Постанова

від 09.02.2018 по справі 136/2218/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/772/179/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач :Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 рокуСправа № 136/2218/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К. (суддя-доповідач),

суддів: Марчук В.С., Оніщука В.В.,

з участю секретаря Ліннік Я.С.,

учасники справи:

позивач: фермерського господарства Скала ,

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ-3 ,

відповідач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

відповідач: ОСОБА_4,

відповідач: ОСОБА_5,

відповідач: ОСОБА_6,

відповідач: ОСОБА_7,

відповідач: ОСОБА_8,

відповідач: ОСОБА_9,

відповідач: ОСОБА_10,

відповідач: ОСОБА_11,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань № 2 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ-3 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року ухваленого у складі судді Кривенка Д.Т. о 13:34 год. у приміщенні Липовецького районного суду, повний текст рішення складений 17 листопада 2017 року,

встановив:

У грудні 2016 року фермерське господарство Скала (далі - ФГ Скала ) звернулось до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 серпня 2014 року між ним і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 укладено одинадцять договорів оренди землі, за умовами яких орендодавці передали господарству у користування належні їм земельні ділянки, розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

7 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством укладено договір оренди землі, за умовами якого господарству надано у користування земельну ділянку, розташовану на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Під час державної реєстрації прав оренди господарству стало відомо, що ці ж земельні ділянки орендодавці передали в оренду товариству з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ -3 (далі - ТОВ ГРАНІТ-3 ), яке здійснило державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок.

Посилаючись на те, що договори оренди є укладеними з моменту їх підписання сторонами та досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, незалежно від факту державної реєстрації прав за такими договорами, повторна передача майна в оренду іншій особі порушує право особи, якій це майно було передано в оренду раніше, ФГ Скала просило визнати недійсними договори оренди землі, укладені 25 серпня 2014 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ТОВ ГРАНІТ-3 .

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року позов ФГ Скала задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_3.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_4.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_6 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_5

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_7 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_6.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_8 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_7.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_9 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_8.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_10 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_9.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_11 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_10.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 серпня 2014 року між ОСОБА_11 та ТОВ ГРАНІТ-3 , розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_10.

У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Тобто договір є укладеним якщо сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоди встановленої форми.

Отже, відповідачі, уклавши відповідні договори оренди з ФГ Скала розпорядились своїми земельними ділянками і позивач набув відповідні права, в тому числі право на реєстрацію права оренди, згідно укладених договорів.

Подальше укладення оспорюваних договорів оренди щодо тих самих земельних ділянок з ТОВ ГРАНІТ-3 без розірвання чи визнання недійсними договорів укладених з ФГ Скала порушило право останнього на використання земельних ділянок і є неприпустимим, оскільки порушує усталені правила ділового обороту і вимоги діючого законодавства. Діюче законодавство не передбачає можливості оренди однієї земельної ділянки двома суб'єктами господарювання і можливість одночасної реєстрації за ними права оренди, відтак пріоритетне право має той суб'єкт господарювання з яким був раніше укладений договір оренди. Відповідачі не мали права укладати між собою оспорювані договори, оскільки на момент їх укладення право оренди земельних ділянок набув позивач, хоча це право не зареєстрував.

При цьому суд першої інстанції відступив від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України у справі № 6-643цс16 від 13 червня 2016 року.

Також суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог ФГ Скала до ОСОБА_2, оскільки на момент розгляду справи строк дії оспорюваного правочину закінчився.

В апеляційній скарзі ТОВ ГРАНІТ-3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ ГРАНІТ-3 уклало договори оренди землі з власниками земельних ділянок та провело державну реєстрацію права оренди землі за цими договорами, як передбачають норми ст. 210 ЦК України та ст. 125 ЗК України.

У свою чергу ФГ Скала уклала договори оренди землі , але не провела державну реєстрацію права оренди землі, відтак не набуло право оренди землі, як передбачено чинним законодавством.

При цьому пунктом 41 договорів оренди між власниками та ФГ Скала передбачено, що договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Також суд першої інстанції не звернув уваги на положення статей 125, 126 ЗК України відповідно до яких право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відзив позивача на апеляційну скаргу надійшов поза межами строків встановлених судом апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України залишається без розгляду.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, апеляційний суд керується нормами ЦПК України у наведеній вище редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися, перевіривши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частина 3 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом установлено, що згідно державних акті на право власності на земельні ділянки, свідоцтва про право на спадщину (а.с.22, 29, 33, 38, 45, 52, 59, 66, 73, 80, 87, 94) відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відповідно є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області з кадастровими номерами: НОМЕР_11 - ОСОБА_2; НОМЕР_12, НОМЕР_2 - ОСОБА_3; НОМЕР_3 - ОСОБА_4; НОМЕР_4 - ОСОБА_5; НОМЕР_13 - ОСОБА_6; НОМЕР_6 - ОСОБА_7; НОМЕР_7 - ОСОБА_8; НОМЕР_8 - ОСОБА_9; НОМЕР_9 - ОСОБА_10; НОМЕР_10, НОМЕР_10 - ОСОБА_11

20 серпня 2014 року між відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (щодо двох земельних ділянок) та ФГ Скала було укладено договори оренди землі, за умовами яких позивачеві надано у користування належні відповідачам земельні ділянки, розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із відповідними кадастровими номерами (т. 1, а.с.19-20, 26-27, 30-31, 35-36, 42-43, 49-50, 56-57,63-64, 70-71, 77-78, 84-85, 91-92).

7 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ФГ Скала було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивачеві надано у користування належну відповідачу земельну ділянку, розташовану на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області з кадастровим номером НОМЕР_2.

Також судом першої інстанції під час дослідження витребуваних з Центру надання адміністративних послуг при Липовецькій державній районній адміністрації реєстраційних справ встановлено, що 25 серпня 2014 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (щодо двох земельних ділянок) та ТОВ ГРАНІТ-3 було укладено договори оренди землі, за умовами яких ТОВ ГРАНІТ-3 надано у користування належні відповідачам земельні ділянки, розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із відповідними кадастровими номерами.

Державну реєстрацію за вказаними договорами було проведено 29 та 30 серпня 2014 року.

10 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ ГРАНІТ-3 було укладено договір оренди землі, за умовами якого товариству надано у користування належну відповідачу земельну ділянку, розташовану на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області з кадастровим номером НОМЕР_2.

Державну реєстрацію за цим договором проведено 24 жовтня 2014 року.

Указані обставини визнаються сторонами та за правилами ст. 83 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

У цій справі, пунктом 41 договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (щодо двох земельних ділянок) та ФГ Скала 20 серпня 2014 року та договором оренди землі укладеним 7 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ФГ Скала , передбачено, що ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації права оренди.

Після підписання цих договорів оренди землі ФГ Скала не вчинило жодних дій щодо проведення їх державної реєстрації.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв за основу правові висновки Верховного Суду України викладені в постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-118цс13 та в постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13, Указані правові висновки Верховного Суду України висловлені щодо правильного застосування положень статті 18 та статті 20 Закону України Про оренду землі .

На час укладення усіх без винятку договорів оренди між сторонами у цій справі, статті 18 та 20 Закону України Про оренду землі втратили чинність, тому при виборі правових норм, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд першої інстанції помилково послався на вказані правові висновки.

Отже, мотиви з яких суд відступив від правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові № 6-643цс16 від 13 червня 2016 року є безпідставними, які не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Як слідує з договорів оренди за якими орендарем є ФГ Скала , саме за ним закріплено обов'язок проведення державної реєстрації права оренди. Натомість, ФГ Скала своєчасно не здійснило державної реєстрації права оренди за відповідними договорами, що свідчить про те, що договори на набрали чинності.

Оскільки договори оренди землі укладенні між відповідачами та ФГ Скала не набрали чинності, останнє не набуло прав орендаря за такими договорами, унаслідок чого відповідачі не порушили права товариства, то підстави для визнання оспорюваних договорів оренди землі недійсними за правилами статті 215 ЦК України відсутні.

Усе зазначене суттєво вплинуло на законні права відповідачів у справі та призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки при вирішенні питання про визнання недійсним договорів оренди землі суд допустився порушень матеріального та процесуального права, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ФГ Скала необхідно стягнути на користь ТОВ ГРАНІТ-3 16 673, 80 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ-3 задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року у справі № 136/2218/16ц скасувати й ухвалите нове рішення.

У задоволенні позову фермерського господарства Скала до товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ-3 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів оренди землі відмовити.

Стягнути фермерського господарства Скала на користь товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ-3 16 673, 80 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.

Головуючий: Підпис С.К. Медвецький

Судді: Підпис В.С. Марчук

Підпис В.В. Оніщук

Згідно з оригіналом

Головуючий: С.К. Медвецький