Рішення

від 14.05.2018 по справі 573/2503/17

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2503/17

Номер провадження 2/573/268/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

14 травня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

за участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Свої вимоги позивач мотивує тим, що в період з 1999 по 2001 роки перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя мають повнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час остання навчається на контрактній основі на медичному факультеті Сумського державного університету на денній формі навчання та потребує коштів на навчання, проїзд, одяг, харчування. Посилаючись на викладені вище обставини, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до закінчення дитиною навчання чи досягнення двадцяти трьох років, починаючи стягнення з дня звернення з даним позовом до суду.

Заочним рішенням Білопільського районного суду від 13 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено (а. с. 34-36).

14 березня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд зазначеного вище рішення, яка ухвалою від 15 березня 2018 року була залишена без руху у зв'язку з несплатою заявником судового збору (а. с. 41-42, 52).

Ухвалою від 10 квітня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення призначено до судового розгляду, а ухвалою від 24 квітня 2018 року - задоволено, заочне рішення Білопільського районного суду від 13 лютого 2018 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 59, 67-68).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Представник останнього відповідно до ордеру адвокат ОСОБА_4 позов не визнав. Суду зазначив, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, так як на даний час ніде не працює та має на утриманні неповнолітню дитину від другого шлюбу, яка на платній основі навчається у Глухівській загальноосвітній школі-інтернаті ім. І. М. Жужоми.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин. Про час, день і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 71).

Заслухавши позивача та представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно та безпосередньо дослідивши докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 18-19).

Остання є інвалідом з дитинства другої групи з ураженням опорно-рухового апарату, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААА №913883 від 30 січня 2018 року (а. с. 75).

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_5 є студенткою першого курсу медичного факультету Сумського державного університету, денної форми навчання за контрактом. Термін навчання з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2022 року. Остання зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю - ОСОБА_1, вітчимом - ОСОБА_6 та малолітнім братом - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 23-24).

Відповідно до банківської квитанції від 07 серпня 2018 року позивач ОСОБА_8 сплатила на рахунок Сумського державного університету 24 800 грн. за навчання доньки, ОСОБА_3 у 2017-2018 навчальних роках (а. с. 77).

З договору про надання освітньої послуги з підготовки фахівця з вищою освітою №143 від 14 серпня 2017 року вбачається, що загальна вартість навчання ОСОБА_3 у Сумському державному університеті протягом 2017-2022 складає 151 000 грн., у тому числі за періодами навчання: 2017/2018 - 24 800 грн., 2018/2018 - 26 500 грн., 2019/2020 - 29 400 грн., 2020/2021 - 32 800 грн. та 2021/2022 - 37 600 грн. За умовами договору, університет має право змінювати розмір плати за навчання не більше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік (а. с. 76).

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 є приватними підприємцями та за минулий рік прозвітували про отримані доходи у розмірі 325 759 грн. та 620 000 грн. відповідно (а. с. 78-82).

У свою чергу сума отриманого відповідачем ОСОБА_2 доходу за роботу охоронником 1 р. у ТОВ УКРПРОМФІНАНС-БЕЗПЕКА ЛТД за 2017 рік склала 33 067 грн. 69 коп. (а. с. 49).

Відповідно до запису у трудовій книжці відповідача, останній звільнений із роботи за власним бажанням з 01 травня 2018 року та на даний час ніде не працює (а. с. 83).

До складу сім'ї ОСОБА_2 входять дружина - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 47).

Остання є ученицею 2 класу Глухівської загальноосвітньої школи-інтернату ім. І. М. Жужоми. За її утримання в інтернатному закладі за період із вересня 2017 року по січень 2018 року сплачено 1 344 грн. 41 коп. (а. с. 48).

Дружина відповідача працює лаборантом у Глухівській ЦРЛ та за 2017 рік отримала дохід у розмірі 20 412 грн. 87 коп. (а. с. 84-85).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи правними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 141 СК України зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потребу у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При вирішенні спору та визначенні розміру аліментів суд враховує, що повнолітня донька відповідача, ОСОБА_3, яка до того ж є інвалідом другої групи з дитинства з ураження опорно-рухового апарату, здобуває освіту на платній основі, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги та фактично перебуває на утриманні матері, рівень доходів як позивача так і відповідача та їх рівні обов'язки щодо надання матеріальної допомоги повнолітній дитині, яка продовжує навчання, а також те, що на утримані кожного із сторін перебуває неповнолітня дитина.

При цьому суд зазначає, що обов'язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатись після досягнення повноліття незалежно від форми навчання покладається на обох із батьків. У даному випадку відповідач фактично переклав свій обов'язок піклуватись та матеріально забезпечувати її виключно на позивача, що є порушенням норм чинного сімейного законодавства України.

Суд також враховує, що відповідач має задовільний стан здоров'я, є працездатною особою, будь-які об'єктивні та поважні причини, які б перешкоджали йому працевлаштуватись відсутні, а доказів протилежного суду не надано. Сам по собі факт не працевлаштування та відсутності доходів не є причиною звільнення відповідача від обов'язку утримувати повнолітню доньку на період навчання, яка потребує такої допомоги.

Заперечення представника відповідача про те, що на утриманні у ОСОБА_2 перебуває неповнолітньої дитини від другого шлюбу також не є підставою для звільнення останнього від обов'язку сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Виходячи з наведеного, враховуючи майновий стан відповідача, перебування на його утриманні малолітньої дитини, вважає, що є правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року, починаючи стягнення з 21 грудня 2017 року. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 182, 191, 198-200 Сімейного Кодексу України, ч. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , ст. ст. 5, 12-13, 81, 141, 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП:НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, третя особа: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студентом Сумського державного університету, аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 21 грудня 2017 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області безпосередньо. Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом вказаного строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Справа № 573/2503/17

Номер провадження 2/573/268/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

14 травня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

за участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП:НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, третя особа: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студентом Сумського державного університету, аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 21 грудня 2017 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області безпосередньо. Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом вказаного строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: