Постанова

від 12.09.2018 по справі 136/2218/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 136/2218/16-ц

провадження № 61-19849 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Скала ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Граніт-3 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-3 - адвокат Глівінська Світлана Йосипівна,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Скала на постанову Апеляційного суду Вінницької області від

09 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Марчук В. С.,

Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Фермерське господарство Скала (далі ФГ Скала ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-3 (далі ТОВ Граніт-3 ), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 20 серпня 2014 року між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11 (щодо двох земельних ділянок) та 07 вересня 2014 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договори оренди землі, відповідно до яких позивачеві передано у користування земельні ділянки, розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, із відповідними кадастровими номерами. Під час державної реєстрації прав оренди землі ФГ Скала стало відомо, що право оренди земельних ділянок, що є предметом вищезазначених договорів оренди землі, вже зареєстровано за ТОВ Граніт-3 .

Вважало, що договори оренди землі, укладені між власниками земельних ділянок та ТОВ Граніт-3 , підлягають визнанню недійсними, оскільки на момент їх укладення власники земельних ділянок вже розпорядились належним їм майном, уклавши відповідні договори оренди земельних ділянок із ФГ Скала , такі договори є укладеними незалежно від факту державної реєстрації прав оренди за такими договорами.

Посилаючись на наведене, просило визнати договори оренди землі, укладені

25 серпня 2014 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ТОВ Граніт-3 , та договір оренди землі, укладений 10 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та

ТОВ Граніт-3 , недійсними.

Заочним рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від

06 березня 2017 року позов ФГ Скала задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ТОВ Граніт-3 та ОСОБА_3 10 вересня 2014 року щодо земельної ділянки, розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області за кадастровим № НОМЕР_1

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ТОВ Граніт-3 та ОСОБА_3 25 серпня 2014 року щодо земельної ділянки, розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області за кадастровим № НОМЕР_2; ОСОБА_2 щодо земельної ділянки за кадастровим номером № НОМЕР_3; ОСОБА_4 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_4;

ОСОБА_5 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_5; ОСОБА_6 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_7; ОСОБА_7 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_6; ОСОБА_8 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_8; ОСОБА_9 щодо земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_9; ОСОБА_10 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_11; ОСОБА_11 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_10; ОСОБА_11 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_12.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 28 квітня

2017 року заяву ТОВ Граніт-3 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 06 березня 2017 року та призначено справу до розгляду.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року позов ФГ Скала задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ТОВ Граніт-3 та ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року щодо земельної ділянки, розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області за кадастровим № НОМЕР_1

Визнано недійсними договори оренди землі, укладені між ТОВ Граніт-3 та ОСОБА_3 від 25 серпня 2014 року щодо земельної ділянки, розташованої на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області за кадастровим № НОМЕР_2, а також договори оренди землі від 25 серпня 2014 року, укладені з: ОСОБА_4 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_4; ОСОБА_5 щодо земельної ділянки, за кадастровим № НОМЕР_5; ОСОБА_6 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_7; ОСОБА_7 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_6; ОСОБА_8 щодо земельної ділянки за кадастровим №НОМЕР_13; ОСОБА_9 щодо земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_9; ОСОБА_10 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_11; ОСОБА_11 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_10; ОСОБА_11 щодо земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_12.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі розпорядились належними їм земельними ділянками, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі з ФГ Скала. Моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а право оренди землі є похідним по відношенню до договору оренди землі і набувається виключно на його підставі. Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі

№6-118цс13 та від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162ц13. Подальше укладення власниками земельних ділянок оскаржуваних договорів оренди з

ТОВ Граніт-3 щодо тих самих земельних ділянок, без розірвання чи визнання недійсними договорів, укладених з ФГ Скала , суперечить положенням чинного законодавства, яким не передбачено можливість оренди однієї земельної ділянки двома суб'єктами господарювання та можливість одночасної реєстрації за ними права оренди. Відтак пріоритетне право має той суб'єкт господарювання, з яким був раніше укладений договір оренди, а тому вимоги

ФГ Скала є законними та обгрунтованими. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФГ Скала до ОСОБА_2, суд виходив з того, що на момент розгляду справи строк дії оскаржуваного правочину закінчився, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Граніт-3 задоволено, рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що хоча між ФГ Скала та власниками земельних ділянок було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі та підписано відповідні договори оренди землі, однак цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін, набуваються сторонами після державної реєстрації права оренди, про що зазначено в самих договорах оренди землі з ФГ Скала . Позивач своєчасно не здійснив державної реєстрації права оренди за відповідними договорами, договори не набрали чинності, а відтак він не набув прав орендаря, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання оскаржуваних договорів оренди землі недійсними. Крім того, суд першої інстанції не урахував, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі №6-118цс13 та від 19 лютого

2014 року у справі № 6-162ц13, стосуються правильного застосування положень статті 18 та статті 20 Закону України Про оренду землі , які на час укладення оспорюваних договорів оренди втратили чинність. При цьому, суд першої інстанції необгрунтовано відступив від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ФГ Скала , уякій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема зазначено, що суд не звернув увагу на те, що моментом набрання чинності договором оренди землі є момент досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних його умов у встановленій законодавством формі, а факт державної реєстрації права оренди за договором є лише офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права, та жодним чином не впливає на набрання чинності самим договором. Вважав необгрунтованими посилання суду апеляційної інстанції на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 13 червня

2016 року у справі № 6-643цс16, та відхилення судом правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 25 грудня 2013 року у справі № 6-118цс13 та від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13, оскільки зазначені висновки були застосовані судом першої інстанції в частині застосування статті 638 ЦК України, що є чинною.

15 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ТОВ Граніт-3 - адвоката Глівінської С. Й., у якому вона просила продовжити строк для подання відзиву, посилаючись на те, що ухвалу про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги відповідач отримав лише 13 червня 2018 року, що унеможливило направлення відзиву у визначений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Наведені представником відповідача обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити ТОВ Граніт-3 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ФГ Скала та приєднати його до матеріалів справи.

Відзив на касаційну скаргу обгрунтований тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обгрунтованою, суд дійшов правильних висновків, що договори оренди землі, укладені власниками земельних ділянок з ФГ Скала не набрали чинності, оскільки позивач не зареєстрував право оренди, а тому відсутні правові підстави для визнання недійсними укладених між відповідачами договорів оренди землі.

У вересні до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_9, в яких зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обгрунтованою, суд дійшов правильних висновків, що договір оренди землі, укладений ним з ФГ Скала не набрав чинності та не породив жодних правових наслідків, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують.

Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтва про право на спадщину відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з кадастровими номерами: НОМЕР_3 - ОСОБА_2; НОМЕР_2, НОМЕР_1 - ОСОБА_3; НОМЕР_4 - ОСОБА_4; НОМЕР_5 - ОСОБА_5; НОМЕР_7 - ОСОБА_6; НОМЕР_6 - ОСОБА_7; НОМЕР_13 - ОСОБА_8; НОМЕР_9 - ОСОБА_9; НОМЕР_11 - ОСОБА_10; НОМЕР_10, НОМЕР_6 -

ОСОБА_11

20 серпня 2014 року між ФГ Скала та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (щодо двох земельних ділянок), та 07 вересня 2014 року між ФГ Скала та ОСОБА_3 було укладено договори оренди землі, згідно яких позивачу передавалися у користування належні зазначеним відповідачам земельні ділянки, розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з відповідними кадастровими номерами. Відповідно до укладених договорів обов'язок вчинення дій щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок покладався на ФГ Скала , проте державна реєстрація права оренди землі за зазначеними договорами не була проведена.

25 серпня 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11 та 10 вересня 2014 року ОСОБА_3 належні їм на праві власності ці ж самі земельні ділянки передали в оренду іншому орендарю - ТОВ Граніт-3 на підставі договорів оренди, державну реєстрацію права оренди за якими було проведено 29, 30 серпня та 24 жовтня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п'ятій статті 6 Закону України Про оренду землі .

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями частини другої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин,права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди землі, набуваються після державної реєстрації.

З аналізу наведених положень законодавства слідує, що договір оренди землі набуває чинності з дня проведення державної реєстрації відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

Ураховуючи зазначене, а також те, що ФГ Скала не вчинило передбачених законодавством дій щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок на підставі укладених ним договорів з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зазначені договори оренди землі не набрали чинності, а тому відсутні підстави для визнання оспорюваних договорів оренди землі недійсними.

Доводи касаційної скарги щодо не застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 25 грудня

2013 року у справі № 6-118цс13 та від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13, є безпідставними, оскільки у справі, що переглядається у касаційному порядку та у справах, за результатами перегляду яких Верховним Судом України прийнято зазначені постанови, наявні різні фактичні обставини.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо установлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обгрунтовано спростував. В силу вимог статті

400 ЦПК України Верховний Суд не повноважний встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам та вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства Скала залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С.О. Погрібний

Г. І. Усик