Рішення

від 08.02.2018 по справі 387/1010/16-ц

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/1010/16-ц

Номер провадження по справі 2/387/64/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Добровеличківського районного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування незаконно отриманих коштів, в якому зазначив, що наказом Добровеличківського РЦЗ від 18.09.2012 року № НТ120918 на підставі Закону України "Про зайнятість населення", ОСОБА_2 був наданий статус безробітного з 18.09.2012 та було призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю з 18.09.2012 по 12.09.2013 рік. Наказом від 15.04.2013 року №НТ130415 ОСОБА_2 припинена виплата допомоги по безробіттю та його реєстрація як безробітного у зв'язку із отриманням статусу безробітного будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі з 16.03.2010 по 04.08.2014. Загальний розмір допомоги по безробіттю, яку відповідач отримав за період з 18.09.2012 по 01.04.2013 становить 7388 гривень 86 копійок. При звірці бази даних безробітних громадян з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, було виявлено, що ОСОБА_2 з 16.03.2010 по 04.08.2014 зареєстрований як фізична особа - підприємець. На підставі розслідування було складено акт № 12 від 19.02.2016 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та 22.02.2016 позивачем був виданий наказ №7 про повернення виплат матеріального забезпечення, які відповідач в добровільному порядку сплатити відмовляється. Вказані обставини спонукали Добровеличківський РЦЗ звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснюючи, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 18.09.2012, йому був наданий статус безробітного. Водночас під час проведення перевірки було встановлено, що відповідач вніс недостовірні дані відносно себе так як він був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 16.03.2010 по 04.08.2014. Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Отже ОСОБА_2 звертаючись до Добровеличківського районного центру зайнятості в Кіровоградській області 18.09.2017 надав недостовірні дані щодо себе, зазначаючи у заяві, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець. Отже представник позивача просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив пояснивши, що коли писав заяву про отримання статусу безробітного, до того він подав заяву до податкового органу про припинення його підприємницької діяльності та вважав, що вже не зареєстрований як фізична особа-підприємець так як здав патент у податковий орган і не займався підприємницькою діяльністю та не отримував прибутків від неї. Отже його дії не були умисними, а про факт перебування зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань він не знав до часу зняття його з реєстрації. Також є незрозумілим питання щодо того, що позивач дізнався про факт його реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності у 2016 році хоч він був зареєстрований як підприємець з 2010 по 2014 рік. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 18.09.2012 звернувся до Добровеличківського РЦЗ із заявою про сприяння у працевлаштуванні. Серед іншого відповідач зазначив, що на той момент не має постійного чи тимчасового заробітку та не зареєстрований як фізична особа-підприємець ( а.с. 7).

Із витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 ПК№111412091100003, встановлено, що :

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 18.09.2012 № НТ120918, ОСОБА_2 надано статус безробітного на загальних підставах з 18.09.2012 ;

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 18.09.2012 № НТ120918, ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю з 18.09.2012 по 12.09.2013;

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 18.09.2012 № НТ120918, ОСОБА_2 розпочато ( поновлено ) виплату допомоги по безробіттю з 18.09.2012 ;

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 03.04.2013 № НТ 130403, ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 01.04.2013, у зв'язку із працевлаштуванням безробітного відповідно до пп."1" п.1 ст.31 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 03.04.2013 року № НТ130403 (відмінено), ОСОБА_2 припинено реєстрацію безробітних у зв'язку із працевлаштуванням за направленням ДСЗ з 01.04.2013;

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 15.04.2013 № НТ130415, вважати недійсними прийняті рішення наказ №НТ130415 від 15.04.2013;

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 15.04.2013 № НТ130415, ОСОБА_2 припинено реєстрацію безробітних у зв'язку із працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору ( контракту) відповідно до абз. 3, 2 пп. 1 п.37 Порядку... з 01.04.2013;

- наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 23.02.2016 року № НТ160223 ОСОБА_2 повернути виплати, повернути кошти у встановленому порядку відповідно до частини и 3 ст.36 ЗУпЗДССВБ з 18.09.2012 сума боргу 7388,86 по 01.04.2012 (а.с.8 ).

З акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" № 12 від 19.02.2016, встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 16.03.2010 по 04.08.2014. В період перебування на обліку в Добровеличківському РЦЗ відповідач не повідомив центр зайнятості про факт реєстрації як фізичної особи - підприємця, чим порушив п. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 9).

З довідки, виданої начальником відділу бухгалтерського обліку, встановлено, що в ході звірки спеціалістом Добровеличківського РЦЗ було виявлено, що безробітній ОСОБА_2 перебуваючи на обліку у центрі зайнятості з 18.09.2012 по 01.04.2013, дійсно був зареєстрований приватним підприємцем. Допомога по безробіттю виплачена ОСОБА_2 підлягає поверненню в сумі 7388 гривень 86 копійок (а.с. 10).

Наказом начальника Добровеличківського РЦЗ від 22.02.2016 № 7, на підставі ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 суми допомоги по безробіттю в розмірі 7 388 гривень 86 копійок, як такої, що виплачена на підставі недостовірних відомостей з вини особи (а.с. 11).

Листом начальника Добровеличківського РЦЗ від 25.02.2016 № 03-07/209/03, ОСОБА_2 направлено вимогу про добровільне повернення ним протягом 15 календарних днів з дня отримання вказаного листа безпідставно виплаченої допомоги у розмірі 7388 гривень 86 копійок ( а.с.12).

Згідно податкових декларацій про майновий стан та доходи, а також розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011-2014 роки, ОСОБА_2 подавав звітність із нульовими показниками (а.с.113-124).

Статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на момент надання відповідачу статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю) передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на момент надання відповідачу статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 "Про зайнятість населення" № 803-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (що діяв на момент звернення відповідача до позивача та на момент надання відповідачеві статусу безробітного), передбачено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення (чинного на момент надання відповідачу статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю), відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення про своє працевлаштування призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Отже, особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч.2,3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що датою запису до реєстру є 16.03.2010 за номером запису 2 427 000 0000 002634. Крім того з'ясовано, що запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, був вчинений 04.08.2014 за № 24270060002002634. Факт подання звітності з нульовим показником та факт написання заяви про припинення підприємницької діяльності у податковий орган не спростовують факту відсутності реєстрації фізичної особи-підприємця.

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач під час звернення до позивача із заявою про сприяння у працевлаштуванні та в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був фізичною особою-підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю . Про вказані обставини йому було достовірно відомо, однак центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ".

З огляду на ті обставини, що безпідставна виплата ОСОБА_2 допомоги по безробіттю сталася внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а також враховуючи те, що відповідач відмовляється у позасудовому порядку вирішити даний спір, суд вважає, що на підставі ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " позивач має право вимагати стягнення з ОСОБА_2, безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю, а тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що позивачеві позовні вимоги задоволено, а тому судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-13, 76-81, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Добровеличківського районного центру зайнятості в Кіровоградській області ( 27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вулиця Тітова, 13, код ЄДРПОУ 20646833, р/р 37178303901136 в ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку 823016) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7388 ( сім тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 86 копійок .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Добровеличківського районного центру зайнятості в Кіровоградській області судові витрати в сумі 1378 ( одна тисяча триста сімдесят вісім ) гривень 00 копійок .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_3