Постанова

від 05.02.2018 по справі 917/944/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа № 917/944/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

за участю секретаря судового засідання Кладько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3690 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі №917/944/17 (ухвалене суддею Бунякіною Г.І. у приміщенні господарського суду Полтавської області о 10 год.55 хв.; повне рішення складено 26.09.2017)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", м.Заводське, Лохвицький р-н, Полтавська обл.

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки № 2 від 29.11.2011, зареєстрованого у Чорнухинському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис за № 532510004001655 від 18.01.2012, у наданій позивачем редакції, в якій зазначено про поновлення договору № 2 на тих самих умовах і на той самий строк відповідно до Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 позов задоволено. Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 2 від 29.11.2011, зареєстрованого у Чорнухинському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис за №532510004001655 від 18.01.2012, про поновлення зазначеного договору № 2 на тих самих умовах і на той самий строк - п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі".

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що взаємовідносини сторін щодо поновлення договору оренди землі підпадають під дію умов, встановлених у ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки: орендар своєчасно (04.08.2016) до сплину терміну дії договору оренди землі від 29.11.2011 повідомив про наміри продовжити договірні взаємовідносини; після 18.01.2017 останній продовжує платно та за цільовим призначенням користуватися земельною ділянкою; у місячний строк після закінчення строку дії договору орендодавцем не було письмово повідомлено (листом-повідомленням) про заперечення у поновленні договору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі; судові витрати стягнути з позивача.

Апелянт зазначає, що договір не може бути пролонгований, оскільки позивач, всупереч вимогам законодавства та пропозиції Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не розробив агрохімічний паспорт поля, наявність якого є обов'язковою умовою при передачі земельних ділянок у власність або користування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено її розгляд на 11.01.2018.

04.01.2017 до суду надійшли додаткові пояснення, подані від імені відповідача представником Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за довіреністю Будкіним С.В., в яких зазначається, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо розробки агрохімічного паспорту поля та проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 розгляд справи відкладено на 05.02.2018.

05.02.2018 відповідачем надано додаткові пояснення, в яких із посиланням на Перехідні положення Конституції України зазначається, що до 01.01.2020 представництво Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснюється його працівниками на підставі довіреності.

У судове засідання 05.02.2018 про час та місце проведення якого учасників справи було повідомлено належним чином і яке за клопотанням позивача було призначене в режимі відеоконференції, представник позивача не з'явився.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник прокуратури, яка є учасником даної справи відповідно до листа прокуратури Полтавської області від 28.07.2017 про вступ у справу (а.с.62), також просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити ПрАТ "Райз-Максимко" в позові.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Зокрема, судом задовольнялися клопотання позивача про проведення судових засідань у режимі відеоконференції (ухвали суду від 02.01.2018, від 11.01.2018), у судовому засіданні 11.01.2018 розгляд справи було відкладено з метою надання учасникам справи (зокрема, позивачеві, який просив суд відкласти розгляд справи) можливості забезпечити належне представництво в суді та надати письмові пояснення щодо суті спору.

Однак позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, явку свого представника в судове засідання 05.02.2018 не забезпечив.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та прокурора в судовому засіданні та враховуючи, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представник відповідача та прокурор погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

29.11.2011 між Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" та Чорнухинською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі №2 (а. с. 9-10), за умовами якого (п. 1, 2, 15) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 17,65 га, в тому числі рілля 17,65 га, кадастровий № 5325182600:00:023:0012, що знаходиться в адміністративному підпорядкуванні на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір зареєстровано у Чорнухинському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис за №532510004001655 від 18.01.2012. Земельна ділянка передана орендареві 19.01.2012 року згідно з актом прийому - передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди № 2 від 29.11.2011 (а. с. 11).

Невід'ємними частинами договору згідно п. 42 є план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передавання об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 8.1 договору сторони обумовили, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За п. 8 Договору останній укладено на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Отже, кінцевою датою дії зазначеного договору є 18.01.2017.

04.08.2016 (тобто в межах встановленого п.8.1 договору строку) позивач надіслав до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області письмове повідомлення (а.с.54) про наміри продовжити дію договору оренди №2 від 29.11.2011 терміном на сім років. В переліку додатків до вказаного повідомлення зазначено, що відправником було також надіслано адресату фотокопії статуту ПрАТ "Райз-Максимко", договору оренди землі, довіреності представника та три оригінальні примірники додаткової угоди на продовження дії договору оренди земельної ділянки № 2 від 29.11.2011, підписані орендарем. Однак копії зазначеної додаткової угоди матеріали справи не містять.

Орендодавець на вказане клопотання відповів листом від 29.09.2016 (а. с. 52), в якому повідомив орендаря про те, що його звернення про поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017, а також запропонував внести зміни до договору в частині, що стосується строку дії договору та орендної плати, за умови їх внесення до закінчення строку договору. А саме, відповідачем було запропоновано встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя та термін дії договору 7 років у відповідності до ст.93 Земельного кодексу України. Окрім того, у вказаному листі міститься пропозиція позивачеві провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельних ділянок та розробити агрохімічний паспорт поля.

Клопотанням № 2542 від 12.12.2016 (а.с.40) позивач повідомив про погодження із запропонованими відповідачем умовами та просив підписати додану до клопотання додаткову угоду (а.с.41), яка містить відповідні умови. До вказаного клопотання також було додано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.47).

26.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області позивачу було направлено лист (а.с.49), в якому запропоновано ПрАТ "Райз-Максимко" розробити за власний рахунок агрохімічні паспорти на земельні ділянки, у тому числі - на ділянку площею 17,65 га кадастровий № 5325182600:00:023:0012, що знаходиться на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. У вказаному листі відповідач наголошує, що за приписами п.3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорту поля земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 №536, наявність відповідного паспорту є обов'язковою умовою для передачі земельної ділянки в користування.

Позивач, стверджуючи, що до ПрАТ "Райз-Максимко" станом на момент подання позову в даній справі (19.06.2017) не надходив лист-повідомлення орендодавця про заперечення проти поновлення договору, звернувся до господарського суду з позовом, в якому із посиланням на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" просив визнати укладеною додаткову угоду (в редакції, викладеній у позовній заяві), якою передбачено поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з додаткової угоди, викладеної в позовній заяві, її умови істотно відрізняються від умов додаткової угоди, проект якої надсилався позивачем відповідачеві у грудні 2016 року (а.с.41).

Місцевий господарський суд задовольнив позов, зазначивши в оскаржуваному рішенні про те, що орендар після закінчення строку дії договору продовжує платно та за цільовим призначенням користуватися земельною ділянкою, при цьому орендодавцем у місячний строк після закінчення строку дії договору не було письмово повідомлено орендаря про заперечення у поновленні договору. Тобто, за висновком суду першої інстанції, в даному випадку мають місце обставини, що за умовами ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" є беззаперечною підставою для поновлення договірних відносин на той самий строк і на тих самих умовах.

Лист від 26.01.2017 Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області (а.с.49), в якому запропоновано ПрАТ "Райз-Максимко" розробити за власний рахунок агрохімічний паспорт на земельну ділянку і на який посилався відповідач, судом першої інстанції не було визнано належним доказом наявності у орендодавця відповідних заперечень щодо укладення додаткової угоди, оскільки, за висновком місцевого господарського суду, відповідачем не надано суду належних доказів направлення листа та отримання останнього орендарем.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, однією з необхідних умов, без належного доведення існування якої неможливо поновити договір оренди землі в порядку вищевказаної норми, є відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність відповідного заперечення зі сторони орендодавця спростовується матеріалами справи, а саме - вищевказаним листом від 26.01.2017 Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області (а.с.49), в якому орендодавець зазначає про необхідність розробки орендарем агрохімічного паспорту полів на відповідну земельну ділянку - без чого передання вказаної ділянки в оренду є неможливим в силу приписів п.3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорту поля земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 №536.

Доводи місцевого господарського суду про те, що відповідач не надав належних доказів направлення вказаного листа позивачеві, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, умови укладеного між сторонами договору не містять визначення спеціального порядку проведення листування між сторонами з питань, які виникли з виконання умов договору оренди землі.

Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" також не передбачено обов'язкові правила поштового пересилання, яких повинні додержуватись сторони при направленні повідомлення з пропозицію щодо поновлення дії договору оренду землі.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Як зазначає відповідач, відповідно до п. 216 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області та територіальних органів Держгеокадастру у районах та містах області, затвердженої Наказом від 15.10.2015 № 8, вихідні документи направляються адресатам з використанням різних способів поштового зв'язку, в тому числі і простим поштовим відправленням, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку є поштовим відправленням, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

Водночас у Головному управлінні застосовується автоматизована форма реєстрації, документи реєструються у системі електронного документообігу "ДОК ПРОФ СТЕП 2.0" в якій формується банк реєстраційних даних в електронному вигляді за допомогою яких працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування. Під час реєстрації документів у системі електронного документообігу "ДОК ПРОФ СТЕП 2.0", оформлюється реєстраційно-контрольна картка.

Копію відповідної реєстраційної картки щодо листа від 26.01.2017 (а.с.49) було надано відповідачем суду першої інстанції (а.с.36), однак місцевий господарський суд не надав зазначеному документу належної оцінки, тоді як, на думку суду апеляційної інстанції, вказаний доказ відповідає вимогам ст.76 - 78 ГПК України і належним чином підтверджує факт направлення відповідачем позивачеві заперечень на його пропозицію про поновлення договору.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується позивачем, відповідні заперечення стосувалися пропозицій позивача щодо укладення додаткової угоди в редакціях, які пропонувалися згідно з листами від 04.08.2016 та від 12.12.2016. Однак вказані редакції суттєво відрізняються від тієї, що викладена в позовній заяві.

Так, у матеріалах справи відсутня копія додаткової угоди, наданої разом із листом від 04.08.2016, проте як вбачається зі змісту самого листа, позивач повідомляє відповідача про наміри продовжити дію договору оренди №2 від 29.11.2011 терміном на сім років, а не на той самий строк, що зазначений в договорі (п'ять років), як встановлено додатковою угодою, проект якої викладено в позовній заяві. Додаткова угода, додана до клопотання від 12.12.2016 (а.с.41) також містила інші умови порівняно з текстом угоди, викладеній у позовній заяві, зокрема - за пропозицією відповідача до неї було включено умови щодо розміру орендної плати (12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя), а також зазначено про продовження дії договору терміном на 7 років.

Однак матеріали справи свідчать, що позивач не звертався до суду з позовом про визнання укладеними додаткових угод в редакціях, які направлялися відповідачеві 04.08.2016 та 12.12.2016 і стосовно яких відповідачем висловлювалися заперечення та пропозиції (в частині встановлення розміру орендної плати, необхідності розробки агрохімічного паспорту полів тощо).

Натомість ним подано позов про визнання укладеною додаткової угоди в редакції, яка відповідачеві не направлялася - що не узгоджується з вимогами ст.33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Вищевказаною нормою також передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, як було встановлено в ході апеляційного провадження, позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів відмови відповідача в укладенні додаткової угоди або зволікання з її укладенням - враховуючи, що проект саме тієї угоди, яка викладена в позовній заяві (про поновлення договору оренди №2 від 29.11.2011 на той самий строк і на тих самих умовах), позивачем відповідачеві взагалі не надсилався.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач до спливу строку дії договору пропонував позивачеві привести його істотні умови у відповідність до вимог чинного законодавства (лист від 29.09.2016, а. с. 52), що свідчить не про зволікання зі сторони відповідача, а про дотримання ним приписів нормативних актів, якими врегульовано правовідносини щодо передання земельних ділянок в оренду.

Однак позивачем вказаних приписів не було виконано повною мірою, зокрема, ним не розроблено агрохімічного паспорту поля земельної ділянки (на чому наполягав відповідач у відповідності до Порядку ведення агрохімічного паспорту поля земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 №536) та не дотримано вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку дій орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Отже, позовні вимоги щодо укладення додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції колегія суддів визнає такими, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства і не підлягають задоволенню.

В ході розгляду справи місцевим господарським судом не було надано належної оцінки вищевказаним обставинам та визнано встановленими обставини, які не доведено належними, допустимими та достовірними доказами (зокрема, щодо зволікання відповідача із укладенням додаткової угоди до договору оренди землі). Відповідне є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови у позові.

Керуючись статтями 273, п.2 ч.1 статті 275, п.3 ч.1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі №917/944/17 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м.Заводське, вул.Матросова, 10, код 30382533) на користь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, Полтавська область, м.Полтава, вул.Уютна, 23, код 39767930) 1760,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду на підставі, у строки та в порядку, визначеному ст.287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.02.18

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.