Рішення

від 06.02.2018 по справі 922/4351/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р.Справа № 922/4351/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона - Сервіс" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Салтівський рітейл", м. Харків

про стягнення 211464,80 грн.

за участю представників:

позивача - Смуригін О.О. (дов. № 20/12 від 20.12.2017 р.)

відповідача - не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона - Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Салтівський рітейл" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 150513,98 грн., яка складається з 115932,56 грн. основного боргу, 21654,14 грн. пені, 10420,63 грн. інфляційних збитків, 2506,65 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару № Г-199 від 02.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2017 р. прийняти позовну заяву ТОВ "Корона - Сервіс" до розгляду, відкрито провадження у справі № 4351/17 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.01.2018 на адресу суду позивачем надано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. 712), в якій зазначає, що станом на 10.01.2018 року розмір позовних вимог підлягає збільшенню на суму 60950,82 грн. заборгованості відповідача з оплати товару, поставленого на підставі договору поставки товару № Г-199 від 02.09.2016 р. за накладними № ХХ-00002437 від 19.09.2017 р. та № ХХ-00002592 від 03.10.2017 р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у загальному розмір 211464,80 грн., що складається з 171477,36 грн. основного боргу, 25467,71 грн. пені, 11593,07 грн. інфляційних збитків, 2926,66 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2018 р. було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду; задоволено клопотання позивача про продовження розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та відкладено розгляд справи в межах тридцяти денного строку встановленого ч. 4 ст. 252 ГПК України до 10:30 18.01.2018 р.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 18.01.2018 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2018 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи № 922/4351/17 було відкладено на "06" лютого 2018 р. об 11:30, про що було повідомлено представників сторін.

Станом на 06.02.2018 до матеріалів справи будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зазначив, що відповідачем будь-яких дій направлених на погашення існуючої заборгованості станом на 06.02.2018 вчинено не було, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі, була вручена відповідачу 04.01.2017 р.; ухвала суду від 16.01.2017 р. якою прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до даних Укрпошти щодо відомостей про відстеження поштового відправлення за ідентифікатором № 6102223892360, станом на 23.01.2018 р. не вручена під час доставки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав, враховуючи те, що процесуальні документи направлялись відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судових засідань, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Крім того, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона-сервіс" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Салтівський рітейл" (відповідач) був укладений договір № Г-199, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язався поставляти та передавати у власність покупцю (відповідач) чай, каву, шоколад та інші продукти харчування (надалі іменується - "товар", а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п. 2.1. договору, асортимент та кількість товару, що поставляється на підставі цього договору, визначаються сторонами на підставі узгодженого та прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця та вказується у видаткових накладних на партію товару, які в розумінні ст. 266 ГК України, мають силу й значення специфікацій.

Відповідно до п. 9.1., 9.2 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та його скріплення печатками та діє до 31 грудня 2016 року. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його, договір автоматично продовжується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за спірним договором поставив, а відповідач, відповідно, отримав товар: на підставі товарно-транспортною видаткової накладної № БК-ХХ-000015347 від 21.12.2016 на загальну суму 58554,80 грн.; на підставі товарно-транспортною видаткової накладної № БК-ХХ-000001122 від 24.04.2017 на загальну суму 52367,82 грн.; на підставі товарно-транспортною видаткової накладної № БК-ХХ-000001492 від 30.05.2017 на загальну суму 16650,00 грн.; на підставі товарно-транспортною видаткової накладної № БК-ХХ-000002437 від 19.09.2017 на загальну суму 34350,40 грн.; на підставі товарно-транспортною видаткової накладної № БК-ХХ-000002592 від 03.10.2017 на загальну суму 21194,40 грн. Видаткові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 22-24, 49, 50), підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.3. договору, покупець зобов'язався здійснити оплату партії товару на умовах відстрочки платежу у строк до 21 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання своїх зобов'язань за спірним договором та відповідними накладними поставив відповідачу товар на загальну суму 183117,42 грн., відповідач, в свою чергу, поставлений товар отримав, що підтверджується підписом уповноважених представників на відповідних видаткових накладних, проте оплату поставленої продукції здійснив лише частково, а саме відповідачем було частково сплачено поставлений товар за накладною № БК-ХХ-000015347 від 21.12.2016 у розмірі 11601,10 грн., а також повернуто товар на суму 38,96 грн.

Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 171477,36 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого ТОВ "Корона-Сервіс" за договором поставки № Г-199 від 02.09.2016 р. (накладними: БК-ХХ-000015347 від 21.12.2016; № БК-ХХ-000001122 від 24.04.2017; № БК-ХХ-000001492 від 30.05.2017; № БК-ХХ-000002437 від 19.09.2017; № БК-ХХ-000002592 від 03.10.2017) товару на суму 171477,36 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар у повному обсязі, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 171477,36 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Договору, а саме пунктом 5.1, сторони передбачили, що у разі несвоєчасної (неповної) оплати покупцем товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов'язання, від суми заборгованості, за кожен день протягом всього періоду прострочення платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав договірні зобов'язання по оплаті товару у строк передбачений у договорі та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді пені розрахунок якої, зроблений позивачем та перевірено судом, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовано пред'явленими, а відтак до стягнення підлягає сума пені у розмірі 25467,71 грн., нарахована за період з 11.01.2017 по 10.01.2018 р. окремо по кожній накладній.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем за період з січня по грудень 2017 року зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 11593,07 грн., та 3% річних за період з 11.01.2017 по 10.01.2018 р., сума яких складає 2926,66 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги у даній справі задоволено у повному обсязі, тому судовий збір у розмірі 3171,99 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Салтівський рітейл" (61029, м. Харків, Салтівське шосе, 129; ідент. код 39217848) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корона - Сервіс" (61001, м. Харків, вул. Морозова, 11; ідент. код 30639703) 171477,36 грн. основного боргу, 25467,71 грн. пені, 11593,07 грн. інфляційних збитків, 2926,66 грн. - 3% річних та 3171,99 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Харківського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.02.2018 р.

Суддя М.І. Шатерніков