Постанова

від 06.02.2018 по справі 907/937/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Справа № 907/937/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Кишенюк Н.

за участю представників

від позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_3;

від відповідача: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина б/н від 01.12.2017

на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017

у справі №907/937/13

за позовом Приватного підприємства «Лаон» , м. Ужгород

до відповідача Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» , м. Київ

про стягнення суми 665.720,00грн. збитків, що станом на 13.09.2013 за офіційним курсом євро до національної валюти України, встановленим НБУ відповідало сумі 62685,50євро, (позовні вимоги викладено з урахуванням заяви позивача, поданої в порядку вимог ст. 22 ГПК України про зміну предмету позову)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.03.2014 у справі №907/937/13 позов Приватного підприємства «Лаон» , м. Ужгород до Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина про стягнення 62 685,50 євро (665 720,00грн.) збитків - задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 рішення господарського суду Закарпатської області від 25.03.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до Господарського суду Закарпатської області на новий розгляд.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 позов задоволено. З Daimler AG (Даймлер АГ) на користь Приватного підприємства Лаон стягнуто 665 720,00грн. (Шістсот шістдесят п'ять тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.) збитків, що станом на 13.09.2013 за офіційним курсом євро до національної валюти України, встановленим НБУ відповідало сумі 62685,50євро та 6 660,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Daimler AG (Даймлер АГ) звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи та просить його скасувати і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що місцевим господарським судом застосовано норми права, які не підлягали застосуванню; - неправильно розподілено тягар доказування між сторонами спору; - без належного обґрунтування відхилено одні висновки судових експертиз та надано перевагу іншим; - не надано належної правової оцінки доводам Відповідача щодо недійсності Договору відступлення права вимоги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційну скаргу Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м.Штудгард, Німеччина по справі №907/937/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.01.2018.

23.01.2018 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі з підстав, викладених у ньому. Просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

У судовому засіданні 23.01.2018 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

23.01.2018 у судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошено перерву до 01.02.2018.

01.02.2018 перед початком судового засідання представником позивача подано пояснення по суті спору, до якого долучено копію висновку інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015 та копії судових рішень у справі № 910/17993/15.

01.02.2018 у судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошено перерву до 06.02.2018.

05.02.2018 позивачем подано пояснення щодо висновку інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015 та щодо причин неможливості його подання суду першої інстанції.

05.02.2018 апелянтом подано клопотання про відмову у прийнятті до уваги пояснень позивача, наданих 01.02.2018 та клопотання про відмову у прийнятті до розгляду нових доказів, зокрема, висновку інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015 та копій судових рішень у справі № 910/17993/15.

Аналогічні клопотання подано скаржником 06.02.2018.

Також, 06.02.2018 апелянтом на розгляд суду подано пояснення по суті спору, які стосуються проведених в межах даної справи судових експертиз.

З приводу вказаних пояснень та клопотань судова колегія зазначає наступне.

В апеляційній скарзі, зокрема, у розділі УІ скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд безпідставно послався на висновок інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015, оскільки такий в матеріалах справи відсутній.

Разом з тим, при розгляді справи в суді першої інстанції, позивач, зокрема, у письмових поясненнях по суті поданих відповідачем заперечень від 30.06.2017 (а.с. 185, том 14), зазначав про те, що факт самозаймання автомобіля, окрім інших наявних в матеріалах справи експертних досліджень, підтверджується й висновком інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015, виготовлений на замовлення ТОВ НІКА ТА , на який є посилання у висновку № 5879-16 від 27.03.2017 комплексної судової пожежно-технічної експертизи та електротехнічного дослідження, проведеної Дніпропетровським НДІ судових експертиз в межах розгляду справи № 910/17993/15. Вказаний висновок наявний в матеріалах справи (а.с. 240-257, том 14).

Судові рішення зі спору у справі № 910/17993/15 позивач не міг надати з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з тим, що на час подання вказаних пояснень судове рішення у справі № 910/17993/15 не було ухвалене (пояснення позивача датовані червнем 2017, судове рішення у справі № 910/17993/15 ухвалено Господарським судом міста Києва 22.08.2017 та набрало законної сили 14.11.2017, в той час як судове рішення зі спору у даній справі ухвалене судом 10.11.2017).

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно ж до вимог ч. 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У даному випадку суд апеляційної інстанції враховує те, що при прийнятті рішення зі спору у даній справі, місцевий господарський суд посилався на обставини, встановлені експертним висновком № 264 від 24.09.2015, який хоча і був відсутній в матеріалах справи, однак в матеріалах справи наявний висновок № 5879-16 від 27.03.2017 комплексної судової пожежно-технічної експертизи та електротехнічного дослідження, проведеної Дніпропетровським НДІ судових експертиз в межах розгляду справи № 910/17993/15 ( в якому є посилання на висновок інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015) та судові рішення у справі № 910/17944/15, якими встановлено фактичні обставини з врахуванням цього ж висновку інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про доцільність долучення до матеріалів справи копії висновку інженерно-технічного дослідження № 264 від 24.09.2015 з метою дослідження його як доказу, що стосується фактів, на які посилаються учасники справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2011 між ТОВ Західно-Український автомобільний дім (Продавець), ТОВ Райффайзен ОСОБА_7 (Покупець-Лізингодавець) та ДП Барва-Авто ТОВ Барва (Лізингоодержувач) було укладено Договір №Р5542-07/11 поставки товару, відповідно до п.1.1. якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець - оплатити та прийняти транспортні засоби згідно Додатка № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору придбання товару на умовах Договору здійснюється Покупцем для подальшої їх передачі Лізингоодержувачу на підставі Договорів фінансового лізингу.

Предметом Договору були три транспортні засоби, зокрема, сідельний тягач маркисedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова (шасі):L587377 (автомобіль), ціною 95 000,00 євро.

Відповідно до Договору лізингу № LC 5544-07/11 від 13.07.2011, на підставі ОСОБА_4 приймання-передачі від 26.08.2011, ТОВ Райффайзен ОСОБА_7 , як Лізингодавець, передав вказаний автомобіль Лізингоодержувачу - ДП Барва-Авто .

З метою забезпечення збереження майна, 02.09.2011 між ПАТ ХДІ Страхування (Страховик) та ДП Барва-Авто (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-000199 62, відповідно до умов якого вищевказаний транспортний засіб було застраховано за програмою стандарт та визначено страхові випадки.

Технічне обслуговування автомобіля проводилось офіційним регіональним дилером Diamler AG в Західному регіоні - ТОВ Західно-Український Автомобільний дім відповідно до умов договору №Р5542-07/11 від 13.07.2011.

Вказані обставини підтверджуються Додатком №3 до договору № Р5542-07/11 від 13.07.2011, рахунком №91003798 від 25.02.2012 та актом виконаних робіт № 91003798 від 28.02.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту про пожежу від 18.07.2012 та довідки Мукачівського районного відділу Держтехногенбезпеки в Закарпатській області від 24.07.2012 за № 449, 18.07.2012 близько 04 год. 00 хв. за місцем стоянки автомобіля (Закарпатська обл., м. Мукачево, вул.Пряшівська, 5 а) виникла пожежа даного автомобіля, в результаті якої транспортний засіб був знищений.

За фактом пожежі 18.07.2012 слідчим слідчого відділу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області було порушено кримінальну справу за №21034512, в ході розслідування якої було допитано свідків, вчинено інші слідчі дії та проведено низку експертних досліджень.

Зокрема, висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 19.07.2012 №24-8 встановлено, що осередком пожежі була задня частина автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884".

Згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 24.09.2012 №31 причиною пожежі в автомобілі "Mercedes-Benz Actros 1884" є коротке замикання електричних провідників, яке проходило в умовах хорошого доступу кисню, за відсутністю дії на провідник продуктів розкладу горючих речовин.

Також, в ході розслідування зазначеної кримінальної справи допитано свідків, які повідомили, що сторонніх осіб на території ВАТ Мукачівська Автобаза та на орендованій території ТзОВ Барва-Авто , де знаходились автомобілі, пошкоджені внаслідок пожежі, останні не бачили.

З вищенаведеного вбачається, що при досудовому розслідуванні кримінальної справи виключено можливість займання автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884" шляхом підпалу та встановлено, що причиною займання зазначеного автомобіля було коротке замикання, тобто займання сталося внаслідок дефекту останнього.

На підставі зазначених висновків, 29.09.2012 слідчим СВ Мукачівського МВ УМВС України у Закарпатській області винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі страхового акту №785-06/12-62 та платіжного доручення № 7056 від 08.11.2012, Страховиком - ПАТ ХДІ страхування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199 62 від 02.09.2011, пожежу автомобіля визнано страховим випадком та виплачено на користь Страхувальника - ДП Барва-Авто , відповідно до висновку НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області від 29.07.2012 №271, складеного за наслідками автотоварознавчої експертизи в рамках розслідування кримінальної справи №21034512, страхове відшкодування в розмірі 665 720 грн.

22.08.2013 між Публічним акціонерним товариством ХДІ Страхування (первісний кредитор) та ОСОБА_6 підприємством Лаон (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 22-08-6694 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв та набув всіх без винятку наявних у первісного кредитора прав вимоги (суброгація) до особи, продавця та/або виробника транспортного засобу, чи будь-якої третьої особи (далі - боржник, а в множині - боржники), у яких згідно чинного законодавства України, інших країн або норм міжнародного права, укладених договорів та правочинів виникли відповідні зобов'язання з правовідносин по виробництву транспортного засобу, його гарантійному обслуговуванню, забезпеченню належної якості, комплектності транспортного засобу впродовж гарантійного строку та строку придатності, обміну транспортного засобу неналежної якості на аналогічний транспортний засіб належної якості, реалізації транспортного засобу (поставки, продажу, передачі в фінансовий лізинг, відчуження в інший спосіб, а також будь-яких інших правочинів, але не виключно), ввезення його на митну територію України, всіх видів відповідальності боржника/боржників за невиконання або неналежне виконанням ними своїх зобов'язань в усіх вказаних вище, а також будь-яких існуючих, але не виключно, правовідносинах (зобов'язаннях) перед будь-якими особами, в тому числі але не виключно перед Дочірнім підприємством Барва Авто Товариства з обмеженою відповідальністю Барва (код 22093841, далі - лізингоодержувач/ страхувальник) як лізингоодержувачем транспортного засобу за договором фінансового лізингу № LC5544-07/11 від 13.07.2011, договором поставки товару № Р5542-07/11 від 13.07.2011, зокрема п. 1.3 такого договору, та страхувальником за договором страхування, первісним кредитором, новим кредитором, іншими третіми особами, в тому числі, але не виключно за шкоду/збитки заподіяних внаслідок неналежної якості та скритих недоліків транспортних засобів, з будь-яких інших причин, а також настання страхового випадку, страхове відшкодування за якими було виплачене первісним кредитором на користь лізингоодержувача згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199-62 від 02.09.2011 та страхового акту № 785-06/12-62 від 08.11.2012 за пошкодження автомобіля Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377, - в розмірі фактично виплаченої суми 665 720 гривень.

Цього ж дня між Публічним акціонерним товариством ХДІ Страхування та ОСОБА_6 підприємством Лаон складено акт приймання-передачі права вимоги та супровідних документів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги (з урахуванням заяви, поданої в порядку вимог ст. 22 ГПК України про зміну предмету позову), Позивач посилався на те, зокрема, що відповідно до норм ст.ст.678, 679, 711, 1166 ЦК України Відповідач, як виробник товару неналежної якості, відповідає за недоліки проданого (виробленого) товару, які виникли до його передачі Покупцеві/Лізингоодержувачу і не внаслідок порушення Покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, а тому просив суд, в порядку ст.22 ЦК України та з урахуванням отриманого від страховика права вимоги, стягнути з Відповідача на його користь завдані збитки.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом у даній справі слугує договір відступлення права вимоги № 22-08-6694, укладений 22.08.2013 між Публічним акціонерним товариством ХДІ Страхування (первісний кредитор) та ОСОБА_6 підприємством Лаон (новий кредитор).

В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, зокрема, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки доводам Відповідача щодо недійсності Договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 у зв'язку з недотриманням його сторонами вимог ГК України про ціну.

Однак, судова колегія не погоджується з даними твердженнями скаржника, з огляду на те, що вказаний договір був предметом дослідження під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/4375/14 за позовом апелянта до Публічного акціонерного товариства ХДІ Страхування та Приватного підприємства Лаон про визнання договору недійсним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року у справі №910/4375/14, у задоволенні позову відмовлено, оскільки встановлено, що правові підстави для визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013 - відсутні.

Таким чином, як правомірно встановлено місцевим господарським судом, у ДП Барва-Авто , як лізингоодержувача, виникли права покупця щодо постачальника товару за порушення останнім зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, яким кореспондують відповідні обов'язки постачальника. При цьому, позивач на свій вибір має право пред'явити відповідні вимоги щодо якості поставленого товару або до постачальника, або до виготовлювача товару.

У даному випадку, Позивачем заявлено позов до виготовлювача товару.

За наслідками розгляду справи та за результатами оцінки доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах ДП Барва-Авто було передано товар неналежної якості, який самозайнявся. Зазначений висновок суду обґрунтовано, зокрема, наявними у справі та дослідженими судом у їх сукупності експертними висновками і дослідженнями.

Як було зазначено вище, за фактом пожежі 18.07.2012 слідчим слідчого відділу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області було порушено кримінальну справу за №21034512, в ході розслідування якої було допитано свідків, вчинено інші слідчі дії та проведено низку експертних досліджень.

Зокрема, висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 19.07.2012 №24-8 встановлено, що осередком пожежі була задня частина автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884".

Згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 24.09.2012 №31 причиною пожежі в автомобілі "Mercedes-Benz Actros 1884" є коротке замикання електричних провідників, яке проходило в умовах хорошого доступну кисню, за відсутністю дії на провідник продуктів розкладу горючих речовин.

Тобто, при досудовому розслідуванні кримінальної справи виключено можливість займання автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884" шляхом підпалу та встановлено, що причиною займання зазначеного автомобіля було коротке замикання, тобто займання сталося внаслідок дефекту автомобіля.

На підставі зазначених висновків, 29.09.2012 слідчим СВ Мукачівського МВ УМВС України у Закарпатській області винесено постанову про закриття кримінального провадження.

За результатами проведення комплексного експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження Харківським Науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Заслуженого професора ОСОБА_8 Міністерства юстиції України складено висновок від 31.05.2013 № 575/4448, за змістом якого технічною причиною виникнення пожежі є займання ізоляції електричного дроту в автомобілі НОМЕР_2, під впливом електричної дуги, що утворилася в результаті короткого замикання; коротке замикання утворилося внаслідок ушкодження ізоляційного матеріалу електричного дроту, що знаходився під напругою в районі поперечної балки рами автомобіля, яка мала негативний потенціал, внаслідок чого утворилася електрична дуга, що спричинила займання горючих матеріалів автомобіля з подальшим розвитком полум'я на поруч розташовані транспортні засоби.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи № 2488-14 від 10.06.2015, виконаного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, технічною причиною виникнення пожежі є займання ізоляції електричного дроту в автомобілі НОМЕР_2, під впливом електричної дуги, що утворилася внаслідок короткого замикання. Причиною виникнення короткого замикання в електричній мережі автомобіля є порушення ізоляції електропровідника, яке могло виникнути в процесі експлуатації через теплове старіння ізоляційних матеріалів, перенапруження ланцюгів електричної мережі, наявність виробничого дефекту в системі електропостачання автомобіля. При дослідженні слідів термічної дії не виявлено осередків, які б вказували на розповсюдження полум'я по пароповітряній суміші легкозаймистих речовин. Ці речовини могли б використовуватися, як самі по собі, так і у складі сумішей, а також в технічних засобах (пристроях) для горіння. Технічних засобів (приладів) та їх залишків в осередковій зоні пожежі не виявлено. В осередковій зоні пожежі не передбачені штатні джерела відкритого вогню.

Згідно із висновком від 24.09.2015 № 264 інженерно-технічного дослідження, виконаного судовим експертом ОСОБА_9, автомобіль НОМЕР_2, самозайнявся без зовнішніх причин і був продукцією, що мала дефект, а тому не відповідала рівню безпеки, на яку споживач або користувач має розраховувати, виходячи з усіх обставин.

Відповідно до висновку від 27.03.2017 № 5879-16 комплексної судової пожежно-технічної експертизи та електротехнічного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі 910/17993/15 причинами ушкодження ізоляції дроту, який містить ознаки короткого замкнення на автомобілі НОМЕР_2, могли бути: порушення ізоляції електропровідника, яке могло виникнути в процесі експлуатації через теплове старіння ізоляційних матеріалів, короткочасне перенапруження ланцюгів електричної мережі, наявність виробничого недоліку (дефекту) та/або недолік у системі електроспоживання автомобіля.

Тобто, вищевказані експертні дослідження свідчать про те, що причиною виникнення пожежі були не зовнішні фактори, а саме недостатність ізоляційних властивостей електричного дроту, тобто дефект автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884".

Посилання скаржника на наявний у справі висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.07.2016 року №18336/15-47/18337/15-33 за результатами проведення додаткової судової комплексної електротехнічної та трасологічної експертизи, є безпідставними з огляду на те, що вказана судова експертиза була призначена у даній справі як додаткова з метою усунення неповноти експертного дослідження в рамках попередньої судової експертизи, яку виконував Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зокрема, з метою проведення металографічного дослідження вилучених фрагментів електропроводки.

При цьому, в результаті проведеного дослідження експертна установа не надала відповіді на поставлене питання щодо приналежності фрагментів електропроводки до електромережі одного із вказаних автомобілів та не надала чіткої відповіді на друге питання щодо характеру короткого замикання (первинне чи в процесі температурного впливу пожежі). Зокрема, у висновку вказано, що наявні оплавлення на провідниках утворились внаслідок виниклого короткого замкнення, після того, коли на них впливом факторів пожежі була пошкоджена ізоляція, та не дала відповіді на третє питання щодо порушення ізоляції на досліджуваних електропровідниках.

Водночас, металографічне дослідження Київським НДІСЕ не проведено через відсутність у штаті вказаної установи відповідного експерта.

Крім того, судовими експертами Київського НДІСЕ не було досліджено безпосередній об'єкт експертизи - автомобіль Mercedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_3, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377, знищений внаслідок пожежі. Ухвалою суду від 06.04.2016 р. експертів було зобов'язано провести огляд аналогічного автомобіля. Натомість, як вбачається з наявного у матеріалах акту огляду від 21.04.2016 року експертами було оглянуто наданий відповідачем інший автомобіль з іншим номером кузова, іншої моделі 1841 та іншого року випуску , який знаходився у м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 27-а ПАТ «Одеса-Авто» , який не є аналогічним до того автомобіля, що є об'єктом дослідження у справі №907/937/13.

Таким чином, висновки експертів Київського НДІСЕ про те, що застосована двохпровідна електрична схема живлення на автомобілях Merсedes Benz Actros 1884 практично виключає можливість виникнення короткого замкнення між силовими провідниками, на відміну від автомобілів, де використовується однопровідна схема, і в якості другого провідника, як правило мінусового, використовується маса автомобіля, не можна назвати категоричними, оскільки такий висновок містить істотну долю припущення та імовірності при тому, що питання про це перед експертами Київського НДІСЕ взагалі не ставилось, а на поставлені запитання вичерпні відповіді надано не було.

При цьому, вказані висновки не спростовують результати інших експертних досліджень, наявних у матеріалах справи, в тому числі висновок від 24.09.2012 року №31 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.

Інші заперечення відповідача щодо наявних у справі експертних досліджень зводяться лише до їх критики.

При цьому, судом враховано, що висновки, складені за результатами проведеної пожежно-технічної та металографічної експертизи в ході розслідування кримінальної справи № 21034512 та Експертне дослідження №575/4448 від 31.05.2013р., проведене Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8, містять докладний опис проведених досліджень, відповіді на поставлені перед експертами питання та проведені експертами, що мають відповідну кваліфікацію. Всі ці Висновки не є суперечливими та не є взаємовиключними, не суперечать іншим матеріалам справи, а тому суд визнає такі докази належними і допустимими.

Окрім цього,експерти, які складали висновки в рамках кримінального провадження у справі № 21034512, були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків за результатами проведення експертизи.

Суду не подано доказів того, що осіб, які проводили експертні дослідженні в ході кримінальної справи, притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого статтею 384 Кримінального кодексу України, та що щодо них було винесено відповідний вирок.

Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, яка підлягає поширювальному трактуванню. Це слідує з того, що, хоча вона називається Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду , але в ній визначаються підстави не лише відповідальності, але й відшкодування шкоди взагалі, тобто, охоплюються правові категорії, які відрізняються низкою ознак. По-перше, відповідальність - це застосування санкцій, пов'язане з осудом поведінки порушника, тоді як відшкодування шкоди можливе і за відсутності поведінки особи, яка завдала шкоду. По-друге, відповідальність настає за наявності складу правопорушення, а відшкодування шкоди можливе і у випадку завдання її об'єктивно протиправною дією. По-третє, відповідальність завжди має метою виховний вплив на порушника, а відшкодування шкоди - захист інтересів потерпілого.

Тобто норми глави 82 ЦК розповсюджуються як на відносини відшкодування шкоди завданої правомірними, так і неправомірними діями. При цьому, зобов'язання відшкодування шкоди в більшості випадків є засобом реалізації юридичної відповідальності.

Указана стаття розповсюджується на випадки відшкодування недоговірної шкоди, що має місце у даному випадку.

У ст. 11 ЦК серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків міститься заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі .

Як випливає зі ст. 1166 ЦК України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними. 3) причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Встановлені у ст. 1166 ЦК умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіянням шкоди є підставами й юридичної відповідальності, оскільки вони утворюють одночасно і склад правопорушення.

При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов'язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.

Знищення або ушкодження предметів матеріального світу викликає майнову шкоду, грошове вираження якої іменується збитками.

У даному випадку, розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування, оскільки у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

Відповідно до ч.2-3 ст.229 Господарського кодексу України обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом. У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - платіжного доручення № 7056 від 08.11.2012 року, страховиком - ПАТ «ХДІ Страхування» виплачено страхувальнику - ДП «Барва-Авто» страхове відшкодування у сумі 665 720 гривень, яка розрахована на підставі висновку НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області від 29.07.2012 року № 271, складеного за наслідками автотоварознавчої експертизи в рамках розслідування кримінальної справи № 21034512, що відповідає умовам Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199 62 від 02.09.2011 року.

За змістом Договору про відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013 року, ОСОБА_4 приймання-передачі права вимоги та документів до Договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013 року позивач, як новий кредитор, набув всіх без винятку наявних у первісного кредитора прав вимоги (суброгація) до виробника транспортного засобу в розмірі фактично виплаченої суми 665 720 грн.

Відповідно до заяви про зміну предмету спору позивачем у позовній заяві визначено суму збитків у гривнях та її еквівалент за офіційним курсом Національного банку України станом на дату звернення до суду 13.09.2013 року, що відповідає вказаним вище приписам ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» .

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» у сумі здійсненого на користь потерпілої особи-страхувальника страхового відшкодування.

За таких обставин, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах всього складу господарського правопорушення, що дає підстави для задоволення вимог про відшкодування завданої шкоди (збитків) у загальному порядку в розумінні вимог ст.22 ЦК України.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність висновків суду першої інстанції.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі №907/937/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08.02.2018.

Головуючий суддя Н.А. Галушко

Суддя Л.С. Данко

Суддя А.В. Орищин