Постанова

від 03.05.2018 по справі 404/7821/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/7821/16-ц

провадження № 22-ц/781/818/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Карпенка О.Л., Черненка В.В.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Національна академія статистики, обліку та аудиту, Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, представник за довіреністю ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Національної академії статистики, обліку та аудиту на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2018 року у складі судді Бершадської О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії статистики, обліку та аудиту, Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, заборгованих сум по авансових звітах, індексу інфляції, трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Національної академії статистики, обліку та аудиту, Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, заборгованих сум по авансових звітах, індексу інфляції, трьох процентів річних.

Зазначала, що з 10 лютого 2014 року працювала в Кіровоградському коледжі статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту на посаді директора. Наказом ректора академії 12 вересня 2016 року її було звільнено з посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. На час звільнення існувала заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 22370 грн. 50 коп., розрахункам за авансовими звітами в сумі 15445 грн. 31 коп. Загальна сума заборгованості складала 37815 грн. 81 коп. До цієї суми боргу не були враховані нарахована їй сума за період тимчасової непрацездатності, оскільки на момент звільнення вона хворіла.

В листах від 02 вересня 2016 року до ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту, від 06 жовтня 2016 року до Кіровоградського коледжу статистики вона зверталась із вимогою про проведення виплати належних їй сум при звільненні, проте відповідей не отримала.

10 жовтня 2016 року нею направлено скаргу до Управління Держпраці в Кіровоградській області. З відповіді вона дізналась, що фактично виплата належних при звільненні сум та допомоги у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю, крім витрат на відрядження проведена з нею 23 вересня 2016 року в сумі 2900 грн. і 20103 грн. 84 коп., які їй було повернуто Кіровоградським коледжем статистики після проведеної перевірки 31 жовтня 2016 року, шляхом перерахування грошей на банківську картку.

Оскільки на день звільнення з нею не було здійснено розрахунку, виплаті підлягає середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 12 вересня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, що складає 34 робочих дні. Сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку становить 7731 грн. 60 коп. та 15445 грн. 31 коп. заборгованості по авансових звітах.

Просила стягнути з Національної академії статистики, обліку та аудиту в особі Кіровоградського коледжу статистики на її користь заборгованість по авансових звітах та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 23176 грн. 91 коп.

В ході судового розгляду позов доповнила та збільшила позовні вимоги. Просила стягнути на її користь заборговані суми по авансових звітах з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі на загальну суму 24947 грн. 20 коп.

Ухвалою Кіровського районного суду від 22 листопада 2017 року залучено до участі у справі Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, як співвідповідача (т.2 а.с.16).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2018 року позов задоволено частково. Суд стягнув з Національної академії статистики, обліку та аудиту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 вересня 2016 року по 30 жовтня 2016 року в сумі 7504 грн. 20 коп., яка обрахована без утримання податків та інших обов?язкових платежів та судовий збір. В задоволенні вимог до Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення заборгованих сум по авансових звітах, суми трьох процентів річних та втрат від інфляції, та до Кіровоградського коледжу статистики відмовив.

В апеляційній скарзі Національна академія статистики, обліку та аудиту просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, ухвалене з порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що позивача згідно з наказом № 17 від 06 лютого 2014 року було прийнято на посаду директора Кіровоградського коледжу статистики та укладено контракт, відповідно до п.3.1 якого за виконання обов?язків, передбачених контрактом, керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного коледжем в результаті його господарської діяльності. Позивач, в порушення умов контракту, не забезпечила прибуткову діяльність коледжу і кошти для виплати їй розрахунку при звільненні в повному обсязі були відсутні, а тому вина академії у не проведенні розрахунків з позивачем у день звільнення відсутня, так як заробітна плата їй виплачувалась не з фонду оплати праці академії, а з фонду оплати праці коледжу, який є відокремленим структурним підрозділом. На день звільнення позивача на рахунку коледжу було 2211 грн. 91 коп., таким чином з вини директора у коледжу не було достатньо коштів для розрахунку з позивачем. Суд не дослідив належним чином доказів, наявних в матеріалах справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому прийняв незаконне та необґрунтоване рішення. Позивачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вини відповідача у не проведенні з позивачем розрахунку при звільненні.

Апеляційне провадження відкрито 18 квітня 2018 року (т.2 а.с.180), 27 квітня 2018 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (т.2 а.с.184).

Позивач у своєму відзиві просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Зазначала, що відповідач не довів, що у Кіровоградському коледжі статистики не було забезпечено прибуткової діяльності, не подав відповідну фінансову звітність. В той час, як на розрахунковому рахунку коледжу залишилась недостатня сума для покриття заборгованості саме перед нею, бухгалтер коледжу продовжувала нараховувати заробітну плату іншим співробітникам коледжу, як коштами, які щоденно надходили в якості оплати студентів за навчання так і коштами цільової допомоги, які надходили від академії. Оскільки наказом ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту № 100 від 28 серпня 2017 року припинено діяльність Кіровоградського коледжу статистики шляхом ліквідації, всі майнові права коледжу переходять до академії (т.2 а.с.185-187).

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач з 10 лютого 2014 року працювала на посаді директора Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, звільнена з посади 12 вересня 2016 року (т.1 а.с.5,6).

Станом на 15 вересня 2016 року заборгованість із заробітної плати становила 22370 грн.50 коп., за авансовими звітами 15445 грн.31 коп. (т.1 а.с.7). Остаточно заборгованість виплачена повністю 31 жовтня 2016 року (т.1 а.с.209-210).

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу .

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 2 липня 2014 року у справі №6-76 цс 14, в постанові від 3 липня 2013 р. у справі № 6-64цс13 , в постанові від 18 січня 2017 р. у справі № 6-2912цс16 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у невиплаті заробітної плати в день звільнення позивача внаслідок фінансової неспроможності, є безпідставними та не ґрунтуються на законі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач неналежно виконувала передбачені контрактом обов'язки директора щодо забезпечення прибуткової діяльності коледжу, який на час звільнення позивача був структурним підрозділом Національної академії статистики, обліку та аудиту, не є підставою для незастосування в спірних правовідносинах ст.117 КЗпП України.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку в силу вимог ст. 89 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, внаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної академії статистики, обліку та аудиту залишити без задоволення , а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03 травня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: О.Л.Карпенко

ОСОБА_3