Постанова

від 07.02.2018 по справі 907/381/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 907/381/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати",

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 (головуючий: Костів Т.С, судді: Марко Р.І. і Желік М.Б.)

у справі № 907/381/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут"

(далі - ТОВ "Закарпатгаз Збут"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" (далі - ТОВ "Гроклін-Карпати"),

про стягнення фінансової компенсації в розмірі 2 979,52 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Закарпатгаз Збут" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ "Гроклін-Карпати" про стягнення фінансової компенсації в розмірі 2 979,52 грн.

Позовна заява вмотивована тим, що 04.01.2016 ТОВ "Закарпатгаз Збут" (постачальник) та ТОВ "Гроклін-Карпати" (споживач) було укладено договір № 11410VLZLFDP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір постачання).

09.12.2016 ТОВ "Закарпатгаз Збут" отримало від ТОВ "Гроклін-Карпати" заяву від 08.12.2016 № 309а, якою повідомило про намір змінити постачальника природного газу починаючи з 01.01.2017 та розірвання Договору постачання.

Пунктом 8.2 Договору постачання сторони передбачили, що у разі зміни постачальника за ініціативи споживача до закінчення дії договору в частині постачання газу, споживач зобов'язується сплатити постачальнику за цим договором фінансову компенсацію в розмірі 1% від вартості недопоставленого планового обсягу газу за цим договором.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.06.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів звернення у встановлений строк з запереченням щодо продовження дії договору. Однак, Договір постачання вважався продовженим на наступний 2017 рік на тих самих умовах, якщо б його не було припинено сторонами добровільно шляхом укладання додаткової угоди від 23.12.2016р. № 1 (далі - Додаткова угода), за якою Договір постачання припиняється шляхом розірвання з 01.01.2017. Тобто Договір постачання вважається припиненим не достроково, а в момент, передбачений підпунктом 11.1 Договору постачання, по закінченню строку на який його укладено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 рішення господарського суду Закарпатської області від 02.06.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Гроклін-Карпати" на користь ТОВ "Закарпатгаз Збут" фінансову компенсацію в розмірі 2 979,52 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що станом на дату звернення споживача із заявою про намір змінити постачальника (09.12.2016) Договір постачання продовжено на 2017 рік на тих самих умовах, у тому числі і в частині річного планового обсягу постачання природного газу на 2017 рік, який становить 33,83 тис.куб.м, тому ТОВ "Закарпатгаз Збут" правомірно та відповідно до умов Договору постачання і Правил постачання природного газу (далі - Правила) нараховано ТОВ "Гроклін-Карпати" фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника природного газу до закінчення строку дії договору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Гроклін-Карпати" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, а рішення господарського суду Закарпатської області від 02.06.2017 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в частині висновків, що договір є продовженим, та статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) щодо висновків про внесення змін до планових обсягів постачання газу, а також незастосування апеляційним судом пункту 5 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - ЗУ "Про ринок природного газу"), що проявилось в нез'ясуванні виконання постачальником свого обов'язку щодо повідомлення про зміну умов договору та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору.

ТОВ "Закарпатгаз Збут" подало відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 04.01.2016р. ТОВ "Закарпатгаз Збут" (постачальник) та ТОВ "Гроклін-Карпати" (споживач) укладено Договір постачання, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору постачання річний плановий обсяг постачання газу - до 33,83 тис.куб.м.

Згідно з пунктом 11.1 Договору постачання договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Умовами пункту 11.2 Договору постачання сторони передбачили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

09.12.2016 ТОВ "Закарпатгаз Збут" отримало заяву ТОВ "Гроклін-Карпати" від 08.12.2016 № 309а, якою повідомлялось про намір зміни постачальника природного газу починаючи з 01.01.2017р. та у зв'язку з цим розірвання Договору постачання.

23.12.2016р. ТОВ "Закарпатгаз Збут" та ТОВ "Гроклін-Карпати" підписано Додаткову угоду, якою сторони дійшли згоди розірвати договір в частині поставки природного газу з 01.01.2017р. у зв'язку з наміром споживача змінити постачальника.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Договір постачання вважався би продовженим на наступний 2017 рік на тих самих умовах, якщо б його не було припинено сторонами добровільно шляхом укладання Додаткової угоди, за якою Договір постачання розірвано з 01.01.2017, тобто по закінченню строку на який його було укладено.

При цьому, відповідно до пункту 8.2 Договору постачання санкція у вигляді фінансової компенсації (1%) накладається із розрахунку обсягу запланованого, але не використаного споживачем газу. Таким чином, розмір фінансової компенсації покладено у пряму залежність від обсягу неспожитого газу в період дії Договору постачання.

Пунктом 1.2 Договору постачання передбачено річний запланований на 2016 рік обсяг постачання газу в розмірі 33,83 тис.куб.м., який і було спожито протягом періоду дії договору в повному обсязі (без залишку).

Поставлений у 2016 році природний газ спожито ТОВ "Гроклін-Карпати" в повному запланованому обсязі, а в 2017 році сторонами Договору постачання домовлено про припинення договірних відносин без обумовлення умов взаємовідносин у наступному році, тому суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для виникнення у ТОВ "Закарпатгаз Збут" права на фінансову компенсацію в обумовленому обсязі та на наведених у позовній заяві умовах.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки умови Договору постачання щодо строку його дії та автоматичного продовження такого строку, за відсутності волевиявлення будь-кого зі сторін про його припинення, є істотними умовами договору. Пунктами 11.4 та 11.5 Договору постачання передбачено, що внесення змін до договору, а також його припинення чи розірвання оформляється письмово, шляхом укладання додаткової угоди.

Тобто, за відсутності заяви будь-якої із сторін договору про намір припинити чи розірвати договір за місяць до закінчення його дії, такий договір продовжується без укладення додаткової угоди, а відтак договір діє на продовжений строк та тих самих умовах.

При цьому, умова пункту 11.2 Договору постачання щодо внесення змін до планових обсягів постачання газу на продовжений строк підлягає застосуванню виключно у разі, якщо сторони дійсно мають намір змінити планові обсяги, який реалізовується шляхом підписання додаткової угоди, відповідно до пункту 11.5 Договору постачання.

Оскільки намір зміни річних обсягів постачання газу не заявлялось жодною із сторін договору, тому апеляційний суд дійшов висновку, що такий обсяг вважається продовженим на наступний рік на тих самих умовах, а отже немає необхідності вносити зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно, річний плановий обсяг постачання природного газу ТОВ "Закарпатгаз Збут" для ТОВ "Гроклін-Карпати" по Договору постачання на 2017 рік становить 33,83 тис.куб.м.

Отже, з огляду на намір споживача змінити постачальника та враховуючи вимоги Правил, 23.12.2016р. ТОВ "Закарпатгаз Збут" та ТОВ "Гроклін-Карпати" підписано Додаткову угоду, якою сторони дійшли згоди розірвати договір в частині поставки природного газу з 01.01.2017р. у зв'язку з наміром споживача змінити постачальника.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце дострокове припинення договору за ініціативою споживача, обумовлене саме наміром споживача змінити постачальника природного газу.

Пунктом 8.2 Договору постачання сторони передбачили, що у разі зміни постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії цього договору в частині постачання газу, споживач зобов'язується сплатити постачальнику за цим договором фінансову компенсацію у розмірі 1% вартості недопоставленого планового обсягу газу за цим договором.

Обов'язок споживача оплачувати постачальнику компенсацію, визначену розділом 8 Договору постачання, передбачений також і в підпункті 5.4.10 Договору постачання.

Передбачена розділом 4 Правил процедура зміни постачальника включає в себе, зокрема, такі етапи, як укладення договору постачання з новим постачальником та розірвання/припинення дії договору споживача із діючим постачальником.

Таким чином, право нараховувати фінансову компенсацію напряму залежить від підстави припинення/розірвання дії договору, тобто нарахування постачальником фінансової компенсації можливе виключно у зв'язку з наміром споживача змінити постачальника до закінчення строку дії договору.

Зазначене право постачальника не повинно ставитись у залежність від подальшого розірвання/припинення сторонами дії договору, оскільки в такому разі реалізація цього права буде унеможливлена.

Пунктом 2 Додаткової угоди сторони погодили, що умова Договору постачання в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення залишається незмінною та обов'язковою до виконання сторонами. Таким чином, обов'язок споживача здійснити розрахунок, в тому числі сплатити фінансову компенсацію, існує до його повного виконання та не ставиться в залежність від дії договору в частині постачання газу.

Відтак, враховуючи вказані умови Договору постачання, рахунок на оплату фінансової компенсації у розмірі 2 979,52 грн., нарахованої згідно з пунктом 8.2 Договору постачання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, Касаційний господарський суд з таким висновком суду апеляційної інстанцій не може погодитись, оскільки судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки пункту 11.2 Договору постачання, в частині того, що у разі продовження договору на кожний наступний календарний рік, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк . Тобто вказаним пунктом Договору постачання сторони передбачили обов'язковість погодження планових обсягів газу, і в тому разі коли такі обсяги залишаються незмінними.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо узгодження між сторонами Договору постачання планових обсягів газу.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд приймає до уваги доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням статті 32 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), щодо висновків про внесення змін до планових обсягів постачання газу, та відхиляє доводи ТОВ "Закарпатгаз Збут" викладені у відзиві на касаційну скаргу щодо обґрунтованості висновку апеляційного суду про продовження дії Договору поставки в частині планових обсягів поставки газу на тих самих умовах.

Крім того, апеляційний суд задовольняючи позовні вимоги, залишив поза увагою, що ТОВ "Закарпатгаз Збут" в позовній заяві вказав розмір фінансової компенсації в сумі 2 979,52 грн., яка і була стягнута судом апеляційної інстанції, водночас, у долученому ТОВ "Закарпатгаз Збут" до позовної заяви розрахунку (а.с. 38) міститься інший розмір, а саме 2 878,03грн. Тобто апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, не здійснив перевірку правильності визначення ТОВ "Закарпатгаз Збут" суми фінансової компенсації.

Стосовно доводів скаржника щодо незастосування апеляційним судом пункту п'ятого статті 12 ЗУ "Про ринок природного газу", що проявилось в нез'ясуванні виконання постачальником свого обов'язку щодо повідомлення про зміну умов договору та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору, то такі доводи відхиляються Касаційним господарським судом, оскільки з аналізу умов Договору постачання не вбачається, що останній містить заборону на дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, а містить тільки умови фінансової компенсації, у разі зміни постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії договору в частині постачання газу, і такі умови відповідають пункту три розділу 4 Правил, якими передбачено, що постачальникам забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів ).

Щодо доводів скаржника на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням статті 203 ЦК України та статей 179, 180 ГК України, в частині висновків, що договір є продовженим, то Касаційний господарський суд відхиляє такі доводи, оскільки відповідно до пункту 11.2 Договору постачання договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з пунктом 11.1 Договору постачання договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Таким чином, сторона, яка мала намір припинити дію договору, повинна була звернутися з відповідною заявою до 30.11.2016, водночас, ТОВ "Гроклін-Карпати" звернулось до ТОВ "Закарпатгаз Збут" лише 09.12.2016.

Крім того, зі змісту Додаткової угоди вбачається, що сторони договору не припинили його дію, а розірвали з 01.01.2017. Тобто сторони Договору постачання визнали його пролонгацію в частині терміну дії та дійшли згоди про його розірвання.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що Договір постачання вважався би продовженим на наступний 2017 рік на тих самих умовах, якщо б його не було припинено сторонами добровільно шляхом укладання Додаткової угоди, за якою спірний договір припиняється шляхом його розірвання з 01.01.2017, тобто по закінченню строку на який його укладено.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких підстав, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, оскільки судами не було надано належної правової оцінки всім доводам по справі, що призвело до прийняття рішення та постанови з порушенням норм процесуального права [статей 4 2 , 32, 33, 43 ГПК України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень)], що дає підстави для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 ГПК України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі №907/381/17 скасувати.

Справу №907/381/17 передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя К. Пільков