Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/10985/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа№ 910/10985/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

Представники сторін:

від позивача Баранніков І.В.

від позивача Салов О.Г.

від відповідача 1 не з'явився

від відповідача 2 не з'явився

від третьої особи 1 не з'явився

від третьої особи 2 Фурман Р.В. довіреність № 27-26491/17 від 27.12.17

від третьої особи 3 не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 по справі №910/10985/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс"

до 1.Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство "Профіт Плюс 2015"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа"

про визнання недійсним та скасування протоколу електронних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про визнання недійсними електронних торгів з реалізації лоту, що складався з права вимоги за кредитним договором №72/13/13-KL та договорами забезпечення та скасувати протокол електронних торгів №UA-EA-2017-06-13-000015- b від 26.06.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про недопустимість зміни кредитора в односторонньому порядку. Продаж права вимоги на електронних торгах є факторинговою операцією, що в свою чергу носить удаваний характер та спрямований на приховання фактичних відносин між сторонами. В зв'язку з тим, що під час торгів прийняли участь компанії, які мають одну і ту саму особу як засновника, порушено основний принцип проведення торгів - змагальність та конкретність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 по справі №910/10985/17 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що посилання позивача на недопустимість зміни кредитора в односторонньому порядку, є необґрунтованими. При цьому зазначив, що придбання ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" права вимоги за кредитним договором на електронних торгах не є договором факторингу, оскільки за вказаним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату. Так, суд дійшов висновку, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Позика" жодним чином не впливало на кількість бажаючих учасників у торгах зазначеного лоту, оскільки приймати участь у торгах щодо продажу активів банку, може будь-яка юридична та фізична особа, а реєстрація на участь у певних торгах, передбачена відповідним положенням.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при проведенні електронних торгів не було змагальності та конкурсної основи, оскільки компанії ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Позика" діяли на користь одного власника- ОСОБА_1. Також, судом не враховано вимоги положення щодо організації продажу активів банку що ліквідується, затвердженого 24.03.2016 рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №388, згідно з яким відповідач 1 допустив порушення та виставив на відкриті електронні торги право вимоги за кредитним договором №72/13/13-KL, а також договори забезпечення без наявності законної та належної оцінки права вимоги. При цьому, зазначає, що ПАТ Златобанк вже відступив грошові вимоги - ТОВ ФК Довіра та гарантія , відповідно до договору відступлення права вимоги №3 від 31.12.2014. Також, апелянтом зазначено, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права та не надано оцінки всім доказам позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 Товариству з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" відновлено строк подання апеляційної скарги, справу прийнято до провадження та призначено до розгляду 16.01.2018.

14 грудня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі.

15 січня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" надійшли клопотання: про зупинення провадження по справі, про витребування доказів та про залучення доказу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 розгляд справи відкладено до 05.02.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2018.

09 лютого 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі.

13 лютого 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання 13.02.2018 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017.

Представники відповідача та третьої особи 2 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017.

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження по справі прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Стаття 227 ГПК України містить вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, при наявності яких, суд зобов'язаний це зробити.

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження по справі позивач зазначає, що в провадженні Окружного адміністративного суду перебуває справа №826/8487/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій. В той же час, заявником не обґрунтовано яким чином рішення по справі №826/8487/17 вплине на розгляд даної справи, та які саме обставини будуть встановлені під час розгляду справи №826/8487/17, що матимуть значення для вирішення даного спору.

Також, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, оскільки на переконання колегії суддів, зазначені документи, які просить витребувати позивач, не стосуються предмета даного спору, а матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 2, колегія суддів встановила наступне.

22 березня 2013 року між АТ "Златобанк" та ПП "КІРОВОГРАДСПЕЦСТАНДАРТ" (в подальшому змінено назву на ПП "Профіт Плюс 2015"), укладено кредитний договір №72/13/13-KL та, в подальшому, договори про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2500000,00 грн зі сплатою 25% річних строком до 19.09.2015.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ "Златобанк" та ПАТ "Технотранссервіс", правонаступником якого є ТзДВ "Технотранссервіс", укладено договір поруки №72/13/13-Р3 від 22.03.2013.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки №72/13/13-Р3 від 22.03.2013 поручитель поручається перед кредитором та зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

Порукою за цим договором забезпечено виконання боржником боргових зобов'язань також в разі їх дострокового виконання, як це передбачено в кредитному договорі, а також у випадку зміни будь-яких умов кредитного договору (зокрема, але не виключно, зміна розміру кредиту, процентної ставки, строків повернення кредиту тощо). Підписанням цього договору поручитель погоджується з тим, що порукою забезпечуються зобов'язання боржника за кредитним договором також у разі зміни будь-яких умов кредитного договору, в тому числі і у випадку збільшення обсягу відповідальності поручителя, без внесення змін до цього договору.

Також, 22.03.2013 між АТ "Златобанк" та ПАТ "Технотранссервіс", правонаступником якого є ТзДВ "Технотранссервіс", укладено договір застави №72/13/13-S1 та, в подальшому, договори про внесення змін до договору застави.

Відповідно до п. 1.1 договору застави №72/13/13-S1, для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань, визначених у ст. 2 цього договору, заставодавець підписанням цього договору надає заставодержателеві у заставу майно, визначене у статті 3 цього договору. В силу цього договору, заставодержатель має право у разі невиконання боржником боргових зобов'язань, задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами заставодавця та/або боржника.

Згідно з п. 2.1 договору застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя щодо плати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, зі змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому.

Додатком №1 до договору застави визначено перелік рухомого майна (виробниче обладнання), яке передається в заставу.

Відповідно до п. 3.3 договору застави, заставна вартість предмета застави відповідає ринковій вартості та складає 1029460,00 грн. При цьому сторони погоджуються, що при зверненні стягнення та реалізації предмета застави заставодержатель не буде будь-яким чином обмежений зазначеною вартістю предмета застави.

Крім того, 22.03.2013 між АТ "Златобанк" та ПАТ "Технотранссервіс", правонаступником якого є ТзДВ "Технотранссервіс", укладено договір іпотеки та в подальшому договори про внесення змін до договору іпотеки.

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки, останній забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з: укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору №72/13/13-KL від 22.03.2013, та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому. За умовами договору боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти, надані у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 2 500 000,00 грн, з кінцевим терміном повернення не пізніше 19.09.2014, чи в інші строки, встановлені у кредитному договорі. Сплатити нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 25% річних, а також комісії, неустойки (пені, штрафи), всі без виключення інші платежі/суми, в розмірах, строки, у випадках та на умовах, передбачених основним зобов'язанням. Відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки та витрати, що можуть виникнути у іпотекодержателя в зв'язку з укладенням, виконанням основного зобов'язання та цього договору, в тому числі, але не виключно, витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, його реалізацію, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, тощо, які забезпечуються іпотекою відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі (майновий комплекс), що знаходяться за адресою: місто Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а, який складається з перелічених будівель та споруд.

Відповідно до п. 1.2.1.1 предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 20.09.2011, згідно з рішенням від 30.08.2011 за №874.

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 2,5141 га, кадастровий номер: 3510100000:44:344:0059, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а, і має цільове призначення - для розміщення автопідприємства, і належить іпотекодавцю на праві користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-КР №001873, виданого 21.11.2000 Кіровоградською міською радою Кіровоградської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1424.

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами на рівні фактичної ринкової вартості та становить 3 598 000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 №105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк", згідно з яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Златобанк" запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 № 99, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 2015 до 12 травня 2016 включно.

З метою виконання всіх заходів, пов'язаних з ліквідацією ПАТ "Златобанк", передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 24 березня 2016 р. № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" на два роки до 13 травня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1977 від 15.05.2017 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Златобанк".

14 липня 2017 року між АТ "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонди гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славкіної М.А. та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" укладено: договір про відступлення прав вимоги №У-72/13/13- KL та додаток №1 до даного договору; договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та додаток №1 до даного договору; акт прийому-передачі та додаток №1 і додаток №2.

Банк листом за вих. №2062 від 18.07.2017 повідомив позивача про укладення 14.07.2017 між АТ "Златобанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" договору про відступлення прав вимоги №У-72/13/13- KL та зміну кредитора в зобов'язанні.

Місцевим господарським судом встановлено, що 26.06.2017 відбулись електронні торги з реалізації лоту, що складався з права вимоги за кредитним договором №72/13/13-KL та договорами забезпечення.

Реалізація лоту відбулася за ціною 577252,00 грн, що підтверджується протоколом електронних торгів №UA-EA-2017-06-13-000015-b від 26.06.2017.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи свої вимоги про недійсність електронних торгів та скасування протоколу електронних торгів позивач посилався на недопустимість зміни кредитора в односторонньому порядку. Продаж права вимоги на електронних торгах є факторинговою операцією, що в свою чергу носить удаваний характер та спрямований на приховання фактичних відносин між сторонами. В зв'язку із тим, що під час торгів прийняли участь компанії, які мають одну і ту саму особу як засновника, порушують основний принцип проведення торгів-змагальність та конкретність. При цьому, ПАТ Златобанк вже відступив грошові вимоги - ТОВ ФК Довіра та гарантія відповідно до договору відступлення права вимоги №3 від 31.12.2014.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, проте з інших мотивів.

Відповідно до ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними, судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012р. у справі № 6-116цс12).

Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Колегія суддів зазначає, що у спорі про визнання правочину недійсним судом встановлюється не лише наявність підстав його недійсності (ст. 203 ЦК України), але й визначається зміст порушеного права "заінтересованої особи" цим правочином, та можливість поновлення (відновлення) порушеного права в обраний спосіб захисту (ст. 16 ЦК України) (постанова ВСУ від 30.03.2016р. у цивільній справі № 6-265цс16, № в реєстрі 57035432).

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюванні результатів торгів.

За цими критеріями заінтересованою особою в оспорюванні укладеного на торгах договору може бути, зокрема, боржник, інтерес якого полягає в продажу майна за якомога вищою ціною, з метою погашення заборгованості, що і забезпечується дотриманням належного порядку організації і проведення публічних торгів.

Аналогічним чином заінтересованими особами є стягувач, поручитель, іпотекодавець або власник переданого в іпотеку за договором іпотеки майна. Щодо іпотекодержателя, то він має право подавати такий позов лише в тому разі, якщо вирученої від продажу предмета іпотеки суми недостатньо для повного задоволення його вимог.

Оспорити торги може і їх учасник, який у результаті порушень, допущених при організації і проведенні цих торгів, не був визнаний їх переможцем. Це можуть зробити й особи, які через допущені порушення не змогли взяти участі в торгах. Ними можуть бути як особи, які через порушення правил розміщення в засобах масової інформації інформаційного повідомлення про торги не змогли оформити свою участь в торгах, так і особи, які виконали всі вимоги, необхідні для участі в торгах, однак до участі в них допущені не були.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач по відношенню до оспорюваного правочину не є заінтересованою стороною, відтак не може заявляти вимогу про визнання результатів електронних торгів від 14.09.2016р. недійсними з підстав порушення під час оформлення документів ч. ч. 1 - 3 ст. 203 ЦК України.

Колегія суддів враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

В той же час, позивачем не наведено яким чином визнання недійсними спірних торгів захистить його права, з огляду не тє, що останній не довів порушення своїх прав.

За змістом положень ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З урахуванням закріплених у п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів всіх сторін, при розгляді справ, з огляду на те, що ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", який є переможцем конкурсу, діяв добросовісно, визнання недійсними оспорюваних прилюдних торгів за наведених вище обставин призведе до порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності проведення електронних торгів не можуть бути для визнання таких торгів недійними з огляду на встановлені вище обставини.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а обставини, які встановлені апеляційною інстанцією не призвели до неправильного вирішення спору місцевим господарським судом, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 по справі №910/10985/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/10985/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.02.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна