Постанова

від 06.02.2018 по справі 362/3784/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3784/17 Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В. Провадження № 22-ц/780/536/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв Категорія 18 06.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Васильківської міської ради Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у справі за позовом Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Васильківська міська рада Київської області звернулася до суду з позовом та просила визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова між Васильківською міською радою та ОСОБА_2, запропонований Васильківською міською радою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. На виконання вимог вказаної статті закону Васильківською міською радою було затверджено порядок щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста Василькова. Відповідач підпадає під вимоги ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова. 21 лютого 2017 року позивач надіслав на адресу ОСОБА_2 лист з пропозицією виконати вимоги чинного законодавства щодо пайової участі шляхом підписання надісланого в двох екземплярах договору. Однак, відповідач не вчинив дій, передбачених законом, не підписав надіслані примірники договору, не повернув один підписаний примірник позивачеві та не сплатив пайову участь. Відповідач не виконав свого обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, не звернувся до позивача з заявою про укладення договору про пайову участь. Внаслідок таких дій відповідача Васильківська міська рада була позбавлена права отримати відповідну суму на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року позивача зобов'язано виконати вимогу Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства щодо пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у задоволенні позову Васильківської міської ради Київської області відмовлено.

В апеляційній скарзі Васильківська міська рада Київської області просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що посилання суду першої інстанції на відсутність підстав для укладення договору про пайову участь є безпідставним. Законом України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено присічний строк, протягом якого може бути укладено відповідний договір, і сплив цього строку не звільняє сторони від необхідності його укладення. Надсилання відповідачу пропозиції про укладення спірного договору є правом, а не обов'язком позивача. Запропонована відповідачем редакція договору містить усі істотні умови договору про пайову участь.

27 січня 2018 року на адресу апеляційного суду від Васильківської міської ради надійшли доповнення до апеляційної скарги. Однак, вони не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки подані після спливу строку, встановленому для їх подачі.

Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_2 зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив застосувати положення щодо пропуску строку позовної давності.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_2 було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзив ОСОБА_2 не подавався.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 07 грудня 2012 року за № КС18212511686 (а.с. 9), в експлуатацію введено об'єкт будівництва - житловий будинок з терасою та господарські будівлі по АДРЕСА_1 , кошторисна вартість будівництва - 1 849 076 грн.

22 лютого 2017 року Васильківська міська рада Київської області направила ОСОБА_2 лист від 21 лютого 2017 року, договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розрахунок величини пайової участі та копію претензії від 16 листопада 2016 року (а.с.12).

На вказаний лист ОСОБА_2 відповідь не направив. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не згоден укладати договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та сплачувати кошти щодо пайової участі.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 розпочав та закінчив будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 у 2008 році , а у грудні 2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

На виконання вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності рішенням Васильківської міської ради Київської області № 08.01.-23-ІV від 04 квітня 2012 року затверджено порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків та визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (спорудження нового об'єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об'єктів будівництва) - для житлових будинків.

Відповідно до п. 4.2. Порядку, пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь у створенні інфраструктури м. Васильків, що укладається між замовником та Васильківською міською радою в особі міського голови. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Васильків укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року зобов'язано виконавчий комітет Васильківської міської ради Київської області виконати вимогу Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства від 28 квітня 2014 року № 16-16/850 щодо пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (а.с.17).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав після спливу трирічного строку позовної давності.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 5 п. а ч. 1 ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Звертаючись до суду з позовом про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова, Васильківська міська рада вказує на те, що всупереч вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідач, який має намір забудови земельної ділянки, не уклав відповідний договір та не сплатив пайову участь. Обов'язок звернення до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору про пайову участь покладено на замовника будівництва.

Однак, відповідно до вимог ч.ч. 2, 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Істотними умовами договору є розмір пайової участі , строк (графік) сплати пайової участі , відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Як було встановлено судом, на момент здійснення ОСОБА_2 будівництва житлового будинку (2008 рік), як і на момент подачі декларації про готовність будинку до експлуатації (07 грудня 2012 року) чинним законодавством не було встановлено для замовника, який має намір забудови земельної ділянки, обов'язок брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та відповідно укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Так, закон України Про регулювання містобудівної діяльності , яким передбачено обов'язок забудовника брати участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, був прийнятий 17 лютого 2011 року, тоді як будівництво житлового будинку відповідачем розпочалося та закінчилося у 2008 році, тобто задовго до набуття чинності зазначеного закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина третя статті 40 набирає чинності з 1 січня 2013 року).

Отже, обов'язок відповідача у перерахуванні до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури виник лише з 01 січня 2013 року, за умови що на 01.01.2013 року об'єкт не був прийнятий в експлуатацію, а відтак, вимоги вказаного Закону та Порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова не поширюються на ОСОБА_2, який закінчив будівництво в 2008 році і подав відповідну декларацію 07 грудня 2012 року.

Серед іншого у позовній заяві Васильківська міська рада посилається на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, згідно якої зобов'язано виконавчий комітет Васильківської міської ради виконати пункти вимоги Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції від 28 квітня 2014 року № 16-16/850 щодо усунення виявлених порушень, а саме забезпечити надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Василькова до спеціального цільового міського бюджету.

Однак, вказане судове рішення не може бути прийнято до уваги, оскільки воно не стосується відповідача ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог Васильківської міської ради, однак вважав, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання договору укладеним.

Зазначені висновки суду не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по суті позовних вимог.

У постанові Верховного суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009 року роз'яснено судам, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову з підстав безпідставності позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року скасувати та прийняти постанову.

У задоволенні позову Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Фінагеєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.