Рішення

від 01.02.2018 по справі 515/110/17

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/110/17

Провадження № 2/515/91/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача № 1 (за довіреністю) ОСОБА_2

представника відповідача № 2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Володимирови- ча, Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

про визнання частково недійсним свідоцтва про спадщину, визнання права

власності на 1/2 частину спадщини у вигляді земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2017 року ОСОБА_4 пред'явила вказаний позов, посилаючись на наступні обставини.

Її батько ОСОБА_6 помер 10 травня 2005 року, після його смерті залишилося спадкове май- но у вигляді земельної ділянки. Вона постійно проживала з батьком до моменту його смерті, а піс- ля смерті фактично прийняла спадщину, вступила у користування майном, укладала договори оренди на земельний пай, тому до нотаріуса не зверталася, оскільки вважала, що автоматично при- йняла спадщину. Крім неї, спадкоємцем після смерті батька був ще її брат ОСОБА_7, який теж до нотаріуса у шестимісячний термін не звертався. Брат помер 27.01.2016 р. та після його сме- рті вона дізналась, що він оформив спадщину після смерті батька тільки на своє ім'я. Про від- криття спадкової справи їй відомо не було, до прийняття спадщини вона закликана не була. Після смерті брата вона звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_8, який відмовив їй у прий- нятті спадщини, та повідомив, що є спадкоємець в порядку першої черги за законом - син помер- лого - ОСОБА_5 18 січня 2017 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спад- щини після померлого батька ОСОБА_6, але отримала повідомлення про те, що по вул.Гагарі- на,90 в с.Борисівка Татарбунарського району був зареєстрований та проживав лише її брат - ОСОБА_9, тому її право на прийняття спадщини припинено. Вважає, що вона як спадкоємець за законом в порядку першої черги також має право на частину спадку, що залишився після смерті батька, оскільки проживала з ним на час відкриття спадщини та від спадку не відмовлялась.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача № 1 позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими.

Представник відповідача № 2 у судове засідання не з'явився, сільський голова надіслав факсо- граму, в якій просив справу розглянути за його відсутності представника сільської ради, позовні вимоги не визнав, не мотивуючи підстави для цього.

Заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прихо- дить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Ко- дексом випадках.

Згідно копії свідоцтва про народження серії V-УР № 0730063 (а.с.6), позивач народилась 07.08. 1964 р. в с.Борисівка Татарбунарського району Одеської області, її батьком зазначено ОСОБА_6

З копій свідоцтв про укладення шлюбу серії ІІ-ЖД № 291446 та серії І-ЖД № 290040 (а.с.7,153) вбачається, що 28.01.1984 р. після реєстрації шлюбу позивачу присвоєне прізвище Зубак , а 16. 09.2017 р. присвоєне прізвище Комерзан .

З копій погосподарських книг, в яких містяться відомості про осіб, які проживали та були заре- єстровані в домогосподарстві за адресою: вул.Гагаріна,90 с.Борисівка Татарбунарського району Одеської області за період з 1964 по 2017 роки (а.с.48-61), вбачається, що за вказаною адресою бу- ли зареєстровані ОСОБА_6, який помер 10.05.2005 р., та ОСОБА_7, який помер 27.01.2016 р.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідо- цтва про право на спадщину), виданої 12.04.2017 р., та копії спадкової справи № 294/2014 до май- на померлого 10.05.2005 р. ОСОБА_6 (а.с.72-106), вбачається, що за заявою ОСОБА_7 щодо прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 приватним нотаріусом ОСОБА_8 заведена спадкова справа № 294/2014 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.02.2015 р., на підставі якого ОСОБА_7 отримав у спадщину земельну ділянку, площею 4,3280 га, що розташована на території Борисівської сільської ради, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 027917.

З матеріалів справи (а.с.107-110) вбачається, що приватним нотаріусом ОСОБА_8 пові- домлено позивача, що її право на прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6 було припинено у день спливу строку, передбаченого ст..1270 ЦК України, оскільки вона не була зареє- стрована та фактично не проживала разом зі спадкодавцем на день його смерті.

Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 027917 (а.с.94) підтверджується, що земельна ділянка площею 4,33 га, що розташована на території Борисівської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробни- цтва, передана у приватну власність ОСОБА_6

Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.11.2017 р., яка набрала чинності 17.11.2017 р. (копія на а.с.133-134), позовні вимоги ОСОБА_10 задоволено, зобов'язано виконавчий комітет Борисівської сільської ради внести запис в погосподарську книгу № 2 Бори- сівської сільської ради за 2001- 2005 р.р. про ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстро- вана та постійно проживала в домогосподарстві за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с.Борисівка, вул.Гагаріна,90 в період з 2002 року по 2005 рік. Зобов'язано виконавчий ко- мітет Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області скасувати запис в по- господарській книзі № 1 Борисівської сільської ради за 2001- 2005 р.р. про ОСОБА_10, яка зареєст- рована та постійно проживала в домогосподарстві за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с.Борисівка, вул.Гагаріна,139 в період з 2002 року по 2005 рік.

Довідкою виконавчого комітету Борисівської сільської ради Татарбунарського району № 15 від 09.01.2018 р. (копія на а.с.151), підтверджується, що ОСОБА_6 на день своєї смерті - 10.05. 2005 р. - був зареєстрований та проживав ІНФОРМАЦІЯ_2, крім нього в будинку були зареєстровані дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_7

Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої виконавчим комітетом Борисівської сільської ради 04.10.2017 р. (копія на а.с.152), підтверджується, що ОСОБА_10 зареєстрована за ад- ресою: Одеська область, Татарбунарський район, с.Борисівка, вул.Гагаріна,90.

Як передбачено ч.1 ст.81 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Ко- дексом.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді ін- шої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, як- що інше не встановлено законом.

Згідно ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішення суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не має права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно абзацу третього п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 р., свідоцтво про право на спадщину мо- же бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадку- вання, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, по- рушення у зв'язку із видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Таким чином, підставою для оспорювання свідоцтва про право на спадщину є порушення прав інших осіб у зв'язку з видачею такого свідоцтва.

В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.

За змістом ст.1258 ЦК України, що спадкоємці за законом одержують право спадкування поче- ргово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсут- ності спадкоємців попередньої черги…

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадко- давця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодав- цем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом в поряд- ку першої черги, з 2002 року постійно проживала зі своїм батьком ОСОБА_6 по день його смерті в будинку по вул.Гагаріна,90 в с.Борисівка однією сім'єю, у визначений законодавством ст- рок не відмовилася від спадщини, тому фактично прийняла спадщину.

Отже, за позивачем може бути визнано право власності на 1/2 частину спадкового майна, яке залишилось після смерті її батька ОСОБА_6, померлого 10.05.2005 р., у вигляді земельної діля- нки площею 4,3280 га, кадастровий номер 5125080800:01:001:0462, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.76-80, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Бо- рисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання частково недій- сним свідоцтва про спадщину, визнання права власності на 1/2 частину спадщини у вигляді земе- льної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 лютого 2015 року, заре- єстроване в реєстрі за № 214, видане на ім'я ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6 на 1/2 частину спадкового майна у вигляді земельної ділянки площею 4,3280 га, кадастровий номер 5125080800:01:001:0462, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_4, яка народилася 07.08.1964 р. в с.Борисівка Та- тарбунарського району Одеської області, право власності на спадкове майно у вигляді 1/2 частини земельної ділянки площею 4,3280 га, кадастровий номер 5125080800:01:001:0462, що розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Стягнути з ОСОБА_5 та Борисівської сільської ради Татарбунар- ського району Одеської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1409 грн.50 коп. - по 704 грн.75 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко