Рішення

від 25.01.2018 по справі 906/81/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/81/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі: Гребенніковій Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Слівінський В.О. договір про надання правової допомоги №2 від 08.11.2017, Поліщук В.В., керівник, Витяг з ЄДР від 27.11.2017;

від відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області: не прибув,

2) Попільнянської районної державної адміністрації: Малиновський Р.К., довіреність № 1456/02-14 від 09.10.17,

взяв участь прокурор Рудченко М.М. посв. №038664 від 11.01.2016

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом: Фермерського господарства "Маяк-ПВВ" (с. Паволоч Попільнянського району)

до 1.Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (м. Житомир)

2.Попільнянської районної державної адміністрації ( смт. Попільня)

про визнання укладеною додаткову угоду № 1 від 09.02.2016, з урахуванням доповнень до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 26 від 16.03.2006року

В січні 2017 року Фермерське господарство "Маяк-ПВВ" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки площею 31,0300 га, яка знаходиться на території Паволочської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований Житомирською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 30.05.2006 поновленим (переукладеним) на новий строк на тих же умовах.

Відповідачами за позовом визначено: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області та Попільнянська районна державна адміністрація.

Попільнянська районна державна адміністрація (відповідач -2) звернулася до суду з клопотанням змінити її процесуальний статус у спорі на третю особу із самостійними вимогами на предмет спору на стороні Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач-1), оскільки 01.01.13р не є орендодавцем земель сільськогосподарського призначення ( 66-67, т. 1). На дату винесення рішення у справі процесуальний статус Попільнянської районної державної адміністрації не змінився.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.03.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі №906/81/17, задоволені позовні вимоги. Вирішено вважати договір №26 оренди земельної ділянки від 16.03.2016 площею 31,0300 га, укладений між Фермерським господарством "Маяк-ПВВ" та Попільнянською районною державною адміністрацією, зареєстрований Житомирською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 30.05.2006 за № 040621900289, поновленим (переукладеним) на новий строк на тих же умовах, які були передбачені договором. Відмовлено в задоволенні частині вимог щодо Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2017 у справі №906/81/17 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Мотивуючи підстави скасування судових рішень у справі, Вищий господарський суд України наголосив на тому, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Проте, господарськими судами попередніх інстанцій:

- не встановлено, яку з правових конструкцій обрано позивачем при звернені до суду з даною позовною заявою для захисту порушеного права;

- не відображено умови договору, що суперечить приписам ст. 84 ГПК України, відповідно до яких у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору;

- не надано оцінки тій обставині, що позивач звернувся з вимогою про визнання юридичного факту поновлення договору оренди, а не про укладення відповідної додаткової угоди.

Ухвалою від 31.10.17р. справу № 906/81/17 прийнято на новий розгляд.

До початку розгляду справи по суті від ФГ "Маяк-ПВВ" надійшла заява про зміну предмету позову від 13.11.17р. ( вх. № г/с 02-44/1127/17 від 15.11.17р.) згідно якої позивач просить визнати поновленим Договір оренди земельної ділянки № 26 від 16.03.2006року площею 31,0300 га, яка знаходиться на території Паволочської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований Житомирською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 30.05.2006 за № 040621900289, на строк 10 років, на тих самих умовах ( відповідно до проекту додаткової угоди № 1 від 09.02.2016).

Ухвалою від 12.12.17р. прийнято до розгляду заяву ФГ "Маяк-ПВВ" про зміну предмету позову від 13.11.17р. ( вх. № г/с 02-44/1127/17 від 15.11.17р.) , відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 09 січня 2018 р.

Ухвалою від 09.01.18р у справі здійснено перехід на застосування положень Закону України від 03.10.2017 №2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

З врахуванням ч.3 ст. 3, п. п. 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто у загальному позовному провадженні зі стадії розгляду справи по суті.

Представник позивача просив задовольнити позов в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 04.01.18р. (вх.№ г/с 203 від 05.01.2018р.) до заяви ФГ "Маяк-ПВВ" про зміну предмету позову від 13.11.17р. ( вх. № г/с 02-44/1127/17 від 15.11.17р.), подану на підставі статті 207 ГПК України.

У заяві про уточнення позовних вимог від 04.01.18р. (вх.№ г/с 203 від 05.01.2018р.) позивач просить визнати укладеною з відповідачем-1 додаткову угоду № 1 від 09.02.2016року , з врахуванням доповнень до додаткової угоди , до договору оренди землі №26 від 16.03.2006р в запропонованій ним редакції.

Судом враховано право позивача подати заяву або клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні . Оскільки у цій справі не було підготовчого провадження , а стаття 83 ГПК України, в редакції , чинній до 15.12.17, передбачала право позивача до винесення рішення у справи заявити клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, враховуючи надані Вищим господарським судом України вказівки в частині дотримання вимог ст. 84 ГПК України при вирішенні спору, що виник на стадії укладення додаткової угоди до договору оренди землі, суд прийняв до розгляду по суті заяву про уточнення позовних вимог від 04.01.18р. (вх.№ г/с 203 від 05.01.2018р.), як таку, що не була подана з поважних причин.

Представник позивача вважає, що відповідачем за позовом є відповідач-1 та що правовою підставою позову є правова конструкція ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", однак в ситуації, що склалася має місце і правова конструкція ч. 6 цієї статті.

Представник відповідача -1 позов не визнав, в тому числі в редакції заяви про зміну предмету позову з підстав, викладених у відзиві на позов . Зокрема доводив, що позивач звернувся з листом від 09.02.2016 №3 з проханням поновити договір оренди земельної ділянки на десять років, однак в порушення вимог ЗК України та Закону України " Про оренду землі", до якого не було додано проект додаткової угоди. Окрім того, позивачу було вказано на необхідність подання витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, затвердженої Попільнянської районної ради для визначення розміру орендної плати. Однак при повторному звернені позивача із листом від 08.04.16р. № 5 з проханням поновити договір оренди, йому було роз'яснено про необхідність підписання тристороньої угоди з відповідачем -2 для заміни орендодавця. Однак позивач із проектом додаткової угоди про заміну орендодавця звернувся 22.06.16р, тобто після закінчення строку дії Договору оренди землі - з 30.05.2016р. Таким чином, протягом дії договору сторони не дійшли згоди щодо нового строку його дії та розміру орендних платежів, а також розпорядник землі висловив заперечення щодо його поновлення ( а.с. 87, 88т.1).

Представник відповідача - 2 позов не визнав в частині, що стосується РДА, оскільки з 01.01.13 районна державна адміністрація втратила повноваження на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності та можливість мати статус орендодавця за Договором оренди землі ( а.с. 94, т.1).

Прокурор вважає, що стороною Договору оренди землі відповідно до додаткової угоди має бути відповідач -1 та що всі істотні умови останнього мають бути приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Тобто, недостатньо лише змінити одну істотну умову - строк дії договору , залишивши без змін умови про нормативну грошову оцінку, орендну плату тощо.

Заслухавши представників сторін спору , прокурора, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2006 між Фермерським господарством "Маяк-ПВВ" (позивач) та Попільнянською районною державною адміністрацією (відповідач - 2) укладено договір № 26 оренди земельної ділянки площею 31,0300 га, яка знаходиться на території Паволочської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований Житомирською регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру 30.05.2006 за № 040621900289 ( надалі - Договір оренди землі) (а.с. 13-14, т.1).

У п. 8 Договору оренди землі сторони погодили, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за ( пропуск) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарською призначення. Умови збереження стану об'єкта оренди - дотримуватись вимог протиерозійної організації території (п.п. 15-17 Договору оренди землі).

09.02.2016 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з листом за вих. № 3 про поновлення Договору оренди землі на новий строк щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) кадастровий номер 1824784800:07:000:0285 площею 31,0300 га , яка розташовується на території Паволоцької сільської ради ( надалі - лист №1 щодо поновлення Договору оренди землі) ( а.с. 15, т.1).

Лист №1 щодо поновлення Договору оренди землі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області отримало 09.02.16р. ( надалі - відповідач -1) (а.с.15, т.1).

Того ж дня відповідач-1 отримав від позивача проект Додаткової угоди №1 від 09.02.2016року до Договору оренди землі від 16.03.2006 року, у якій пропонувалося вказати сторонами Додаткової угоди №1 позивача та відповідача -1 та предмет в такій редакції: сторони дійшли згоди поновити Договір оренди землі від 16.03.2006 року , який зареєстрований 30.05.2006 року за № 040621900289, строком на 10 років, перебіг дії якого починається з 17.03.2016 року і закінчується 16.03.2026року. У розділі 2 "Прикінцеві та перехідні положення" позивачем запропоновано вказати, що з питань, що неврегульовані Договором та даною Додатковою угодою, Сторони керуються чинним законодавством України , та що дана Додаткова угода вступає в дію з 29.03.2016р. (надалі - Додаткова угода № 1) (а.с. 141, т.2).

Листом № 28-6-7777.12-3962/2-16 від 09.03.2016 відповідач-1 сповістив позивача про те, що для продовження строку дії Договору оренди землі необхідно надати рішення Попільнянської районної ради про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за цим договором і витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 31,0300 га ( а.с. 16, т.1).

Рішенням шостої сесії Попільнянської районної ради від 23.03.2016 № 92 "Про затвердження технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки на території Паволоцької сільської ради" затверджено розроблену ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" технічну документацію по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею - 31,0300 га в сумі 1120357 грн., яка надається в користування на умовах оренди ФК "Маяк-ПВВ" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Паволоцької сільської ради ( а.с. 29, т1).

08.04.2016 позивач повторно подав відповідачу-1 заяву за вих. № 5 про поновлення Договору оренди землі , у якій вказав, що погоджується на 7 - річний строк його дії та орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі ( надалі - лист №2 щодо поновлення Договору оренди землі).

До листа щодо поновлення Договору оренди землі №2 позивачем було подано:

- оригінал технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прошитої та пронумерованої на 36 сторінках;

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку;

- рішення Попільнянської районної ради від 23.03.2016 № 92:

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 17, 28-53 т.1).

Лист щодо поновлення Договору оренди землі №2 отримано відповідачем - 08.04.16р. (а. с. 17, т.1).

Листом № 28-6-0.6.-6055/2-16 від 06.05.2016 відповідач -1 повідомив позивача про те, що дійсно з 01 січня 2013 року відповідно до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України є орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Водночас Договір оренди землі укладено з відповідачем -2 та є чинним, тому відповідач-1 не вправі втручатись в договірні відносини , змінювати предмет або умови договору, допоки не є стороною. Вирішення питання можливе лише після заміни його на орендодавця по даному Договору (а.с. 19, т.1).

23.05.2016 року листом за вих .№ 9 позивач звернувся до відповідача-2 та просив підписати тристоронню угоду про заміну орендодавця у Договорі оренди землі , запропонувавши її проект ( надалі - лист про укладення тристоронньої угоди) ( а. с. 20, т.1).

Лист про укладення тристоронньої угоди отримано відповідачем -2 того ж дня 23.05.2016р ( а.с. 20, т.1).

Листом від 27.05.2016 за вих. № 929/02-16 відповідач-2 повідомив позивачу про відмову підписати тристоронню додаткову угоду мотивуючи це тим, що строк дії Договору оренди землі закінчився ( а.с. 21, т.1).

22.06.2016року позивач повторно звернувся до відповідача -2 із заявою підписати з ним та відповідачем -1 тристоронню додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції , ним запропонованій ( а. с. 22, т.1).

Листом від 24.06.2016 за вих. № 66/04-06 відповідач-2 повідомив, що оскільки з 01 січня 2013 року розпорядником земель сільськогосподарського призначення є відповідач-1, позивачу слід до нього звернутися з питання поновлення Договору оренди землі (а.с. 23, т.1).

22.06.2016року позивач також звернувся до відповідача -1 із заявою підписати з ним та відповідачем -2 тристоронню додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції , ним запропонованій ( а.с. 24, т.1). Цей лист відповідач -1 отримав 30.06.16р. ( а.с. 24-26 т.1).

Листом № 27-6-0.6-7731/2-16 від 18.07.2016 відповідач-1 повідомив позивача про неможливість укладення додаткової угоди до Договору оренди землі, що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку його дії , оскільки це суперечитиме нормам чинного законодавства ( а.с. 27, т.1).

Як встановлено судом, після закінчення строку дії Договору оренди землі 30.05.2016, позивач продовжив користуватися відповідною земельною ділянкою і ніхто з органів державної виконавчої влади не вимагав її повернення з оренди. Оренду плату позивач сплачував за період з березня по грудень 2017 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.104-112).

Оскільки між позивачем та відповідачем-1 так і не було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі, в тому числі, у формі трьохсторонньої з відповідачем -2, позивач звернувся до суду та просить визнати таку додаткову угоду укладеною за рішенням суду у запропонованій ним редакції.

Дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку , суд дійшов висновку позов задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли саме між позивачем та відповідачем -1 у зв'язку із зверненням до нього позивача з приводу документального оформлення орендних відносин земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності на новий строк.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли ще до закінчення строку дії Договору оренди землі - 30.05.16р. , та передумовою їх виникнення став лист №1 щодо поновлення Договору оренди землі, який відповідач-1 отримав від позивача 09.02.16р.

Обставину закінчення строку дії Договору оренди землі саме 30.05.16р. відповідач-1 визнав у відзиві на позов. Заперечення ним обставини отримання 09.02.16р. від позивача проекту Додаткової угоди № 1 суд не приймає до уваги, оскільки остання підтверджена доказами (а.с.141, т.2). Суд встановив, що як лист №1 щодо поновлення Договору оренди землі, так і проект Додаткової угоди № 1 відповідач -1 отримав в один день - 09.02.16р. Відмінність безпосередніх отримувачів цих документів в межах однієї юридичної особи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ( відділ документального , господарського та організаційного забезпечення та загальний відділ ) не спростовують факт звернення позивача з листом та проектом додаткової угоди одночасно до відповідача -1( а. с. 15, т.1 та а.с. 141, т.2).

Натомість позивач помилявся, коли вважав, що строк дії Договору оренди землі збігав 16.03.2016р., однак своєчасне звернення до відповідача -1 із листом №1 щодо поновлення Договору оренди землі та проектом Додаткової угоди № 1 доводить наявність у нього легітимного юридичного інтересу у подальшому використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства.

В межах вирішення цього спору, суд роз'яснює позивачу, що за змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі) (у редакції, яка була чинною станом на 16.03.2006 р.) договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводилась у порядку, встановленому законом.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін ( постанова ВСУ від 18.01.2017 у цивільній справі № 532/129/16-ц , № в реєстрі 64224578 ).

Згідно з п. 43 Договору оренди землі цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Державну реєстрацію договору проведено 30.05.2006р. Отже, перебіг 10- річного строку дії Договору оренди землі розпочався з моменту державної реєстрації цього договору 30.05.2006р. та закінчився 30.05.2016року.

Оцінюючи правомірність дій позивача щодо звернення саме до відповідача -1 з листом №1 щодо поновлення Договору оренди землі та проектом Додаткової угоди № 1, а не до відповідача -2, як орендодавця за цим Договором, суд вважає їх юридично вірними з наступних підстав.

Так, з 1 січня 2013 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким перерозподілено повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 23 (зі змінами), орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Житомирської області визначено Головне управління Дергеокадастру у Житомирській області.

З наведеного вище вбачається, що починаючи з 01 січня 2013 року відповідно до статті 122 ЗК України та Положення повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування є виключною компетенцією відповідача -1 ( постанова ВСУ від 16.09.15р. у справі № 820/11379/14 , № в реєстрі 52418562).

І ці повноваження включають також надання дозволу на продовження договору оренди земельної ділянки на новий строк ( постанова ВСУ від 25.05.16р. у справі № 911/1707/15 , № в реєстрі 58160817).

З 1 січня 2013року Земельний кодекс України діє з новою статтею 148-1 "Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні", у частині 5 якої передбачено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень від одного органу державної влади до іншого при розпорядженні земельними ділянками державної власності, які перебувають у їх постійному користуванні.

У ч. 3 цієї статті законодавець передбачив для органу державної влади , що якого перейшли повноваження розпорядження земельними ділянками державної власності, в даному спорі, для відповідача -1, наступні обов'язки:

- протягом одного місяця з дня набуття права власності ( фактично протягом січня 2013року) повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі);

- надіслати повідомлення користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручити йому особисто під розписку.

В ході вирішення спору, суд дійшов висновку, що відповідач -1 не виконав встановлений ч.3 ст. 148-1 ЗК України обов'язок щодо повідомлення позивача про зміну орендодавця за Договором оренди землі , тоді як у разі виконання вимог закону зазначений спір у 2016 році не мав би місця.

На час виникнення спірних відносин між позивачем та відповідачем -1 у період з 09.02.16р. до 30.05.16р., стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі - Закон в редакції, чинний на дату виникнення спірних відносин) у частині 1 передбачала, що переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) діє за умови належного виконання обов'язків за умовами договору.

В ході вирішення спору суд не встановив обставин неналежного виконання позивачем обов'язків за Договором оренди землі за весь 10-річний строк його дії.

В свою чергу, ч. 2 ст. 33 Закону передбачала, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

В ході вирішення спору суд встановив, що позивач виразив свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору оренди землі на новий строк шляхом повідомлення відповідача -1 як орендодавця листом №1 щодо поновлення Договору оренди землі до спливу строку його дії 30.05.16р. - 09.02.16р. , тобто завчасно.

Частина 2 ст. 33 Закону зобов'язує орендаря до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проект додаткової угоди. При цьому наведена норма Закону не встановлює конкретних вимог до проекту додаткової угоди. Тому при її застосуванні орендар пропонує у проекті додаткової угоди погодити з орендодавцем саме таку істотну умову як новий строк дії договору оренди.

В ході вирішення спору суд встановив, що позивач до листа №1 щодо поновлення Договору оренди землі додав проект Додаткової угоди № 1, у якому пропонувалося вказати сторонами Додаткової угоди №1 позивача та відповідача -1 та предмет в такій редакції: сторони дійшли згоди поновити Договір оренди землі від 16.03.2006 року , який зареєстрований 30.05.2006 року за № 040621900289, строком на 10 років, перебіг дії якого починається з 17.03.2016 року і закінчується 16.03.2026року. У розділі 2 "Прикінцеві та перехідні положення" позивачем запропоновано вказати, що з питань, що неврегульовані Договором та даною Додатковою угодою, Сторони керуються чинним законодавством України , та що дана Додаткова угода вступає в дію з 29.03.2016р. (надалі - Додаткова угода № 1) (а.с. 141, т.2).

В свою чергу, у частині 4 статті 33 Закону законодавець передбачив, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Зміст цієї норми права свідчить, що при поновленні договору оренди землі на новий строк сторонами можуть не досягнути згоди щодо зміни інших істотних умов договору , зокрема, орендної плати.

Для вірного застосування ч.4 статті 33 Закону, як орендар , так і орендодавець , повинні керуватись насамперед статтею 15 цього Закону. При цьому орендар несе ризик втратити переважне права на укладення договору оренди землі на новий строк, якщо не погодиться на зміну його істотних умов , тим більше , коли така зміна зумовлена вимогами чинного законодавства.

Так, на час виникнення спірних відносин між позивачем і відповідачем-1 істотними умовами договору оренди землі , за змістом ст. 15 Закону, вважались:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі могли зазначатися інші умови.

У ч. 5 статті 33 Закону законодавець передбачив право орендодавця у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю мав бути направлений лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зміст частини 5 статті 33 Закону дає підстави вважати, що орендодавцю надано право в місячний термін розглянути подані орендарем документи з метою встановлення таких обставин:

- чи належно орендар виконував умови договору оренди землі, строк дії якого спливає , а відтак, чи зберігається за ним переважне право на продовження договірних відносин оренди земельної ділянки державної форми власності ( ч.1 ст. 33 Закону);

- чи відповідає проект додаткової угоди вимогам закону та , власне, чи відповідає вимогам ст.15 Закону договір оренди землі, строк дії якого спливає ( наприклад, чи зазначено кадастровий номер , місце розташування та розмір земельної ділянки, чи відповідає розмір орендної плати, умови та порядок її сплати вимогам чинного законодавства тощо ( перше речення ч.5 ст. 33 Закону);

- чи виникає необхідність узгодити з орендарем істотні умови договору, якщо договір оренди землі, строк дії якого спливає не відповідає вимог статті 15 Закону або вимогам іншого закону (перше речення ч.5 ст. 33 Закону) ;

- чи немає інших заперечень для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності) та для укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі ( друге речення ч.5 ст. 33 Закону);

- чи , навпаки, є підстави прийняти рішення про відмову поновити договір оренди землі та направити орендарю лист - повідомлення про прийняте рішення ( друге речення ч.5 ст. 33 Закону).

На встановлення всіх цих обставин та прийняття одного з рішень законодавець надав орендодавцю строк в один місяць, перебіг якого припадає на останній місяць строку дії договору оренди землі.

Саме тому під час перебігу строку для відповіді на звернення орендаря, орендодавець повинен враховувати правові наслідки, які можуть настати після закінчення строку дії договору оренди землі , визначені у ч. 6 ст. 33 Закону , можуть бути неприйнятні для власника земельної ділянки. Тому за наявності заперечень для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі (наприклад, встановлення обставин неналежного виконання орендарем умов договору оренди землі), орендодавець не повинен зволікати із прийняттям рішення про відмову поновити договір оренди землі та направити орендарю лист - повідомлення про прийняте рішення до закінчення строку, встановленого у ч.5 ст. 33 Закону. Однак у будь-якому разі про відмову прийняти рішення про поновлення договору оренди землі орендаря має бути повідомлено не пізніше строку, встановленого у ч.6 цієї статті Закону.

Натомість в ситуації, коли під час перебігу строку для відповіді на звернення орендаря в орендодавця є підстави для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі, однак істотні умови останнього , окрім строку дії договору, необхідно змінити для приведення їх у відповідність до вимог закону, орендодавець повинен враховувати наступне.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

Частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати при укладенні договору оренди.

Згідно із частиною третьою статті 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що нормативна грошова оцінка - конкретна вартісна характеристика, яка містить низку етапів, передбачених чинним законодавством. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації грошової оцінки спеціальною установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.

Окрім того, розмір орендної плати для земель державної та комунальної власності визначається за нормами Податкового кодексу України.

Так, станом на дату виникнення спірних відносин, у статті 288 ПК України було передбачено, що:

- розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4);

- розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу (п.288.5.):

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5.1. );

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.288.5.2);

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах ( п.288.5.3).

Таким чином, якщо на зміну такої істотної умови договору оренди землі як орендна плата впливає невідповідність нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зумовлює необхідність проведення нової грошової оцінки земельної ділянки , і обов'язок із вжиття заходів щодо цього покладається на орендаря та за його рахунок, орендодавець повинен враховувати, що виконання норм Закону України "Про оцінку земель" відбувається протягом певного періоду часу за участю багатьох суб'єктів цих правовідносин, в тому числі, органу місцевого самоврядування.

В ході вирішення спору судом встановлено, що відповідач-1 в останній день місячного терміну повідомив позивача листом № 28-6-7777.12-3962/2-16 від 09.03.2016 про те, що для продовження строку дії Договору оренди землі необхідно надати:

- рішення Попільнянської районної ради про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за цим договором;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 31,0300 га ( а.с. 16, т.1).

Тим самим, відповідач -1 встановив необхідність узгодити з позивачем таку істотну умову Договору оренди землі як орендна плата шляхом її зміни, оскільки остання вже не відповідала вимогам Закону.

Так, за умовою п. п.5 Договору оренди землі, укладеного 16.03.06р. та чинного з 30.05.06р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 370171,00 грн , а річна орендна плата - 2591,29 грн.

Судом встановлено, що у листі № 28-6-7777.12-3962/2-16 від 09.03.2016 відповідач-1 не встановив орендарю строк для надання запитуваних документів.

Водночас судом встановлено, що вже станом на 08.04.2016 позивач подав відповідачу-1 лист №2 щодо поновлення Договору оренди землі, у якій вказав, що погоджується на 7 - річний строк його дії та орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі.

До листа №2 щодо поновлення Договору оренди землі позивачем були подані всі запитувані відповідачем -1 документи (а. с. 17, т.1).

Однак отримавши від позивача 08.04.16р. запитувані документи , відповідач - 1 не прийняв рішення про поновлення договору оренди землі та не уклав з орендарем додаткову угоду, а майже через місяць надіслав йому листа № 28-6-0.6.-6055/2-16 від 06.05.2016 про те, що вирішення питання щодо поновлення Договору оренди землі можливе лише після заміни його на орендодавця по даному Договору (а.с. 19, т.1).

Судом встановлено, що зміст листа відповідача -1 № 28-6-0.6.-6055/2-16 від 06.05.2016 позивач зрозумів так, що він повинен скласти проект трьохсторонньої додаткової угоди та подати її для підписання спочатку відповідачу -2 як орендодавцю за Договором оренди землі.

Однак на свій лист від 23.05.16 за №9, позивач отримав від відповідача-2 лист від 27.05.2016р. за № 929/02-16 про те, що оскільки строк дії Договору оренди землі закінчився, райдержадміністрація змушена відмовити у підписанні трьохсторонньої додаткової угоди щодо заміни орендодавця за вказаним договором ( а.с.21, т.1).

На підставі встановлених обставин , суд дійшов висновку, що відповідач -1 станом на 08.04.16р. , тобто в межах строку дії Договору оренди землі, безпідставно ухилився від прийняття рішення про поновлення договору оренди землі та не уклав з орендарем додаткову угоду, а вказав на необхідність його заміни на орендодавця за договором, а відтак безпідставно зобов'язав позивача вчиняти дії зі складання трьохсторонньої додаткової угоди за участю відповідача -2, тоді як останні не передбачені у ч.5 ст.33 Закону та статті 148-1 ЗК України.

Суд також встановив, що відповідач-1 безпідставно станом на 27.05.16 вказав позивачу, що строк дії Договору оренди землі закінчився та не вказав про відсутність законодавчих підстав для укладення трьохсторонньої додаткової угоди між сторонами незалежно , коли остання подана (до чи після закінчення строку дії договору оренди).

Судом встановлено, що позивач з метою поновлення Договору оренди землі на новий строк та на нових умовах ( нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки, нова річна орендна плата ) в черговий раз звернувся із заявами та проектами трьохсторонньої додаткової угоди до відповідачів у справі - 22.06.16р.

Станом на дату останнього звернення - 22.06.16р. строк дії Договору оренди землі закінчився 30.05.16р., однак ще не закінчився перебіг строку, встановленого у ч. 6 ст.33 Закону .

Судом встановлено, що відповідач -1 заяву позивача від 22.06.16 з проханням підписати з ним та відповідачем -2 трьохсторонню додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції , ним запропонованій, отримав 30.06.16р., однак відповідь надав лише 18.07.16 листом № 27-6-0.6-7731/2-16, повідомивши позивача про неможливість укладення додаткової угоди до Договору оренди землі, що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку його дії , оскільки це суперечитиме нормам чинного законодавства.

Тим самим, відповідач-1, всупереч вимог статті 33 Закону, отримавши ще 09.02.2016 від позивача лист №1 щодо поновлення Договору оренди землі та проект Додаткової угоди № 1, безпідставно ухилився від прийняття рішення про поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди у строк до 30.05.16року.

На підставі вищевикладеного, при вирішенні цього спору, суд погоджується з позивачем, що спірні відносини регулюються правовою конструкцією ч.ч. 1- 5 ст. 33 Закону.

Конструкція ч.6 цієї статті ( йдеться про період після 30.05.16) не може бути застосована до спірних відносин, оскільки відповідач-1, як орган державної влади, не міг укласти з позивачем додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Так, у Договорі оренди землі відсутня така істотна умова як кадастровий номер земельної ділянки. Інші істотні умови цього договору підлягали зміні ( нормативна грошова оцінка земельної ділянки, річна ставка орендної плати) , оскільки вже не відповідали вимогам закону.

При вирішенні цього спору, до спірних відносин, що регулюються правовою конструкцією ч.ч. 1- 5 ст. 33 Закону, підлягає також застосуванню ч.8 цієї статті Закону, у якій передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

До правової конструкції ч.ч. 1- 5 ст. 33 Закону підлягає також застосування ч.9 цієї статті Закону , у якій передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Позивач таким правом скористувався у спосіб подання цього позову. Однак позивач помилково вважає, що зобов'язаний , здійснюючи фермерське господарство, сплатити за період з 01.06.16 по 31.12.16 та починаючи з 01.01.17 річну орендну плату у розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Як вже судом мотивовано стаття 288 ПК України передбачала граничну нижню межу річної орендної плати - не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки. Для сплати річної орендної плати більше 3 відсотків нормативної грошової оцінки, але не більше 12 відсотків, орган місцевого самоврядування мав прийняти відповідне рішення.

Однак судом не встановлено, що Паволоцька сільська рада прийняла рішення про встановлення на її території ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь (рілля) за межами населених пунктів в розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на період з 01.06.16 по 31.12.16.

Судом встановлено, що на 9 сесії VII скликання Паволоцькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області було прийнято рішення від 14.07.16 "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Паволоцької сільської ради" на підставі Закону України від 24 грудня 2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким у п. п. 1 та п. 2.3 вирішено встановити з 01 січня 2017 року ставки земельного податку на території Паволоцької сільської ради для сільськогосподарських угідь за межами населених пунктів ( у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) - рілля -1,0 % ( а.с. 180, т.2).

У п. п.9 та 10 рішення від 14.07.16 Паволоцької сільської ради вказано, що рішення набирає чинності з 01 січня 2017року та що втратило чинність рішення сільської ради від 27.01.2015 року "Про затвердження ставок податку на землю 2015 року".

Таким чином, відповідно до статті 14 ЦК України позивач не може бути примушений судом до сплати орендної плати за орендовану земельну ділянку у складі сільськогосподарського угіддя (рілля) за період з 01.06.16 по 31.12.16 та починаючи з 01.01.17 річну орендну плату у розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Натомість за період з 01.06.16 по 31.12.16 позивач повинен сплатити річну орендну плату в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, та починаючи з 01.01.17 річну орендну плату у розмірі 1,0 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Зазначене судом буде враховано при прийнятті рішення.

Запропонована позивачем умова п.1.8 проекту додаткової угоди про те, що остання вступає в дію з 17.03.16 також визнається судом помилковою, оскільки остання вступає в діє з 01.06.16 ( з наступного дня після закінчення строку дії Договору оренди землі 30.05.16). Розглядаючи цю умову проекту додаткової угоди в контексті дії в часі, суд враховує норму ч.2 статті 187 ГК України про те, що рішенням суду може бути визначено інший день укладення господарського договору, ніж день набрання рішенням суду законної сили.

Інші умови проекту додаткової угоди не суперечать вимогам чинного законодавства .

Суд вважає за можливе та необхідне застосувати до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та практику ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32).

Ухвалюючи рішення в справі, суд пересвідчився в дійсності волевиявлення позивача на здійснення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Встановив, що позивач обробляє орендовані землі, що досягається фактично законна мета оренди земельних ділянок, тобто, що насправді виникли та існують законні сподівання позивача на здійснення майнового права - оренду землі, та що такі сподівання вважаються практичними у своїй реалізації.

Тому суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на мирне володіння майном з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції в обраний позивачем спосіб, який є ефективним, оскільки забезпечує відновлення порушеного права на підставі рішення суду.

На підставі п.5 ч. 6 ст. 238 ГПК України суд прийшов до висновку вирішити питання про судові витрати в окремому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.123,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "Маяк-ПВВ" (Житомирська область, Попільнянський р-н, с. Паволоч) до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (м. Житомир) задовольнити частково.

2. Вважати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45; код ЄДРПОУ 39765513) та Фермерським господарством МАЯК-ПВВ (13545 с. Паволоч, вул. Ксінзіївка, 27а, Попільнянського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 32614387) додаткову угоду №1 від 09.02.2016 року, з урахуванням доповнень до додаткової угоди, до договору оренди землі №26 від 16.03.2006 року, який зареєстровано Житомирською регіональною філією Державного підприємства Центр ДЗК 30.05.2006 року за №040621900289 у наступній редакції:

"Додаткова угода №1 від 09.02.2016 року до

Договору оренди землі №26 від 16.03.2006року

м. Житомир 09.02.2016 року

Ми, що нижче підписалися: Фермерське господарство МАЯК-ПВВ , яке знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, с. Паволоч, вул. Ксінзіївка, 27а , код ЄДРПОУ 32614387, в особі голови Поліщука Віктора Васильовича, який діє на підставі Статуту, у подальшому - Орендар, з другої сторони, та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, що знаходиться за адресою: Україна, Житомирська область, м. Житомир, вул. Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513 в особі

керуючись ст. 33 Закону України Про оренду землі", уклали дану додаткову угоду про наступне:

Сторони прийшли до взаємної згоди замінити Орендодавця - Попільнянську районну державну адміністрацію Житомирської області на Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області та поновити термін дії договору оренди землі №26, укладеного 16 березня 2006 року між фермерським господарством "МАЯК-ПВВ та Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області, який зареєстровано Житомирською регіональною філією Державного підприємства Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 30.05.2006 року за №040621900289, на нижче наведених умовах:

1.1. Поновити Договір оренди землі №26 від 16.03.2006 року, який зареєстрований 30.05.2006 року за №040621900289, строком на 10 років, перебіг дії якого починається з 01.06.2016 року і закінчується 01.06.2026 року.

1.2. Пункт 1 договору доповнити абзацом наступного змісту: Кадастровий номер земельної ділянки -1824784800:07:000:0285.

1.3. Пункт 5 договору викласти в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1120357 гривень.

1.4. Пункт 9 договору викласти в наступній редакції: Орендна плата вноситься щорічно орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. За період з 01.06.2016р. по 31.12.2016р. включно - у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

1.5. Пункт 11 Договору викласти в наступній редакції: Орендна плата вноситься щорічно орендарем в термін до 31 грудня поточного року.

1.6. Всі умови договору оренди №26 від 16.03.2006 року, не визначені вказаною додатковою угодою, залишаються незмінними.

1.7. З питань, що не врегульовані Договором та даною Додатковою угодою, Сторони керуються чинним законодавством України.

1.8. Дана Додаткова угода вступає в дію з 01.06.2016 року.

1.9. Витрати, пов'язані з державною реєстрацією даної додаткової угоди, несе Орендар.

2. Дана Додаткова угода складена у 3 примірниках, по одному для кожної із Сторін та для органу державної реєстрації.

2.1. Замінити у всіх частинах і пунктах Договору означення органу державної влади, який виступає орендодавцем з Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у зв'язку з переходом повноважень щодо передачі земельних ділянок у власність або користування згідно з ст. 122 Земельного кодексу України.

2.2.Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі №26 від 16.03.2006 року, який зареєстровано Житомирською регіональною філією Державного підприємства Центр ДЗК 30.05.2006 року за №040621900289.

Реквізити та підписи сторін

Орендар: Фермерське господарство МАЯК-ПВВ , 13545 с. Паволоч, вул.

Ксінзіївка, 27а Попільнянського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 32614387

Голова ФГ МАЯК-ПВВ

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513

3. У позові Фермерського господарства "Маяк-ПВВ" (Житомирська область, Попільнянський р-н, с. Паволоч) до Попільнянської районної державної адміністрації (Житомирська область, смт. Попільня) відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 01 лютого 2018 року о 11:00 год. у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський,3/65 в залі судових засідань № 109 без виклику сторін.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.02.18

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов.), 3 - Геокадастру (рек. з пов.) , 4 - Попільнянській РДА (рек. з пов.)

5 - прокурору (в книзі нарочним)