Рішення

від 30.01.2018 по справі 674/461/16-ц

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/461/16-ц

Провадження № 2/674/10/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю :

секретаря Мудрицької Л.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ Комерційний банк Приватбанк , Приватного підприємства Клінкер АВС про визнання недійсним договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2016 року позивачка, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовними вимогами до ПАТ Комерційний банк Приватбанк , Приватного підприємства Клінкер АВС про визнання недійсним договору поруки, посилаючись на те, що 24 грудня 2015 року їй стало відомо про наявність рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 січня 2015 року у справі №202/5711/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк , ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підставою залучення ПАТ КБ Приватбанк її до участі у справі в якості відповідача, як солідарного боржника є договір поруки, який був нібито укладений 20 червня 2008 року.

Позивачка зазначає, що 20 червня 2008 року між ЗАТ КБ ПриватБанк , правонаступником якого є ПАТ КБ ПриватБанк та ПП Клінкер АВС укладено кредитний договір № 0806/107Д, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 30 000,00 євро строком до 18 червня 2013 року.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 нібито було укладено договір поруки від 20 червня 2008 року №0806 107Д, за яким позивачка зобов'язувалася відповідати перед ПАТ КБ ПриватБанк за виконання ПП Клінкер АВС зобов'язань за кредитним договором.

Однак позивачка жодного договору не укладала, підпис на договорі поруки від імені ОСОБА_3 виконаний не нею. Волевиявлення позивачки станом на дату укладення договору поруки було відсутнє, замість неї оспорюваний договір поруки був підписаний іншою особою, письмова форма договору щодо забезпечення виконання кредитного зобов'язання дотримана не була, а тому договір поруки повинен бути визнаний недійсним.

Представник позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та пояснив, що позивачка договір поруки від 20 червня 2008 року №0806/107Д не укладала та не підписувала його що підтверджується висновком експертизи. Позивачка взнала про договір тільки тоді,коли отримала рішення суду про стягнення з неї кредитної заборгованості.

Представник відповідача ПАТ КБ ПриватБанк , ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити, оскільки для проведення експертиз не були надані експерту умовно - вільні зразки підписів, а тому є сумнів в правильності висновку експертизи.

Представник відповідача ПП Клінкер АВС в судове засідання не з'явився, про день та час проведення судових засідань повідомлявся належним чином та завчасно, про що свідчать поштові повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши представника позивачки та представника відповідача ПАТ КБ ПриватБанк , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що керуючим Дунаєвецьким відділеним ЗАТ КБ ПриватБанк (правонаступником якого є ПАТ КБ ПриватБанк ) 20 червня 2008 року було посвідчено договір поруки № 0806/107Д, сторонами якого виступили ЗАТ КБ Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_3 (поручитель) на підставі особистого волевиявлення (а.с.11).

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Приватного підприємства Клінкер АБС в особі ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 30000 євро, а боржник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту у строк, згідно графіків, що є додатком до договору від 20.06.2008 року №0806/107Д, сплачувати за його користування 18 % річних в дату сплати процентів, а у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати 40% річних в дату сплати процентів, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.

Відповідно до умов договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, комісії, винагород, штрафів, пені. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

В договорі поруки №0806/107Д від 20 червня 2008 року зазначені анкетні дані позивачки ОСОБА_3 та виконаний підпис від її імені.

Відповідно до ст.553, ч.1 ст.547 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Аналізуючи зазначені правові норми, суд дійшов висновку, що єдиною підставою виникнення поруки є договір, який є двостороннім правочином та укладається з метою врегулювання відносин між поручителем та кредитором. Тобто, для виникнення правовідносин, що випливають з договору поруки необхідне вільне волевиявлення обох сторін договору.

Одностороннє зобов'язання особи відповідати за невиконання або неналежне виконання боржника не може бути визнано підставою виникнення правовідносин поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом у даному випадку чи висловлювала своє волевиявлення позивач на укладення оспорюваного правочину.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При вирішенні даного спору, суд враховує роз'яснення надані в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 09 листопада 2009 року № 9, відповідно до яких, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно роз'яснення п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як було встановлено судом, позивачка, оспорюючи договір поруки, посилалася на те, що не укладала договору поруки № 0806/107Д від 20 червня 2008 року та не підписувала його.

Даючи оцінку доводам позивачки, суд зазначає наступне.

Так, рішенням Індустріального районного суду м.Дніпра від 12 січня 2015 року, справа №202/5711/14-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року у сумі 19 025,03 євро, що відповідно до курсу НБУ складає 200 048 грн. 43 коп., яка складається з 15 106,48 євро заборгованість за кредитом; 3 313,36 євро заборгованість по процентам за користування кредитом; 605,19 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 січня 2017 року по справі було призначено судово - почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис у нижньому правому кутку аркуша договору поруки №0806/107Д від 20 червня 2008 року навпроти запису поручитель у договорі поруки - ОСОБА_3, чи іншою особою? (а.с.47).

На виконання вищезазначеної експертизи було складено висновок судового експерта №20п від 20.04.2017 року. Зазначеним висновком експерта було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 в договорі поруки №0806/107Д від 20 червня 2008 року у нижньому правому куті аркуша виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.93-97).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими ,речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо заперечень представником відповідача у правильності висновку судово-почеркознавчої експертизи, яка проведена 20.04.2017р. з якого видно, що при проведенні експертизи експерт використовував інформаційні джерела: Методику судово - почеркознавчої експертизи , 2008р., Методику дослідження підписів,2009р. та інші і в якості порівняльного матеріалу йому було надано вільні зразки підпису та експериментальні зразки підпису.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення почеркознавчої експертизи суд повинен надати експертові вільні, умовно -вільні та експериментальні зразки почерку особи, яка ідентифікується.

Вільні зразки почерку - це рукописи (підпису), виконані певною особою поза зв'язку зі справою, по якій проводиться експертиза, коли виконавець не припускав, що вони можуть бути використані в якості порівняльного матеріалу при виробництві експертизи. Вони є найбільш цінним порівняльним матеріалом, так як вони зазвичай виконуються без навмисного змінення ознак почерку.

Експериментальні зразки - це рукописи, які виконуються спеціально для експертизи, призначеної по конкретній цивільній або кримінальній справі.

До умовно-вільних зразків почерку і підпису належать рукописи або підписи на документах, що виконані після початку провадження у справі, але не спеціально для порівняльного дослідження.

Особливість експертизи підписів, зокрема, полягає в обов'язковому визначенні експертом її достовірності (тобто визначення, чи виконано підпис особою, від імені якого значиться в документі, не виконана з використанням засобів підробки). Тому експерту має подаватися велика кількість різнохарактерних вільних і експериментальних зразків почерку кожної особи, що відрізняються за своїм змістом, цільовим призначенням і відносяться до різного часу. Саме такі зразки підпису позивачки судом було надано на дослідження.

Клопотань від експерта про надання умовно -вільних зразків підпису не поступало.

Відповідно до вимог ст.113 ЦПК України представник відповідача, вважаючи висновок експерта необґрунтованим або таким , що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, мав право заявити клопотання про призначення повторної експертизи, однак такого клопотання до суду не поступило.

А тому, суд дійшов висновку, що висновок експерта є правильним і сумнівів в його правильності немає.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що під час укладення договору поруки №0806/107Д від 20 червня 2008 року було відсутнє волевиявлення ОСОБА_3, а тому наявні ,передбачені ст.ст.203, 215 ЦК України ,підстави для визнання вказаного правочину недійсним.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 доведеними, а тому приходить до висновку про їх задоволення.

Крім того, в порядку ст.141 ЦПК України суд вважає, що з кожного з відповідачів на користь позивачки, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, необхідно стягнути по 275 грн.60 коп. судового збору, та по 1125 грн. 12 коп. витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи з кожного.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 260, 553, 547, 638 ЦК України, Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 133, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ Комерційний банк Приватбанк , Приватного підприємства Клінкер АВС про визнання недійсним договору поруки задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №0806/107 Д від 20.06.2008 року, сторонами якого виступають Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_3.

Стягнути з ПАТ Комерційний банк Приватбанк та Приватного підприємства Клінкер АВС на користь ОСОБА_3 судові витрати у виді судового збору у розмірі по 275 грн.60 коп. з кожного, та витрат, пов'язаних на проведення експертизи по 1125 грн. 12 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідачі: - ПАТ КБ Приватбанк , місце знаходження м.Дніпро вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570;

- Приватне підприємство Клінкер АВС , місце знаходження м.Дунаївці вул.Шевченка,121А, код ЄДРПОУ 33902891

Дата складання повного рішення 07 лютого 2018р.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук