Ухвала

від 05.02.2018 по справі 910/24190/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" лютого 2018 р. Справа№ 910/24190/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за апеляційною скаргою Товариста з обмеженою відповідальністю Дует , на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 (дата підписання повного тексту рішення 22.05.2017)

у справі №910/24190/16 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дует

про звільнення від самовільно зайнятої земельної ділянки -,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/24190/16 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Дует (02125, м. Київ, вул. Березняківська, будинок 30-Б, ідентифікаційний номер 21630076) звільнити земельні ділянки орієнтовною площею 0,09 га по вул. Березняківська, 30 у Дніпровському районі міста Києва (коди ділянок 90:137:028 та 90:123:059 (у частині огородженої)) та повернення їх Київській міській раді, привівши їх у придатний для використання стан шляхом звільнення їх від будівель та споруд.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Дует (02125, м. Київ, вул. Березняківська, будинок 30-Б, ідентифікаційний номер 21630076) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

22.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Дует звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі просить поновити строк на подання апеляційної скарги.

Згідно з п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення суду Господарського суду міста Києва від 15.05.2017, повний текст якого складений 22.05.2017, заявник мав подати в строк до 01.06.2017 включно.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що про оспорюване рішення йому стало відомо 12.01.2018, під час ознайомлення з матеріалами справи, тобто після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Відповідач також посилається на те, що не отримував повідомлень про розгляд справи у суді та копії рішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд неодноразово надсилав повідомлення та виклики відповідачу за адресою, яка міститься в матеріалах справи та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте вони поверталися у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Отже, наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджується, що судом було вчинено всіх необхідних дій для своєчасного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а також надсилання Товариству копії оспорюваного рішення. Неотримання апелянтом процесуальних документів, а також судових повісток, є наслідком дій самого відповідача, в той час, як відповідно до приписів п. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Слід зазначити і про те, що, як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спірне рішення було оприлюднено 26.05.2017, а отже, саме з цієї дати заявник мав можливість бути обізнаним про вказане рішення.

У ч. 8 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Проте, наведені позивачем у відповідній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарженні не можуть бути визнані поважними.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення ст. 43 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 Пономарьов проти України суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 ГПК України, відповідно до ч. 3 якої, такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому колегія суддів зауважує апелянту те, що відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 242, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дует на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/24190/16 залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянт має право усунути недоліки, а саме: подати до Київського апеляційного господарського суду відповідну заяву, в якій зазначити інші підстави, якими обґрунтовуються причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017.

3. Роз'яснити відповідачу, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім