Рішення

від 13.02.2018 по справі 573/2503/17

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2503/17

Номер провадження 2/573/72/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

13 лютого 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Свої вимоги позивач мотивує тим, що в період з 1999 по 2001 роки перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя мають повнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час остання навчається на контрактній основі на медичному факультеті Сумського державного університету на денній формі навчання та потребує коштів на навчання, проїзд, одяг, харчування. Посилаючись на викладені вище обставини, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до закінчення дитиною навчання чи досягнення двадцяти трьох років, починаючи стягнення з дня звернення з даним позовом до суду.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 31).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився без повідомлення причин. Про час, день і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с 30).

Третя особа - ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомила (а. с. 29).

У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що будучи належним чином повідомленим про час, день і місце розгляду справи, відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 18-19).

Остання є студенткою першого курсу медичного факультету Сумського державного університету, денної форми навчання за контрактом. Термін навчання з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2022 року (а. с. 23).

За інформацією Ворожбянської міської ради ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із чоловіком ОСОБА_4, донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 24).

Таким чином, судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на утриманні позивачки та не може самостійно заробляти собі на життя так як здобуває освіту, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи правними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потребу у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази та враховуючи те, що дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач вимог позивача не спростував та ніяких заперечень не надав, що свідчить про те, що він має змогу приймати участь в утриманні доньки, яка продовжує навчання, має змогу сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі, а тому суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання доньки Крістіни, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, починаючи стягнення з 21 грудня 2017 року.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 182, 191, 198-200 Сімейного Кодексу України, ч. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , ст. ст. 5, 12-13, 81, 141, 206, 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП:НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, третя особа: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студентом Сумського державного університету, аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 21 грудня 2017 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області безпосередньо.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: