Ухвала

від 14.02.2018 по справі 924/147/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"14" лютого 2018 р. Справа № 924/147/16

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса"

про визнання частково недійсним рішення та стягнення 43114,61 грн.

Головуючий суддя Смаровоз М.В.

Суддя Димбовський В.В.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники учасників процесу: не викликались.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, та стягнення 43114,61 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток.

На адресу суду 12.02.2018р. від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити захід забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно - нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м, яке розташоване за адресою: Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, номер 81, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016р., укладеного між ТОВ «ВСЕСВІТ ПРЕСА» та гр. ОСОБА_2, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, за номером в реєстрі №10774.

Крім того, у разі наявності збитків, які може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, заявник з посиланням на статтю 141 ГПК України просить визначити порядок зустрічного забезпечення позову шляхом покладення на нього обов'язку вчинити інші дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, що пов'язані із забезпеченням позову, та буде співрозмірним із заходом забезпечення позову, застосованим судом, розміром збитків (якщо такі існують), які може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, зокрема, що протягом часу розгляду справи у суді відповідач, знаючи про законність та обґрунтованість доводів позивача, вчинив дії, спрямовані на порушення прав позивача, а саме - використовуючи зв'язки з пов'язаними особами, заснували товариство з обмеженою відповідальністю «Проскурів преса» (код ЄДРПОУ 41402394), керівником якого є ОСОБА_4, засновником - ОСОБА_2. Маючи намір продовжувати ту ж саму господарську діяльність, відповідач здійснив виведення активів та уклав з ТОВ «Проскурів преса» ряд угод, які підлягають визнанню недійсними, оскільки ціна проданого майна є занижена. Також вказано про намір сторін договору ухилитись від виконання обов'язку повернути кошти позивачу.

Зокрема, як стверджує позивач, відповідачем продано по заниженим цінам третім особам 8 кіосків. Позивач відзначив, що ціни на продані кіоски не є ринковими, оскільки ціна продажу за 1 квадратний метр становила 480 грн., що є меншою від ринкової в 10 разів. Також, за заниженою ціною продано об'єкт пов'язаній особі ОСОБА_2, а саме 15.12.2016 року продано нежитлове приміщення площею 208 кв.м (вулиця Проскурівська, 81 в м. Хмельницькому) за 156000 грн., що є заниженням ціни близько як в 20 разів.

Надалі, як вказує позивач, провівши реєстрацію 16.06.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Преса» , яке створене пов'язаними з власником підприємства - відповідача особами, здійснено продаж за угодами основних засобів новоствореному суб'єкту господарювання «Проскурів Преса» (25 кіосків). Як зазначив позивач, ОСОБА_2 на момент відкриття провадження у судовій справі була директором ТОВ «ВСЕСВІТ ПРЕСА» , є обізнаною з вимогами позивача, з 16.06.2017 року є засновником ТОВ «ПРОСКУРІВ ПРЕСА» , а отже, є пов'язаною особою з продавцем майна, що дало їй змогу заволодіти майном не в ринковий, а отже в незаконний спосіб. Також, як стверджує позивач, ОСОБА_4 на момент відкриття провадження у судовій справі була бухгалтером ТОВ «ВСЕСВІТ ПРЕСА» , є обізнаною з вимогами позивача, з 16.06.2017 року є директором ТОВ «ПРОСКУРІВ ПРЕСА» , а отже, є пов'язаною особою з продавцем майна, що дало їй змогу сприяти у заволодінні майном не в ринковий, а отже в незаконний спосіб.

Таким чином, як вказує позивач, на даний час існують об'єктивні обставини, що свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення оспорюваних прав на інтересів, за захистом яких звернулася позивач. Укладення завідомо незаконних угод за заниженими цінами свідчить про намір відповідача ухилитися від проведення оцінки вартості майна, частка вартості якого підлягає стягненню на користь позивача на підставі судового рішення.Як зазначив позивач, на даний час є доцільним застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить одному із відповідачів (ОСОБА_2). Заявник вважає, що визначений ним захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно надасть можливість провести експертизу вартості майна та унеможливить подальші зловживання відповідачів щодо ухилення в її участі.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст.ст.136, 137, 140, 141 ГПК України, позивач просить суд заяву від 12.02.2018р. про забезпечення позову задовольнити.

Судом відзначається, що згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Крім того, судом береться до уваги, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги зміст доводів заявника та наявних матеріалів справи, суд вважає, що позивачем не доведено, що невжиття визначеного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Зокрема, не подано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування наведеного позивачем заходу забезпечення позову. Крім того, судом (з урахуванням того, що відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб) також звертається увага на те, що посилання позивача на те, що на даний час є доцільним застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить одному із відповідачів (ОСОБА_2), є безпідставним, оскільки названа особа не є відповідачем у даній справі.

За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.02.2018р. про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.02.2018р. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.02.2018р. та відповідно до пп. 17.5 п. 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України та ч. 1 ст. 256 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного господарського суду через господарський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя М.В. Смаровоз

Суддя В.В. Димбовський

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддруковано 3 прим. (усім рек. з пов.): 1 - до справи; 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Уборевича 1/3); 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 73).