Постанова

від 06.02.2018 по справі 818/1042/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/1115/18 818/1042/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/1042/15

за позовом Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 27 Світанок м. Суми, Сумської області до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання дій незаконними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у складі головуючого судді Соколова В.М., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Русанової В.Б., Присяжнюк О.В., Курило Л.В.,

в с т а н о в и в :

Позивач у позовній заяві просив суд:

- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) в м. Сумах про застосування фінансових санкцій;

- скасувати рішення УПФ в м. Сумах від 02 березня 2015 року № 14, № 15, № 16 про застосування фінансових санкцій у загальній сумі 15 003,78 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення УПФ України у м. Сумах від 02 березня 2015 року № 14, № 15, № 16 про застосування фінансових санкцій у загальній сумі 15 003,78 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року апеляційну скаргу УПФ України в м. Сумах задоволено частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року скасовано в частині скасування рішень УПФ України в м. Сумах від 02 березня 2015 року за № 15, № 16 про застосування фінансових санкцій у загальній сумі 14 833,78 грн.

В цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволені позову Сумському дошкільному навчальному закладу (ясла-садок) № 27 Світанок м. Суми, Сумської області - відмовлено.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі УПФ України в м. Сумах заявило вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу до суду не надав.

Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Як встановили суди попередніх інстанцій, плановою перевіркою Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 27 Світанок правильності обчислення та сплати страхових внесків за звітні періоди з 22 грудня 2009 року по 31 грудня 2014 року виявлено, що позивач подав недостовірні відомості в звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми страхових внесків за 2010 рік по ОСОБА_1, ОСОБА_2; занизив суми заробітної плати (доходу), що підтверджується актом перевірки від 24 лютого 2015 року № 30/03-14.

УПФ України в м. Сумах донараховано несплачені суми страхових внесків і відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV) за донарахування своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків застосувало до страхувальника фінансові санкції - штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховані ці суми.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті рішення про застосування до позивача фінансових санкцій:

- 02 березня 2015 року УПФ України в м. Сумах прийнято рішення № 14, яким на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV, за подання недостовірних відомостей в звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФ України за 2010 рік по ОСОБА_1, ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію до позивача в розмірі 170,00 грн.;

- 02 березня 2015 року УПФ України в м. Сумах прийнято рішення № 15, яким на підставі пункту 3 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV, за приховування (заниження) сум заробітної плати застосовано фінансову санкцію до позивача в розмірі 74 99,31 грн.;

- 02 березня 2015 року УПФ України в м. Сумах прийнято рішення № 16, яким на підставі пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV, за донарахування органом ПФ України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за період з 22 грудня 2009 року по 31 грудня 2014 року та достовірності відомостей поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування застосовано фінансову санкцію до позивача в розмірі 7334,47 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пунктів 3-5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV (у редакції, що діяла до 01 січня 2011 року):

- за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу);

- за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми;

- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Із набранням чинності з 01 січня 2011 року підпунктом й пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-ІV зі статті 106 цього Закону було виключено частину дев'яту.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що знаходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, і накладений штраф за донарахування своєчасно не обчислених і не сплачених страхових внесків за звітні періоди мають бути застосовані (стягнуті) і після 01 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пунктів 3 та 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV.

Судами встановлено, що позивачем занижено суми заробітної плати за період з квітня по серпень 2010 року на загальну суму 7 499,31 грн., та пенсійним органом за цей період донараховано суми своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на загальну суму 2600,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення УПФ України в м. Сумах від 02 березня 2015 року № 15 та № 16 про застосування фінансових санкцій до позивача за приховування (заниження) сум заробітної плати, донарахування пенсійним органом сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків прийняті правомірно, в межах наданих повноважень, а тому суд першої інстанції скасував їх помилково.

Крім того, пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV, який діяв до 01 січня 2011 року, було передбачено, що за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів ПФ України накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) наведена вище норма матеріального права була виключена.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону № 1058 та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Таким чином, є вірним висновок судів попередніх інстанцій, що нарахування після 01 січня 2011 року УПФ України на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV позивачу штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, є протиправним.

З огляду на зазначене рішення відповідача від 02 березня 2015 року № 14 судом скасовано правомірно.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції у не скасованій частині та апеляційний суд ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 818/1042/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л.Л. Мороз

Судді А.Ю. Бучик

М.М. Гімон