Рішення

від 11.01.2018 по справі 905/2353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.2018р. Справа №905/2353/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер , м.Київ, код ЄДРПОУ 38497783

до відповідача 1 : Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , м.Київ, код ЄДРПОУ 26547581

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд , м.Київ, код ЄДРПОУ 38844468

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , м.Київ, код ЄДРПОУ 38497931

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , м.Київ, код ЄДРПОУ 36856356

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром , м.Київ, код ЄДРПОУ 38277010

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Джи ОСОБА_1 , м.Радомишль, код ЄДРПОУ 38731766

про солідарне стягнення 2644129,05 грн

Головуючий суддя: Паляниця Ю.О.

Суддя: Чорненька І.К.

Суддя: Левшина Г.В.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: ОСОБА_2 - за дов.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Гросер , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , м.Київ та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд , м.Київ про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 2644129,05 грн.

Ухвалою суду від 09.08.2016р. (суддя Уханьова О.О.) за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2353/16, а також залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , м.Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , м.Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю Продзернопром , м.Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю Джи ОСОБА_1 , м.Радомишль.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2016р. (суддя Уханьова О.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк про стягнення 2644129,05 грн задоволено: стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 2644129,05 грн та судовий збір у розмірі 39661,94 грн; у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до відповідача 2 відмовлено.

Постановою від 14.02.2017р. Донецького апеляційного господарського суду рішення місцевого суду залишено без змін.

21.02.2017р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. та рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого суду.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд України зазначив, що застосовуючи до спірних правовідносин положення ч.7 ст.38 Закону України Про іпотеку та вказуючи про необхідність повернення відповідачем 1 решти коштів, що залишилася після розподілу коштів від продажу предмета іпотеки за іпотечним договором 1, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що відповідно до вказаної норми розподіл коштів від продажу предмета іпотеки здійснюється між іпотекодержателем та будь-якими іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки.

Крім того, суд касаційної інстанції вказував про передчасність висновків судів щодо залишку коштів після їх розподілу у порядку ч.7 ст.38 Закону України Про іпотеку (щодо існування такого залишку та його розміру) з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином (у тому числі на підставі первинних документів) питання щодо розмірів заборгованості за кожним кредитним договором (№LV/U/04-0253, №LV/U/04-0255, №LV/U/04-0281) на момент звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу.

В якості підстави для скасування попередніх судових рішень також було визначено не надання правової оцінки доводам відповідача 1, викладеним у доповненнях до апеляційної скарги про те, що Закон України Про іпотеку не встановлює обов'язку для наступних іпотекодержателів направляти будь-які повідомлення іпотекодавцю у випадку, якщо первісним іпотекодержателем розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, натомість, відповідні повідомлення наступні іпотекодержателі направляють іпотекодавцеві тільки у разі, якщо вони перші бажають звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови від 16.05.2017р., вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Аналогічні за змістом приписи містяться у ч.5 ст.310, ч.1 ст.316 вказаного кодексу в редакції, що діє на теперішній час.

Ухвалою місцевого суду від 02.06.2017р. справу №905/2353/16 прийнято до провадження суддею Матюхіним В.І.

Ухвалою від 09.08.2017р. господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд про солідарне стягнення 2644129,05 грн залишено без розгляду.

Постановою від 18.09.2017р. Донецького апеляційного господарського суду ухвалу місцевого суду від 09.08.2017р. у справі №905/2353/16 про залишення позову без розгляду скасовано, вказану справу передано на розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 02.10.2017р. господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) справу №905/2353/16 прийнято до провадження.

У судовому засіданні 05.10.2017р. суддею Матюхіним В.І., з посиланням на скасування апеляційною інстанцією ухвали місцевого суду від 09.08.2017р. у справі №905/2353/16 про залишення позову без розгляду, заявлено самовідвід.

Ухвалою від 05.10.2017р. місцевого суду задоволено заяву про самовідвід судді Матюхіна В.І. від розгляду справи №905/2353/16.

06.10.2015р. у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Матюхіна В.І., здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи, внаслідок чого справу №905/2353/16 передано на розгляд судді Паляниці Ю.О.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, 05.12.2017р. для розгляду справи №905/2353/16 було визначено колегію у складі: головуючого судді Паляниці Ю.О., суддів Левшиної Г.В., Кротінової О.В.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2018р., для розгляду справи №905/2353/16 було визначено колегію у складі: головуючого судді Паляниці Ю.О., суддів Левшиної Г.В., Чорненької І.К.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3) внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017р.

За змістом п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, справа розглядається судом за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що розподіл коштів від продажу майна, яке було передано банку згідно з іпотечними договорами від 25.12.2014р., від 31.07.2014р. в рахунок забезпечення виконання кредитних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром перед Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк за договорами №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р., №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р., №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р., було здійснено з порушенням вимог Закону України Про іпотеку . Зокрема, позивач зазначав, що жодних повідомлень від відповідача 1 щодо порушення кредитних зобов'язань з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром в порядку норм ст.ст.35, 38 Закону України Про іпотеку не надходило, жодних дій в рамках реалізації іпотечного зобов'язання за іпотечним договором від 31.07.2014р. відповідачем 1 не вчинялось, внаслідок чого кошти від продажу майна в сумі 2644129,05 грн, які залишились після задоволення вимог банку у зв'язку з невиконанням кредитних договорів №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р.р., №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р., підлягають поверненню позивачу.

Крім того, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд поручилось за виконання Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк зобов'язань банку з повернення коштів, що залишились після розподілу, заявлені до стягнення кошти, за твердженням позивача, підлягали солідарному стягненню з обох відповідачів.

При новому розгляді справи позивач у додаткових письмових поясненнях б/н від 07.08.2017р. та судовому засіданні 07.11.2017р. наполягав на задоволенні позову.

Відповідач 1 при новому розгляді справи надав письмові пояснення б/н від 26.06.2017р., б/н від 26.07.2017р., відзив на позовну заяву б/н від 06.11.2017., додаткові заперечення на позовну заяву б/н від 02.12.2017р., у яких проти задоволення позову заперечив з посиланням на належне виконання банком вимог ст.ст.35, 38 Закону України Про іпотеку . З огляду на зміст постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. відповідач 1 також зазначав, що вимоги ч.7 ст.38 Закону України Про іпотеку не пілягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки коштів для погашення заборгованості отриманих від продажу майна взагалі не було достатньо для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк .

Відповідач 2 та треті особи у жодне судове засідання не з'явились, будь-яких пояснень по суті спору не надали, витребуваних судом документів до матеріалів справи не представили, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 1, врахувавши вказівки, які наявні у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2017р., суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Між Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р., відповідно до умов якого відповідач 1 відкриває третій особі 1 відновлювальну кредитну лінію (відкличну), а третя особа 1 зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п.2.2 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу 1 проценти за користування кредитом, повертати відповідачу 1 кредитні кошти за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені цим договором, а також виконувати інші умови цього договору (п.1.1 кредитного договору №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р.).

Відповідно до п.п.2.1-2.4 кредитного договору №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. ліміт кредитної лінії складає 1200000 грн. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів, на термін з 25.12.2013р. по 24.12.2014р. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 25% річних.

Погашення основної заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту заборгованості (п.1.3 кредитного договору №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р.).

Крім того, між Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс було укладено кредитний договір №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р., за умовами якого відповідач 1 відкриває третій особі 2 відновлювальну кредитну лінію (відкличну), а третя особа 2 зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п.2.2 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу 1 проценти за користування кредитом, повертати відповідачу 1 кредитні кошти за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені цим договором, а також виконувати інші умови цього договору (п.1.1 кредитного договору №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р.).

Згідно з п.п.2.1-2.4 кредитного договору №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. ліміт кредитної лінії складає 400000 грн. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів, на термін з 25.12.2013р. по 24.12.2014р. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 25% річних.

Погашення основної заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту заборгованості (п.1.3 кредитного договору №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р.).

Також, між Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Продзернопром був укладений кредитний договір №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р., за умовами якого відповідач 1 відкриває третій особі 3 відновлювальну кредитну лінію (відкличну), а третя особа 3 зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п.2.2 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу 1 проценти за користування кредитом, повертати відповідачу 1 кредитні кошти за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені цим договором, а також виконувати інші умови цього договору (п.1.1 кредитного договору №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р.).

Відповідно до п.п.2.1-2.4 кредитного договору №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. ліміт кредитної лінії складає 2700000 грн. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів, на термін з 22.07.2014р. по 24.12.2014р. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 26% річних.

Погашення основної заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту заборгованості (п.1.3 кредитного договору №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р.).

Додатковим договором №1 від 24.12.2014р. до кредитного договору №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. внесено зміни до п.2.3 договору, відповідно до яких кредитні кошти надаються на термін з 22.07.2014р. по 24.12.2015р.

За приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ст.575 Цивільного кодексу України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи є іпотекою.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст.1 Закону України Про іпотеку ).

25.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гросер (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №13045), який, з урахуванням договорів про внесення змін до нього, забезпечує вимоги відповідача 1, що витікають із кредитного договору №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р., та вимоги відповідача 1, що витікають із кредитного договору №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. (п.1.1 іпотечного договору від 25.12.2013р.).

Згідно з п.1.2 іпотечного договору від 25.12.2013р. у забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 договору, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1 665,8 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11 (предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013р. за реєстровим номером 3750. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 1 за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013р. за №14887016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 230230732105. Предмет іпотеки 1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки 1 за згодою сторін становить 4957421 грн;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11 (колишня вул.Броварська, 7) (предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ДОК ДБХ, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013р. за реєстровим номером 3756. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 2 за іпотекодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013р. за №14899048, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1. Предмет іпотеки 2 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки 2 за згодою сторін становить 657101 грн;

- земельна ділянка, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані в п.п.1.2.1, 1.2.2, площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11 (предмет іпотеки 3).

Предмет іпотеки 3 належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013р. за реєстровим номером 3753. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 3 за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013р. за №14890701, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229498232105. Відповідно до Висновку про експертну грошову оцінку оціночної вартості земельної ділянки, зробленого оцінювачем ПП Експертзабезпечення , ринкова вартість предмета іпотеки 3 станом на 25.12.2013р. становить 1797704 грн.

Надалі за текстом предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2, предмет іпотеки 3 як кожний окремо, а разом іменуються - предмет іпотеки. Загальна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 7412226 грн.

Сторони домовились, що іпотекою забезпечується погашення заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом, штрафні санкції та збитки, які можуть бути завдані в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавця за цим договором.

За приписами ч.1 ст.13 Закону України Про іпотеку предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками.

31.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гросер (іпотекодавець) укладено іпотечний договір (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №4047), який, з урахуванням договору про внесення змін до нього, забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають із кредитного договору №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. (п.1.1 іпотечного договору від 31.07.2014р.).

Відповідно до п.1.2 іпотечного договору від 31.07.2014р. у забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1665,8 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11 (предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013р. за реєстровим номером 3750.

Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 1 за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013р. за №14887016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 230230732105. Предмет іпотеки 1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки 1 за згодою сторін становить 4957421 грн;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11 (колишня вул.Броварська, 7) (предмет іпотеки 2).

Предмет іпотеки 2 належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ДОК ДБХ, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013р. за реєстровим номером 3756. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 2 за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013р. за №14899048, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1. Предмет іпотеки 2 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки 2 за згодою сторін становить 657101 грн;

- земельна ділянка, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані в п.п.1.2.1, 1.2.2, площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11 (предмет іпотеки 3).

Предмет іпотеки 3 належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013р. за реєстровим номером 3753. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 3 за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013р. за №14890701, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229498232105. Відповідно до Висновку про експертну грошову оцінку оціночної вартості земельної ділянки, зробленого оцінювачем ПП Експертзабезпечення , ринкова вартість предмета іпотеки 3 станом на 31.07.2014р. становить 1613200 грн.

Надалі за текстом предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2, предмет іпотеки 3 як кожний окремо, а разом іменуються - предмет іпотеки. Загальна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 722722 грн.

Сторони домовляються, що іпотекою забезпечується погашення заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом, штрафні санкції та збитки, які можуть бути завдані іпотекодержателю в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавця за цим договором.

За умовами п.1.3 іпотечного договору від 31.07.2014р., на час укладання цього договору предмет іпотеки уже знаходиться в іпотеці іпотекодержателя згідно з іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 25.12.2013р. за реєстровим №13045, та договором про внесення змін №1, що були укладені між позивачем та відповідачем 1.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також містяться у ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, згідно з кредитними договорами №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р., №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. кредитні кошти надавались на термін з 25.12.2013р. по 24.12.2014р., за договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. на термін з 22.07.2014р. по 24.12.2015р.

При цьому, відповідно до розрахунків станом на 03.09.2015р. (дата продажу), заборгованість позичальників становила:

- за договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. - 1271658,74 грн, в тому числі: кредит - 1020000 грн, відсотки - 171850,68 грн, пеня - 79808,06 грн;

- за договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. - 339615,89 грн, в тому числі: кредит - 296375,17 грн, відсотки - 25427,82 грн, пеня - 17812,90 грн;

- за договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. - 2644129,05 грн, в тому числі: кредит - 2500000 грн, відсотки - 115555,54 грн, пеня - 28573,51 грн.

Аналогічні за змістом відомості містяться у довідках №3433 від 06.11.2017р., №3434 від 06.11.2017р., №3435 від 06.11.2017р. Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , виданих за підписом голови правління ОСОБА_5, а також підтверджуються наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , Товариством з обмеженою відповідальністю Продзернопром своїх зобов'язань стосовно погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та пені всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України у встановленому договором порядку та у передбачені строки виконано не було.

Загальна сума заборгованості позичальників дорівнювала 4255403,68 грн.

За приписами ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику , якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення . В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги . Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом ч.1 ст.38 Закону України Про іпотеку , якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір . У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

В силу норм ч.7 ст.38 Закону України Про іпотеку розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки , навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог (ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України Про іпотеку ).

Згідно з п.2.3 іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р. відповідач 1 набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо кредит, що забезпечений іпотекою, проценти, штрафні санкції та інші видатки, пов'язані з його виконанням, не будуть сплачені у встановлені кредитним договором строки.

У випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі або в частині виконано не буде, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором (п.3.2.6 іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р.).

За умовами п.3.2.7 іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р. іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку прострочки позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору.

Згідно з п.п.6.1-6.3 іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р. іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов цього договору та/або умов кредитного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку. Якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на свій розсуд одним із наступних способів, зокрема:

Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених у Законі України Про іпотеку . При цьому, ціною продажу предмета іпотеки є його вартість, визначена експертним шляхом. Реалізація предмета іпотеки безпосередньо іпотекодержателем здійснюється усіма можливими способами або самостійно, або через торгівельні організації у будь-який спосіб. Заборгованість іпотекодавця за кредитним договором вважається погашеною в день отримання іпотекодержателем від покупця за договором купівлі-продажу ціни купівлі-продажу предмета іпотеки в повному обсязі. Після продажу предмета іпотеки, погашення заборгованості за кредитним договором та компенсацій витрат іпотекодержателя, пов'язаних з виконанням кредитних договорів та цього іпотечного договору, решта коштів повертається іпотекодавцю. Якщо виручених від продажу предмета іпотеки коштів буде недостатньо для погашення заборгованості позичальника перед кредитором, позичальник зобов'язаний погасити решту боргу за рахунок своїх коштів чи майна. Умови цього пункту іпотечного договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя (п.6.3.2 іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р.).

Відповідно до п.8.2 іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р. усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вони вручені особисто під розпис за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх вручення під розпис, або поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 з вимогою №364 від 02.04.2015р. про погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. у сумі 1091927,56 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , розглянувши вимогу Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , 22.05.2015р. надало відповідь №22/05/15 про неможливість виконати свої зобов'язання у зв'язку зі складним матеріальним становищем.

Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист плюс з вимогою №365 від 02.04.2015р. про погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. у сумі 861907,71 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Авточист плюс , розглянувши вимогу Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , 22.05.2015р. надало відповідь №22/1/15 про неможливість виконати свої зобов'язання у зв'язку зі складним матеріальним становищем.

Внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Авточист плюс зобов'язань за кредитними договорами №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. та №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р., Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер , як майнового поручителя, з вимогами №525 від 23.04.2015р. та №540 від 28.04.2015р. про погашення заборгованості, а саме 1115970,46 грн за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. та 879755,24 грн за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р.

Листом №22-05/15 від 22.05.2015р. позивач повідомив відповідача 1 про неможливість виконати свої зобов'язання за іпотечним договором від 25.12.2013р., а саме сплатити 1115970,46 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. та 879755,24 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. та зазначив, що не заперечує проти проведення відповідної процедури реалізації майна згідно з вимогами чинного законодавства України та умовами іпотечного договору від 25.12.2013р.

За таких обставин, з огляду на наведене, з урахуванням приписів Закону України Про іпотеку та полрожень укладеного сторонами іпотечного договору від 25.12.2013р., за висновками суду, відповідач 1 мав право звернути стягнення на предмет іпотеки згідно із цим договором в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю НВК Гупп за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. та Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р.

03.09.2015р. Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк (продавець), яке є іпотекодержателем за іпотечним договором, укладеним ним з Товариством з обмеженою відповідальністю Гросер , посвідченим 25.12.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №13045, та Товариство з обмеженою відповідальністю Джи ОСОБА_1 (покупець) підписали три договори купівлі-продажу, згідно з якими відповідач 1 передав у власність третьої особи 4, а третя особа 4 прийняла:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ. Б), загальною площею 1665,8 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11;

- земельну ділянку розміром 0,8013 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016, і зобов'язався сплатити 3025856,03 грн, 401073,97 грн та 1422726,40 грн відповідно.

Разом з тим, у зв'язку з існуванням заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. у сумі 2886861,62 грн, Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром з вимогою №363 від 02.04.2015р. про погашення заборгованості.

У відповідь на вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю Продзернопром у листі за вих. №79/04 від 15.04.2015р. гарантувало повернення кредитних коштів, а у листі за вих. №131/05 від 20.05.2015р. пропонувало придбати заставлене майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Гросер .

Відповідач 1 також надіслав позивачу лист-вимогу №442 від 15.04.2015р. про погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р., в якій з посиланням на ст.ст.35, 38 Закону України Про іпотеку вимагав впродовж 30 днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за зазначеним кредитним договором в сумі 2852563,13 грн та повідомив про те, що у випадку непогашення заборгованості відповідні вимоги будуть задоволені за рахунок предмета іпотеки шляхом його продажу третім особам за ціною, визначеною експертним шляхом.

Наразі, звертаючись до суду з розглядуваним позовом позивач зазначав, що жодних повідомлень від відповідача 1 щодо порушення кредитних зобов'язань з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром в порядку норм ст.ст.35, 38 Закону України Про іпотеку не надходило, жодних дій в рамках реалізації іпотечного зобов'язання за іпотечним договором від 31.07.2014р. відповідачем 1 не вчинялось.

12.07.2016р. позивач звертався до відповідача 1 з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 2644129,05 грн, які були віднесені останнім на покриття заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р., яка (вимога) відповідачем 1 отримана 15.07.2016р., але залишена без відповіді та задоволення.

Як свідчать матеріали справи, в провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа №905/2670/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд про солідарне стягнення завданих збитків в розмірі 8372348,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач 1 під час продажу предмета іпотеки порушив вимоги ст.ст.33, 35, 38 Закону України Про іпотеку , іпотечне майно було продано за заниженою ціною, чим були порушені майнові інтереси позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.2017р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2017р, позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер збитки в розмірі 8372348,92 грн, судовий збір в розмірі 125585,23 грн, витрати за проведену експертизу в розмір 14934,72 грн. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд відмовлено.

Проте, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017р. попередні судові рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог, заявлених до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , прийнято в цій частині нове рішення, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк про стягнення збитків в розмірі 8372348,92 грн відмовлено.

При цьому, у мотивувальній частині рішення суд встановив обставини направлення банком на адресу іпотекодавця вимоги №442 від 15.04.2015р. про погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. та, як наслідок, дотримання приписів ч.1 ст.35, ч.1 ст.38 Закону України Про іпотеку .

Крім того, в провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/26420/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Джи ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги були обгрунтовані неповідомленням позивача - іпотекодаця відповідно до вимог ч.1 ст.38 Закону України Про іпотеку про намір здійснити продаж спірного майна, що свідчило, на його думку, про неправомірність продажу цього майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2015р. у вказаній справі у задоволенні позову було відмовлено. При цьому, у мотивувальній частині рішення суд дослідив обставини укладання договорів купівлі-продажу від 03.09.2015р. та встановив, що відповідач 1 належним чином повідомив позивача про свій намір здійснити продаж майна, що підтверджується вимогою про погашення заборгованості №540 від 28.04.2015р., в якій керуючись, зокрема, і ст.38 Закону України Про іпотеку повідомлено про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом його продажу третім особам за ціною, визначеною експертним шляхом.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016р. рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2015р. було залишено без змін.

Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справ №905/2670/16, №910/26420/15, як такі, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

При цьому, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003р. Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

Як зазначалось, виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р. забезпечувалось іпотечним договором від 31.07.2014р., який, у розумінні норм Закону України Про іпотеку вважається наступною іпотекою.

За таких обставин, з огляду на наявність підстав у відповідача 1, як попереднього іпотекодержателя, для звернення стягнення на майно, яке передавалось в іпотеку на підставі іпотечного договору від 25.12.2013р., за висновками суду, Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк також набуло право звернути стягнення на майно, яке передавалось в іпотеку на підставі іпотечного договору від 31.07.2014р., як наступний іпотекодержатель.

Одночасно, суд погоджується із твердженням відповідача 1 стосовно того, що вимоги ч.7 ст.38 Закону України Про іпотеку не пілягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки коштів для погашення заборгованості отриманих від продажу майна взагалі не було достатньо для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк .

Крім того, згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017р., у справі №910/7586/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Джи ОСОБА_1 визнано недійсним відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало у заставі Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , оформлений протоколом №3181 від 27.08.2015р. про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк на товарній біржі Перспектива-Коммодіті . Наявність вказаних обставин взагалі виключає можливість застосування приписів ч.7 ст.38 Закону України Про іпотеку .

Виходячи зі змісту звіту про розподіл коштів №1099 від 18.09.2015р. грошові кошти в сумі 4849656,40 грн, отримані відповідачем 1 від звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, були розподілені наступним чином:

- 339615,89 грн - на покриття заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист плюс за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р.;

- 1271658,74 грн - на покриття заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р.;

- 2644129,05 грн - на покриття заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р.;

- 571155 грн - на сплату податку на додану вартість згідно з договорами купівлі-продажу;

- 23097,72 грн - на часткове відшкодування витрат з реалізації предмета іпотеки.

З огляду на те, що у зв'язку з продажем майна, що передавалось в іпотеку на підставі іпотечних договорів від 25.12.2013р. та від 31.07.2014р., Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк , як попереднім іпотекодержателем, задоволено вимоги за кредитними договорами №LV/U/04-0253 від 25.12.2013р. та №LV/U/04-0255 від 25.12.2013р. у повному обсязі, відповідач 1, як наступний іпотекодержатель, правомірно відніс грошові кошти в сумі 2644129,05 грн в рахунок покриття заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, підстави для стягнення з відповідача 1 на користь позивача грошових коштів в сумі 2644129,05 грн відсутні.

Як свідчать матеріали справи, 20.02.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю Гросер (кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд (поручитель) підписали договір поруки, в якому, зокрема, визначили наступні терміни:

- зобов'язання боржників - зобов'язання, що виникли або можуть виникнути в майбутньому перед кредитором у зв'язку з правовідносинами, пов'язаними з перебуванням майна кредитора в іпотеці банку, зокрема, але не виключно зобов'язання позичальників з відшкодування на користь кредитора сплаченої ним суми у разі виконання кредитного зобов'язання кредитором до моменту реалізації предмета іпотеки в порядку ст.42 Закону Про іпотеку ; зобов'язання позичальників за кредитними договорами перед кредитором, який набуде прав за кредитними договорами в порядку ст.11 Закону Про іпотеку у разі задоволення вимог банку за рахунок предмета іпотеки; зобов'язання банку перед кредитором, які можуть виникнути у зв'язку з порушенням (невиконанням або неналежним виконанням) умов іпотечних договорів або вимог законодавства, в тому числі зобов'язання з відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, передбаченого ст.37 Закону Про іпотеку , зобов'язання з повернення решти коштів, що залишилися після розподілу коштів згідно зі ст.38 Закону тощо; зобов'язання інших осіб перед кредитором з відшкодування збитків або позадоговірної шкоди, завданих у зв'язку з порушенням вимог законодавства під час звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі під час визначення вартості предмета іпотеки експертним шляхом, проведення торгів/аукціону з продажу предмета іпотеки, проведення виконавчих дій органами Державної виконавчої служби щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та інше;

- боржники - особи, які є або можуть стати боржниками кредитора у зв'язку з правовідносинами, пов'язаними з перебуванням майна кредитора в іпотеці банку, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , Товариство з обмеженою відповідальністю Продзернопром , Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк , інші особи, що мають або будуть мати в майбутньому зобов'язання боржників.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору поруки від 20.02.2015р. поручитель у повному обсязі поручається перед кредитором за належне виконання зобов'язань боржників. Поручитель відповідає перед кредитором за зобов'язаннями боржників як солідарний боржник.

Згідно з п.2.3 договору поруки від 20.02.2015р. поручитель відповідає за зобов'язання боржників у повному обсязі, в тому числі: за суму боргу, включаючи інфляційні витрати і проценти річних, встановлені ст.625 Цивільного кодексу України; за збитки (у т.ч. упущену вигоду), а також позадоговірну шкоду; за завдані боржником та/або залученим ним особам під час звернення стягнення на предмет іпотеки - у розмірі завданих збитків та упущеної вигоди; за штрафні санкції (штраф, пеню).

Цей договір набирає чинності з моменту набрання чинності Угодою про інвестиції від 20.02.2015р. і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.4.1 договору поруки від 20.02.2015р.).

Відповідно до умов угоди про інвестиції, підписаної 20.02.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю Гросер (забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд (інвестор), сторони дійшли згоди про спільну участь у завершенні будівництва і оздоблення виробничо-складського комплексу, що розташований на земельній ділянці площею 0,8013 га (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016) за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Броварська, буд.11, із отриманням у власність часток у комплексі на умовах і в порядку, передбачених окремим договором, залежно від визначеного сторонами обсягу інвестування (п.1.1 угоди про інвестиції від 20.02.2015р.).

За змістом п.8.1 угоди про інвестиції від 20.02.2015р., ця угода вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і набирає чинності з моменту внесення першого інвестиційного внеску.

З огляду на зміст договору поруки від 20.02.2015р., на думку позивача, грошові кошти в сумі 2644129,05 грн, підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що учасниками розгляду спору на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд зобов'язань щодо внесення інвестицій у будь-якому розмірі суду не надано.

У відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи право сторін визначати умови договорів, які ними укладаються на власний розсуд, суд дійшов висновку, що угода про інвестиції від 20.02.2015р. не набрала чинності відповідно до п.8.1, у зв'язку з чим не породила взаємних прав та обов'язків сторін за угодою.

Сторони договору поруки встановили, що він набирає чинності з моменту набрання чинності Угодою про інвестиції від 20.02.2015р., і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.4.1 договору поруки від 20.02.2015р.).

Керуючись ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, з огляду на не набрання чинності угодою про інвестування від 20.02.2015р., договір поруки також не набрав чинності, з огляду на що взаємні права та обов'язки сторін за зазначеним договором поруки не виникли.

На підставі вищенаведеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд також не підлягає задоволенню.

Крім того, відсутність у Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк обов'язку щодо повернення заявлених до стягнення коштів позивачу, зумовлює неможливість стягнення таких коштів з відповідача 2, як поручителя за договором від 20.02.2015р.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 2644129,05 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

Дослідивши докази, які наявні у шести томах матеріалів справи, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер , м.Київ до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , м.Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд , м.Київ про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 2644129,05 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення, в порядку передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.О.Паляниця

Суддя І.К. Чорненька

Суддя Г.В. Левшина