Рішення

від 13.02.2018 по справі 404/7821/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7821/16-ц

Номер провадження 2/404/237/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Муравйової С.Ю.,

учасників справи:

позивача- Озерної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії статистики, обліку та аудиту, Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, заборгованих сум по авансових звітах, індексу інфляції, трьох процентів річних,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, яким просила , з врахуванням заяви про збільшення заявлених вимог від 21 березня 2017 року, стягнути із Національної академії статистики, обліку та аудиту - 24 947, 20 грн., з них: 7731,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі; 15 445, 31 грн.- заборгованості по авансовим звітам; 3% річних в розмірі -241, 20 грн. та 1529,09 грн.- втрат від інфляції ( т.1 а.с.24-26, 75-76).

Позов мотивує тим, що з 10 лютого 2014 року вона працювала на посаді директора Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту.

12 вересня 2016 року відповідно наказу ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту її було звільнено із посади, за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

На день її звільнення відповідач мав заборгованість перед нею по виплаті заробітної плати в розмірі 22370, 50 грн. та розрахункам за авансовими звітами в сумі 15 445, 31 грн. Листами від 02.09.2016 року та 06.10.2016 року вона зверталася до ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту із вимогою про виплату заборгованості всіх належних їй сум при звільненні, проте відповіді не отримала . Після проведеної перевірки Управлінням Держпраці у Кіровоградській області коледжу , з їх відповіді , вона дізналася, що фактично виплата належних при звільненні їй сум , проведена з нею , шляхом перерахування на банківську картку 23.09.2016 року на суму 2900,00 грн. та 31.10.2016 року на суму 20103, 84 грн. Вважає, що оскільки відповідач в день її звільнення не провів з нею повного розрахунку по заробітній платі , а відтак має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку з 12.08.2016 року по 31.10.2016 року , що становить 7731,60 грн., ( 34 робочих дні х 227, 40 грн. середньоденна заробітна плата) .

Крім того, їй відповідачем не виплачено 15 445, 31 грн.- заборгованості по авансовим звітам, та відповідно на які має бути нараховано 3% річних в сумі 241, 20 грн. та 1529,09 грн. втрат від інфляції , розрахунки яких надає.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що посадовий оклад директора коледжу згідно штатного розкладу у лютому 2014 року складав 852 грн. х 3,64= 3101,28 грн.; з 1 вересня 2015 року- 1012 грн. х 3,64= 3684,00, з 1 травня 2016 року- 1185 грн. х 3,64 =4313,00 грн. Вказує на те, що твердження представника відповідача про самовільне встановлення нею заробітної плати, незабезпечення прибуткової діяльності коледжу є безпідставними , можливість коригування посадових окладів працівників, в тому числі посадового окладу керівника, відповідно до чинного законодавства передбачена не лише Законами України Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , колективним договором, контрактом, а і реальних фінансових можливостей закладу. Вважає, що довідка про її заробітну плату, яка була надана відповідачем у судовому засіданні №6/01-03 від 30.01.2017 року за період з 10.04.2014 року по 12.09.2016 року , не може братися судом до уваги при обрахунку середнього заробітку , так як суперечить відомостям про суми заробітку, з яких сплачувався єдиний внесок відповідно довідки Пенсійного фонду України ( форма ОК-7) ( т.2 а.с.88-96).

Відповідач- Національна академія статистики, обліку та аудиту , її представник в суді позовні вимоги не визнав у повному обсязі , просив відмовити. Зазначав, що позивачка працювала директором відповідно до умов контракту від 10.04.2014 року , та в порушення цих умов не забезпечила прибуткову діяльність коледжу, в тому числі , для виплати заробітної плати при її звільненні. Позивач не передала т.в.о. директору коледжу ОСОБА_2 бухгалтерських документів, в тому числі і авансових звітів на суму 15 445,31 грн. Довідка від 15.09.2016 року надана ОСОБА_1 про заборгованість коледжу перед нею по заробітній платі не є належним доказом, так як не зареєстрована в книзі обліку вихідної документації, і в ній відображені дані, які не відповідають дійсності ( т. 1 а.с. 50-51, 106-107).

Співвідповідач - Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, залучений за клопотанням позивача , ухвалою від 22.11.2017 року, його представник в судове засідання не з явився. В подальшому , згідно поданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , 15.12.2017 року закрито даний відокремлений підрозділ юридичної особи Національної академії статистики, обліку та аудиту ( т.2 а.с. 71-72).

Свідок ОСОБА_2, яка працювала заступником директора з навчально-методичної роботи Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, та після звільнення ОСОБА_1 тимчасово виконувала обов язки директора коледжу, в судовому засіданні пояснила , що дійсно на момент звільнення ОСОБА_1 існувала заборгованість по виплаті заробітної плати, про що повідомляли Академію, як по телефону, так і письмово. Яка була заборгованість перед позивачем не пам"ятає , довідку готувала головний бухгалтер.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Ухвалою від 21.03.2017 року заяву представника відповідача від 21.03.2017 року про відвід судді Бершадської О.В., залишено без задоволення.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.06.2017 року , за клопотанням позивача, було витребувано у Національної академії статистики, обліку та аудиту належним чином завірені: відомості 3.2. аналітичного обліку розрахунків (до журналів-ордерів №3 рахунку 37) по підзвітній особі ОСОБА_1, з відображенням руху по 372 субрахунку з лютого 2014 року по вереснь 2016 року, включно; журнали-ордери №3 "Розрахунки з дебіторами та кредиторами" з розшифруванням сум дебіторської заборгованості з лютого 2014 року по вересень 2016 року, включно; головні книги Кіровоградського коледжу статистики НАСОА, із розшифруванням руху по 37 рахунку з лютого 2014 року по вересень 2016 року, включно.

Ухвалою від 22.11.2017 року залучено за клопотанням позивача - співвідповідача Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту.

Ухвалою цього ж суду від 19.01.2018 року , зупинено провадження до вирішення питання про відвід , заявлений представником відповідача 19.01.2018 року , справу передано відповідальному працівнику суду для визначення судді, який буде вирішувати дане питання.

Ухвалою від 01.02.2018 року поновлено провадження в справі, оскільки було усунуто обставини, що викликали зупинення провадження в справі .

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі і дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Судом встановлено, що з 10 .02.2014 року ОСОБА_1 працювала директором Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту зі встановленням випробного терміну 2(два) місяці, з окладом згідно зі штатним розкладом, що підтверджується наказом №17 від 06.02.2014 року , виданим ректором Національної академії статистики, обліку та аудиту ( т.1 а.с. 5).

10.04.2014 року ОСОБА_1 була призначена на посаду директора Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту згідно контракту, дія якого продовжувалася Додатковою угодою №1 до контакту від 10.04.2014 року ( т.1 а.с. 52-57, т.2 а.с.6 ).

Наказом ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту №173-к від 12.09.2016 року , ОСОБА_1 , директора Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, звільнено 12 вересня 2016 року за власним бажанням , у зв язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, ст. 38 КЗпП України ( т.1 а.с. 6).

Наведене дає підстави для висновку про те, що 12 вересня 2016 року між сторонами припинено трудові відносини, ця обставина підтверджена належними доказами та сторонами не спростовується.

Згідно з п.1.1 Положення Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту є відокремленим структурним підрозділом Національної академії статистики, обліку та аудиту , створеним з метою забезпечення регіональних потреб у фахівцях економічного спрямування та наближення місця навчання студентів до місця їх проживання , а відповідно до п. 1.7 цього ж Положення , коледж Академії не є юридичною особою.

Згідно із частиною 1 статті 29 ЦК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Визначення юридичної особи міститься у статті 80 ЦК України, зокрема юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частина 2 статті 80 ЦК України).

Водночас, Пленум Вищого господарського суду України у п.1.7 постанови від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

З ясовано, що у день звільнення з позивачем не проведено розрахунок, не виплачено заробітну плату за фактично відпрацьований час. Заборгованість по заробітній платі позивачці було виплачено шляхом перерахування на банківську картку 23.09.2016 року- 2 900,00 грн., та 31.10.2016 року - 20 103, 84 грн. ( т.1 а.с. 209-210).

Наказом ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту №100 від 28.08.2017 року Про ліквідацію Кіровоградського коледжу статистики НАСОА , припинено шляхом ліквідації діяльність Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту . Установити, що усі майнові права Кіровоградського коледжу статистики переходять до Національної академії статистики, обліку та аудиту ( т.1 а.с.237-238).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , 15.12.2017 року закрито даний відокремлений підрозділ юридичної особи Національної академії статистики, обліку та аудиту ( т.2 а.с. 71-72).

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону структуру заробітної плати складає: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу. Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Так, абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані,без виключення сум відрахування на податки,стягнення аліментів тощо. Відповідно до п.5 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 розділу IV Порядку).

З врахуванням вищезазначеного , за період з 13 вересня 2016 року до 30 жовтня 2016 року , та на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу за даними персоніфікованого обліку УПФУ в м. Кіровограді ( т. 1 а.с.12), які суд вважає офіційними та бере за основу , встановлено, що у липні 2016 року за 21 р.д. позивачу було виплачено 5465,20 грн., у серпні 2016 року за 22 р.д. виплачено 4313,00 грн. = 9 778,20 грн. Тобто , 9 778,20 грн. : 43 р.д.= 227, 40 грн.- середньоденна заробітна плата . При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку становить - 7 504,20 грн. ( 227,40 грн. х 33 р.д. ( 14 р.д. у вересні + 19 р.д. у жовтні 2016 року)) .

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09.2016 року до 30.10.2016 року в сумі -7 504 грн. 20 коп., яка обрахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Твердження відповідача про те , що саме позивачка як директор , в порушення умов контракту не забезпечила прибуткову діяльність коледжу і кошти для виплати їй розрахунку на день звільнення , в повному обсязі були відсутні, а відтак вина Академії у не проведенні розрахунків із ОСОБА_1 у день звільнення відсутня , заробітна плата виплачувалася позивачу не з фонду оплати праці Академії, а з фонду оплати праці Кіровоградського коледжу статистики, суд не приймає, оскільки із них не можливо зробити висновку про наявність вини позивача у зазначених порушеннях, а письмовими доказами такі твердження не доведено.

Щодо вимоги позивачки про стягнення на її користь 15 445, 31 грн.- заборгованості по авансовим звітам; 3% річних в розмірі -241, 20 грн. та 1529,09 грн.- втрат від інфляції , суд зазначає наступне.

Відносини між роботодавцем і працівником, під час яких працівник від імені підприємства за готівку чи із застосуванням платіжної картки здійснює закупівлю товарів (робіт, послуг) із наступним поданням Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, є відносинами представництва. Відповідно до статті 1007 ЦК України, довіритель за договором доручення зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, та відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Докладнішого порядку та строків відшкодування цих коштів законодавство не містить. Тому, підприємство не тільки має право, а й зобов'язане відшкодувати колишньому працівникові суми, витрачені ним на придбання товарів, робіт, послуг, якщо таке придбання було здійснене за дорученням підприємства (або в подальшому ним схвалено - Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено). При цьому, працівник (навіть колишній) має право в судовому порядку висунути до підприємства вимогу щодо стягнення з підприємства коштів.

Статтею 116 КЗпП установлено, що у день звільнення працівника з ним потрібно провести розрахунок. Процедура розрахунку з працівником передбачає, з боку працедавця, погашення всіх заборгованостей, що існують у межах трудових відносин, перед працівником. Оскільки, сплата штрафу здійснювалася у межах трудових відносин за розпорядженням підприємства, то заборгованість за затвердженим авансовим звітом потрібно погасити також на дату звільнення працівника .

Оскільки, заборгованість за авансовим звітом не належить до фонду оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р №5 і не є зарплатою працівника, то щодо неї діє загальний термін позовної давності у три роки, встановлений ст. 257 ЦК України .

Згідно виписки за картковим рахунком станом на 09.12.2016 року ОСОБА_1 отримала 1200 ,00 грн. , відповідно відомості нарахування коштів №180 ( відшкодування витрат за авансовими звітами) ( т.1 а.с. 64, 211). Щодо суми 15 445, 31 грн. будь-які письмові докази , які б свідчили про отримання під звіт та використання коштів , з наступним поданням звіту про використані кошти , матеріали справи не містять , тому , суд погоджується із позицією відповідача , а відтак у їх стягненні із Академії на користь позивача , слід відмовити. При цьому, у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних нарахованих позивачем на суму заборгованості по авансовим звітам з 12.09.2016 року по 21.03.2017 року на суму 241, 20 грн. та інфляційних на суму 1529, 09 грн., має бути також відмовлено .

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 165, 80 грн. , виходячи з такого розрахунку ( 7 504, 20 грн. х 100 % : 24 947, 20 грн. х 551, 20 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Національної академії статистики, обліку та аудиту, Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, заборгованих сум по авансових звітах, індексу інфляції, трьох процентів річних- задовольнити частково.

Стягнути із Національної академії статистики, обліку та аудиту

на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09.2016 року до 30.10.2016 року в сумі -

7 504 грн. 20 коп., яка обрахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів, а також 165,80 грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення заборгованих сум по авансових звітах

15 445,31 грн.; суми 3 % річних та втрат від інфляції 1 770,29 грн. та до Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Повне судове рішення складено 19.02.2018 року

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

місце проживання: АДРЕСА_1в м. Кропивницькому, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Національна академія статистики, обліку та аудиту, місцезнаходження: вул. Підгірна, 1 в м. Києві, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04837462.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда