Рішення

від 12.02.2018 по справі 909/1065/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2018                               м. Ужгород                              Справа № 909/1065/16

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г.

у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В. розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП» Лімниця», с. Вільховка Івано-Франківської області (далі – ТОВ Лімниця) до товариства з додатковою відповідальністю «Загалшляхбуд», смт. Міжгір»я Закарпатської області (далі - відповідач-1, ТДВ Загалшляхбуд) та до філії «Долинашляхбуд» товариства з додатковою відповідальністю «Загалшляхбуд», с. Новоселиця Івано-Франківської області (далі - відповідач-2, філія ТДВ Загалшляхбуд) про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача – не з'явився;

відповідача-1 – не з'явився;

відповідача- 2 – не з'явився

ТОВ Лімниця звернулося до суду з наведеними вимогами до відповідача-2, оскільки останнім всупереч умов укладеного з позивачем договору постачання № 12 від 1.06.11 не оплачено у повному обсязі вартість щебеневої продукції поставленої на протязі липня-листопада 2011р. за накладними №№ РН-0000080, 0000089, 0000093, 0000105, 0000112, в результаті чого станом на час подання позову – 28.11.16 - залишок заборгованості перед позивачем становив 333,70 грн., що було заявлено предметом позовних вимог в частині основного боргу. Позивач вимагав також стягнення 18143,21 грн. інфляційних втрат, 16749,11 грн. процентів за користування коштами та 4094,05 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.12.16 було порушено провадження у даній справі № 909/1065/16.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 9.02.17 провадження у справі було зупинено до вирішення господарським судом Івано–Франківської області пов'язаної з нею справи за № 909/1066/16 за позовом ТОВ Лімниця до ТДВ "Загалшляхбуд" в особі його відокремленого підрозділу філії "Долинашляхбуд" про стягнення 174941,46 грн.

17.02.17 - під час, коли справа провадженням була зупинена, до суду надійшла заява позивача, за змістом якої ним повідомлено про зменшення розміру позовних вимог та їх уточнення, в результаті чого позивач наполягає на стягненні з відповідача-2 суми 33592,94 грн., з яких: 5333,70 грн. - основний борг, 18932,15 грн. - втрати від інфляції; 5233,04 - проценти за користування коштами, 4094,05 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

4.12.17 провадження у даній справі за заявою позивача поновлено у зв'язку із завершенням дії обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Провадження у даній справі після 15.12.17 здійснювалося за правилами Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), що діють після набрання чинності його в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, як справи загального позовного провадження, зі стадії підготовчого провадження.

За приписами ст. 22 ГПК України в редакції, що діяла станом на 4.12.17, коли провадження у справі було поновлено, позивач був наділений правом, зокрема, зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення суду; за приписами ст. 46 ГПК України в редакції, що діє після 15.12.17, за якою належить розглядати дану справу, позивач також наділений правом зменшення позовних вимог, але лише до закінчення підготовчого засідання.

Таким чином, з огляду на заяву позивача подану за змістом наведених приписів процесуального закону до закінчення підготовчого провадження, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення зазначених вище сум, а саме: суми 33592,94 грн., з яких 5333,70 грн. - основний борг, 18932,15 грн. - втрати від інфляції; 5233,04 - проценти за користування коштами, 4094,05 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Позивач письмово повідомив суд про відсутність можливості забезпечити участь уповноваженого представника у судовому розгляді справи та просить вирішити її за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідачі не забезпечили участі уповноважених представників у судовому розгляді справи та не скористалися правом надати суду документально та нормативно обґрунтований відзив по суті спірних відносин ні у період до зупинення провадження, ні після поновлення провадження у справі, хоча судове засідання призначене на 19.12.17 було відкладено, зокрема, і за клопотанням відповідача-2.

Вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-1 частково на суму – 29498,89 грн., - відмову у задоволенні позовних вимог до нього в іншій частині та закриття провадження у справі в частині вимог до відповідача-2.

При цьому суд виходив з того, що матеріалами справи встановлено наступні обставини:

01.06.11 ТОВ Лімниця як постачальник та філія Долинашляхбуд ТДВ Загалшляхбуд як покупець уклали договір № 12 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця в порядку та на умовах визначених цим договором щебеневу продукцію (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах даного договору.

          Покупець, згідно п. 3.2 договору, зобов'язаний оплатити товар в кількості фактично поставленій постачальником на підставі видаткових накладних та рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок за поставлений товар, згідно п. 3.3 договору, проводиться покупцем шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку філії або ТДВ Загалшляхбуд на розрахунковий рахунок постачальника протягом одного місяця від дня отримання товару покупцем.

Позивач на протязі липня-листопада 2011р. поставив, а філія Долинашляхбуд ТДВ Загалшляхбуд через належним чином уповноважених представників одержала товар на загальну суму 84083,80 грн., що підтверджується накладними №№ РН-0000080, 0000089, 0000093, 0000105, 0000112. Зазначені накладні підписані представниками обох сторін та містять печатки підприємств.

Поставлений товар оплачений на протязі липня 2011р.-серпня 2016р. частково – на суму 78750,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем на суму 5333,70 грн., що є предметом позовних вимог в частині основного боргу.

Спірні відносини сторін з огляду на їх предмет та суб'єктний склад регулюються відповідними приписами господарського та цивільного законодавства.

Так, відповідно до приписів ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 ЦК України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно приписів ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд констатує про доведеність позивачем долученими до матеріалів справи договором, накладними, банківськими виписками, меморіальним ордером, що є належними, допустимими та достатніми доказами, обставин здійснення сторонами господарських операцій - поставки товару та часткової його оплати – за результатами яких виникла заборгованість ТДВ Загалшляхбуд в особі його філії перед позивачем на суму 5333,70 грн., що є підставою позовних вимог у справі в частині основного боргу.

ТДВ Загалшляхбуд в особі його філії доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надано, доводи позивача не спростовано.

За таких фактичних обставин справи та з огляду на приписи чинного цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-1 в частині основного боргу на суму 5333,70 грн.

Позовні вимоги в частині інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за приписами ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача відповідно на суми 18932,15 грн. та 5233,04 грн.

Щодо позовних вимог в частині пені, то суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки застосування пені як виду забезпечення виконання зобов'язання не передбачено умовами договору сторін, з виконання якого виникли спірні відносини.

Таким чином, всього до стягнення на користь позивача з відповідача-1 - ТДВ Загалшляхбуд в особі його філії - належить сума 29498,89 грн., в іншій частині вимог – належить відмовити за їх безпідставністю.

Провадження у справі в частині позовних вимог до філії «Долинашляхбуд» ТДВ «Загалшляхбуд» як відповідача-2, який не має статусу юридичної особи та не може бути стороною у судовому процесі за змістом ст.ст. 4, 45 ГПК України, належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 1378,00 грн. належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог – на суму 1033,81 грн.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов до відповідача-1 - товариства з додатковою відповідальністю «Загалшляхбуд» в особі його філії «Долинашляхбуд» - задоволити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Загалшляхбуд» (90000, вул. Грабовець, 20, смт. Міжгір»я Закарпатської області, код ЄДРПОУ 03450100) в особі його філії «Долинашляхбуд» (77541, ур. Толока, 3, с. Новоселиця Долинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ ВП 33614786) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП «Лімниця» ( 77666, вул. Шевченка, 33, с. Вільхівка Рожнятівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 36908917) заборгованість на суму 29498,89 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотиристо девяносто вісім грн. 89 коп.), в тому числі: 5333,70 грн. – основного боргу; 18932,15 грн. – інфляційних втрат, 5233,04 - 3 % річних, та у відшкодування судових витрат - суму 1033,81 грн. (одна тисяча тридцять три грн. 81 коп.)

2.          В іншій частині позову до відповідача-1 – відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.

3.          Провадження у справі до філії «Долинашляхбуд» товариства з додатковою відповідальністю «Загалшляхбуд» як відповідача-2 – закрити.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.02.2018 року.

Суддя                                                                       Ушак І.Г.