Постанова

від 15.02.2018 по справі 910/7798/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р. Справа№ 910/7798/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 15.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 (повний текст рішення підписаний 28.09.2017)

у справі № 910/7798/17 (суддя Головіна K.I.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна ,

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулась Київська міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 позовні вимоги Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю СВМП Путна та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 12558,67 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд та побутових відходів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна на користь Київської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали на користь Київської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СВМП Путна звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи та, як наслідок, порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник є законним власником нежитлового приміщення, загальною площею 174 кв.м, яке розташоване на земельній ділянці (код ділянки 90:106:0009), загальною площею 12558,67 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, а тому разом з ТОВ ВП Побутрембудматеріали має право на отримання своєї відповідної частки спірної земельної ділянки у користування. Крім того, він вважає, що користування спірною земельною ділянкою, яка знаходяться під правомірно придбаними об'єктами нерухомості, а також необхідними для обслуговування цих об'єктів, не може вважатися самовільним зайняттям земельної ділянки в розумінні суті ст. 212 ЗК України, навіть за відсутності переоформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку. З цих підстав у місцевого господарського суду першої інстанції не було підстав кваліфікувати таке використання вказаної земельної ділянки відповідачами як самовільне її зайняття.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2017.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи та, як наслідок, порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник згідно із договорами купівлі-продажу є законним власником гаражного боксу площею 264,7 кв.м, що знаходяться на земельній ділянці (код ділянки 90:106:0009), загальною площею 12558,67 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, а тому відповідно до вимог ст. ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України має право на отримання своєї відповідної частки спірної земельної ділянки у користування. Крім того, він вважає, що користування спірною земельною ділянкою, яка знаходяться під правомірно придбаним ним об'єктом нерухомості, а також необхідними для обслуговування цього об'єкту, не може вважатися самовільним зайняттям земельної ділянки в розумінні суті ст. 212 ЗК України, навіть за відсутності переоформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку. З цих підстав у місцевого господарського суду першої інстанції не було підстав кваліфікувати таке використання вказаної земельної ділянки відповідачами як самовільне її зайняття.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 до розгляду та порушено апеляційне провадження. Об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" та ТОВ "СВП "Побутрембудматеріали" в одне провадження для спільного розгляду у справі №910/7798/17. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2017.

Справа розглядалась неодноразово та різним складом суду.

На підставі ст. 216 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 відкладено розгляд справи на 15.02.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" про подання доказів та у задоволенні клопотання Київської міської ради про зупинення провадження у справі № 910/7798/17 до розгляду Апеляційним судом міста Києва апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.10.2010 у справі № 2-4461.

Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2018 заперечив проти доводів апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 залишити без змін, вимоги апеляційних скарг без задоволення.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 15.02.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 15.02.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.12.2011 здійснена державна реєстрація права власності відповідача-1 - ТОВ "СВМП "Путна" на нежитлову будівлю магазину загальною площею 174,00 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 4, на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.12.2010 р. у справі № 2-4461 (т.1 а.с. 13).

Крім того, 06.02.2013 зареєстровано право власності відповідача-1 на гаражний бокс № 179, загальною площею 264,7 кв.м, розташований у обслуговуючому кооперативі Дарницького району м. Києва "Позняки-4" гаражно-обслуговуючий кооператив" по вул. Канальній, 4.

У подальшому відповідач-1 відчужив на користь відповідача-2 - ТОВ ВП Побутрембудматеріали вищевказаний гаражний бокс № 179 на підставі договорів купівлі-продажу ? частки гаражного боксу від 19.02.2016 р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмака І.П., та зареєстрованих у реєстрі за №№ 219, 222, а також надав нотаріально посвідчену заяву від 19.02.2016, зареєстровану в реєстрі за № 221, якою надав згоду на вилучення (виділення) та передачу із земельної ділянки з обліковим кодом 90:106:009 в платне користування (оренду) відповідачу-2 ? частки від земельної ділянки площею 6279,60 кв.м, для обслуговування нежитлової будівлі (гаражного боксу) (т.1 а.с.41-50, 69-75, 77-83).

Продавець - відповідач 1 передав, а покупець - відповідач -2 прийняв - 1/2 частину гаражного боксу № 179 площею 264,7 кв.м, відповідно до умов договорів купівлі-продажу гаражного боксу, загальною вартістю 235000,00 гривень без ПДВ та який розташований за адресою: м. Київ, вул. Канальна,4 гаражно-обслуговуючий кооператив ПОЗНЯКИ-4 , про що свідчать акти приймання-передачі від 19.02.2016 № 222 (т.1 а.с. 76) та від 19.02.2016 № 219 (т.1 а.с. 84).

11.01.2017 головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ваньчуком Я.Б. було проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 12558,67 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, код ділянки 90:106:0009 (далі - спірна земельна ділянка), за результатами якого складений акт обстеження земельної ділянки № 17-0023-02 (далі - акт № 17-0023-02) (т.1 а.с.10).

З акту № 17-0023-02 вбачається, що за результатами обстеження були встановлені наступні обставини: згідно бази даних міського земельного кадастру спірна земельна ділянка обліковується за споживчо-виробничим малим підприємством "Путна" (правонаступником якого є відповідач-2); земельна ділянка огороджена, на ній розміщені споруди невизначеного призначення та влаштовано сміттєзвалище; рішення Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані; на частину зазначеної території відповідач-2 - ТОВ ВП Побутрембудматеріали 03.03.2016 р. було подано клопотання до Київради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу АЗК з об'єктами дорожнього сервісу (К-26394). До вказаного клопотання були долучені документи, які свідчать про належність гаражного боксу площею 264,7 кв.м відповідачу-2; згідно з інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за адресою: вул. Канальна, 4, зареєстроване право власності відповідача-1 - ТОВ СВМП Путна на нежитлову будівлю магазину площею 174 кв.м; у діях землекористувачів земельної ділянки вбачаються ознаки порушення дотримання вимог земельного законодавства, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, засмічення земельної ділянки побутовими відходами.

Крім того, 30.06.2017 р. головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ваньчуком Я.Б. було повторно проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якого складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 17-0033-02 (далі - акт № 17-0033-02), та встановлено, що на час проведення перевірки майно, яке належить на праві власності ТОВ "СВМП Путна" та ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали" - демонтовано (т.1 а.с.100-102).

Предметом спору в даній справі є правомірність користування відповідачами земельної ділянки (код ділянки 90:106:0009), загальною площею 12558,67 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України).

Статтею 123 ЗК України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

За приписами статей 125, 126 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Пунктом 47 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, встановлено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Статтею 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені документи, що можуть би отримані заявником за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав складаються рішення державного реєстратора та витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, які надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Таким чином, документом, який свідчить про наявність права власності на нерухоме майно, зокрема й земельну ділянку, є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. ч. 8, 9 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Отже, згідно із законодавством України право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, отримання заявником дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про передання у власність чи користування (оренду) визначеної земельної ділянки заявникові, та отримання документів, що посвідчують права заявника на визначену земельну ділянку. Усі перелічені документи можуть свідчити або про вжиття особою заходів до оформлення права на земельну ділянку або про завершення оформлення такого права в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 17.05.2011 (далі - Постанова Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011) роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Статтею 189 ЗК України зазначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Пунктом 1.3 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890, основними завданнями самоврядного контролю є забезпечення додержання фізичними і юридичними особами вимог земельного законодавства; запобігання порушенням законодавства у сфері використання і охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Пунктом 2.4. вказаного Порядку самоврядний контроль передбачає: контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; контроль за усуненням юридичними і фізичними особами порушень земельного законодавства.

Згідно з п. 2.5 зазначеного Порядку самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель тощо.

Згідно з п. 3.1. вказаного Порядку головне управління при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань: 1) організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за: дотриманням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності земельного законодавства; 2) вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам користувачам; 4) у разі виявлення порушень юридичними чи фізичними особами земельного законодавства вносить пропозиції: державним органам управління і контролю, в тому числі правоохоронним, щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення земельного законодавства та вжиття заходів щодо їх усунення в межах компетенції цих органів; 5) збирає матеріали для підготовки висновку про самовільне зайняття земельних ділянок фізичними чи юридичними особами, готує висновок про самовільне зайняття земельних ділянок і передає його до Київської міської ради для прийняття рішення про їх звільнення; 9) проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок; 15) передає до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства матеріали про дії, в яких вбачаються ознаки злочину.

Відповідно до п. 6.1-6.4 вказаного Порядку Головне управління після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов'язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Головного управління встановлюється 10-денний термін.

Після проведення позапланової перевірки посадова особа Головного управління складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Головне управління про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством (п.7.3, 7.4 зазначеного Порядку).

Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.

В той же час колегія судів апеляційного господарського суду, досліджуючи докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї, із акту обстеження земельної ділянки № 17-0023-02 від 11.01.2017 (т.1 а.с.10) вбачає, що він не містить відміток про ознайомлення з його змістом представників відповідачів, їхні зауваження та доповнення до акту, як і не містить відомостей про його надсилання відповідачам для усунення в установлений строк виявлених порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 17-0023-02 від 30.06.2017 (т.1 а.с.100-102) також не містить відміток про ознайомлення з його змістом представників відповідачів, їхні зауваження та доповнення до акту, як і не містить відомостей про його надсилання відповідачам для усунення в установлений строк виявлених порушень земельного законодавства.

Крім того, наданий позивачем акт від 11.01.2017 зазначений не як акт перевірки, а як акт обстеження земельної ділянки, тоді як акт від 30.06.2017 зазначено актом перевірки.

Обов'язок доказування і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, обставинами, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що порушення земельного законодавства, відображені в актах, зібрані з порушенням чинного законодавства за відсутності осіб, відносно яких проводилася дана перевірка є недопустимим доказом у даній справі в розумінні ст.77 ГПК України, а отже, такий доказ не мав бути прийнятий місцевим господарським судом до уваги.

Вказана позиція узгоджується і з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 30.11.2016 № 910/4813/16, від 15.11.2016 № 910/4812/16, від 15.11.2016 № 910/5942/16, від 02.11.2016 № 910/6579/16, від 02.02.2017 № 910/11015/16.

Крім того, висновки акту обстеження земельної ділянки від 11.01.2017 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.06.2017 спростовані за результатами перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області з виїздом на місце, зокрема встановлено, що на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна (гаражний бокс площею 264,7 кв.м. та нежитлова будівля магазину площею 174 кв.м.), земельна ділянка не огороджена та не охороняється, ознаки засмічення території не виявлено (т.2 а.с.12-14).

Таким чином, висновок місцевого господарського суду, що об'єкти нерухомого майна, що належали на праві власності відповідачам-1 і 2 та були розміщені на спірній земельній ділянці, станом на 30.06.2017 р. - демонтовані, зроблений безпідставно та спростовується вище зазначеним доказом.

В той же час із досліджених колегією судів апеляційного господарського суду, доказів, що стосується фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах та ( або) відзивах на них, вбачається наступне.

Об'єкт, нерухомості гаражний бокс № 179 по вул. Котельній, 4 в м. Києві належав відповідачеві-1 і знаходився на частині спірної земельної ділянки ще до оформлення цієї земельної ділянки з обліковим кодом 90:106:009. Зазначене майно було відчужене відповідачем-1 новому власнику відповідачу-2 за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2016, які у судовому порядку не визнані недійсними. Також відповідач-1 надав згоду на вилучення (виділення) та передачу із земельної ділянки з обліковим кодом 90:106:009 в платне користування (оренду) відповідачу-2 ? частки від земельної ділянки площею 6279,60 кв.м, для обслуговування нежитлової будівлі (гаражного боксу).

Даний гаражний бокс № 179 по вул. Котельній, 4 в м. Києві до відчуження відповідачу-2 належав відповідачу-1 на підставі договору купівлі-продажу гаражного боксу, посвідченого 20.07.2012 приватним нотаріусом Микитченко О.B. Київського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за № 164 і згідно із Витягом індексний номер 1613101 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серії СЕІ № 995149, виданого 26.03.2013, Шаманською А.С., державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 27973980000 (т.1, а.с. 35,36).

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів того, що договори від 19.02.2016, укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2 визнано нікчемними, недійсними чи такими, що припинили свою дію, сторонами суду не надано.

Відповідно приписів ст. ст. 317, 321, 328 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього або обмежений у його здійсненні, право власності набувається з підстав, не заборонених законом, захист права власності здійснюється судом, набуття права власності і володіння майном вважається правомірним, якщо інше не встановлено судом.

ТОВ СВМП Путна , на момент прийняття рішення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/7798/17, було законним власником нежитлового приміщення, загальною площею l74 кв.м, яке розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Котельна, 4 (т.1 а.с. 13-14). Вказане право власності зареєстровано за ТОВ "СВМП "Путна" на підставі рішення Святошинського районного суду від 28.12.2010 (т.1 а.с. 89-91).

Цьому передувало рішення Київської міської ради № 357 від 12.04.1990 (т.2 а.с. 27) та Розпорядження представника президента Харківської районної адміністрації м. Києва про введення в експлуатацію об'єктів житлового, цивільного та комунального призначення № 359 від 30.09.1992 року з додатком (т.2 а.с. 28,29). Зокрема з додатку за № 3 до зазначеного розпорядження від 30.09.1992 № 359 в переліку об'єктів комунального призначення прийнятих в експлуатацію у 28.09.1992 вбачається, що площадка під установку металевих гаражів по вул. Канальній, потужністю 113 місць, покладається експлуатація та прийняття на баланс Споживчо-виробничого малого підприємства "Путна".

Згідно розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 417 від 14.06.2000 на той час Малому підприємству ПУТНА (станом на сьогоднішній день ТОВ "СВМП "ПУТНА"), яке експлуатує гаражний майданчик на вул. Канальній, було надано дозвіл на розподіл місць при будівництві гаражних боксів (т. 1 а.с. 110).

В цей час, до моменту оформлення орендних відносин між власником нежитлового приміщення та Київською міською радою, ТОВ СВМП Путна сплачувала земельний податок. Відсутність чергової оплати по земельному податку, стало підставою для винесення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення № 0058251203 від 28.11.2016 (т.1 а.с. 108,109).

При цьому у акті про результати камеральної перевірки податкової звітності за № 9005/26-51-12-03/21454018 від 17.10.2016 зазначено, що за даними земельного кадастру правовстановлюючий документ щодо відведення спірної земельної ділянки землекористувачем не оформлювався, а земельна ділянка використовується згідно технічного звіту (т.1 а.с. 103-107).

З огляду на приписи ст. 182, ч. 2. ст. 331, ст. 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Відповідач-1, як власник об'єкта нерухомого майна звернувся 19.09.2017 № 43/09-2017 до Київської міської ради із заявою на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо земельної ділянки розташованою за адресою м. Київ, вул. Канальна, 4, кадастровий номер 90:106:009, орієнтовний розмір 6279,0 кв.м, цільове призначення - магазин (174, 00 кв.м) з описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 12.09.2107 за № 3066 (т. 2 а.с. 41, 42, 43).

Відповідач-2, як власник об'єкта нерухомого майна звернувся із своїм клопотанням № К-26394 від 03.03.2016 до Департаменту земельних ресурсів при Виконавчому органі Київської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту відводу даної земельної ділянки.

Своїм листом від 01.04.2016 за № 057022-6110 Департаменту земельних ресурсів при Виконавчому органі Київської міської ради повернув через приймальню Київради з земельних питань додані дo клопотання документи для видачі зацікавленій особі на доопрацювання (т.2 а.с. 10-11).

Разом з тим місцевий господарський суд першої інстанції неправомірно відхилив доводи відповідача-2 про те, що його звернення до Київської міської ради з відповідним клопотанням про оформлення права на спірну земельну ділянку площею 0,6280 га, поданого 03.03.2016 № К-26394 не є діями, які свідчать, про вчинення ним дії, пов'язаних з оформленням прав на земельну ділянку, як власника нерухомого майна. Мотивуючи тим, що відповідач-2 звернувся до позивача із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу АЗС з об'єктами дорожнього сервісу.

Положення ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України гарантує власнику нерухомого майна, що попередні власники та/або користувачі земельної ділянки зобов'язані передати у власність або на іншому речовому праві земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно без зміни її цільового призначення. В той самий час, чинне законодавство не забороняє більш того, не зобов'язує нового власника спочатку оформити земельну ділянку під об'єктом нерухомості з тим самим цільовим призначенням, яке існувало до зміни власника нерухомого майна. В такому разі особа має звернутися з відповідною заявою в межах чинного законодавства до органів державної влади про таке оформлення (ст.123 ЗК України). Про що орган державної влади в межах своєї компетенції та в спосіб, визначений Конституцією України та чинним законодавством має прийняти відповідне рішення.

Оскільки, земельна ділянка належить до комунальної власності міста, виключно Київська рада має право розпоряджатися нею. Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

За змістом статті 120 ЗК України з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України № 6-253цс від 13.04.2016.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що відповідачі як власники нежитлових приміщень, що знаходяться на земельній ділянці (код ділянки 90:106:0009), загальною площею 12558,67 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4 мають право на отримання своєї відповідної частки спірної земельної ділянки у користування, та вживали відповідних заходів до оформлення права на свою частину земельної ділянки тощо.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що користування спірною земельною ділянкою, яка знаходяться під правомірно придбаними об'єктами нерухомості, а також необхідними для обслуговування цих об'єктів, не може вважатися самовільним зайняттям земельної ділянки в розумінні суті ст. 212 ЗК України, навіть за відсутності переоформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку. А тому в сукупності зазначених обставин, у місцевого господарського суду першої інстанції не було підстав кваліфікувати таке використання вказаної земельної ділянки відповідачами як самовільне її зайняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 08.09.2010 № 40/3 та від 25.01.2007 № 36/310.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Київської міської ради зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 12558,67 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд та побутових відходів не є законними, обґрунтованими та доведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до статті 277 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню, а в задоволені позовних вимог слід відмовити повністю з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволення апеляційних скарг відповідача-1 та відповідача-2, їх судові витрати за подання апеляційних скарг слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі № 910/7798/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 року у справі № 910/7798/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" про зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП "Путна" (02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, будинок 1/38, ідентифікаційний код 21454018) 5 280,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали (08835, Київська обл., Миронівський район, с. Росава, вул. Бібліотечна, будинок 21А, ідентифікаційний код 24888504) 5 280,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/7798/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано 19.02.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич