Постанова

від 07.02.2018 по справі 910/10616/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Справа№ 910/10616/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Корсакової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Каніковського А.О.

за участю представників:

від позивача: Жекова Г.І.

від відповідача-1: Сичик М.В.

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: Попов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

на рішення господарського суду міста Києва

від 20.10.2017 (повний текст рішення складено 03.11.2017)

у справі №910/10616/17 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс"

третя особа: Державна науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" про визнання недійсним договору №18/05/15-1 про відступлення права вимоги від 18.05.2015, укладеного між відповідачами.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що при відступленні відповідачем-2 відповідачу-1 прав вимоги за інвестиційним договором №12 від 06.04.2001 до ДНВК "Київський інститут автоматики" на суму 40833059,85 грн, її не було підтверджено жодним первинним бухгалтерським документом; відповідач-2 уступив відповідачу-1 неіснуюче право вимоги, яке відповідно до Положень (стандарту) бухгалтерського обліку №10, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 належало до безнадійної дебіторської заборгованості - заборгованості щодо якої минув строк позовної давності та яка підлягала списанню. Також як на підставу для визнання оспорюваного договору недійсним позивач вказував про підписання правочину однією із сторін не уповноваженою особою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2017 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 18.05.2015 №18/05/15-1 з моменту його укладення між ТОВ "Спецбудресурс" та ТОВ "Фактор Плюс". Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/10616/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. При цьому скаржник зазначив, що суд першої інстанції не вказав, в якій частині оспорюваний договір укладено в порушення норм чинного законодавства, та відповідно не визначив правову норму, якій не відповідає оспорюваний договір, що повинно мати наслідком його недійсність.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 20.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" прийнято до провадження, призначено розгляд справи.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/10616/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. При цьому скаржник зазначив, що суд першої інстанції не вказав, в якій частині оспорюваний договір укладено в порушення норм чинного законодавства, та відповідно не визначив правову норму, якій не відповідає оспорюваний договір, що повинно мати наслідком його недійсність.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 20.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" прийнято до провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс", призначено розгляд справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. У відзиві позивач, зокрема, зазначає, що боржник у справі про банкрутство №910/18335/16 - Державна науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики", до якої товариством "Фінансова компанія "Фактор Плюс" заявлено вимоги на підставі оскаржуваного договору, не є правонаступником Науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики" - сторони за інвестиційним договором №12 від 06.04.2001, а тому відповідач-2 відступив відповідачу-1 право вимоги до юридичної особи, яка не являється боржником товариства "Спецбудресурс", що є додатковою підставою для визнання договору №18/05/15-1 про відступлення права вимоги від 18.05.2015 недійсним.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої ст. 269 ГПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 16.01.2018 розгляд справи №910/10616/17 відкладено на 25.01.2018. Зобов'язано позивача надати докази на підтвердження повноважень його представника Жекової Г.І. у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 25.01.2018 оголошено перерву до 07.02.2018. Учасникам справи запропоновано надати суду письмові пояснення, в яких викласти позицію щодо розгляду спору в межах розгляду справи №910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" з посиланням на норми законодавства; Державній науково-виробничій корпорації "Київський інститут автоматики" - надати суду докази правонаступництва.

На виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 25.01.2018, учасниками справи надані додаткові пояснення.

З пояснень третьої особи та доданих додаткових доказів на підтвердження правового статусу третьої особи вбачається, що Державна науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики" є правонаступником Науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики".

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ДП НВП "Київський інститут автоматики" є Міністерство промислової політики України.

Припинення діяльності ДП НВП "Київський інститут автоматики" відбувається на підставі рішення засновника - згідно наказу Міністерства промислової політики України №691 від 17.12.2004 шляхом приєднання його до ДП НВК Київський інститут автоматики . В пункті 4 наказу визначено, що Держане підприємство Науково-виробнича корпорація Київський інститут автоматики є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики".

Державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 21.04.2006 до Єдиного державного реєстру внесено запис №10741100002009404 про припинення юридичної особи Науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики" (код ЄДРПОУ №00230480) шляхом приєднання до Державного підприємства науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики" (копія повідомлення державного реєстратора від 25.04.2006 р. додається).

Та обставина, що ДП "НВК Київський інститут автоматики" реорганізовано в ДВНК "Київський інститут автоматики" (код ЄДРПОУ №05796251) позивачем не заперечується, про що зазначено у відзиві ПАТ "Київенерго".

Додані до письмових пояснень третьої особи додаткові докази прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки вказані докази підтверджують правовий статус третьої особи.

В судове засідання апеляційної інстанції 07.02.2018 представник відповідача-2 не з'явився.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №18/05/15-1 від 18.05.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс".

Позов про визнання договору відступлення права вимоги №18/05/15-1 від 18.05.2015 подано Публічним акціонерним товариством "Київенерго", яке не є його стороною, з метою захисту своїх майнових інтересів як кредитора у справі про банкрутство №910/18355/16.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 порушено справу №910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на суму 1145155,58 грн.

Відповідно до положень ст. 4-1 ГПК України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача з даним позовом та прийняття оскаржуваного рішення суду) господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень частини шостої ст. 12 ГПК України (в редакції чинній на час перегляду рішення суду) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, визначені нормами Закону про банкрутство, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Вирішуючи спір за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (ініціюючий кредитор у справі №910/18355/16) про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №18/05/15-1 від 18.05.2015, судом першої інстанції не було враховано наведеного вище та помилково розглянуто даний спір у порядку окремого позовного провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спір про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №18/05/15-1 від 18.05.2015, безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики", тому підлягає розгляду в межах справи №910/18355/16 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

Аналогічні висновки щодо порядку розгляду вимог, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, викладені Верховним Судом України в постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 та від 16.11.2016 у справі №908/560/16, Вищим господарським судом України в постановах від 08.02.2017 у справі №910/17107/15, від 13.12.2017 у справі №918/111/17, від 13.12.2017 у справі №922/1282/17.

Таким чином, рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/10616/17 підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа - передачі до господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи №910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики".

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, справа - передачі до господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи №910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики".

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/10616/17 скасувати.

Справу №910/10616/17 передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи №910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287- 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Г.В. Корсакова