Постанова

від 06.02.2018 по справі 908/1990/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018 справа № 908/1990/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий: судді секретар судового засідання: за участю представників сторін від позивача: від відповідача (апелянта): від третіх осіб: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 Не з'явилися розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 р. (повний текст рішення оформлено і підписано 11.12.2017 року) у справі№908/1990/17 (суддя Проскуряков К.В.) за позовом до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» м. Вільнянськ, Запорізька область Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит» , м. Вільнянськ, Запорізька область 2.Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, м. Вільнянськ, Запорізька область розірвання договору оренди землі від 26.10.2006р. В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 року (повний текст рішення оформлено і підписано 11.12.2017 року) по справі №908/1990/17 позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» , м. Вільнянськ, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про розірвання договору оренди землі від 26.10.2006р. задоволені повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача, які полягають у розірванні договору оренди землі від 26.10.2006р., відповідають належному способу захисту порушеного права, встановленому п. 7 ч.2, ч. 3 ст.16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, відповідають обставинам, що склались між сторонами справи та забезпечують реальне відновлення порушених прав позивача.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі №908/1990/17, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що саме позивач повинен звернутися до відповідного суб'єкта реєстрації речових прав на нерухоме майно з метою здійснення державної реєстрації припинення права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2015р. та вважає, що у зв'язку з переходом права власності на будинок до нового власника, цей факт є підставою для припинення права користування земельною ділянкою попереднім землекористувачем і до нового власника переходить право користування земельною ділянкою під будинком. Право користування земельною ділянкою попереднього користувача припиняється та переоформлюється власником будинку у встановленому законом порядку з державною реєстрацією зазначених прав.

У відзиві на апеляційну скаргу Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» м. Вільнянськ, Запорізька область вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» вважає, що чинним законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не скористалися правом на подання відзиву, своїх пояснень щодо апеляційної скарги, заперечень, заяв та клопотань та не надали їх до суду апеляційної інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017 року було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 та зобов'язано Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» м. Вільнянськ, Запорізька область, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит» , м. Вільнянськ, Запорізька область, Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області, м. Вільнянськ, Запорізька область до 15.01.2018 надати до суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання його копії та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2018р. призначено до розгляду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 на 06.02.2018р.

З 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-19 від 03.10.2017.

П.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 розглядається відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2006р. між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Вільнянськ» (далі - орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4,0461 (чотири цілих і чотириста шістдесят одна десятитисячних) га - під господарськими будівлями (цех №2), розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Згідно з п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею - 4,0461 (чотири цілих і чотириста шістдесят одна десятитисячних) га - під господарськими будівлями (цех №2), кадастровий номер земельної ділянки: 2321585000:01:003:0025 на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області

П.3 договору оренди землі передбачено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури, які належать орендарю на праві колективної власності (згідно з переліком).

П.8 договору оренди землі встановлено, що договір укладено терміном на 49 (сорок дев'ять) років.

На виконання п. 18-19 договору оренди землі, земельна ділянка була передана в оренду позивачу з розробленням технічної документації із землеустрою та передана за актом прийманням-передачі земельної ділянки в натурі, який підписано обома сторонами (а.с. 33).

П.37- 38 договору оренди землі закріплено вичерпний перелік за якими припиняється дія договору, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи - орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Вказаний договір оренди землі, у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2007р. за №040726000168.

Відповідно до п.37 договору оренди землі, зокрема, встановлено, що його дія припиняється у випадках встановлених законом.

02.03.2015р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Вільнянськ» (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з п. 1.1. вказаного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належний продавцю цілісний майновий комплекс цех №2, який знаходиться за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Московська сільська рада, село Микільське і сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму. Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна: літ. А-1-пташник №1; літ. Б-1- пташник №2; літ. №В-1- пташник №3; літ. №Г-1- пташник №4; літ. Д-1- пташник №5; літ. Е-1- пташник №6; літ. Ж - санпропускник; літ. З - побутове приміщення; літ. И - зерносклад, кормоцех; літ. К - навіс; літ. Л-КТП; №1,2 паркан; №3,4 - ємкості; №5 - вежа Рожкова; №6 водонапірна вежа; І - замощення. Відповідно до умов п. 1.1. договору купівлі - продажу, вказаний цілісний майновий комплекс цех № 2 розташований на земельній ділянці (форма власності: державна), кадастровий номер 2321585000:01:003:0025, за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Московська сільська рада, загальною площею 4,0461 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області 19.12.2014р. за №НВ-2301257732014.

З 01.01.2013р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р., відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", згідно із переліком (додаток 2) Головне управління Держземагентства у Запорізькій області було реорганізоване шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа 10.06.2015р.

Згідно з наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №135 від 18.06.2015р. останнє погодилося із пропозицією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області функцій і повноважень ГУ Держземагенства у Запорізькій області, що припиняється.

Враховуючи викладене та положення ч. 16 Закону України «Про оренду землі» , відповідач наділений необхідним обсягом повноважень на вчинення будь-яких дій в межах договору, як орендодавець.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із листом (пропозицією) від 16.08.2017р. щодо припинення договору оренди землі у відповідності до положень ст. 30, 31 Закону України «Про оренду землі» , ст. 188 ГК України, та просив підписати додаткову угоду про припинення договору оренди землі від 26.10.2006р.

До зазначеного листа додано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 26.10.2006р., зареєстрованого 05.04.2007р. за №040726000168.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» у листі повідомив відповідача про укладення договору купівлі-продажу від 02.03.2015р. та зазначив, що у позивача припинилося право користування (оренди) земельною ділянкою площею 4,0461 га кадастровий №2321585000:01:003:0025 в силу положень ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, ст.31 Закону України Про оренду землі з моменту його укладання.

У зв'язку з припиненням права оренди даною земельною ділянкою, позивач послався на необхідність укладання відповідної додаткової угоди до договору із подальшою реєстрацією припинення даного права відповідно до закону та просив відповідача розглянути його пропозицію шляхом підписання додаткової угоди про припинення договору оренди землі від 26.10.2006р..

Відповідач листом від 18.09.2017р. за вих.№27-8-0.6-5061/2-17 повідомив позивача, що підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст.141 Земельного кодексу України та в ч.1 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» , зокрема - набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідач у своєму листі, посилаючись на ч. 2 ст.120 Земельного кодексу України та ч.3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» , запропонував позивачу звернутися до відповідного суб'єкта реєстрації речових прав на нерухоме майно з метою здійснення державної реєстрації припинення права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2015р.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 06.02.2018р. представник позивача пояснив, що з позовом про спонукання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 26.10.2006р про припинення права оренди землі Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» до суду не звертався.

З наданих у судовому засіданні пояснень позивача вбачається, що до відповідного суб'єкта реєстрації речових прав на нерухоме майно з метою здійснення державної реєстрації припинення права оренди землі за договором від 26.10.2006р на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2015р. позивач також не звертався.

Твердження позивача не доведено відповідними доказами, тому як до позовної заяви не додано та в матеріалах справи відсутні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 4,0461 га, кадастровим номером 2321585000:01:003:0025 .

Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статтею 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до норм частини 1 та 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» встановлює випадки та наслідки припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, зокрема, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору.

Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, а саме у п. 37-38 договору, так і у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктами "а", "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.

Тобто, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачено механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Згідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право користування на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником (користувачем) земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч.1,3 ст. 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов'язків сторін цього договору.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України, позивач втратив право власності на зазначене майно у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2015р., права та обов'язки орендаря у Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» , передбачені договором оренди землі від 26.10.2006р., у позивача також припинилися.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно , обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Приписами п.п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема - право користування (сервітут); право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об'єкти. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.

З Єдиного державного реєстру судових рішень (автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, яка є відкритою для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 року № 3262-IV) встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 16.12.2016р. у справі №908/2567/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт", м. Вільнянськ Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя задоволено частково та вирішено вважати договір оренди землі укладеним в редакції, що додається.

В рішенні господарського суду Запорізької області від 16.12.2016р. у справі №908/2567/16 та постанові Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. зазначено, що об'єктом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Московської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області, площею 4,0461га, кадастровий номер земельної ділянки: 2321585000:01:003:0025.

Договір оренди землі з попереднім землекористувачем (СВК "Вільнянськ") від 26.10.2006 року припинив свою дію внаслідок заміни сторони у такому зобов'язанні на підставі приписів ч. 3 ст. 7, ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у постанові від 05.04.2017р. у справі №908/2567/16 зазначає, що ч. 1,2 ст.120 Земельного кодексу України передбачає виняток із загального правила, передбаченого ст.125 Земельного кодексу України про виникнення права власності або користування з моменту "державної реєстрації права".

Тобто, в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти. Подальша "реєстрація земельної ділянки" (ст. 202 Земельного кодексу України) та права на земельну ділянку (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") можуть бути здійснені з метою запобігання спорам та створення можливості для наступного відчуження земельної ділянки за договором.

За таких обставин, проведення припинення державної реєстрації спірного договору оренди землі є необов'язковою, враховуючи той факт, що відбулась заміна сторони у зобов'язанні.

В той же час, позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворіт", м. Вільнянськ Запорізької області), як новий власник придбаного ним об'єкту нерухомості, незважаючи на вже здійснений до нього перехід права користування спірною земельною ділянкою, з огляду на вищевикладені положення чинного на теперішній час законодавства, не позбавлений права укласти (переоформити) відповідний договір оренди землі у судовому порядку.

Укладення договору оренди земельної ділянки необхідне для подальшого запобігання спорам, які можуть виникнути між землекористувачем та власником спірної земельної ділянки щодо її використання та виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Рішення суду першої інстанції від 16.12.2016р. у справі №908/2567/16 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. набрали законної сили 05.04.2017р. - з дня прийняття Донецьким апеляційним господарським судом постанови у даній справі і до суду касаційної інстанції не оскаржувалися.

Ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017р. встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто обставини, встановлені у рішенні господарського суду Запорізької області від 16.12.2016р. у справі №908/2567/16, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не потребують доказування.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів та вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Враховуючи, що договір оренди землі з попереднім землекористувачем (СВК "Вільнянськ") від 26.10.2006 року припинив свою дію в силу закону, внаслідок заміни сторони у зобов'язанні на підставі приписів ч. 3 ст. 7, ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» м. Вільнянськ, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про розірвання договору оренди землі від 26.10.2006р. не підлягають задоволенню.

Виходячи з предмету позову, Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Вільнянськ» м. Вільнянськ, Запорізька область не обґрунтовано та належними засобами доказування не доведено суду порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області.

З огляду на викладене, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» м. Вільнянськ, Запорізька область.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 підлягає задоволенню .

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 підлягає скасуванню .

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» .

Керуючись ст . 129, 269 , 270 , 273, п.2 ч.1 ст.275 , ст.277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017 у справі № 908/1990/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про розірвання договору оренди землі від 26.10.2006р., зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2007р. за №040726000168 (земельна ділянка площею 4,0461 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0025) - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 00428471) на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35212019090615) судовий збір у сумі 1760,00 за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду згідно вимог Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.02..2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2018 року.

Головуючий суддя: Т.Д. Геза

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3