Ухвала

від 05.02.2018 по справі 766/720/18

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/720/18

н/п 2-з/766/71/18

УХВАЛА

05 лютого 2018 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства Дента , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди , в якій позивач просить тягнути з Малого приватного підприємства Дента , ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування шкоди 6 200 грн., а також моральну шкоду в розмірі 50 000 грн .

Через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на всі рахунки Малого приватного підприємства Дента , код ЄДРПОУ 22740708, які знаходяться в будь-яких установах в межах заявлених позовних вимог, а саме на 56200 грн. , оскільки у вересня 2017 року вона звернулась до відповідача з заявою про добровільне відшкодування збитків та досудове врегулювання спору, однак заяву було проігноровано, вважає, що відповідач і надалі буде ігнорувати добровільно відшкодувати нанесену їй шкоду, навіть якщо за рішенням суду будуть задоволені позовні вимоги, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення в разі задоволення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, перевіривши та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 р. № 9 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 р.), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на всі рахунки, які знаходяться в будь-яких банківських установах, що належать відповідачеві, позивач не посилалася на обставини, які б підтверджували співмірність такого забезпечення з позовним вимогам.

Крім того, не надано доказів щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В. Прохоренко