Рішення

від 02.02.2018 по справі 539/3258/15-ц

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3258/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року

Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого - судді Даценка В.М.,

при секретарі - Ануфрієвій Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубнах справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Надія до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, СФГ Надія , звернулося до суду з цим позовом.

Позов мотивовано тим, що 20.03.2008 року між СФГ Надія та Лубенською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки площею 50,2 га, яка знаходиться на території Литвяківської сільської ради Лубенського району, Полтавської області, кадастровий номер 5322883900:07:003:0001. Договір укладено на 5 років і відповідно до п.8 договору після його закінчення орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Заявами від 04.12.2012 року, 22.03.2013 року, а також заявами березня-квітня 2013 року позивач звертався до Лубенської РДА та ГУ Держземагенства у Полтавській області з вимогою щодо продовження дії договору оренди. Після цього продовжував користуватися земельною ділянкою.

Однак, в наступному позивач дізнався про те, що дозвіл на розробку документації із землеустрою з метою оренди вказаної земельної ділянки було надано іншій особі - ОСОБА_2, після чого між ОСОБА_2 та ГУ Держземагенства у Полтавській області укладено договір оренди земельної ділянки.

Позивач оскаржив цей дозвіл в порядку адміністративного судочинства. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року, яка набрала законної сили, вказаний дозвіл скасовано.

Позивач просить визнати недійсним договорів оренди, укладений між ОСОБА_2 та ГУ Держземагенства у Полтавській області, оскільки дозвіл на розробку документації із землеустрою ОСОБА_2 скасований, при цьому договір оренди між СФГ Надія та Лубенською районною державною адміністрацією був пролонгований, оскільки до закінчення дії договору оренди товариство звернулося з заявою про його пролонгацію, а в наступному продовжувало користуватися земельною ділянкою.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року позов задоволено: визнано недійсним укладений 30.09.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5322883900:07:003:0001, площею 35,8885 га ріллі для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 21 рік, розташованої в адміністративних межах Литвяківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, скасувавши його державну реєстрацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Рішенням судів апеляційної та касаційної інстанцій, вказане рішення суду залишене без змін.

15.08.2016 року до Лубенського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року (а також рішення наступних інстанцій, якими вона залишена без змін), яка була покладена в основу рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року скасована постановою Верховного Суду України від 25.05.2016 року. Саме це рішення суду стало доказом порушення переважного права позивача на продовження дії договору оренди. Вказані обставини відповідно до п.3 ч.2 ст.361 ЦПК України є нововиявленою обставиною. Заявник просить скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 19.09.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 09.11.2016 року, заява ОСОБА_2 задоволена: рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою ВСС України від 06.09.2017 року вказані рішення судів скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що Лубенський міськрайонний суд обґрунтував своє рішення від 23.12.2015 року не лише обставинами, які встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року, а й іншими доказами. Таким чином, судом не перевірено у достатньому обсязі посилання позивача СФГ Надія на те, що скасована постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року не була єдиною підставою для ухвалення рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення заяви заперечив.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, в судове засідання не з'явилося, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Третя особа, Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши висновки суду касаційної інстанції, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.

Дослідивши мотивувальну частину рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року судом встановлено, що вона фактично складається з трьох елементів:

1) В цій частині суд виклав встановлені ним фактичні обставини у справі. При цьому встановлено, що особисто суд не встановлював будь-які обставини, а застосувавши ч.3 ст.61 ЦПК України визнав встановленими обставинами, які не підлягають доказуванню, а саме: обставини, встановлені в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року , зокрема в частині порушення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі від 20.03.2008 року на новий строк .

Шляхом порівняння тексту двох рішень, встановлено, що в цій частині рішення Лубенського міськрайонного суду повністю відображає зміст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року. При цьому жодні інші докази Лубенським міськрайонним судом не досліджувалися. Власні висновки Лубенського міськрайонного суду в цій частині не відображалися.

2) Посилання на ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України.

3) Послідовний висновок суду, що оскільки Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області було порушене першочергове право позивача на укладання договору землі, що суперечить актам цивільного законодавства, то є підстави визнати недійсним укладений 30 вересня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення .

Відповідно до роз'яснень Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Як зазначено вище при прийнятті рішення від 23.12.2015 року Лубенський міськрайонний суд відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України повністю послався на обставини, встановлені в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року, в тому рахунку щодо порушення переважного права позивача на продовження дії договору.

Такі висновки підтверджуються і ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 12.01.2018 року, якою роз'яснено рішення від 23.12.2015 року в частині того, якими доказами були обґрунтовані обставини у справі: обставини наявності переважного права СФГ Надія на укладення нового договору оренди (поновлення договору) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5322883900:07:003:0001, площею 35,8885 га, а також обставини порушення такого переважного права СФГ Надія були встановлені і обґрунтовані одним доказом - постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року.

При розгляді питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд не вирішує питання про правильність застосування ч.3 ст.61 ЦПК України.

Разом із тим, встановлено, що постановою Верховного Суду України від 25.05.2016 року постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року скасована.

Тобто внаслідок скасування Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року в рішенні Лубенського міськрайонного суду від 23.12.2015 року виникає вакуум в частині встановлених фактичних обставин у справі, що автоматично робить нікчемними будь-які висновки суду, висловлені в такому рішенні, а тому цей факт є нововиявленою обставиною, відповідно і підставою для скасування рішення суду.

При новому розгляді справи встановлено, що 20.03.2008 року між СФГ Надія та Лубенською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки площею 52,0 га, яка знаходиться на території Литвяківської сільської ради Лубенського району, Полтавської області. Договір зареєстровано 16.05.2008 року та укладено на 5 років.

Відповідно до п.8 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

12.09.2014 позивач звернувся до голови Полтавської обласної державної адміністрації із заявою про негайне направлення на адресу господарства копій рішень, що стосуються передачі в оренду іншим фізичним чи юридичним особам земель запасу, які знаходяться на території Литвяківської сільської ради Лубенського району. Листом голови Полтавської обласної державної адміністрації від 08.10.2014 №6614/01-84, СФГ "Надія" проінформовано про те, що в березні-квітні 2013 року до Головного управління Держземагентства у Полтавській області звернувся голова СФГ "Надія" з клопотанням про продовження терміну дії договорів, за результатами розгляду якого повідомлено про необхідність додати оригінали договорів оренди, проекти додаткових угод до них, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У 2014 році за наслідками розгляду звернень голови СФГ "Надія" 09.07.2014 та 07.08.2014 з клопотаннями про продовження договорів оренди встановлено, що терміни дії договорів оренди землі (в тому числі на площу 52,0 га) закінчились 16.05.2013 та на вказані площі надано дозволи на розробку документації із землеустрою ОСОБА_2.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

(правова позиція ВС України, висловлена в постанові від 23.03.2016 року у справі № 6-146цс16).

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, суд погоджується з доводами ОСОБА_2, що з метою реалізації свого переважного права на оренду землі, позивач повинен був дотриматися встановленої процедури повідомлення орендодавця: до 16.05.2013 року надіслати на адресу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин лист-повідомлення разом з проектом додаткової угоди. Однак, така процедура не дотримана.

Такі обставини у справі підтвердив і представник позивача, який вказав, що позивач дійсно повинен був надати зазначений перелік документів, однак через помилку юриста, який не перевірив зміни до законодавства, цього не зробив.

Отже, позивачем не дотримано процедуру повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, в зв'язку з чим строк дії його договору закінчився.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою. Для підтвердження цього факту наполягав на обов'язковій особистій присутності представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, крім того просив надати йому можливість надати докази продовження користування земельною ділянкою.

Однак, як зазначено у вказаному висновку ВС України, факт продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору є лише однією з умов процедури переукладання договору. Цей факт сам по собі не свідчить про порушення права попереднього орендодавця. Як, зазначив сам представник позивача, інші умови (зокрема, надання проекту додаткової угоди) ним не дотримано.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування. Збирання інших доказів є недоцільним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що переважне право позивача на пролонгацію дії договору не порушене, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.423-429 ЦПК, п.9 Розділ XIII Перехідних положень ЦПК,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.12.2015 року по справі №539/3258/15-ц за позовом Селянського (фермерського) господарства Надія до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2, третя особа реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про визнання договору оренди землі недійсним скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства Надія (37531, Полтавська область, Лубенського району, с.Червоні пологи, вул.Залізнична, 13, код ЄДРПОУ 13957248) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ УЮТНА, будинок 23, код ЄДРПОУ 39767930), ОСОБА_2 (20300, Черкаська область, м.Умань, вул.Інтернаціональна, б 4/6, кв.1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.

Стягнути з СФГ Надія на користь ОСОБА_2 1 340 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня винесення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_5 В. М.