Постанова

від 31.01.2018 по справі 921/414/17-г/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа № 921/414/17-г/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Мирутенка О.Л.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Совинської С.В.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТЕХБАУ" м. Тернопіль б/н б/д ( вх.. № 01-05/5005/17 від 24.10.2017 р. )

на рішення господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 р.

у справі № 921/414/17-г/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТЕХБАУ" м. Тернопіль

про стягнення основної суми заборгованості за договором оперативного лізингу (найму) №00004575 від 23.03.2012 р. у розмірі 39 054,27 грн., плати за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 51 406,06 грн., пені у розмірі 2 906,85 грн., 3% річних у розмірі 873,11 грн., інфляційних витрат у розмірі 4281,32 грн., збитків у розмірі 115 017,39 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 р. (суддя О.В. Руденко) у справі № 921/414/17-г/14 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ІНТЕРТЕХБАУ" на користь ТОВ Порше Лізинг Україна 39 054,27 грн. основної суми заборгованості, плати за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 44 565,23 грн., пені у розмірі 2 906,85 грн., 3% річних у розмірі 871,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 4281,32 грн. та 1375, 20 грн. витрат по сплаті судового збору В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги в частині стягнення основної суми та плати за фактичний час користування об'єктом лізингу є обґрунтованими, документально підтвердженими, такими, що відповідають умовам укладеного договору та не суперечать чинному законодавству. В частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних рішення обґрунтоване простроченням виконання зобов'язання наймачем. Щодо відмови у стягненні збитків рішення обґрунтоване тим, що отримання позивачем юридичних послуг не є обов'язковими витратами, а відтак не можуть бути збитками.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідач не отримував рахунки-фактури для здійснення оплати лізингових платежів. Крім цього, скаржник зазначає, що між сторонами відсутні підписані акти виконаних робіт (наданих послуг), які б підтверджували факт надання послуг з оперативної оренди.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач повинен був сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору, однак всупереч умовам договору не виконував зобов'язання щодо належної оплати. Крім цього, позивач зазначає, що автомобіль був переданий апелянту шляхом підписання акту приймання - передачі.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, однак був повідомлений про час та дату судового засідання належним чином. Позивач подав клопотання б/н від 29.01.2018 р. про розгляд справи без його участі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 23.03.2012 р. між ТОВ Порше Лізинг Україна (наймодавець) та ТОВ ІНТЕРТЕХБАУ (наймач) було укладено договір оперативного лізингу (найму) №00004575 з додатком - Загальні комерційні умови оперативного лізингу (найму), відповідно до умов яких наймодавець передав наймачеві у користування (найм) за плату транспортний засіб - автомобіль типу VW Jetta 1.4 TSI, шасі №WVWZZZ16ZCМ108071, двигун №CAX968988, 2012 року виробництва, вартістю 26500дол.США (з ПДВ) строком на 60 місяців, а наймач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та користуватися автомобілем, сплачувати щомісячні орендні платежі (за перший період найму (з 23.03.2012р. по 30.04.2012р.) 7245,01 дол. США до 02.04.2012р. та за кожний наступний повний місяць найму 495,48 дол. США до 15 числа кожного поточного місяця та повернути автомобіль відповідно до умов контракту (п.п. 3.1., 3.2., 6.1., 6.5., 13.1. комерційних умов).

Відповідно до п.п.4.1, 4.3, 5.1, 5.4, 6.2, 6.3, 6.5 договору, право власності на автомобіль зберігається за наймодавцем з наданням наймачу права користуватися автомобілем впродовж усього строку дії контракту відповідно до його умов.

Витрати, понесені сторонами при передачі та поверненні автомобіля за договором та в процесі користування автомобілем протягом строку дії договору, покриває наймач.

Сторони оформлюють передачу та повернення автомобіля шляхом підписання акту прийому-передачі автомобіля, в якому, окрім загальної інформації, фіксується наявність чи відсутність дефектів автомобіля, а, якщо в акті з боку сторін не зазначено будь-яких заперечень, автомобіль вважається таким, що був переданий або повернутий у належному стані та згідно умов контракту. Момент передачі/повернення об'єкта лізингу є підписання наймодавцем відповідного акту приймання-передачі.

В будь-якому випадку орендні платежі, що сплачуються наймачем, повинні покривати весь фактичний термін користування автомобілем, з моменту отримання до повернення відповідно до актів приймання-передачі.

Сторонами погоджено, що орендні платежі, які підлягають сплаті за контрактом, розраховуються в дол. США та підлягають внесенню в національній валюті України - гривні за змінним обмінним курсом долара США до гривні, встановленого українським комерційним банком або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ КІБ Креді Агріколь або іншого банку) з купівлі та продажу долара США до української гривні. Обмінний курс обирається наймодавцем при виставленні рахунку для оплати кожного з платежів по контракту.

Сплата орендних платежів здійснюється на підставі виставлених до 15-го числа поточного місяця наймодавцем рахунків, а у разі неотримання рахунків наймач зобов'язаний сплатити платіж у відповідності до умов контракту, а в подальшому після отримання рахунку, доплатити різницю між сплаченою сумою та сумою, зазначеною в рахунку.

При цьому, в розділі 8 комерційних умов сторонами передбачено відповідальність наймача за прострочення сплати орендних платежів.

Так, зокрема, відповідно до п.8.3. комерційних умов у випадку прострочення наймачем сплати орендного платежу протягом більш, ніж на 10 робочих днів, наймодавець має право надіслати наймачеві першу вимогу щодо сплати в письмовій формі.

Якщо наймач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту отримання першої вимоги щодо сплати, наймодавець надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів.

У випадку якщо наймач не здійснить оплату у вказаний термін, наймодавець має право направити наймачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п.12.4.2. контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що наймач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.

Згідно п.п. 12.4.2, 12.5, 12.6 контракту передбачено, що наймодавець вправі в односторонньому порядку відмовитися від контракту, припинити його дію, розірвати контракт, якщо наймач не сплатив один наступний орендний платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання такого грошового зобов'язання перевищує десять робочих днів.

Дата припинення дії контракту/розірвання контракту визначається наймодавцем у відповідному повідомленні (вимозі). У випадку розірвання договору в односторонньому порядку, на наймодавця покладено обов'язок направити на адресу наймача, за якою він офіційно зареєстрований, відповідне повідомлення про прострочення ним чергових орендних платежів та про розірвання (припинення, відмову від договору) договору.

У випадку неотримання наймачем такого повідомлення через відсутність за вказаною адресою, повернення відповідного поштового відправлення через закінчення строку зберігання, вважається, що наймач є належним чином повідомленим.

Негайно після припинення дії контракту шляхом його розірвання наймодавець має право на отримання всіх гарантій щодо отримання повної суми всіх непогашених орендних платежів та інших платежів, незалежно від дати їхньої сплати.

Згідно п.п.13.1, 13.2, 13.7. 13.6 контракту, наймодавець зобов'язаний у строки, встановлені позивачем, повернути автомобіль позивачеві у всіх випадках закінчення строку найму, розірвання/припинення договору. Якщо відповідач відмовляється повернути або затримує повернення автомобіля, позивач має право вилучити автомобіль без згоди відповідача.

Вилучення автомобіля здійснюється у всіх випадках припинення дії, розірвання контракту і, якщо позивач не зможе здійснити свої права на вилучення/повернення, як це передбачено контрактом, позивач має право на вилучення автомобіля у відповідача в примусовому порядку відповідно до законодавства України.

Наймач відшкодовує будь-які витрати, понесені наймодавцем у зв'язку з вилученням/поверненням автомобіля, у тому числі витрати, пов'язані із залученням третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученням автомобіля.

Усі зміни та доповнення до контракту, відповідно до п.п.6.13, 20.1 комерційних умов, укладаються між сторонами в письмовій формі та вступають в дію з моменту підписання їх сторонами.

24.032012 р., сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оперативного лізингу (найму) №00004575 від 23.03.2012р., за умовами якої доповнено текст загальних комерційних умов щодо компенсації наймодавцю вартості пошкоджень/недоліків автомобіля та строків відшкодування їх вартості.

Як підтверджується матеріалами справи, наймодавець на виконання умов договору оперативного лізингу (найму) №00004575 передав наймачу в робочому стані об'єкт лізингу у вигляді транспортного засобу, а наймач у встановленому договором порядку прийняв предмет лізингу в належному стані та набув права володіння та користування предметом лізингу.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів (наявністю заборгованості по лізингових платежах) позивачем, згідно з п.п. 8.2., 12.4., 12.5., 12.7. комерційних умов, направлено 06.10.2016 р. відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту оперативного лізингу (найму) та повідомлення про відмову від договору №00004575 від 23.03.2012 р.), у якій зазначив дату припинення дії контракту, та вимагав сплатити прострочені орендні платежі, нараховані штрафні санкції та інші витрати, понесені наймодавцем, а також вимагав повернути предмет лізингу протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову від контракту.

Відповідач поштове відправлення отримав 20.10.2016 р., про що свідчить підпис повноважного представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату, поштового переказу. Однак, ТОВ ІНТЕРТЕХБАУ не сплатило суму заборгованості та не повернуло предмет лізингу в установлений позивачем строк.

Враховуючи зазначене, позивачем було розпочато процес примусового повернення автомобіля.

Так, 21.11.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за №2777, яким зобов'язано повернути від ТОВ ІНТЕРТЕХБАУ ТОВ Порше Лізинг Україна об'єкт фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSFAGEN, модель - JETTA, тип - легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) №WVWZZZ16ZCМ108071, рік виробництва - 2012, колір сірий, реєстраційний номер - АА8683МВ, вартістю 184 052,91 грн.

02.12.2016 р. державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53007283 з виконання вищезазначеного виконавчого напису №2777 від 21.11.2016 р.

16.01.2017 р. прийнято постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП №53007283, а саме, накладено арешт на автомобіль, що є предметом договору оперативного лізингу (найму) №00004575 від 23.03.2012 р.

24.01.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №53007283 у зв'язку з фактичним виконанням рішення боржником.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за договором лізингу в частині сплати орендних платежів належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 39 054,27 грн. , що підтверджується рахунками - фактурами №59200-00063366 від 03.06.2016 р. на суму 12 416,72 грн. (частково не сплачено орендний платіж на суму 1580,62 грн.), №59200-00065139 від 05.07.2016 р. на суму 12 295, 33 грн., №59200-00068046 від 02.08.2016 р. на суму 12 295,84 грн., №59200-00068687 від 01.09.2016 р. на суму 12 882,48 грн. (належні копії рахунків-фактур знаходяться в матеріалах справи).

Окрім цього, що відповідачем не було повернуто автомобіль у відповідний строк, позивачем також нараховані орендні платежі за фактичне користування автомобілем за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року включно, на суму 51 406,06 грн.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до ст. 193, 265 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Правовідносини, що склалися між учасниками спору є правовідносини що випливають із договору лізингу.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.ст.1, 6, 16 Закону України Про фінансовий лізинг , за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 292 ГК України зазначено, що лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В залежності від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий або оперативний.

За оперативним лізингом лізингоодержувач (наймач) на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця (наймодавця) об'єкт лізингу на визначений договором термін, сплачуючи орендну плату, яка не покриває повної вартості предмета лізингу, та після закінчення строку лізингового користування, об'єкт лізингу повертає його власнику - лізингодавцю (наймодавцю).

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, відповідач свої грошові зобов'язання у повному обсязі не виконав, допустивши прострочення орендних лізингових платежів за період з червня по вересень 2016 року, строк сплати яких відповідно до п.6.5 комерційних умов встановлений до 15-го числа поточного місяця, за який повинен бути сплачений орендний платіж. Таким чином, починаючи з 16-го числа кожного місяця він вважається таким, що прострочив сплату відповідного щомісячного платежу за контрактом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом становить 39 054,27 грн., яка ТОВ ІНТЕРТЕХБАУ не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Необхідно зазначити, що предмет лізингу (автомобіль) вилучено у відповідача 16.01.2017 р. на підставі постанови державного виконавця про опис та арешт майна. Цього ж числа транспортний засіб переданий на зберігання представнику ТОВ Порше Лізинг Україна ОСОБА_4

Таким чином, відповідно до п.5.4 комерційних умов ТОВ ІНТЕРТЕХБАУ зобов'язане оплатити позивачу за фактичний час користування об'єктом лізингу з жовтня 2016 р. по 15.01.2017 р. (включно), що складає суму 44 565,23 грн.

При цьому, враховуючи те, що датою вилучення предмету лізингу є 16.01.2017 р., місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що у стягненні

6 840,83грн. плати за фактичний час користування об'єктом лізингу за період з 16.01.2017 р. по 31.01.2017 р. позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 193, 230, ч.6. ст.232 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору, сторони у п.8.2. комерційних умов передбачили, що у випадку прострочення сплати орендного платежу наймач сплачує пеню у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожний день затримки до моменту повної виплати орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу.

ТОВ Порше Лізинг Україна заявлено до стягнення з відповідача 2 906,85 грн. пені, нарахованої за період з 16.06.2016 р. до 12.05.2017 р.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 2 906, 85 грн. пені.

Згідно ст. ст. 610, 611, 612, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 16.06.2016 р. по 12.05.2017 р., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що до стягнення підлягає 4281,32 грн. інфляційних втрат та 871,89 грн. 3 % річних, а у стягненні 1, 22 грн. 3% річних необхідно відмовити.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 115 917, 39 грн. збитків, що складаються із сум, виплачених позивачем на правову допомогу юридичним компаніям, не підлягають до задоволення, з огляду на те, що витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, оскільки вони не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом.

Отже, отримання позивачем юридичних послуг не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть представляти його інтереси, є її правом.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому оспорюване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем).

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 р. у справі № 921/414/17-г/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ ІНТЕРТЕХБАУ ,м. Тернопіль без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції в порядку та строки, визначені ст.ст. 288, 289, 291 ГПК України.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.02.2018 р.

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді О.Л. Мирутенко

ОСОБА_1