Постанова

від 13.02.2018 по справі 904/9752/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 року Справа № 904/9752/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., - доповідача

суддів: Чус ОВ., Кузнецова В.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги №01/12-17 від 01.12.2017 р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги №43/17 від 31.05.2017 р., адвокат;

представник третьої особи двічі не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017 року у справі № 904/9752/16

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРОМ", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр сода", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

про стягнення 430 875,49 грн. за договором переведення боргу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРОМ" (далі - відповідач) про стягнення 400 000,00 грн. - основного боргу, 2696,89 грн. - 3 % річних, 28 179,60 грн. - пені та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про переведення боргу № 2 від 07.07.2015 р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 р. позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Ліром" на користь ТОВ "Українська содова компанія" 400 000, 00 грн. заборгованості, 2 688, 52 грн. 3% річних, 28 109, 29 грн. пені, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр сода" (далі - ТОВ "Торговий центр сода").

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. у справі № 904/9752/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.17р. у даній справі (суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги необґрунтовані.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до провадження апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.17р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017 року у справі № 904/9752/16, визначено строки для надання відзиву на апеляційну скаргу, надання заяв, клопотань, додаткових доказів та заперечень на них.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.01.2018 на 10:40 годин.

23.01.18р. розгляд справи відкладено до 13.02.2018р.

Відповідачем та третьою особою відзив на апеляційну скаргу позивача не надано.

У судовому засіданні 13.02.18р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СОДА (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІРОМ (далі відповідач, покупець) укладено договір № 84 (далі Договір поставки), 30.12.2013р. між постачальником та покупцем укладено додаткову угоду №6 до вказаного договору.

Відповідно п. 1.1. Договору поставки постачальник зобов'язується відвантажити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити: соду кальцініровану фасовану для побутового застосування в к/п 0,7 кг (в подальшому сода фасована, продукція) у кількості - 4,998 тонн; засіб "Сяйво", фасований в полімерні банки вагою 400 г. (в подальшому "Сяйво", товар) в кількості - 1,904 тони; натрій двовуглекислий (сода харчова) ГОСТ 2656-76, фасований в к/п по 0,5 кг (в подальшому сода харчова), у кількості 5,745 тони; соль йодована кухонна виварювальна (вакуумна) з проти стежувальною добавкою, фасована в к/п по 0,5 кг (в подальшому сіль йод), в кількості -2,355 тони.

Пунктом 3.1. Договору поставки в редакції додаткової угоди 6 встановлено, що оплата проводиться покупцем шляхом перерахування 100% вартості партії продукції, відповідно рахунка, виставленого постачальником, з відстрочкою сплати 40 календарних днів з моменту відвантаження продукції покупцю (по даті в накладній). Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

07.07.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІРОМ" (далі відповідач, первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ (далі позивач, Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СОДА (далі кредитор) укладено Договір про переведення боргу №2 (далі Договір про переведення боргу).

Відповідно п. 1. Договору про переведення боргу цим договором регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобовязанні, що виникає із договору № 84 від 01.10.2013р., укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі іменується - основний договір).

Пунктом 2. Договору про передання боргу встановлено, що первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 822 089,54 грн., що виник на підставі додаткової угоди № 6 від 30.12.2013р. до договору № 84 від 01.10.2013р. п.5, новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання перед кредитором.

За цим договором, первісний боржник, протягом одного року (до 07.07.2016р. включно) зобов'язується перерахувати на поточний рахунок нового боржника (який вказаний у чотирнадцятому розділі цього договору), суму у розмірі 822 089,54 грн. (п. 3. Договору про переведення боргу).

Новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із основним договором, зокрема та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором (п. 6. Договору про переведення боргу).

Відповідно до п. 8. Договору про переведення боргу цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Після набрання чинності цим договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору (п. 9. Договору про переведення боргу).

Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 8 цього договору та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами (п. 12 Договору про переведення боргу).

Платіжними дорученнями №739 від 24.07.2015 на суму 222 089, 54 грн, №770 від 25.08.2015 на суму 100 000,00 грн та №800 від 24.09.2015 на суму 100 000,00 грн відповідач сплатив позивачу (новому боржнику) суму 422 089, 54 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Українська содова компанія" звернулось ТОВ "Ліром" про стягнення 400 000, 00 грн заборгованості за договором про переведення боргу, 2 695, 89 грн 3% річних, 28 179, 60 грн пені.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 2 Договору № 2, де обумовлено що фінансова відповідальність, яка переводиться за Договором № 2 обмежується зобов'язаннями що виникли між сторонами в межах Додаткової угоди № 6 до Основного договору № 84 та на зобов'язання, які виникали за наступними додатковими угодами № 7-14, що укладені у наступні місяці й дати між ТОВ "Торговий центр сода" та ТОВ "ЛІРОМ" не розповсюджувалась.

Зобов'язання за Додатковими угодами № 7-14 залишилися, та продовжували діяти між ТОВ "Торговий центр сода" та ТОВ "ЛІРОМ", що не припинявся.

За умовами Основного Договору № 84, укладеного 01.10.2013 року між ТОВ "Торговий центр сода" (постачальник) та ТОВ "ЛІРОМ" (покупець), визначеними предметом договору: 1.1. постачальник зобов'язався відвантажити а покупець прийняти та сплатити: Соду кальциновану фасовану для побутового вживання в к/п 0,7 кг (сода фасована) в кількості 4,998 тон; Засіб "Сяйво", фасований в полімерні банки вагою 400 г (Сяйво) в кількості 1,904 тон; Натрій двовуглекислий (сода харчова), фасований в к/п по 0,5 кг., в кількості 5,745 тон; Сіль йодована поварена (вакуумна) фасована в к/п по 0,5 кг. (Сіль йод), в кількості 2,355 тон.

Отже, загальний обсяг поставки за договором при його укладенні 01.10.2013 року передбачений 15,002 тон. за чотирма позиціями товару за ціною, зазначеною у п. 2 Договору № 84 за кожною із позицій з врахуванням ПДВ, із яких за п.2.1. Договору: Сіль фасована - 22431,03 грн. з ПДВ; Засіб "Сяйво" - 15468,09 грн. з ПДВ; Сода харчова - 25852,50 грн. з ПДВ; Сіль йодована - 5892,00 грн. з ПДВ.

Всього за п. 2.3 Договору на загальну суму 69643,83 грн. з ПДВ Умови поставки та ціни за п.2.1 Договору сторонами прийняті на умовах ЕХW [Іnkoterms 2010] (франко-завод), що визначено також п. 4.6, 5.2 Договору (відвантаження здійснюється автотранспортом покупця, та приймається на території виробника ТОВ "Торговий центр сода" на підставі супроводжувальних відвантажувальних документів.

Правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що договір № 84 відповідно до п. 9.1. має строк дії до 31.12.2013. Разом з тим, відповідно до п. 1.2 Договору № 84 у наступному було укладено 14 (чотирнадцять) Додаткових угод до Договору, серед яких була і Додаткова угода № 6 до Договору, в межах якої укладався договір № 2 про переведення боргу. За цими Додатковими угодами неодноразово вносилися зміни до Договору № 84, за якими пролонговано строк дії Договору, збільшено загальний обсяг поставки товару, змінювалася ціна товару, змінювалися умови поставки за Іnkoterms, та інше.

Таким чином, Договір № 84 за умовами був триваючий, поставки за Договором №84 були постійними, тривалими, та охоплювалися в різні періоди різними умовами. Тому загальне виконання зобов'язань сторонами одна до одної за поставкою товару та його оплатою можливо вирахувати лише по закінченню дії всього договору разом з усіма додатковими угодами.

Разом з цим, підписання Договору № 2 про переведення боргу, який є предметом судового розгляду, з визначенням зобов'язань в межах Додаткової угоди № 6 призвело до непорозуміння та бухгалтерського помилки у визначенні суми для оформлення процедури переведення боргу, що одразу при підписанні Договору не помітили сторони, та підписали Договір за неіснуючими зобов'язаннями, про що зазначається нижче.

Як зазначено вище за Договором № 84 у наступному було укладено 14 (чотирнадцять) додаткових угод до договору, а саме:

30.10.2013 року № 1 - змінено ціну товару, визначено обсяг у жовтні 2013 року, та умови поставки за Іnkoterms 2010. Так замість умов ЕХW [Іnkoterms 2010] (франко-завод) за п.2.1. Договору визначено умови DАР [Іnkoterms 2010] (поставка за місцем призначення м.Дніпро, вул.Авіаційна, 39);

06.11.2013 року № 2 - змінено ціну товару, визначено обсяг у листопаді 2013 року, та залишено умови поставки за Іnkoterms 2010 - DАР;

19.11.2013 року № 3 - змінено ціну товару, визначено обсяг у грудні 2013 року, та умови поставки за Іnkoterms 2010. Знову на цей вид товару зазначено умови ЕХW [Іnkoterms 2010] (франко-завод);

26.12.2013 року № 4 - змінено ціну товару, визначено поняття якості, визначено обсяг у

листопаді 2013, та умови поставки за Іnkoterms 2010. Знову на цей вид товару залишено

умови ЕХW [Іnkoterms 2010] (франко-завод), продовжено строк дії договору до 31.12.2014 року;

30.12.2013 року № 5 - внесені до договору доповнення щодо строків та місця поставки товару, та якості і кількості товару, та санкції;

30.12.2013 року № 6 - змінено ціну товару, визначено асортимент та обсяг у січні 2014 року, та умови поставки за Іnkoterms 2010, які на цей вид товару змінено на DРР в м.Дніпропетровськ [Іnkoterms 2010] (поставка зі сплатою мита).

Таким чином саме за цією Додатковою угодою № 6 збільшено обсяг поставки товару на 1000 тон, сума договору збільшена та приблизна складає 4 225129,55 грн. (ПДВ - 704188,26 грн.)

03.02.2014 року № 7 - визначено обсяг та асортимент товару у лютому 2014 року;

18.02.2014 року № 8 - змінено ціну товару, визначено асортимент та обсяг у лютому 2014, та залишено умови поставки на цей вид товару за DРР в м.Дніпропетровськ [Іnkoterms 2010] (поставка зі сплатою мита). Крім того збільшено обсяг поставки товару на 100 тон, та сума Договору збільшена і приблизно складає 4 483 129,55 грн. (ПДВ - 747 188,26 грн.);

03.03.2014 року № 9 - визначено обсяг та асортимент товару у березні 2014 року;

05.03.2014 року № 10 - змінено ціну товару, визначено обсяг у березні 2014, та умови поставки за Іnkoterms 2010. Знову на цей вид товару залишено умови ЕХW [Іnkoterms 2010];

06.03.2014 року № 11 - змінено реквізити ТОВ "ЛІРОМ";

01.04.2014 року № 12 - змінено ціну товару, визначено обсяг у квітні 2014 року, на цей вид товару залишено умови ЕХW [Іnkoterms 2010] (франко-завод), змінено умови оплати за п. 3.1. Договору;

02.04.2014 року № 13 - змінено ціну товару, підвищено вимоги до якості товару, визначено обсяг у квітні 2014 року, на цей вид товару залишено умови ЕХW [Іnkoterms 2010] (франко-завод), додатково визначені умови поставки;

09.04.2014 року № 14 - збільшено обсяг поставки товару у квітні 2014 року на 2,002 тони (що потягло збільшення суми договору).

Таким чином, вже після укладення Додаткової угоди № 6 та договору № 2 було укладено ряд додаткових угод, які трансформували договір за обсягом поставки так і за загальною ціною. Крім того, змінювалися і умови поставки за Іnkoterms. При цьому в період дії Договору № 84 з додатковими умовами № 1, № 2 визначено умови DАР [Іnkoterms 2010] (поставка за місцем призначення м.Дніпро, вул.Авіаційна, 39).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач, відповідач та третя особа підписавши Договір № 2 про переведення боргу, та акти звірки взаєморозрахунків ТОВ "ЛІРОМ" мало поточну заборгованість перед ТОВ "Торговий центр сода" за Договором № 84, в загальних вже укладених на той час додаткових угодах. На час підписання цих документів не була правильно визначена сума заборгованості в межах Додаткової угоди № 6.

Для того, щоб забезпечити виконання зобов'язань перед своїми покупцями - контрагентами за поставками товару ТОВ "ЛІРОМ" перерахувало на рахунок ТОВ "Українська содова компанія" в сумі 422 089,54 грн. Подальше перерахування в сумі 400 000,00 грн. не здійснювалося через відсутність товарності такої операції. Тобто, дана операція, хоча і визначена Договором № 2, але відсутня поставка товару на таку суму, не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

При поставках товару за умовами, визначеними Додатковими угодами № 1, №2 Основного договору № 84 за правилами DАР [Іnkoterms 2010] поставка здійснювалася саме продавцем ТОВ "Торговий центр сода" за місцем знаходження покупця ТОВ "ЛІРОМ" (м.Дніпро, вул.Авіаційна, 39) та транспортом продавця.

При цьому за Правилами перевезення вантажів (п. 11.4) передбачено заповнення ТТН у 4 примірниках для відправника, одержувача, водія, перевізника.

Таким чином, якщо б здійснювалися операції з поставки й оплати товару за Додатковою угодою № 6 на суму 400 000,00 грн., або 822 089,54 грн., то як у ТОВ "ЛІРОМ" так і у ТОВ "Торговий центр сода" мали б бути первинні документи бухгалтерського обліку, а саме товаро-транспортні накладні на товар та інші первинні документи у зазначеній сумі саме за цією угодою № 6 від 30.12.2013, а не за всім договором. Але зазначених документів у ТОВ " ЛІРОМ" не має. ТОВ "Українська содова компанія" оригінали своїх примірників ТТН, та інших первинних документів бухгалтерського обліку не надала, хоча за умовами п.6 Договору № 2 йому передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана з основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником і кредитором, про що свідчить підпис керівника.

Відсутність відповідної первинної документації бухгалтерського обліку у всіх сторін (зокрема ТТН) свідчить про відсутність поставки товарів на оспорювану суму, та безпредметність вимог позивача за Додатковою угодою № 6 від 30.12.2013 року. При цьому, навіть за умови підписання помилкового акту взаєморозрахунків станом на 19.01.2015 року та укладення як наслідок Договору № 2, такий договір є нетоварним, не підтвердженим самою поставкою товарів.

Також, при підписанні Договору № 2 були присутні фактично лише дві сторони: ТОВ "Українська содова компанія" та ТОВ "ЛІРОМ", з боку ТОВ "Торговий центр сода" представника не було. Директором ТОВ "Українська содова компанія" ОСОБА_3 були надані директору ТОВ "ЛІРОМ" ОСОБА_4 примірники Договорів № 2, де вже стояли підписи та печатки інших сторін, та враховуючи критичність ситуації з поставки товару своїм контрагентам, та можливою загрозою зриву своїх зобов'язань перед контрагентами, а також довіряючи партнерським взаємовідносинам, що склалися з ТОВ "Торговий центр сода" - директор ТОВ "ЛІРОМ" ОСОБА_4 підписав зазначений договір № 2, а вже пізніше звернув увагу на не справжність підпису директора ТОВ "Торговий центр сода" ОСОБА_5, що суттєво навіть за загальними ознаками відрізняється від його підпису на інших документах. Зазначене взагалі ставить під сумнів як самого Договору № 2, так і наслідків за ним, в тому числі щодо наявність боргу.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що ТОВ "ЛІРОМ" не могло поставляти продукцію своїм покупцям-контрагентам, так як само не отримувало таку продукцію, про що свідчить відсутність доказів щодо поставки товару на адресу ТОВ "ЛІРОМ" за Договором № 84 в межах Додаткової угоди № 6 до договору № 84.

Так, при укладенні Договору № 2 про переведення боргу від 07.07.2015 року було помилково визначено заборгованість на суму 822 089,54 грн., що не підтверджується господарськими операціями як та, що виникла за Додатковою угодою № 6 від 30.12.2013.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" документом що містить відомості про господарську операцію і підтверджує її реальне здійснення є первинний документ, яким у випадку даного судового спору є товаро-транспортні накладні, оригінали яких для підтвердження своїх позовних вимог має надати позивач.

Відповідно до абз.2 п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 господарські операції - це факти підприємницької діяльності що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія враховує, що сам по собі договір без інших, підтверджуючих господарську операцію документів, не є первинним документом бухгалтерського обліку.

Пунктом 3 Договору №2 встановлено, що первісний боржник, протягом одного року (до 07.07.2016 року включно) зобов'язується перерахувати на поточний рахунок нового боржника, суму у розмірі 822 089,54 гривень.

24.07.2015 року в порядку встановленому п. 3 Договору первісним боржником перераховано на поточний рахунок нового боржника 222 089,54 гривень, про підтверджується платіжним дорученням № 739 від 24.07.2015 року. Окрім того відповідно до платіжних доручень №770 від 25.08.2015 року та №800 від 24.09.2015 року, ТОВ "ЛІРОМ" перераховано по 100 000,00 гривень на поточний рахунок ТОВ "Українська содова компанія" зазначений у Договорі. Враховуючи положення Договору ТОВ "ЛІРОМ" на виконання п. 3 Договору № 2 перераховано коштів на загальну суму 422 089,54 гривень.

Отже позивач є недобросовісною стороною у даному правочині, адже з умислом ввів в оману відповідача по справі (первісного боржника за Договором №2), щоб спонукати його до укладення правочину, наперед знаючи, що не буде виконувати належне йому зобов'язання перед кредитором.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до ч. 1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Згідно положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, а згідно з приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене вище, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження у справі, а отже, є безпідставними та необґрунтованими.

Натомість, оскаржуване судове рішення, на думку колегії суддів, прийнято за підсумками повного та об'єктивного розгляду матеріалів та фактичних обставин справи, що виключає наявність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276,282 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017р. у справі №904/9752/16 - залишити без змін .

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СОДОВА КОМПАНІЯ", м. Київ - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов