенаведене, клопотання скаржника про відстрочення сплати суми судового збору за подачу апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу за наведених апелянтом обставин та поданих доказів - судом апеляційної інстанції відхиляється.
При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про розстрочення/зменшення/ відстрочення/звільнення від сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору з підстав, визначених законом.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції роз"яснює, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання у визначений судом строк документів, а саме доказів сплати судового збору та доказів надсилання апеляційної скарги з доданими документами іншим учасникам справи, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" Славкіної М.А. на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 (повне рішення складено 22.12.2017) у справі № 911/3216/17 - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" Славкіної М.А. має право усунути недоліки, а саме: подати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
3. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. .
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді М.Л. Яковлєв
Л.В. Чорна
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2018 |
Оприлюднено | 12.02.2018 |
Номер документу | 72072299 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні