Постанова

від 07.02.2018 по справі 702/296/16-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 702/296/16-ц

провадження № 61-480 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - селянське (фермерське) господарство Нова Україна ,

відповідачі - ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія. , Монастирищенське районне управління юстиції Черкаської області,

третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Шелудько Валентина Петрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Нова Україна на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області у складі

судді Діденко Т. І. від 29 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Демченка В. А., Подороги В. М., Бородійчука В. Г., від 25 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року селянське (фермерське) господарство Нова Україна (далі - СФГ Нова Україна ) пред'явило позов до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (далі - ТОВ Вікторія ), Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

Позовну заяву мотивовано тим, що 01 липня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Вікторія укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного земельного кадастру 02 серпня 2010 року. Згідно з умовами зазначеного договору, ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ Вікторія земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,37 га, що розташована на території Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Строк дії договору - 8 років.

У 2011 році між ТОВ Вікторія та СФГ Нова Україна укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за умовами якого товариство передало сільськогосподарському фермерському господарству земельну ділянку площею 2,3712 га, яка на праві власності належить ОСОБА_1

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області в частині не проведення державної реєстрації договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ Вікторія та СФГ Нова Україна , зобов'язано відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію вищевказаних договорів суборенди земельних ділянок. Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року виконана не була.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області від 28 грудня 2015 року № 27593403 відмовлено у проведенні державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року, оскільки дію основного договору оренди земельної ділянки припинено.

23 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Вікторія. укладено договір оренди, належної їй на праві власності, земельної ділянки строком на 10 років, починаючи з моменту його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстровано у Державному земельному кадастрі 28 січня 2016 року і він є дійсним на час розгляду справи судом.

Позивач вказував про те, що він має переважне право на укладення договору оренди з власником земельної ділянки, оскільки вона перебувала у його користуванні за договором суборенди.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від

12 травня 2016 року, за клопотанням СФГ Нова Україна , замінено відповідача ТОВ Вікторія на належного відповідача ТОВ Вікторія. .

Ураховуючи викладене, СФГ Нова Україна , уточнивши позовні вимоги, просило суд визнати недійсним укладений 23 червня 2015 року між

ТОВ Вікторія. та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, що розташована в адміністративних межах Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Монастирищенкського районного управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між

ТОВ Вікторія. та ОСОБА_1

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 червня 2016 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В. П.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29 червня 2016 року у позові СФГ Нова Україна відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт укладення договору суборенди земельної ділянки не вказує про наявність переважного права суборендаря на укладення договору оренди на новий строк. Договір оренди землі від 01 липня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Вікторія , розірвано на підставі додаткової угоди від 20 травня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 серпня 2016 року рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що переважне право на укладення договору оренди на новий строк підлягає захисту у судовому порядку за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного між орендодавцем та іншим орендарем. Проте таке право не може розповсюджуватись на суборендаря земельної ділянки, так як договір оренди є розірваним, а договір суборенди є похідним від основного договору оренди. У такому випадку питання укладення нового договору суборенди вирішується за волевиявленням сторін, а суборендар не має переважного права на укладення договору оренди, оскільки таке право є у попереднього орендаря, тобто у ТОВ Вікторія .

16 вересня 2016 року СФГ Нова Україна подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що 27 грудня 2011 року між СФГ Нова Україна та ТОВ Вікторія укладено 315 договорів суборенди земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки, що розташована в адміністративних межах Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 17 січня 2012 року СФГ Нова Україна вказані договори суборенди було передано до відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області для проведення державної реєстрації. Однак, державна реєстрація вказаних договорів суборенди земельних ділянок проведена не була, і взагалі будь-яке рішення з цього приводу службовими особами відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області прийнято не було.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області в частині не проведення державної реєстрації договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ Вікторія та СФГ Нова Україна , зобов'язано відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію вищевказаних договорів суборенди земельних ділянок. Крім того, касаційну скаргу мотивовано тим, що СФГ Нова Україна має переважне право на укладення договору оренди з власником земельної ділянки, оскільки вона перебувала у нього в користуванні за договором суборенди.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

04 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,37 га, що розташована на території Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

01 липня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Вікторія укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії державного земельного кадастру 02 серпня 2010 року. Згідно з умовами зазначеного договору, ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ Вікторія земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,37 га, що розташована на території Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Строк дії договору - 8 років.

У 2011 році між ТОВ Вікторія та СФГ Нова Україна укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за умовами якого товариство передало сільськогосподарському фермерському господарству земельну ділянку площею 2,3712 га, яка на праві власності належить ОСОБА_1

Відповідно до додаткової угоди від 20 травня 2015 року, що була укладена між ОСОБА_1 та ТОВ Вікторія , договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2010 року достроково припинено за згодою сторін.

23 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Вікторія. укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки строком на 10 років, починаючи з моменту його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстровано у Державному земельному кадастрі 28 січня 2016 року і він є дійсним на час розгляду справи в суді.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення (поновлення) договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Частиною третьою статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Вирішуючи спір, судами попередніх інстанцій, встановлено, що договір суборенди, укладений між ТОВ Вікторія та СФГ Нова Україна у 2011 році фактично не виконувався. Крім того, позивач, який є суборендарем, не набув переважного права на укладення договору оренди землі з ОСОБА_1, оскільки дію договору оренди, на підставі якого укладено договір суборенди земельної ділянки, було припинено за згодою сторін на підставі додаткової угоди від 20 травня 2015 року.

Враховуючи, що передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі переважне право на поновлення договору оренди на новий строк стосується саме орендаря, а не суборендаря, доводи касаційної скарги щодо невірного застосування судами вказаної норми матеріального права є безпідставними.

Отже, висновки суду першої інстанції та апеляційної інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_1 відповідають обставинам справи, встановленим відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються із нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів у цій частині не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини першої статті 415 ЦПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог СФГ Нова Україна до ОСОБА_1 підлягають залишенню без змін, оскільки ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Однак, відповідно до статті 16 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду справи, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вирішуючи позов, суди зазначених вимог закону не врахували, безпідставно прийняли до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянули його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог СФГ Нова Україна до ТОВ Вікторія. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

Роз'яснити СФГ Нова Україна , що розгляд його позовних вимог до ТОВ Вікторія. віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Нова Україна задовольнити частково.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 серпня 2016 року в частині позову селянського (фермерського) господарства Нова Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. про визнання недійсним договору оренди землі скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 серпня 2016 року в частині позовних вимог селянського (фермерського) господарства Нова Україна до ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д. Д. Луспеник

судді: О. В. Білоконь

Б. І.Гулько

С. Ф.Хопта

Ю. В. Черняк