Ухвала

від 08.02.2018 по справі 902/59/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

08 лютого 2018 р. Справа № 902/59/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Полімер", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Пак", м.Вінниця

про стягнення 720037,04 грн

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Вінницької області 06.02.2018 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Полімер" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Пак" про стягнення 720037,04 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу №42 від 10.10.2017, з яких 619920,00 грн - основний борг, 52346,57 грн - 36 % річних, 37036,54 грн - пені та 6659,28 грн - інфляційних втрат.

Водночас, з позовною заявою позивачем подано заяву №1 від 01.02.2018 (вх. канц. суду №06-73/20/18 від 06.02.2018) "про забезпечення позову" шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Гранд-Пак" в межах позовних вимог в розмірі 720037,04 грн, які знаходяться на належних відповідачу банківських рахунках.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Жодних доказів в обґрунтування поданої заяви та на підтвердження викладених у ній обставин позивачем до заяви не додано.

Окрім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, як непідтвердженої належними доказами.

На переконання суду, позивачем не доведена обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та не надано відповідних доказів на які останній посилається, що є підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Полімер" №1 від 01.02.2018 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Гранд-Пак" в межах позовних вимог в розмірі 720037,04 грн, які знаходяться на належних відповідачу банківських рахунках відхилити.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

5. Дата складання повного тексту ухвали 08.02.2018.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ТОВ "Престиж Полімер" (49021, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Тернова, буд. 3Б)

3 - відповідачу - ТОВ "Гран-Пак" (21022, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Айвазовського, буд.28)